ТЕМА: Імунітет, його види.

Завдання скеровано на перевірку знань про імунітет і його види.

Імунітет – сукупність захисних механізмів, які внеможливлюють вплив на організм негативних чинників, зокрема негативну дію бактерій, вірусів, найпростіших, гельмінтів, їхніх токсинів, різноманітних речовин тощо.

Гуморальні чинники імунітету – певні білки, які постійно є в крові.

Основним виявом гуморального імунітету є утворення певними видами лейкоцитів (лімфоцитами) антитіл, що пригнічують шкідливу дію різних інфекційних і неінфекційних чинників.

Боротися з вірусами організму допомагають інтерферони – білки плазми крові.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Будова серця. Коло кровообігу. Рух крові по судинах.

Завдання скеровано на перевірку знань про особливості кровообігу людини.

В організмі людини кров рухається двома замкнутими системами судин, з’єднаними із серцем, – малому й великому колах кровообігу.

Венозна кров потрапляє в праву частину серця. Скорочуючись, правий шлуночок викидає її в легеневу артерію. Двома гілками, на які ділиться легенева артерія, ця кров тече до легень. Там гілки легеневої артерії, розділяючись на дедалі дрібніші артерії, переходять у капіляри, що густо обплітають численні легеневі пухирці, у яких є повітря.

Коли кров тече легеневими капілярами, у неї надходить кисень. Одночасно вуглекислий газ із крові дифундує в повітря, що заповнює легені, тобто в капілярах легень венозна кров стає артеріальною.

Потім вона збирається у вени, які, зливаючись одна з одною, утворюють чотири легеневі вени, які впадають у ліве передсердя.

Отже, мале коло кровообігу – це шлях крові від правого шлуночка до лівого передсердя.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Функції та будова органів дихання.

Завдання скеровано на перевірку знань про особливості будови й функцій органів дихання.

Гортань – це частина дихальної трубки, що передує трахеї. Вона утворена дев’ятьма рухливими хрящами.

Зверху гортань вкрито надгортанним хрящем, який прикріплено до щитоподібного хряща й під'язикової кістки. Він закриває вхід у гортань під час ковтання їжі.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Живлення і травлення. Будова й функції органів травлення. Травні залози. Травлення в ротовій порожнині, шлунку, кишечнику.

Завдання скеровано на перевірку знань про особливості травлення в шлунку людини.

Шлунок – це непарний порожнистий орган у середній частині шлунково-кишкового тракту, зазвичай із товстими м'язовими стінками з непосмугованої м’язової тканини.

У шлунку триває дія ферментів слини, і їжа зазнає подальшої хімічної та механічної обробки.

Хімічна обробка їжі відбувається внаслідок дії на неї шлункового соку. Шлунковий сік – прозора рідина, що має кислу реакцію, містить ферменти, слиз і хлоридну кислоту. Саме хлоридна кислота знезаражує їжу й активує ферменти.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Рецептори. Будова й функції органів зору, слуху й рівноваги.

Завдання скеровано на перевірку знань про особливості будови слухової сенсорної системи.

Сенсорні системи – це сукупність складників, що сприймають, передають і аналізують інформацію різних видів, що надходить від довкілля і внутрішнього середовища організму.

Слухова сенсорна система має три частини: це рецепторний апарат (у внутрішньому вусі), слуховий нерв і центральна частина (у скроневій ділянці кори головного мозку).

Внутрішнє вухо розміщено вглибині скроневої кістки черепа. Складником внутрішнього вуха є завитка, у якій розташовано рецепторний апарат слухової сенсорної системи.

На базальній мембрані середнього каналу завитки по всій її довжині розташовано так званий кортіїв орган, що складається із підтримувальних клітин і слухових рецепторів – волоскових клітин завитки.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Ендокринна система. Функції залоз внутрішньої та змішаної секреції.

Завдання скеровано на перевірку знань про складники ендокринної системи та їхні функції.

Мозковий шар надниркових залоз є частиною симпато-адреналінової системи, яку контролює вегетативна нервовна система та її вищий нервовий центр – гіпоталамус.

Надниркова залоза виділяє гормони адреналін і норадреналін унаслідок дії стрес-фактора. У секреті мозкового шару міститься 70–90 % адреналіну. Ці гормони забезпечують термінову мобілізацію ресурсів організму й підвищення м’язової працездатності й виживання організму в надзвичайних умовах, тобто в умовах стресу.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Живлення і травлення. Будова й функції органів травлення. Травні залози. Травлення в ротовій порожнині, шлунку, кишечнику.

Завдання скеровано на перевірку знань про будову й функції органів травлення.

