Основи екології і еволюційного вчення – Основи екології і еволюційного вчення

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Адаптація як загальна властивість біологічних систем.

Для розв’язання цього завдання треба застосувати правило Аллена – одну з ключових екологічних закономірностей. Воно стверджує: у теплокровних тварин (ссавців і птахів), які мешкають у холодному кліматі, виступні частини тіла (вуха, хвости, кінцівки, носи) менші, ніж у споріднених видів із теплих країв. Це допомагає зменшити тепловіддачу в холоді та збільшити її у спеку.

Лисиця фенек має дуже великі вуха. Згідно з правилом Аллена, вона мешкатиме в дуже жаркому кліматі. На мапі цифра 2 позначає Північну Африку (пустеля Сахара) – це природне середовище проживання фенека.

Лисиця звичайна має вуха помірного розміру. На мапі цифра 1 позначає територію Європи, де панує помірний клімат. Порівняно з Африкою тут значно прохолодніше, тому розмір вух лисиці менший.

Позначка 3 (Арктика) – у цій місцевості мешкають тварини зі ще меншими виступними частинами тіла (наприклад, песець), що дає змогу максимально зберігати тепло.

Позначка 4 (Австралія) – лисиць завезла туди людина, цей континент не є первинним ареалом для ілюстрації еволюційного формування ознак цих двох видів згідно з правилом Аллена.

Правильна відповідь – А. 

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Екосистеми. Харчові ланцюги. 

Кожен із зображених трофічних ланцюгів базується на взаємодії трьох функціональних груп організмів:

Продуценти – автотрофні організми (рослини, ціанобактерії), які синтезують органічні речовини з неорганічних, використовуючи енергію світла.

Консументи – гетеротрофні організми, що живляться готовою органікою (іншими живими істотами). Поділяються на консументів І порядку (рослиноїдні), II та наступних порядків (хижаки).

Редуценти – організми (гриби, бактерії), які розкладають рештки відмерлих організмів до простих неорганічних сполук, замикаючи колообіг речовин.

На рисунку зображено харчову мережу, що складається з кількох ланцюгів виїдання. Для вибору правильної комбінації відповідей проаналізуймо кожну групу організмів.

Організми А, Б, В належать до консументів (варіант 3). Усі вони є гетеротрофами, які живляться готовою органічною речовиною. А (коник, кріль, миша) споживають рослини, а Б (вуж, ящірка) та В (хижий птах) – інших тварин. Вони не належать до редуцентів чи детритофагів, оскільки не розкладають відмерлу органічну речовину, а полюють на живих істот.

Травоїдний організм А (варіант 1). Це консументи I порядку. На схемі стрілки від дерева (продуцента) йдуть безпосередньо до коника, кроля та миші. Саме вони першими споживають енергію рослин.

Може займати третій і четвертий рівні в ланцюгах живлення організм В (варіант 3). Хижий птах вершинний хижак, його положення залежить від довжини конкретного ланцюга.

3-й рівень: рослина → кріль → птах.

4-й рівень: рослина → миша → ящірка → птах.

Правильна відповідь: 3, 1, 3.

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Поняття про продуцентів, консументів та редуцентів. Трофічна структура біоценозу

В основі завдання наведений рисунок, на якому представлено різні організми.

Для виконання цього завдання необхідно знати послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, а саме закономірності розташування організмів у ланцюгах живлення.

У пасовищному трофічному ланцюгу (ланцюгу виїдання) основу складають автотрофні організми, потім ідуть споживаючі їх мікроорганізми і рослиноїдні тварини, потім хижаки.

Різні трофічні рівні в екосистемі можуть займати всеїдні тварини, у раціоні яких присутня як рослинна, так і їжа тваринного походження. Ці тварини можуть займати різні трофічні рівні в залежності від певного ланцюга живлення. Такою твариною є ведмідь.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Середовище існування організмів та їхнє пристосування до нього.

Для розв’язання завдання спочатку необхідно розпізнати об’єкти, які зображено на рисунку.

Буквою А позначено дафнію – тварину, яка належить до ракоподібних і живе в товщі води, пасивно рухаючися за її током.

Буквою Б позначено актинію, яка веде прикріплений спосіб життя.

Буквою В позначено краба, який самостійно рухається дном водойми або плаває.

Буквою Г позначено акулу.

Мешканців водойм називають гідробіонтами й поділяють на кілька екологічних груп. Планктон утворюють організми, які не здатні протистояти течіям. У них виникла низка адаптацій, що підвищують їхню плавучість і перешкоджають осіданню на дно: загальне збільшення відносної поверхні тіла за рахунок зменшення розмірів, накопичення в тілі жирів, бульбашок газу тощо. Такими організмами є бактерії, водорості, радіолярії, форамініфери, личинки кісткових риб, медузи, дрібні ракоподібні тощо.

