ТЕМА: Будова та функції спинного та головного мозку

Для виконання завдання необхідно знати функції відділів головного мозку людини.

Проміжний мозок – частина переднього мозку, що розташована між стовбуром головного мозку і великими півкулями. Основні структури проміжного мозку — таламус, епіфіз і гіпоталамус, до якого приєднаний гіпофіз.

Гіпоталамус є вищим центром регуляції роботи внутрішніх органів, який узгоджує їх діяльність зі станом активності організму. Ядра гіпоталамуса формують центри голоду — насичення, спраги — питного задоволення, терморегуляції, регуляції сну — неспання тощо.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Живлення і травлення. Енергетичні потреби організму. Основні етапи розщеплення білків, вуглеводів і жирів

Для виконання завдання необхідні знання особливостей будови та функцій органів травлення.

Кишечник – найдовша частина травного шляху людини. Розрізняють: тонкий кишечник, у якому відбувається перетравлення та всмоктування поживних речовин, і товстий.

Функція товстого кишечнику – усмоктування води, формування калових мас, які надходять у пряму кишку. Тонкий кишечник на виході зі шлунку розпочинається короткою дванадцятипалою кишкою. До неї впадають протоки печінки й підшлункової залози. Ферменти соку підшлункової залози розщеплюють білки (трипсин), жири (ліпаза) та вуглеводи (амілаза, лактаза). Вони активні лише в лужному середовищі й активізуються жовчю.

Жовч виробляється найбільшою залозою нашого тіла – печінкою. Вона накопичується в жовчному міхурі й виділяється при надходженні харчової грудки до дванадцятипалої кишки. Основна функція жовчі – емульгація жирів їжі.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Живлення та травлення. Будова та функції органів травлення

Для виконання завдання необхідно знати особливості травлення в тонкому кишечнику людини. Поживні речовини надходять до кровоносних і лімфатичних капілярів через епітеліальну оболонку травного тракту. Здебільшого це відбувається в тонкому кишечнику, який пристосований до того, щоб всмоктування було якомога ефективнішим.

Молекули речовин, які дісталися міжклітинної рідини ворсинки, спрямовуються в кровоносні або лімфатичні капіляри ворсинок. Безпосередньо до крові переходять розчинені у воді глюкоза, амінокислоти, солі мінеральних речовин. Продукти розщеплення жирів (гліцерол і жирні кислоти) надходять спочатку в лімфу, а з нею потрапляють до кровоносної системи.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Будова та функції нирок. Будова нефрону. Утворення та виведення сечі

У завданні наведені три твердження, які треба проаналізувати і визначити їх правильність. Надалі знайти відповідь, в якій вказані всі правильні твердження.

Перше твердження є правильним тому, що видалення сечі з організму відбувається рефлекторно.

Друге твердження є неправильним тому, що вторинна сеча утворюється внаслідок реабсорбції. У канальцях нефрона відбувається реабсорбція, унаслідок якої в кров повертаються вода, молекули глюкози, амінокислот, частина неорганічних йонів. Утворена сеча називається вторинною сечею.

Третє твердження також є правильним тому, що цистит – запалення слизової оболонки сечового міхура.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Ендокринна система. Гормони. Функції залоз внутрішньої та змішаної секреції

Для виконання завдання спочатку необхідно розпізнати об’єкт, який зображений на рисунку.

Зображений об’єкт є підшлункова залоза – залоза змішаної секреції.

Як залоза зовнішньої секреції вона продукує травні ферменти й виділяє їх у дванадцятипалу кишку. Як залоза внутрішньої секреції виробляє й виділяє в кров інсулін та глюкагон – гормони, що регулюють обмін вуглеводів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Сенсорні системи їх значення. Будова та функції органів зору, слуху та рівноваги

Для виконання завдання необхідно знати будову органу слуху.

Орган слуху – орган чуттів, що відповідає за сприйняття звукових коливань та перетворення їх у потік електричних імпульсів, що відповідно опрацьовуються мозком і формуються звукові сприйняття.

Складовими органа слуху людини є зовнішнє, середнє і внутрішнє вухо.

Внутрішнє вухо розміщується вглибині скроневої кістки черепа. Воно представлене завиткою, в якій розташований рецепторний апарат слухового аналізатора. Завитка — кістковий канал, усередині якого розміщуються дві подовжні мембрани. Нижня (базальна) мембрана утворена щільною сполучною тканиною, а верхня — тоненькою одношаровою. Мембрани розділяють канал завитки на три частини — верхній, середній і нижній канали. На базальній мембрані середнього каналу по усій її довжині розташований так званий кортіїв орган — апарат, що містить рецептори й опорні клітини.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Зчеплене успадкування. Хромосомна теорія спадковості

В основі завдання наведено рисунок, який ілюструє зчеплене успадкування деяких ознак у дрозофіли, що було констатовано Т. Х. Морганом унаслідок дослідження.

