ТЕМА: Опорно-рухова система. Кісткові та хрящові тканини

Для виконання завдання необхідно володіти знаннями про групи скелетних м’язів.

До м’язів тулуба належать м’язи грудної порожнини – це міжреберні та діафрагма. У людини добре розвинені міжреберні м’язи, а грудна порожнина відділена від черевної спеціальною м’язовою перегородкою – діафрагмою, яка забезпечує ефективніший газообмін.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Хімічний склад, будова, ріст і з’єднання кісток.

Завдання перевіряє знання будови кістки.

Внутрішній шар окістя містить особливі живі клітини – остеобласти. Вони постійно діляться, утворюючи нові пластинки кісткової тканини ззовні, завдяки чому кістка стає товстішою та міцнішою. Також цей шар забезпечує зростання кістки після переломів.

Зовнішній шар окістя виконує переважно захисну та волокнисту функцію – через нього до кістки підходять кровоносні судини й нерви.

Хрящова тканина відповідає за ріст кісток у довжину (завдяки зонам росту на кінцях довгих кісток).

Гормони гіпофіза (зокрема соматотропін) лише регулюють загальну швидкість росту всього скелета, але самі не є будівельним матеріалом чи структурою, яка забезпечує цей процес.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: : Склад і функції крові. Будова та функції еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів. Групи крові. Переливання крові. Зсідання крові. Імунітет, його види. Фагоцитоз. Імунна система

Плазма крові містить формені елементи – еритроцити, лейкоцити та тромбоцити.

Ці функціональні складові забезпечують певні фізіологічні процеси.

Еритроцити виконують транспортну функцію: у них гемоглобін перетворюється на оксигемоглобін. Перетворення фібриногену на фібрин забезпечує утворення тромбу, що відбувається за участю тромбоцитів. Гормони утворюються в ендокринних залозах і транспортуються плазмою крові. Лейкоцити – це безбарвні клітини крові, які виконують роль у захисті організму від бактерій, вірусів, чужорідних речовин, тобто у створенні імунітету. Певні види лейкоцитів утворюють антитіла, які пригнічують шкідливу дію різних інфекційних і неінфекційних чинників.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Робота серця та її регуляція

У завданні необхідно вказати наслідки дії симпатичної нервової системи.

Робота серця змінюється рефлекторно за участю вегетативної системи. Імпульси, що надходять до нього по симпатичних нервах, посилюють і прискорюють серцеві скорочення, а імпульси, що надходять по парасимпатичних нервах – послаблюють і сповільнюють їх.

Отже, посиленню серцевих скорочень сприяє дія симпатичних нервів. Парасимпатичні нерви посилюють перистальтику кишечнику та стимулюють секрецію травних соків, а також розширюють кровоносні судини.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Функції та будова органів дихання

Для виконання завдання необхідно знати будову органів дихання.

Гортань – це частина дихальної трубки, що передує трахеї. Вона утворена дев’ятьма рухливими хрящами. У гортані розташовані дві голосові зв’язки – еластичні, пружні волокна, укриті слизовою оболонкою.

Трахея – орган, стінки якого мають хрящові півкільця. Починається трахея з гортані, переходить у грудну порожнину, де поділяється на два головні бронхи – правий і лівий, що йдуть до відповідних легень.

Легені - парний орган. Вони розміщуються в грудній порожнині по обидва боки від серця й складаються з часток. Кожна легеня зовні вкрита двома листками вологої сполучнотканинної оболонки – плеврою, що утворює герметичний мішок. Ліва легеня має серцеву виїмку, до якої прилягає серце, тому її об’єм менший за об’єм правої легені.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Живлення та травлення. Будова та функції органів травлення. Травні залози. Травлення в ротовій порожнині, шлунку, кишечнику

Для виконання завдання необхідно знати органи травної системи, послідовність їх розташування й умови травлення в них.