Отже, представника планктону позначено на рисунку буквою А.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень. Трофічна сітка. Правило екологічної піраміди

В основі завдання наведений рисунок, на якому представлено різні організми.

Для виконання цього завдання необхідно знати послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, а саме закономірності розташування організмів у ланцюгах живлення.

У пасовищному трофічному ланцюгу (ланцюгу виїдання) основу складають автотрофні організми, потім ідуть споживаючі їх мікроорганізми і рослиноїдні тварини,  потім хижаки (консументи). Різні трофічні рівні в екосистемі можуть займати всеїдні тварини, у раціоні яких присутня як рослинна, так і їжа тваринного походження. Ці тварини можуть займати різні трофічні рівні в залежності від певного ланцюга живлення. Тому правильна відповідь є така: ведмідь.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень. Трофічна сітка. Правило екологічної піраміди.

Завдання скеровано на перевірку знання послідовності, у якій особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого виду, тобто закономірності розташування організмів у ланцюгах живлення.

У пасовищному трофічному ланцюжку (ланцюжку виїдання) основу становлять автотрофні організми. Наступними ланками є хижаки (консументи) 1-го порядку й хижаки 2-го порядку. Тому правильна відповідь – дерево.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Вегетативні органи та життєві функції рослин. Основи екології і еволюційного вчення. Екосистеми.

В  основі завдання наведено інформацію про вирощування картоплі як сільськогосподарської культури. Картоплю вирощують для отримання видозміненого пагона – бульби, у якій запасається крохмаль. Крохмаль є резервною речовиною рослинної клітини.

Опис містить інформацію, з якої можна зробити висновок: наслідком впливу шкідників на рослину є зменшення фотосинтезувальної поверхні рослини.

Колорадський жук живиться листками й стеблами картоплі, отже, тип біотичного зв’язку між цими організмами – трофічний.  

Правильна відповідь – 1, 1, 3.

ТЕМА: Основи екології і еволюційного вчення. Основи еволюційного вчення.

Згідно з основними положеннями еволюційного вчення Ч. Дарвіна еволюція відбувається на основі спадкової мінливості під дією боротьби за існування, наслідком якої є природний добір.

Природний добір проявляється в переважному виживанні та розмноженні найпристосованіших до умов середовища життя організмів певного виду. В основі завдання запропоновано приклад із праці Ч. Дарвіна, у якому він описує дію природного добору.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Основи екології і еволюційного вчення. Адаптація як загальна властивість біологічних систем.

В основі завдання наведено рисунок, яким зілюстровано принцип розселення пінгвінів на нашій планеті: пінгвіни, що живуть ближче до Південного полюсу, мають більші розміри, ніж ті, які живуть ближче до екватора.

Це відповідає правилу, яке встановив Карл Бергман 1847 року. Згідно із цим правилом, у тварин одного виду або групи близьких видів розміри тіла більші в холодних частинах ареалу та менші – у теплих (розмір тіла збільшується з географічною широтою).

Отже, збільшення розмірів тіла можна розглядати як пристосування до холодного клімату.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Основи екології і еволюційного вчення. Екологічні чинники. Популяція.

В основі завдання рисунок, на якому зображено модель екологічної закономірності – «бочку Лібіха».

Це відома візуалізація закону, де кожна дощечка бочки – це чинник росту рослин (азот, світло, вода тощо).

Рівень води (врожай) обмежує найкоротша дошка. Закон Лібіха (закон обмежувального фактора) стверджує, що ріст і розвиток рослин (або інших організмів) обмежені не сумарною кількістю поживних речовин, а тією, яка перебуває в мінімумі.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Екосистеми.

Основа завдання містить схему трофічної сітки. Треба визначити правильні твердження щодо неї. Поміж зображених організмів є консументи – гетеротрофні тваринні організми, які живляться тваринною і рослинною їжею.

Організм, який у наведених ланцюгах живлення перебуває на третьому або четвертому трофічному рівні – хижий птах, якого позначено буквою А. Він може живитися і рослиноїдними тваринами (організми другого трофічного рівня), і хижими тваринами (організми третього трофічного рівня). Рослиноїдну тварину (коник) позначено буквою В.

Правильна відповідь: 313.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Адаптація як властивість біологічних систем.

Розв’язання потребує знання змін в організмі, пов’язаних з адаптацією до умов високогір’я. Під час підйому в гори одночасно знижуються атмосферний тиск, парціальний тиск кисню в атмосфері й легеневих альвеолах. Це може викликати гіпоксемію – знижений уміст кисню в крові, а також гіпоксію (кисневе голодування) – стан, що виникає в разі недостатнього постачання тканин киснем або порушення використання його під час біологічного окиснення.

Організм реагує збільшенням кількості еритроцитів у крові, що зумовлено їхньою функцією транспортування кисню в тканини організму.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Екосистеми.

У завданні наведено графік зміни інтенсивності транспірації протягом вегетаційного періоду та висновки, що були сформульовано за результатами аналізування графіка.