Як видно з результатів схрещування, співвідношення фенотипів у гібридному поколінні відрізняється від очікуваного за законами Менделя (1:1:1:1). Це пояснюється тим, що гени B і V розташовані зчеплено.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем та їх статистичний характер

В основі завдання запропонована задача на застосування закономірностей успадкування ознак, встановлених Г. Менделем. Аналізуючи основу завдання, можна констатувати, що в завданні йдеться про моногібридне схрещування. Моногібридне схрещування – схрещування особин, які відрізняються за однією ознакою. Необхідно також зауважити, що за умови повного домінування домінантна ознака проявляється і в гомозигот за домінантною ознакою, і в гетерозигот, тобто якщо організм має хоча б один домінантний алель. Оскільки схрещування коричневої норки з сірою дало лише коричневих потомків, запишемо перше схрещування:

P1 АА×аа

F1 Аа

Отже, отримали одноманітне гетерозиготне покоління (перший закон Менделя). Надалі при схрещуванні гібридів першого покоління між собою, у другому поколінні отримали коричневих та сірих норок:

P2 Аа×Аа

F2 АА Аа Аа аа

Отримали співвідношення 1:2:1.

Отже, серед гібридів другого покоління слід очікувати появу гомозиготних особин з ймовірністю 50%.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Характеристика популяції. Популяційні хвилі

В основі завдання наведено графік динаміки чисельності популяцій двох видів.

Чисельність і густота популяцій, навіть за сталих умов існування, непостійні в часі, вони можуть періодично змінюватися під впливом різноманітних факторів.

Коливання чисельності популяцій називають популяційними хвилями, або хвилями життя. Аналізуючи графіки, можна констатувати: якщо на графіку І описано зміну чисельності популяції яструба, то на графіку ІІ описано динаміку чисельності популяції організмів, які є жертвами яструбів.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Модифікаційна (неспадкова) мінливість, її властивості і статистичні закономірності

При виконанні завдання необхідні знання щодо модифікаційної мінливості та її властивостей.

Модифікаційна мінливість — зміни у фенотипі організму, що в більшості випадків мають пристосувальний характер та утворюються внаслідок взаємодії генотипу із навколишнім середовищем. Зміни в організмі та модифікації не успадковуються. Модифікаційна мінливість викликана тим, що всі організми тією чи іншою мірою живуть у різних умовах, а тому по-різному реагують на фактори навколишнього середовища, що й призводить до різноманітності фенотипів.

У наведеному в завданні прикладі кількість квіток у суцвітті кошик соняшника змінюється в залежності від змін умов навколишнього середовища (вплив високих температур). Це є проявом модифікаційної мінливості, про яку йдеться в завданні.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Ланцюги живлення

Послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, називаються ланцюгами живлення.

В основі завдання запитують про місце рослиноїдних тварин у трофічній структурі екосистеми, з чого ми робимо висновок, що йдеться про ланцюг виїдання.

У пасовищному трофічному ланцюжку (ланцюжку виїдання) основу складають автотрофні організми (продуценти), другий трофічний рівень складають рослиноїдні тварини (консументи І порядку), потім – хижаки (консументи ІІ порядку).

Редуценти – організми, що отримують необхідні для життєдіяльності речовини, руйнуючи залишки мертвих рослин і тварин чи їхні відмерлі частини, абсорбуючи розчинні органічні сполуки.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Основи еволюційного вчення. Дивергенція, конвергенція, паралелізм. Аналогічні та гомологічні органи

Аналогія – це зовнішня подібність за будовою різних структур видів, які мають різне походження, однак виконують однакові функції.

Аналогічні органи виникають унаслідок конвергенції – сходження ознак. Конвергенція проявляється в результаті пристосування до однакових умов існування в неспоріднених організмів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Основи еволюційного вчення. Біологічний прогрес (ароморфози, ідіоадаптація, дегенерація) і регрес (релікти)

Для виконання завдання необхідно знати та розуміти основні напрямки макроеволюції.

Біологічний прогрес проявляється в збільшенні чисельності популяцій, розширенні ареалу й утворені нових підвидів і видів у межах певної групи, в прогресивній диференціації – збільшенні числа систематичних груп, що складають даний таксон. Він є наслідком еволюційного успіху певної групи. Наприклад, у стані біологічного прогресу в наш час перебувають покритонасінні, комахи, молюски, птахи, ссавці, кісткові риби тощо.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Основи еволюційного вчення

У завданні перевіряється знання біологічних термінів.

Ароморфоз (морфофізіологічний прогрес) – еволюційне перетворення, яке підвищує рівень організації організму в цілому і сприяє пристосуванню до різноманітних умов існування.

Мімікрія – здатність до наслідування забарвлення чи форми добре захищених організмів погано захищеними.

Прогрес (біологічний) – еволюційний розвиток певної систематичної групи.

Дегенерація (морфофізіологічний регрес) – спрощення будови організмів у процесі еволюції.

Правильна відповідь – А.