Їжа з ротової порожнини проходить у стравохід, далі – у шлунок. У шлунку їжа піддається дії шлункового соку, до складу якого входить пепсин, який розщеплює білки до амінокислот. Із шлунку їжа потрапляє до початкового відділу кишечнику – дванадцятипалої кишки, де на неї діють ферменти слизових стінок кишечнику, а також відкривають свої протоки такі травні залози, як підшлункова залоза та печінка.

Ферменти підшлункової залози: трипсин – каталізує розщеплення поліпептидів до амінокислот; панкреатична амілаза – розщеплює вуглеводи до моносахаридів (глюкози, фруктози); панкреатична ліпаза – розщеплює ліпіди до гліцерилу та жирних кислот.

Ферменти слизової оболонки тонкого кишечнику: карбоксипептидази, амінопептидази – розщеплюють білки до амінокислот; сахараза, лактаза, мальтоза – розщеплюють відповідні дисахариди до моносахаридів (глюкози).

Печінка виробляє жовч, яка емульгує жири (підвищує їх розчинність).

 Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Будова та функції шкіри

В основі завдання описана ситуація, в результаті якої є негативний вплив на шкіру ультрафіолетового випромінювання сонця.

Для виконання завдання необхідно знати будову шкіри людини. Шкіра є зовнішнім покривом тіла. Вона має три шари. Перший, зовнішній – епідерміс, утворений епітеліальною тканиною. В епідермісі містяться клітини, які виробляють темний пігмент – меланін. Він захищає шкіру від надмірного ультрафіолетового випромінювання. Під час засмагання кількість меланіну в клітині значно збільшується, і шкіра набуває коричневого кольору.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Вступ. Основні ознаки живого. Методи досліджень.

В основі завдання описується метод, який ґрунтується на спостереженні.

У результаті застосування методу вчені накопичують, порівнюють факти щодо біологічних об’єктів, що дає можливість їх систематизувати. Описаний метод – порівняльно-описовий.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Вступ. Рівні організації життя: молекулярний, клітинний, організмовий, популяційно-видовий, екосистемний, біосферний.

Спочатку розпізнаймо зображені об’єкти. Усі вони – окремі особини, які ростуть, розвиваються, здатні розмножуватися й підтримувати сталість внутрішнього середовища, тобто організми.

Об’єкт 1 – рослинний організм,  2 – тваринний, 3 – гриб. Цифрами 4 і 5 позначено одноклітинні організми (інфузорію-туфельку та амебу протей відповідно).

З огляду на це, твердження І про те, що об’єкти 1 і 2 перебувають на одному рівні організації живої природи, є правильним.

Твердження II неправильне, оскільки гриб (об’єкт 3) перебуває на тому самому рівні організації, що й рослина та тварина.

Об’єкти 4 і 5 одноклітинні, тому їх можна розглядати одночасно на двох рівнях організації живої матерії – клітинному й організмовому.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Вуглеводи:  моносахариди,  олігосахариди, полісахариди.  Особливості  будови,  основні властивості та функції в організмах живих істот

Властивості вуглеводів змінюються в залежності від молекулярної маси.

При зростанні молекулярної маси молекули вуглеводів знижується гідрофільність і зникає солодкий смак. Серед запропонованих вуглеводів глюкоза, фруктоза є моносахаридами, а мальтоза – дисахаридом. Вони розчинні у воді і мають солодкий смак. Целюлоза є полісахаридом – не розчиняється у воді й не має солодкого смаку.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Роль води, солей та інших неорганічних сполук в організмі.

В основі завдання описано дослід з еритроцитами.

Для виконання завдання необхідно знати роль води, солей в організмі та особливості функціонування плазматичної мембрани.

Клітини тваринного організму, зокрема еритроцити, оточені плазматичною мембраною, яка є напівпроникною. Через мембрану молекули води вільно проникають усередину клітини за законом осмосу. Осмотичний тиск плазми зумовлюється, в основному, концентрацією мінеральних солей і білків, а оскільки концентрація їх відносно стала, той й осмотичний тиск сталий.