Висновок І правильний, адже найменшу інтенсивність транспірації спостерігаємо у вересні.

Висновок ІІ неправильний, адже найбільша інтенсивність транспірації пов’язана із засухою в липні.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин. Адаптації.

У завданні треба проаналізувати наведену наукову інформацію. Зазначено, що тварина здатна до польоту, проте більшу частину часу проводить у воді. Для дихання під водою імаго беруть під надкрила запас повітря. Це є пристосуванням до дихання атмосферним повітрям. Отже, дихання плавунця, як комахи, відбувається за допомогою трахей.  

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Екологічні чинники. Популяція. Екосистеми.

В  основі завдання наведено інформацію про мешкання на території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника зображеної на монеті тварини. Ведмідь бурий є представником ссавців і належить до групи хордові.

В екосистемі ця тварина є складником функціональної групи консументів, адже є гетеротрофним організмом, який живиться різноманітною тваринною і рослинною їжею. За цією ознакою ведмедя бурого можна віднести до еврибіонтних видів, які мають широку екологічну нішу.  

Правильна відповідь: 122.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Адаптація як властивість біологічних систем.

Розв’язання завдання потребує знання способів терморегуляції організмів, прикладів адаптацій організмів до дії екологічних чинників.

Було запропоновано ознайомитися із зображенням тварин і визначити місце можливого мешкання їх відповідно до правила Аллена. Згідно із цим правилом, у теплокровних тварин ті частини тіла, що виступають, у холодному кліматі є коротшими, аніж в аналогічних видів у теплому.

Завдяки цьому тварини, що мешкають у холодних природних умовах, набувають меншої питомої поверхні тіла і, як наслідок, менше втрачають тепла.

На рисунку можна побачити, що вушні раковини лисиці звичайної менші за такі у лисиці фенека. Отже, лисиця звичайна відповідно до  правила Аллена мешкатиме в прохолодніших умовах, ніж лисиця фенек.

На карті правильно зазначено місце  можливого мешкання зображених тварин відповідно до правила Аллена в рядку, який позначено буквою Б: 2 – лисиця звичайна, 3 – лисиця фенек.  

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Екосистеми.

Форичні зв'язки – це екологічні взаємозв'язки, які виникають тоді, коли особини одного виду беруть участь у поширенні особин іншого виду. Такі зв'язки пов'язані з перенесенням, наприклад, насіння рослин тваринами або інших об'єктів, що сприяє їхньому розселенню. Отже, прикладом форичного зв’язку є розповсюдження насіння горобини вільшанкою.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин. Адаптації.

Для виконання завдання треба проаналізувати наведену наукову інформацію і застосувати вміння визначати ознаки адаптованості до умов існування.

Зазначено, що шкіра тварини вкрита лускою, у забарвленні характерне чергування широких червоних і вужчих чорних кілець, відокремлених одне від одного тонкими яскраво-зеленими смужками. Таке забарвлення є застережним, адже сигналізує про отруйність тварини.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: : Основи екології і еволюційного вчення. Основи еволюційного вчення.

В основі завдання подано наукову інформацію про адаптацію рослин до зменшення впливу сонячних променів, тобто інтенсивності світла: уникнення опромінення всієї площі листкових пластинок, відбивання світла поверхнею листка.

Описані адаптації є прикладами терморегуляції в рослин, адже дають змогу запобігти перегріванню.

Ці адаптації приводять до зменшення поглинання рослиною теплової енергії.

Отже, поміж поданих висновків правильним є лише І.    

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Адаптивні біологічні ритми організмів.

У завданні наведено опис організму, згаданого в літературному творі, і схему пасовищного ланцюга живлення, на якій буквами позначено трофічні рівні.

Треба вказати букву, якою позначено трофічний рівень описаного організму.

Для розв'язання завдання важливо розуміти принципи передавання енергії в екосистемі.

В екосистемах види, які займають різні трофічні рівні, пов’язані потоком енергії. Такий взаємозв’язок відображають ланцюги живлення.

В уривку описано птаха, який живиться бджолами. Бджоли живляться нектаром квіток рослин, які перебувають у пасовищному ланцюгу живлення на першому трофічному рівні.

Цей рівень на схемі позначено буквою А. Отже, бджолоїд у наведеній схемі перебуває на трофічному рівні, який позначено буквою В.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Основи еволюційного вчення.

В основі завдання наведено екологічну характеристику двох видів голчастих мишей – єгипетської та золотистої, які мешкають на одній території. Отже, ці два види не могли виникнути унаслідок географічного способу видоутворення.

Це два споріднені види, а отже не можуть бути прикладом конвергентного шляху еволюційного процесу.

Вони мають однакову харчову базу й мешкають в ідентичних умовах.

Проте єгипетська голчаста миша веде нічний спосіб життя, а золотиста – денний.

