ТЕМА: Тканини організму людини. Будова та функції шкіри.

Для виконання завдання необхідно знати функції епітеліальної тканини й особливості функціонування органів, зазначених у відповідях.

Епітеліальна тканина виконує функції газообміну, виділення та всмоктування, тобто вона є пограничною. Саме цим зумовлена її участь в обмінних процесах: газообмін через епітелій альвеол легенів, усмоктування поживних речовин у тонкому кишечнику. Таку функцію може виконувати виключно одношаровий епітелій. Тому тонкий кишечник, шлунок і легені не містять зроговілий багатошаровий плоский епітелій. Епітеліальна тканина захищає інші тканини, що містяться під нею. При цьому зовнішні клітини епітелію певних органів можуть роговіти і відмирати. Зроговілий багатошаровий плоский епітелій утворює верхній шар шкіри, запобігаючи потраплянню хвороботворних бактерій до організму. 

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Органи чуття. Будова та функції органів зору. Сприйняття зображення предметів, світла, кольору.

У завданні наведено два твердження, які треба проаналізувати й визначити їх правильність. Надалі знайти відповідь, у якій вказані всі правильні твердження.

Перше твердження є правильним тому, що жовта пляма – місце найкращого бачення, де скупчення колбочок на сітківці найбільше.

Друге твердження також є правильним, виходячи з того, що сліпа пляма – місце виходу зорового нерва, у якому немає фоторецепторів.

Таким чином, обидва твердження є правильними.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Безумовні і умовні рефлекси. Утворення умовних рефлексів. Гальмування умовних рефлексів.

Для виконання завдання необхідно знати характеристики умовного рефлексу як відповіді організму на подразнення.

Умовні рефлекси є набутими, індивідуальними реакціями, які забезпечують адаптацію організму до умов зовнішнього середовища, що змінюються. Вони не проявляються з моменту народження, а формуються впродовж життя. Мають властивість гальмуватися, тому зберігаються не завжди протягом усього життя. Не успадковуються нащадками тому, що є набутими впродовж життя певним організмом індивідуально.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем та їх статистичний характер.

Для виконання завдання необхідні знання закономірностей успадкування ознак, установлених Г.Менделем.

Аналізуючи варіанти відповідей, можна констатувати, що в завданні йдеться про дигібридне схрещування. Дигібридне схрещування –схрещування особин, які відрізняються двома парами ознак. Закон незалежного успадкування ознак засвідчує, що кожна пара альтернативних варіантів ознак успадковується незалежно від інших пар і дає розщеплення 3:1 за кожною з пар (як і при моногібридному схрещуванні). При дигібридному схрещуванні (коли спостереження ведеться за двома ознаками) серед гібридів другого покоління спостерігають розщеплення 9 : 3 : 3 : 1. Цей закон справедливий лише для ознак, у яких гени, що їх кодують, належать до різних груп зчеплення, тобто знаходяться в різних хромосомах. Закон може виконуватись і для ознак, гени яких знаходяться в одній хромосомі на значній відстані один від одного (не менше 50 морганід). В іншому випадку гени спадкуватимуться зчеплено.

Серед наведених варіантів схрещування єдиним правильним варіантом є схрещування дигетерозигот АаВв×АаВв, у потомстві яких розщеплення за фенотипом може бути  9 : 3 : 3 : 1.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Взаємодія генів та її типи.

Для виконання завдання необхідні знання щодо різних типів взаємодії алельних генів.

У завданні описаний типовий приклад кодомінування – успадкування груп крові в людини. Кодомінування – це такий тип взаємодії алельних генів, за якого кожний з алелів проявляє свою дію й жодний алель не пригнічує дію іншого. У результаті у гетерозигот формується нова ознака.

Групи крові визначають за наявністю на поверхні еритроцитів білків аглютиногенів А, В або відсутністю аглютиногенів. Відповідно ці ознаки кодують три алелі, які позначають: А, В, 0. Два перших – домінантні, третій – рецесивний. Алелі можуть утворювати шість генотипів: АА, А0, ВВ, В0, 00, АВ. При цьому утворюють чотири фенотипи, які називають групами крові.

