ТЕМА: Ендокринна система. Функції залоз внутрішньої та змішаної секреції.

Завдання скеровано на перевірку знань про складники ендокринної системи та їхні функції.

Мозковий шар надниркових залоз є частиною симпато-адреналінової системи, яку контролює вегетативна нервовна система та її вищий нервовий центр – гіпоталамус.

Надниркова залоза виділяє гормони адреналін і норадреналін унаслідок дії стрес-фактора. У секреті мозкового шару міститься 70–90 % адреналіну. Ці гормони забезпечують термінову мобілізацію ресурсів організму й підвищення м’язової працездатності й виживання організму в надзвичайних умовах, тобто в умовах стресу.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Живлення і травлення. Будова й функції органів травлення. Травні залози. Травлення в ротовій порожнині, шлунку, кишечнику.

Завдання скеровано на перевірку знань про будову й функції органів травлення.

Ротову порожнину поділено на присінок і власне ротову порожнину. Вона є початковим відділом травної системи, куди за звичайних умов їжа надходить насамперед і підлягає механічній і хімічній обробці.

У ротовій порожнині відбувається первинне ферментування вуглеводів, чому сприяють секрети слинних залоз, які містять фермент амілазу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Вітаміни, їхні властивості.

Завдання скеровано на перевірку знань про властивості вітамінів.

Мутагени – фізичні й хімічні чинники, що викликають стійкі спадкові зміни – мутації. Для забезпечення імунних реакцій, зміцнення імунітету, що приводить до антимутагенної дії, уживають вітаміни А, С, Е.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Системи, що забезпечують виділення продуктів метаболізму (сечовидільна, дихальна, травна, шкіра).

Завдання скеровано на перевірку знань про склад сечовидільної системи людини.

До сечових органів належать нирки, а також сечовивідні органи – сечоводи, сечовий міхур і сечівник.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Закономірності спадковості, установлені Г. Менделем, їхній статистичний характер.

Завдання скеровано на перевірку вміння застосовувати знання щодо встановлених Грегором Менделем закономірностей успадкування ознак.

За результатами аналізування основи завдання можна дійти висновку, що для помідорів неможливе існування грушоподібної гетерозиготи, оскільки ген, що зумовлює грушоподібну форму плодів, є рецесивним. У парі з домінантним геном він не виявлятиметься, тому гетерозигота буде круглої форми.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Закономірності спадковості, установлені Г. Менделем, їхній статистичний характер.

Завдання скеровано на перевірку знання встановлених Грегором Менделем закономірностей успадкування ознак і вміння застосовувати їх для розв’язування задач із генетики.

За результатами аналізування основи завдання можна дійти висновку, що в ньому йдеться про моногібридне схрещування. За умови повного домінування домінантна ознака проявляється як у гомозигот за домінантною ознакою, так і в гетерозигот.

В умові завдання вказано, що обоє батьків мали домінантний алель, а про другий алель не зазначено нічого. Тобто можна припустити, що батьки можуть бути як гомо- так і гетерозиготами за даною ознакою. А їхні діти можуть бути як резус-позитивними, так і резус-негативними (другий закон Менделя).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Модифікаційна (неспадкова) мінливість, її властивості й статистичні закономірності.

Завдання скеровано на перевірку знань щодо модифікаційної мінливості та її властивостей.

Модифікаційна мінливість – зміни (переважно пристосувального характеру) у фенотипі організму. Вони відбуваються внаслідок взаємодії генотипу з навколишнім середовищем і не успадковуються.

Модифікаційна мінливість викликана тим, що всі організми тією чи тією мірою живуть у різних умовах, а тому змушені по-різному реагувати на чинники навколишнього середовища, що й приводить до різноманітності фенотипів.

У наведеному в завданні прикладі кількість квіток у суцвітті кошик соняшника змінюється залежно від змін умов навколишнього середовища (вплив високих температур). Це є виявом модифікаційної мінливості, про яку йдеться в завданні.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Процес формування статевих клітин (гаметогенез).

Завдання скеровано на перевірку знань про особливості формування статевих клітин.

Гаметогенез – процес формування статевих клітин. Розвиток жіночих гамет називають оогенезом, або овогенезом, чоловічих – сперматогенезом.