Отже, наведеним описом двох видів голчастих мишей зілюстровано уникнення конкуренції через зміну екологічної ніші.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Адаптивні біологічні ритми організмів.

Для розв'язання завдання потрібні знання про адаптивні біологічні ритми організмів і розуміння механізму їхнього впливу.

Біологічні ритми – циклічні коливання інтенсивності й характеру біологічних процесів, їхні кількісні і якісні зміни, що відбуваються на всіх рівнях організації життя.

За чинниками біологічні ритми поділяють на зовнішні й внутрішні.

Зовнішні біоритми пов'язані з розташуванням Землі в космічному просторі. Вони мають різну періодичність – від частки секунди до певної кількості років.

Річний цикл – коливання чисельності й активності тварин і рослин протягом року. Здебільшого річні цикли зумовлені змінами довжини світлового дня, температури й вологості повітря.

З обертанням Землі навколо Сонця пов’язані сезонні цикли зміни кліматичних умов, зокрема температури.

Сезонні біологічні ритми зумовлюють линяння в осілих птахів помірних широт.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Основи екології і еволюційного вчення. Основи еволюційного вчення.

Для розв'язання завдання треба знати форми філогенезу.

Однією з форм філогенезу є дивергентна еволюція, унаслідок якої з одного виду утворюється кілька.

Основними чинниками такого видоутворення є природний добір, ізоляція, мутаційна мінливість, популяційні хвилі, дрейф генів.

Дії цих чинників неминуче ведуть до того, що різні популяції дедалі більше відрізняються від вихідного виду.

На певному етапі накопичені відмінності стають такими істотними, що зумовлюють утворення нових видів.

У такий спосіб усі види одного роду, роди в межах родини, родини в межах ряду утворюються внаслідок дивергенції від одного спільного виду.

Отже, наведений факт в умові завдання є наслідком дивергенції.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Екосистеми.

Для розв'язання цього завдання треба знати послідовність, у якій особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, а саме закономірності розташування організмів у ланцюгах живлення.

У пасовищному трофічному ланцюгу (ланцюгу виїдання) основу становлять автотрофні організми (продуценти).

Наступною ланкою є консументи, які їх споживають. До цієї групи належать рослиноїдні тварини, хижаки.

Поміж поданих видів лише представники виду малина лісова (рослина) належать до продуцентів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Основи екології і еволюційного вчення. Адаптація як загальна властивість біологічних систем. Типи зв'язків між популяціями різних видів в екосистемах.

В основі завдання наведено діаграму, на якій відображено результати експерименту, під час якого досліджено ефективність впливу комах-запилювачів у період цвітіння на зав’язування плодів у різних рослин.

Необхідно вказати висновок, який можна сформулювати відповідно до результатів дослідження.

Для виконання завдання треба проаналізувати діаграму, беручи до уваги, що буквою а позначено зав’язування плодів яблуні (1), вишні (2) і груші (3) на ізольованих від комах деревах, а буквою б – зав’язування плодів цих рослин за вільного доступу комах.

За результатами аналізування діаграми не можна зробити висновок, що за вільного доступу комах максимальну кількість зав’язаних плодів утворює яблуня (цифра 1).

Комахи-запилювачі спричинюють збільшення кількості зав’язаних плодів у всіх трьох рослин, а не лише у вишні.

Також можна констатувати, що у період цвітіння ізольованої від комах груші запліднення не відбувається.

Якщо ж порівняти діаграми, позначені буквою а, із діаграмами, позначеними буквою б, можна зробити висновок: кількість зав’язаних плодів залежить від вільного доступу комах-запилювачів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Продуценти, консументи, редуценти. Трофічний рівень

В основі завдання наведено два твердження, які треба проаналізувати й визначити їх правильність. Надалі знайти відповідь, у якій вказані всі правильні твердження.

Перший трофічний рівень в екосистемах завжди займають популяції автотрофних організмів, здатних синтезувати органічні сполуки з неорганічних, зокрема рослини.

Вид Суниці лісові належить до покритонасінних рослин. Тому перше твердження є правильним. Друге твердження є неправильним, виходячи з того, що рослинні організми належать до продуцентів. Тому правильною відповіддю є відповідь, у якій вказане лише перше твердження.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Основи екології й еволюційного вчення. Основи еволюційного вчення.

В основі завдання наведено опис рисунка, на якому зображено представників викопного виду комах і сучасних високоспеціалізованих видів, що є його нащадками. Схожість форм пояснюють спільним походженням, а відмінності – пристосуванням до різних умов існування. Наявність в еволюційно старших організмів будь-яких видозмін структур або фізіологічних функцій в пізніших формах можна вважати аргументом на користь походження одних від інших.

Утворення різноманітних форм організмів у межах виду або групи споріднених видів, що є результатом пристосування до різних умов середовища існування, називають адаптивною радіацією. Тож рисунком ілюстровано приклад адаптивної радіації.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Основи екології й еволюційного вчення. Адаптація як загальна властивість біологічних систем. Основні форми симбіозу організмів.

