Порівняно з природними біогеоценозами агроценози
ТЕМА: Екосистеми, їх склад та різноманіття. Агроценози
Агроценоз – збіднені видами високопродуктивні угруповання рослин, тварин, грибів і мікроорганізмів, створене і регулярно підтримуване людиною для отримання сільськогосподарської продукції.
Агроценоз характеризується малою екологічною надійністю (агробіоценоз не здатний самовідновлюватися і саморегулюватися), але досить високою врожайністю (продуктивністю) незважаючи на незначне видове різноманіття та погано розгалужені трофічні сітки. Основу агроценозів становить агрофітоценоз — штучна рослинна спільнота, що створюється на основі агротехнічних заходів (наприклад, посіви та посадки зернових, овочевих, плодових та технічних культур).
Правильна відповідь – В.
Яке явище є проявом фотоперіодизму?
ТЕМА: Фотоперіодизм
Фотоперіодизм – фізіологічна реакція організмів на добовий ритм освітлення (співвідношення довжини дня та ночі). Виявляється в коливаннях інтенсивності фізіологічних процесів.
Найбільшою мірою фотоперіодизм властивий зеленим рослинам, життєдіяльність яких безпосередньо залежить від світлової енергії Сонця. У тварин і людини фотоперіодизм виражається головним чином в коливаннях інтенсивності обміну речовин і енергії. У тварин з фотоперіодизмом зв'язані також терміни настання і припинення шлюбного періоду, плодючість, осінні і весняні ліньки, перехід до зимівлі,міграції і ін. Одним з проявів фотоперіодизму є відліт перелітних птахів на південь. Нахил пагонів рослини в напрямку джерела світла та відкривання квіток тюльпанів уранці є прикладами фототропізму. Циклічність масового розмноження перелітної сарани є прикладом багаторічних ритмів, які пов’язані з неперіодичною зміною сонячної активності протягом кількох років.
На рисунку зображено схему дії екологічного фактора. Проаналізуйте твердження і вкажіть правильні. І. Межі витривалості виду позначено точками А і Б. ІІ. Затемнені ділянки відповідають зоні пригнічення життєдіяльності
ТЕМА: Екологічна валентність виду (межі витривалості)
В основі завдання наведено схему дії екологічного фактору.
Умова також містить твердження, правильність яких необхідно перевірити. Аналізуючи схему, можна констатувати, що хоча екологічні фактори дуже різноманітні за своєю природою та характером впливу на біологічні системи, існують закономірності їхнього впливу на живі істоти, а також реакцій організму на їхню дію. Кожний з факторів має лише певні межі позитивного впливу на організми (закон оптимуму). Сприятливі для істот певного виду інтенсивності впливу екологічного фактору мають назву зони оптимуму (на схемі відповідає світла ділянка між точками А і Б). Чим більше інтенсивність дії певного екологічного фактору відхилятиметься від оптимальної в той чи інший бік, тим більше буде виражений його негативний вплив на організми (верхня та нижня зони пригнічення – на схемі відповідають затемнені ділянки). Значення інтенсивності дії екологічного фактору, за якими існування організмів стає неможливим, називають верхньою та нижньою межами витривалості, або толерантності (критичні точки максимуму і мінімуму). Відстань між межами витривалості визначає діапазон інтенсивності дії екологічного фактору, у якому можливе існування особин певного виду. Таким чином, обидва твердження правильні.
Установіть правильну послідовність еволюційних подій історичного розвитку органічного світу.
ТЕМА: Поділ геологічної історії Землі на ери, періоди та епохи. Основні події, що відбувалися у ті чи інші геологічні періоди історії Землі
Для виконання завдання необхідні знання особливостей поділу геологічної історії Землі на ери, періоди та епохи, а також знання основних подій, що відбувалися в ті чи інші геологічні періоди історії Землі.
Геологічний час поділяють на п’ять ер – архейську, протерозойську, палеозойську, мезозойську та кайнозойську. Кожну еру поділяють на періоди, а періоди – на епохи. Кожен період та епоха мали більш-менш стабільні клімато-географічні параметри, характеризуються сталими екосистемами із специфічним видовим складом продуцентів, консументів та редуцентів.
Установлюємо правильну послідовність еволюційних подій історичного розвитку органічного світу. Протерозойська ера – виникнення більшості типів безхребетних тварин. Архейська ера - розквіт кам’яновугільних лісів; поява хвойних рослин, плазунів. Мезозойська ера тріасовий період – панування плазунів; поява перших ссавців. Мезозойська ера крейдовий період – виникнення покритонасінних рослин; поява птахів.
Правильна відповідь – АВБГ.
На острові Мадейра з 550 видів жуків близько 200 — безкрилі й нездатні до польоту, у інших видів жуків є довгі крила, що добре протистоять вітрам.
Укажіть тип добору, результатом якого є така дивергенція.
ТЕМА: Синтетична теорія еволюції. Мікроеволюція. Природний добір
Дивергенція – розходження ознак і властивостей у близьких груп організмів унаслідок еволюційних змін, що є результатом адаптації до різних умов існування. Поняття «дивергенція» введене Ч. Дарвіном для пояснення походження видів тварин і рослин, їх різноманіття, виникнення розмежування між видами, обґрунтування вчення про монофілетичне походження видів від спільного предка.