Сперматогенез у вищих тварин і людини відбувається в сім’яниках і є послідовними перетвореннями одних клітин на інші.

Процес утворення статевих клітин має кілька послідовних стадій: розмноження, росту, дозрівання і формування.

У результаті стадії дозрівання утворюються чотири клітини – сперматиди, які згодом стають сперматозоїдами.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток екосистем. Сукцесії.

Завдання скеровано на перевірку знань про закономірності розвитку екосистем.

Послідовні необоротні й закономірні зміни одного біоценозу іншим на певній ділянці середовища називають сукцесіями.

Первинні сукцесії виникають у місцях, де життя на певний час повністю зникло, наприклад, на схилах вулканів, якими текла лава.

Перші організмами, що оселяються на таких ділянках – лишайники.

Потім, у міру формування ґрунту, починають рости мохи й трав’янисті рослини.

Наступний етап – утворення чагарникових угруповань. У цей період розвитку екосистеми вже виникають популяції різних безхребетних, а згодом, коли тут починають формуватися ліси, сюди проникають і хребетні.

Отже, правильна послідовність появи організмів у первинній сукцесії така:

лишайники → мохи → трав’янисті рослини.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Форми біотичних зв’язків (конкуренція, хижацтво, виїдання, мутуалізм, коменсалізм, паразитизм).

Завдання скеровано на перевірку знань про форми біотичних зв’язків.

В основі завдання описано біотичні зв’язки між водоростями й кораловими поліпами, які мешкають у клітинах поліпів.

У наведеному прикладі водорості отримують від поліпів середовище існування і джерело необхідних сполук, а поліпи від водоростей – допомогу у створені свого потужного скелета. Тобто ці організми мають взаємовигідні відносини один з одним.

Такі біотичні зв’язки є прикладом мутуалізму – форми співіснування особин різних видів, від якого вони отримують взаємну користь.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Основи еволюційного вчення. Дивергенція, конвергенція, паралелізм. Аналогічні й гомологічні органи.

Завдання скеровано на перевірку знань про основи еволюційного життя.

Аналогія – це зовнішня подібність структур організмів різних видів, які мають різне походження, однак виконують однакові функції.

Аналогічні органи виникають унаслідок конвергенції – сходження ознак.

Конвергенція проявляється в неспоріднених організмів у результаті пристосування до однакових умов існування.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Мімікрія та її види.

Завдання скеровано на перевірку знань про типи адаптацій організмів до середовища життя.

Мімікрія – здатність до наслідування забарвлення чи форми добре захищених організмів погано захищеними.

Мімікрія ефективна лише для захисту від хижих тварин за умови, коли вид, що наслідує (імітатор), і вид, якого наслідують (модель), мешкають в одній місцевості. При цьому чисельність імітатора повинна бути істотно нижча, ніж моделі, інакше умовний рефлекс на певний подразник, пов’язаний із неїстівністю, у хижака не виробиться.

Тому ефект мімікрії для популяції осоподібних мух істотно знизиться за умови істотного зменшення чисельності ос на певній території.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Функції білків у живих істотах. Ферменти, їхня будова, властивості.

Завдання скеровано на перевірку знань про основні функції ферментів.

Ферменти – біологічні каталізатори білкової природи, які пришвидшують і координують біохімічні реакції.

Трипсин є ферментом, який забезпечує розщеплення білків, а фкрмент лактаза розщеплює молочний цукор.

Ліпаза забезпечує розщеплення жирів, а ДНКаза – дезоксирибонуклеїнової кислоти.

Правильна відповідь – 1Д 2В 3Б 4Г.

ТЕМА: Цитоплазма та її компоненти. Органели.

Завдання скеровано на перевірку знань щодо функціонування органел клітини й уміння розпізнавати їх на рисунках.

Органели – постійні клітинні структури. Кожна з органел забезпечує відповідні функції.

Лізосоми (1) забезпечують внутрішньоклітинне травлення.

Клітинний центр (2) забезпечує утворення веретена поділу.

Мітохондрія (3), акумулюючи в молекулах АТФ енергію, забезпечує нею клітину.

Плазматична мембрана (4) забезпечує зв’язок із навколишнім середовищем.

Правильна відповідь – 1В 2Г 3Д 4А.