В основі завдання наведено визначення однієї з форм симбіозу організмів. Взаємовигідне співіснування різних видів організмів називають мутуалізмом.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Основи екології й еволюційного вчення. Екосистеми. Трофічні рівні. Передавання енергії в екосистемі.

Для розв’язання завдання важливим є розуміння принципів передавання енергії в екосистемі. Організми з різним типом живлення перебувають на різних трофічних рівнях. Трофічний рівень – сукупність організмів з однаковим типом живлення. В екосистемах види, які займають різні трофічні рівні, пов’язані потоком енергії. Такий взаємозв’язок відображають ланцюги живлення – види організмів, пов’язаних між собою трофічними зв’язками, що створює певну послідовність у передаванні речовин й енергії.

В уривку роману описано птаха, який живиться бджолами, тобто є хижаком. Отже, бджолоїд займає в наведеній схемі пасовищного ланцюга живлення трофічний рівень, який позначено буквою В.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Основи екології й еволюційного вчення. Адаптація як загальна властивість біологічних систем.

Гусінь поліксени має вузьку екологічну нішу щодо кормового раціону, адже «може споживати листки лише одного роду».

Руда лісова мурашка є консументом, тому не може займати перший трофічний рівень у пасовищному ланцюзі живлення.

Обмежувальним чинником поширення поліксени є спеціалізація кормового раціону.

За кормовим раціоном руду лісову мурашку можна віднести до еврибіонтних видів, адже цей вид «може споживати сотні видів живих безхребетних тварин, і їхні рештки, виділення комах – попелиць, а також рослинну їжу».

Отже, твердження, яке можна сформулювати за результатами аналізування тексту, позначене буквою Б.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Основи еволюційного вчення.

Завдання скеровано на перевірку знання типів видоутворення і розуміння причин еволюційних змін.

У завданні описано причини виникнення близьких видів конвалій. Еволюційні зміни відбувалися внаслідок розриву ареалу предкового виду.

Географічне видоутворення відбувається внаслідок географічної ізоляції, коли виникає розрив ареалу. У кожній ізольованій популяції через дрейф генів і природний добір змінюється генофонд. Виникає репродуктивна ізоляція, що приводить до утворення нових видів. Отже, описані еволюційні події виникли внаслідок географічного видоутворення.

Дивергенція – еволюційний процес розходження ознак споріднених груп організмів унаслідок адаптації до різних умов існування. Під час дивергентної еволюції під дією елементарних факторів еволюції від предкової форми утворюється декілька груп, кожна з яких пристосовується до певних умов існування. Тобто правильний варіант речення такий: Отже, види виникли внаслідок географічного видоутворення в процесі дивергенції.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Адаптація як загальна властивість біологічних систем. Основні форми симбіозу організмів.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати взаємодію і співіснування різних біологічних видів в екосистемі.

З-поміж наведених у відповідях прикладів форм співіснування організмів потрібно вибрати той, у якому йдеться про мутуалістичні взаємовідносини.

Азотфіксувальні бактерії здатні засвоювати безпосередньо з атмосфери азот, який надходить в екосистему в доступній для засвоєння рослинами формі. Поміж азотфіксувальних бактерій багато вільноживних, але є ті, що оселяються на коренях рослин, які надають їм прихисток.

Прикладом симбіозу є співіснування бобових рослин із бульбочковими бактеріями, які утворюють на коренях бульбочки. Таку форму симбіозу називають мутуалізмом.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Екосистеми. Трофічні рівні. Передавання енергії в екосистемі.

Завдання скеровано на перевірку розуміння принципів функціонування екосистем.

Організми з різним типом живлення перебувають на різних трофічних рівнях. Трофічний рівень – сукупність організмів з однаковим типом живлення.

В екосистемах види, які займають різні трофічні рівні, пов’язані потоком енергії. Такий взаємозв’язок відображають ланцюги живлення – види організмів, пов’язаних між собою трофічними зв’язками, що створює певну послідовність у передаванні речовин й енергії. У будь-якій екосистемі різні ланцюги живлення не існують окремо один від одного, а тісно пов’язані між собою завдяки тому, що представники того самого виду можуть бути ланками різних ланцюгів живлення. Переплітаючись, вони формують трофічну сітку.

На схемі А неправильно відображено передавання енергії від усеїдної тварини до рослиноїдної, а на схемі Б – передавання енергії від хижої тварини до рослиноїдної та від рослиноїдної до рослини. Помилково на схемі В, позначено передавання енергії від хижої тварини до рослиноїдної, від усеїдної тварини до рослини.

Правильно відображено можливий шлях передавання енергії в описаній екосистемі на схемі Г.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Екологічні чинники. Популяції.