Перша група крові – 00, друга група крові – АА, А0, третя група – ВВ, В0, четверта група – АВ. Подружня пара, у якої батько має групу крові АВ (ІV), а мати – А (ІІ), можуть мати дітей з групою крові АА (ІІ), А0 (ІІ), В0 (ІІІ) та АВ (ІV). Дитини з групою крові 00 (І) вони мати не можуть. Відповідь у завданні вірогіднісна: старша дитина може бути рідною (має третю групу крові), а молодша – ні (має першу групу крові).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Модифікаційна (неспадкова) мінливість, її властивості і статистичні закономірності.

Для виконання завдання необхідні знання щодо модифікаційної мінливості та її властивостей.

Модифікаційна мінливість — зміни у фенотипі організму, що в більшості випадків мають пристосувальний характер та утворюються внаслідок взаємодії генотипу з навколишнім середовищем. Зміни в організмі та модифікації не успадковуються. Модифікаційна мінливість викликана тим, що всі організми тією чи іншою мірою живуть у різних умовах, а тому змушені по-різному реагувати на фактори навколишнього середовища, що й призводить до різноманітності фенотипів.

У наведеному в завданні прикладі ознака фенотипу (ступінь волохатості задньої частини черевця) змінюється в залежності від змін умов навколишнього середовища (солоності води). Це є властивістю модифікаційної мінливості, про яку йдеться в завданні.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Закон оптимуму. Екологічна валентність виду (межі витривалості). Взаємодія екологічних факторів.

У відповідях завдання представлені закономірності впливу екологічних факторів на організм. Необхідно вибрати правильне формулювання закону оптимуму.

Серед закономірностей сформульоване явище взаємодії екологічних факторів, при якому межі витривалості організму стосовно певного фактору залежать від інтенсивності дії інших екологічних факторів. Закон взаємокомпенсації стверджує, що відсутність або нестача деяких екологічних факторів може бути частково компенсована завдяки іншим подібним чинникам, але в певних межах. Згідно з правилом екологічної індивідуальності, кожний вид пристосований до певної сукупності умов існування особливим чином, тобто не існує двох близьких видів з повністю однаковими адаптаціями. Закон оптимуму стверджує, що кожен екологічний фактор позитивно впливає на організм лише в певних межах.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень.

У завданні наведено два твердження, які треба проаналізувати й визначити їх правильність. Надалі знайти відповідь, у якій указані всі правильні твердження.

Перше твердження є правильним тому, що кожна ланка ланцюга живлення займає окремий трофічний рівень.

Друге твердження неправильне, виходячи з того, що продуцентами в ланцюгу живлення є рослини. Таким чином, правильним є лише перше твердження.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Основні положення еволюційного вчення Ч. Дарвіна.

Для відповіді на завдання необхідно знати основні положення еволюційного вчення Ч. Дарвіна: еволюція відбувається на основі спадкової мінливості під дією боротьби за існування, наслідком якої є природний добір. Природний добір виявляється в переважаючому виживанні та розмноженні найбільш пристосованих до умов середовища життя організмів певного виду.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Типи плодів. Загальна характеристика родин покритонасінних рослин. Значення рослин у житті людини.

Для виконання завдання необхідно розрізняти типи плодів і виявляти рослини, на яких вони формуються.

Запропоновані в завданні рослини описуються при вивченні типів плодів, різноманітності покритонасінних рослин, а саме характеристик їхніх родин, господарського значення рослин.

Плід яблуко формується на груші, гарбузина – на дині. Деякі рослини родини Розові утворюють плід багатокістянку. У завданні запропонована ожина, яка й утворює багатокістянку. У картоплі – рослини родини Пасльонові – плід ягода. Зайвою рослиною є персик, який має плід кістянку.

Правильна відповідь – 1В 2Г 3А 4Б.

ТЕМА: Ендокринні залози. Гормони.

Для виконання завдання необхідно знати ендокринні залози та гормони, які вони виробляють.

Щитовидна залоза виробляє тироксин, підшлункова – інсулін. Надниркова залоза виробляє адреналін, а сім’яник – тестостерон.

Правильна відповідь – 1Д 2А 3Г 4Б.

ТЕМА: Будова скелету людини.

Для виконання завдання необхідно знати будову скелету людини: відділи та кістки, що їх складають.

Скелет людини поділений на такі відділи: череп, хребет із грудною кліткою, пояси кінцівок і скелети вільних кінцівок. Зайвою в переліку кісток є грудина, яка входить до складу хребта з грудною кліткою.

Правильна відповідь – 1Г 2В 3А 4Б.