Фізіологічними розчинами називаються штучно виготовлені розчини, які містять у собі мінеральні речовини в тій самій концентрації і такого самого іонного складу, як і плазма крові. Ці розчини є ізотонічними, бо вони мають однаковий із плазмою осмотичний тиск.  Унаслідок того, що цитоплазма клітини більш концентрована в порівнянні із гіпотонічним середовищем, як-от дистильована вода, за законом осмосу вода приникає всередину клітини. При цьому об’єм клітини – еритроцита –  збільшується, унаслідок чого плазматична мембрана не витримує і клітина руйнується

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Роль води, солей та інших неорганічних сполук в організмі. Гідрофільні сполуки. Гідрофобні сполуки.

Залежно від температури середовища вода здатна змінювати агрегатний стан. За зниження температури вода з рідкого стану може переходити в твердий, а за підвищення – у газуватий.

Утворення кристаликів льоду в клітинах організмів руйнує клітинні структури. Це призводить до загибелі клітин і всього організму.

Під впливом розчинених у ній речовин вода може змінювати свої властивості, зокрема точки температур замерзання (плавлення) і кипіння, що має важливе біологічне значення. Збільшення концентрації таких речовин є одним із механізмів запобігання замерзанню. Наприклад, деякі види жаб восени починають накопичувати в клітинах свого тіла глюкозу, у клітинах рослин з  настанням зими підвищується концентрація розчинів вуглеводів, членистоногих – гліцерину, риб – білків тощо. Отже, це знижує температуру, за якої вода переходить у твердий стан, для  попередження промерзання.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Білки: особливості будови. Функції білків у живих істотах. Ферменти, їх будова, властивості та застосування в господарській діяльності людини

Аналізуючи основу завдання та запропоновані варіанти відповіді, в реченні необхідно вказати місце знаходження та функцію пепсину. 

Пепсин – фермент, який утворюється в залозистих клітинах стінок шлунку та забезпечує розщеплення білків. Правильним варіантом відповіді буде таке речення: «Пепсин – білок шлункового соку, який бере участь у травленні білків».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Нуклеїнові кислоти. Будова, нуклеотиди. Будова, властивості та функції ДНК, принцип компліментарності.

В основі завдання наведено означення поняття липких кінців та інформація щодо  застосування їх у генній інженерії. Потрібно вибрати фрагмент, який можна взяти для гібридизації з наведеним в основі завдання.

Для виконання завдання необхідно знати особливості будови молекули ДНК, розуміти принцип комплементарності.

ДНК – нуклеїнова кислота, яка забезпечує збереження спадкової інформації. Молекула ДНК –  біополімер, мономерами якого є нуклеотиди. До складу нуклеотиду входять залишки вуглеводу дезоксирибози, нітратної основи та ортофосфатної кислоти. Молекула ДНК складається з двох ланцюгів нуклеотидів, які сполучаються між собою за допомогою водневих зв’язків. Ці зв’язки виникають між двома певними нуклетидами. Установлено, що залишок аденіну нуклеотиду одного ланцюга молекули ДНК завжди сполучається із залишком тиміну нуклеотиду іншого ланцюга (між ними виникає два водневі зв’язки), а гуаніну – з цитозином (між ними виникає три водневі зв’язки). Чітка відповідність нуклеотидів у двох ланцюгах ДНК має назву комплементарність.

Нам потрібно знайти не зв’язану водневими зв’язками частину фрагмента, яка є комплементарною частині фрагменту ААГ (липкий кінець – одноланцюгова ділянка молекули ДНК, що виступає із кінця дволанцюгової молекули).

Відповідно до правила компліментарності таким буде ТТЦ  

Отже, для гібридизації  з наведеним в основі фрагментом молекули ДНК

можна взяти лише наступний фрагмент: 

Правильна відповідь – Б.