Завдання скеровано на перевірку вміння оцінювати значення індикаторних організмів у дослідженні стану навколишнього середовища.

Спостереження за зміною видового складу індикаторних організмів (наприклад, діатомових водоростей, інфузорій) дає змогу науковцям зробити висновок про стан навколишнього середовища, тобто оцінити його кількісні і якісні параметри. Отже, за видовим складом одноклітинних еукаріотичних організмів науковці можуть оцінити якість природних вод, ґрунту, повітря.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Основи екології і еволюційного вчення. Адаптація як загальна властивість біологічних систем. Основні форми симбіозу організмів

В основі завдання наведено опис симбіотичних відносин між жуйними парнокопитними тваринами й одноклітинними організмами, які оселяються і розмножуються в їхній травній системі.

Організми-симбіонти хребетних тварин у таких спосіб отримують помешкання й їжу, що є для них корисним. Жуйні парнокопитні тварини також мають користь від такого співіснування, бо ферменти симбіонтів забезпечують розщеплення целюлози, синтез незамінних амінокислот, вітамінів.

Отже, в описі йдеться про мутуалізм – взаємовигідне співіснування організмів різних видів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Основи екології і еволюційного вчення. Екосистеми. Типи зв'язків між популяціями різних видів в екосистемах.

В основі завдання надано опис типу зв’язків між популяціями різних видів в екосистемах.

Необхідно вказати тип зв’язку, який описано.

Трофічні зв’язки виникають тоді, коли організми одного виду живляться організмами іншого.

Топічні зв’язки виникають тоді, коли види не пов’язані прямими трофічними зв’язками, але внаслідок життєдіяльності одних видів змінюються умови існування інших.

Форичні – це зв’язки, за яких особини одного виду беруть участь у поширенні особин іншого виду.

Фабричні – це зв’язки, за яких особини одного виду використовують для своїх споруд (гнізд, схованок) продукти виділення, рештки або навіть організми іншого виду.

Отже, зв'язок личинок волохокрильців, які для створення своїх осель використовують уламки або навіть цілі мушлі з живими особинами, і молюсків відносять до фабричних зв’язків між популяціями різних видів в екосистемі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Основи екології і еволюційного вчення. Адаптація як загальна властивість біологічних систем. Типи зв'язків між популяціями різних видів в екосистемах.

В основі завдання наведено діаграму, на якій відображено результати експерименту, під час якого досліджено ефективність впливу комах-запилювачів у період цвітіння на зав’язування плодів у різних рослин.

Необхідно вказати висновок, який можна сформулювати відповідно до результатів дослідження.

Для виконання завдання треба проаналізувати діаграму, беручи до уваги, що буквою а позначено зав’язування плодів яблуні (1), вишні (2) і груші (3) на ізольованих від комах деревах, а буквою б – зав’язування плодів цих рослин за вільного доступу комах.

За результатами аналізування діаграми не можна зробити висновок, що за вільного доступу комах максимальну кількість зав’язаних плодів утворює яблуня (цифра 1).

Комахи-запилювачі спричинюють збільшення кількості зав’язаних плодів у всіх трьох рослин, а не лише у вишні.

Також можна констатувати, що у період цвітіння ізольованої від комах груші запліднення не відбувається.

Якщо ж порівняти діаграми, позначені буквою а, із діаграмами, позначеними буквою б, можна зробити висновок: кількість зав’язаних плодів залежить від вільного доступу комах-запилювачів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Основи екології і еволюційного вчення. Адаптація як загальна властивість біологічних систем. Типи адаптивних біологічних ритмів організмів

В основі завдання наведено приклади біологічних ритмів організмів. Необхідно вибрати приклади добових біологічних ритмів.

Біологічні ритми – циклічні коливання інтенсивності та характеру процесів життєдіяльності, в основі яких лежать кількісні та якісні зміни метаболізму біологічних систем.

Добові ритми зумовлені обертанням Землі навколо своєї осі. Двічі на добу змінюється освітленість, що зумовлює коливання абіотичних чинників (температури, вологості тощо), які впливають на активність організмів.

Отже, поміж наведених біологічних ритмів до добових можна віднести: відкриття квіток кульбаби вдень, а матіоли – уночі; чергування стану сну й неспання в людини; полювання скопи лише вдень.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Різноманітність, поширення, значення тварин. Членистоногі. Хордові. Ознаки пристосованості тварин до умов існування у воді

У завданні необхідно порівняти представників двох видів тварин, які пристосовані до водного середовища, й знайти їхню спільну адаптацію до умов існування.

Орієнтування за допомогою бічної лінії, шкіра, яка містить слизові залози та наявність грудних плавців – це ознаки лише виду Окунь річковий, який належить до риб.

Обтічна форма тіла є спільною адаптацією обох видів тварин до пересування у водному середовищі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Адаптація як загальна властивість біологічних систем.

Завдання скеровано на перевірку розуміння закономірностей взаємодії різних видів.