Ротову порожнину поділено на присінок і власне ротову порожнину. Вона є початковим відділом травної системи, куди за звичайних умов їжа надходить насамперед і підлягає механічній і хімічній обробці.

У ротовій порожнині відбувається первинне ферментування вуглеводів, чому сприяють секрети слинних залоз, які містять фермент амілазу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Вітаміни, їхні властивості.

Завдання скеровано на перевірку знань про властивості вітамінів.

Мутагени – фізичні й хімічні чинники, що викликають стійкі спадкові зміни – мутації. Для забезпечення імунних реакцій, зміцнення імунітету, що приводить до антимутагенної дії, уживають вітаміни А, С, Е.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Системи, що забезпечують виділення продуктів метаболізму (сечовидільна, дихальна, травна, шкіра).

Завдання скеровано на перевірку знань про склад сечовидільної системи людини.

До сечових органів належать нирки, а також сечовивідні органи – сечоводи, сечовий міхур і сечівник.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Закономірності спадковості, установлені Г. Менделем, їхній статистичний характер.

Завдання скеровано на перевірку вміння застосовувати знання щодо встановлених Грегором Менделем закономірностей успадкування ознак.

За результатами аналізування основи завдання можна дійти висновку, що для помідорів неможливе існування грушоподібної гетерозиготи, оскільки ген, що зумовлює грушоподібну форму плодів, є рецесивним. У парі з домінантним геном він не виявлятиметься, тому гетерозигота буде круглої форми.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Закономірності спадковості, установлені Г. Менделем, їхній статистичний характер.

Завдання скеровано на перевірку знання встановлених Грегором Менделем закономірностей успадкування ознак і вміння застосовувати їх для розв’язування задач із генетики.

За результатами аналізування основи завдання можна дійти висновку, що в ньому йдеться про моногібридне схрещування. За умови повного домінування домінантна ознака проявляється як у гомозигот за домінантною ознакою, так і в гетерозигот.

В умові завдання вказано, що обоє батьків мали домінантний алель, а про другий алель не зазначено нічого. Тобто можна припустити, що батьки можуть бути як гомо- так і гетерозиготами за даною ознакою. А їхні діти можуть бути як резус-позитивними, так і резус-негативними (другий закон Менделя).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Модифікаційна (неспадкова) мінливість, її властивості й статистичні закономірності.

Завдання скеровано на перевірку знань щодо модифікаційної мінливості та її властивостей.

Модифікаційна мінливість – зміни (переважно пристосувального характеру) у фенотипі організму. Вони відбуваються внаслідок взаємодії генотипу з навколишнім середовищем і не успадковуються.

Модифікаційна мінливість викликана тим, що всі організми тією чи тією мірою живуть у різних умовах, а тому змушені по-різному реагувати на чинники навколишнього середовища, що й приводить до різноманітності фенотипів.

У наведеному в завданні прикладі кількість квіток у суцвітті кошик соняшника змінюється залежно від змін умов навколишнього середовища (вплив високих температур). Це є виявом модифікаційної мінливості, про яку йдеться в завданні.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Процес формування статевих клітин (гаметогенез).

Завдання скеровано на перевірку знань про особливості формування статевих клітин.

Гаметогенез – процес формування статевих клітин. Розвиток жіночих гамет називають оогенезом, або овогенезом, чоловічих – сперматогенезом.

Сперматогенез у вищих тварин і людини відбувається в сім’яниках і є послідовними перетвореннями одних клітин на інші.

Процес утворення статевих клітин має кілька послідовних стадій: розмноження, росту, дозрівання і формування.

У результаті стадії дозрівання утворюються чотири клітини – сперматиди, які згодом стають сперматозоїдами.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток екосистем. Сукцесії.

Завдання скеровано на перевірку знань про закономірності розвитку екосистем.

Послідовні необоротні й закономірні зміни одного біоценозу іншим на певній ділянці середовища називають сукцесіями.

Первинні сукцесії виникають у місцях, де життя на певний час повністю зникло, наприклад, на схилах вулканів, якими текла лава.

Перші організмами, що оселяються на таких ділянках – лишайники.

Потім, у міру формування ґрунту, починають рости мохи й трав’янисті рослини.

Наступний етап – утворення чагарникових угруповань. У цей період розвитку екосистеми вже виникають популяції різних безхребетних, а згодом, коли тут починають формуватися ліси, сюди проникають і хребетні.

Отже, правильна послідовність появи організмів у первинній сукцесії така:

лишайники → мохи → трав’янисті рослини.

Правильна відповідь – В.