Дивергенція ознак під впливом природного добору приводить до диференціації видів і їх спеціалізації. Залежно від спрямування адаптаційних змін організмів природний добір буває стабілізуючим, рушійним і розриваючим.
Виходячи з наведеного в умові завдання прикладу, описується саме приклад розриваючого добору. Він спрямовує мінливість у двох, рідше кількох, різних напрямках, однак не сприяє середнім (проміжним) станам ознак. Цей добір спричиняє виникнення кількох фенотипних форм у популяції, що сприяє її пристосуванню до нестабільних умов довкілля.
Новозеландський плазун гатерія не облаштовує собі нори, а використовує гнізда буревісників. Коли птах уночі повертається до гнізда, гатерія вирушає на полювання.
Укажіть тип взаємозв’язків між цими організмами.
ТЕМА: Форми біотичних зв’язків (конкуренція, хижацтво, виїдання, мутуалізм, коменсалізм, паразитизм)
В основі завдання наведений приклад одного з типів симбіозу – коменсалізму.
Коменсалізм – це такий тип взаємозв’язків різних видів, за якого один з них (коменсал) використовує залишки їжі, продукти життєдіяльності чи житло іншого (хазяїна), не завдаючи йому помітної шкоди. Проте і користі від коменсалів організмам хазяїв ніякої. Коменсалізм може проявлятися у формах квартиранства або нахлібництва. Квартиранство – використання коменсалом для оселення організму хазяїна або частини його середовища життя.
Який організм займає перший трофічний рівень у ланцюгах живлення?
ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень. Трофічна сітка. Правило екологічної піраміди
В основі завдання наведений рисунок, на якому зображено різні організми.
Для виконання цього завдання необхідно знати послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, а саме закономірності розташування організмів у ланцюгах живлення.
У пасовищному трофічному ланцюгу (ланцюгу виїдання) основу складають автотрофні організми, потім йдуть споживаючі їх мікроорганізми і рослиноїдні тварини, потім хижаки (консументи) 1-го порядку, хижаки 2-го порядку.
Тому правильна відповідь є така: дерево.
Яка послідовність правильно відображає передавання енергії в ланцюгу живлення?
Послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, називають ланцюгами живлення.
В основі завдання наведено деякі послідовності ланцюга виїдання. Необхідно вказати варіант з правильною послідовністю компонентів.
У пасовищному трофічному ланцюгу (ланцюгу виїдання) основу складають автотрофні організми, потім йдуть споживаючі їх мікроорганізми і рослиноїдні тварини, потім хижаки (консументи) 1-го порядку, хижаки 2-го порядку. У наведеному ланцюгу продуцент пшениця споживається довгоносиком, яким живиться жайворонок, останніми в свою чергу живиться хижий птах – орел.
Тому правильна послідовність є така: пшениця → довгоносик → жайворонок → орел.
Правильна відповідь – А.
На місці чагарнику вирішили вирощувати полуниці. Для цього підготували ґрунт, висадили розсаду декількох сортів полуниць, внесли мінеральні та органічні добрива. Результатом цієї діяльності стало формування
ТЕМА: Екосистеми, їх склад та різноманіття. Взаємозв’язки між по популяціями в екосистемах (прямі і непрямі; антагоністичні, нейтральні і мутуалістичні; трофічні і топічні). Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень. Трофічна сітка. Правило екологічної піраміди. Типи екологічних пірамід. Розвиток екосистем
Для виконання завдання необхідні знання про різноманітність, розвиток та продуктивність екосистем.
Агроценоз — співтовариство рослин, тварин і мікроорганізмів, створене і регулярно підтримуване людиною для отримання сільськогосподарської продукції. Агроценоз характеризується малою екологічною надійністю (агроценоз не здатний самовідновлюватися і саморегулюватися), але досить високою врожайністю (продуктивністю). Основу агроценозів становить агрофітоценоз — штучна рослинна спільнота, що створюється на основі агротехнічних заходів (наприклад, посіви та посадки зернових, овочевих, плодових та технічних культур). Рослинний покрив агрофітоценозів зазвичай утворений одним видом (сортом) культурних рослини та відповідними бур’янними видами.
Правильна відповідь – Г.
Біологічні ритми людини зумовлені різними причинами. Причиною ритмічної зміни температури тіла людини протягом доби є обертання
ТЕМА: Адаптивні біологічні ритми організмів
Унаслідок обертання Землі навколо своєї осі двічі на добу змінюється освітленість. Це зумовлює коливання температури, вологості та інших абіотичних факторів, що в свою чергу, впливає на активність організмів. Зміна дня і ночі впливає на перебіг різних функцій організмів тварин: рухову активність, інтенсивність процесів обміну речовин тощо. У людини зареєстровано понад 100 життєвих функцій, залежних від часу доби.
Який компонент середовища належить до абіотичних екологічних факторів?
ТЕМА: Екологічні фактори: абіотичні, біотичні, антропогенні
Для виконання завдання необхідні знання екологічних факторів.
Екологічні фактории – сукупність усіх чинників середовища, що діють на живий організм або надорганізмову систему. Усю різноманітність екологічних факторів ділять за походженням і характером дії на три великі групи – абіотичні, біотичні та антропогенні.
Абіотичні фактори – фактори неорганічної, або неживої, природи, що діють на живий організм або надорганізмову систему (світло, температура, вода, повітря, грунт, рельєф, атмосферний тиск).