В умові завдання наведено приклад взаємодії борошняних хрущаків двох різних видів. Під час експерименту змінювали умови їхнього сумісного перебування, які надавали переваг то одному, то іншому виду.

Взаємодію організмів (одного або різних видів), що виявляється як взаємне пригнічення один одного й виникає внаслідок того, що їм потрібен той самий ресурс, називають конкуренцією.

Отже, досліджене явище є прикладом конкуренції.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Адаптація як загальна властивість біологічних систем. Симбіоз і його форми.

Завдання скеровано на перевірку знання етапів біогеохімічного циклу, розуміння його закономірностей.

Аналіз наведеної в основі завдання схеми дає змогу зробити висновок, що на ній зображено біогеохімічний цикл Нітрогену.

Поміж азотфіксувальних бактерій багато вільноживучих, але є ті, що оселяються на коренях рослин, які надають їм прихисток. А бактерії забезпечують рослинний організм нітрогеновмісними сполуками, необхідними для синтезу власних білків і нуклеїнових кислот.

Прикладом взаємовигідного симбіозу є співіснування бобових рослин з азотфіксувальними бактеріями, які утворюють на коренях бульбочки. Такі взаємовідносини є результатом коеволюції – типу еволюції угруповання, що полягає у взаємодії груп організмів, які перебувають у тісному екологічному взаємозв’язку.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біосфера як глобальна екосистема. Біогеохімічні цикли (колообіг речовин) як необхідна умова існування біосфери. Ключові біогеохімічні цикли.

Завдання скеровано на перевірку знання етапів біогеохімічного циклу, розуміння його закономірностей.

Аналіз наведеної в основі завдання схеми дає змогу зробити висновок, що на ній зображено біогеохімічний цикл Нітрогену.

У колообіг азот залучено, зокрема, завдяки біологічній (бактерії, ціанобактерії) азотфіксації. Азотфіксувальні бактерії здатні засвоювати безпосередньо з атмосфери азот і перетворювати його в доступні для засвоєння рослинами форми. Поміж азотфіксувальних бактерій багато вільноживучих, але є ті, що оселяються на коренях рослин, які надають їм прихисток.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біосфера як глобальна екосистема. Біогеохімічні цикли (колообіг речовин) як необхідна умова існування біосфери. Ключові біогеохімічні цикли.

Завдання скеровано на перевірку знання етапів біогеохімічного циклу, розуміння його закономірностей.

Аналіз наведеної в основі завдання схеми дає змогу зробити висновок, що на ній зображено біогеохімічний цикл Нітрогену.

Азот – складник атмосфери, газ, молекулу якого утворено двома атомами Нітрогену. Азотфіксувальні організми здатні засвоювати безпосередньо з атмосфери азот й перетворювати його на доступні для засвоєння рослинами форми.

Процес азотфіксації на схемі позначено буквою А.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Основи еволюційного вчення. Основні положення еволюційної теорії Ч. Дарвіна.

Завдання скеровано на перевірку знання і розуміння основних положень еволюційного вчення Чарльза Дарвіна.

Еволюція відбувається на основі спадкової мінливості під дією боротьби за існування, наслідком якої є природний добір. Природний добір проявляється в переважному виживанні й розмноженні найпристосованіших до умов середовища життя організмів певного виду.

В умові завдання наведено приклад із праці Ч. Дарвіна, у якому він описав дію природного добору.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Адаптація як загальна властивість біологічних систем. Симбіоз і його форми.

Завдання скеровано на перевірку знання етапів біогеохімічного циклу й суті симбіозу.

Аналіз наведеної в основі завдання схеми дає змогу зробити висновок, що на ній зображено біогеохімічний цикл Нітрогену.

Азот – складник атмосфери, газ, молекулу якого утворено двома атомами Нітрогену. Азотфіксувальні бактерії здатні засвоювати безпосередньо з атмосфери азот, який надходить в екосистему в доступній для засвоєння рослинами формі.

Поміж азотфіксувальних бактерій багато вільноживучих, але є і такі, що оселяються на коренях рослин, які надають їм прихисток. Приклад взаємовигідного симбіозу – співіснування бобових рослин з азотфіксувальними бактеріями, які утворюють на коренях бульбочки. Таку форму симбіозу називають мутуалізмом.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біосфера як глобальна екосистема. Біогеохімічні цикли (колообіг речовин) як необхідна умова існування біосфери. Ключові біогеохімічні цикли.

Завдання скеровано на перевірку знання етапів біогеохімічного циклу, розуміння його закономірностей.

Аналіз наведеної в основі завдання схеми дає змогу зробити висновок, що на ній зображено біогеохімічний цикл Нітрогену.

Нітроген виявлено в органічних сполуках – складниках організмів – білках зокрема. Одним із джерелом Нітрогену для рослин є продукти розкладання органічних решток, унаслідок чого утворюються сполуки амонію, сечовина й амоніак. Ці речовини завдяки діяльності нітрифікувальних бактерій перетворюються на нітрати, які рослини можуть засвоювати.

Отже, Нітроген є складником білків.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Біосфера як глобальна екосистема. Біогеохімічні цикли (колообіг речовин) як необхідна умова існування біосфери. Ключові біогеохімічні цикли.

Завдання скеровано на перевірку знання етапів біогеохімічного циклу, розуміння його закономірностей.

Аналіз наведеної в основі завдання схеми дає змогу зробити висновок, що на ній зображено біогеохімічний цикл Нітрогену.

Азот – складник атмосфери, газ, молекулу якого утворено двома атомами Нітрогену. Нітроген також виявлено в органічних сполуках – компонентах організмів – білках зокрема. Є він і в ґрунті – у солях амонію, нітратах і нітритах тощо.

У колообіг азот залучено внаслідок біологічної (за участі бактерій, ціанобактерій) азотфіксації. Під час цих процесів атмосферний азот перетворюється на нітрати, які рослини можуть засвоювати.

Іншим джерелом Нітрогену для рослин є продукти розкладання органічних решток, унаслідок чого утворюються сполуки амонію, сечовина й амоніак. Ці речовини завдяки діяльності нітрифікувальних бактерій також перетворюються на нітрати. Цей процес називають нітрифікацією і на схемі його позначено буквою Б.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Способи видоутворення. Поняття про дивергенцію, конвергенцію та паралелізм, аналогічні та гомологічні органи, рудименти та атавізми, біологічний прогрес та регрес

В основі завдання наведено речення, в якому пропущено інформацію: якими – гомологічними, аналогічними чи рудиментарними органами – є надкрила хруща та крила махаона; внаслідок якої форми філогенезу вони виникли.

Використовуючи порівняльно-анатомічні докази еволюції, ми встановлюємо, що ці органи є гомологічними.

Гомологічні органи мають подібні будову та спільне походження, але можуть виконувати різні функції. Надкрила хруща та крила махаона є похідними хітинової кутикули, але функції в них різні. Однією з форм філогенезу є дивергентна еволюція, в основу якої покладено видоутворення, за якого з одного виду утворюється кілька. Основними факторами такого видоутворення є: природний добір, ізоляція, мутаційна мінливість, різкі перепади чисельності популяцій, дрейф генів. Дії цих факторів неминуче ведуть до того, що різні групи популяцій дедалі більше відрізняються від вихідного виду. На певному етапі накопичені відмінності стають настільки істотними, що спричиняють розпад вихідного виду на два й більше нових, які згодом дають початок новим видам. У такий спосіб усі види одного роду, роди у межах родини, родини у межах ряду утворюються шляхом дивергенції від одного спільного виду. Отже, наведені в умові завдання органи виникли внаслідок дивергенції.

Таким чином, правильною відповіддю є варіант, де «Надкрила хруща та крила махаона є гомологічними органами, які виникли внаслідок дивергенції».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Адаптивні біологічні ритми біологічних систем різного рівня організації. Типи адаптивних біологічних ритмів організмів

Унаслідок обертання Землі навколо своєї осі двічі на добу змінюється освітленість. Це зумовлює коливання температури, вологості та інших абіотичних факторів, що у свою чергу впливає на активність організмів.

Зміна дня і ночі впливає на перебіг різних функцій організмів тварин: рухову активність, інтенсивність процесів обміну речовин тощо. У людини зареєстровано понад 100 життєвих функцій, залежних від часу доби.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Структура та межі біосфери

Завдання перевіряє знання вчення про біосферу В. І. Вернадського.

Для виконання завдання необхідно проаналізувати наведені твердження й обрати правильне.

Вернадський дав таке визначення біосфери: «Біосфера являє собою оболонку життя – область існування живої речовини».

Біосфера охоплює нижні шари атмосфери до висоти близько 11 км, усю гідросферу і верхній шар літосфери до глибини 3–11 км на суходолі й 0,5–1,0 км під дном океану.

Таким чином, правильним є твердження, що гідросфера повністю входить до складу біосфери.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Поняття про продуцентів, консументів та редуцентів. Трофічна структура біоценозу. Екологічні піраміди

Послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, називаються ланцюгами живлення.

В основі завдання наведено деякі послідовності ланцюга виїдання. Необхідно вказати варіант з правильною послідовністю компонентів.

У пасовищному трофічному ланцюгу (ланцюгу виїдання) основу складають автотрофні організми, потім йдуть споживаючі їх мікроорганізми і рослиноїдні тварини, потім хижаки.

У наведеному ланцюгу продуцент сосна споживається короїдом, яким живиться дятел, останніми у свою чергу живиться хижий птах – сокіл.

Тому правильна послідовність є така: сосна → короїд → дятел → сокіл.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Форми взаємозв’язків між організмами в угрупованні.

У завданні запропоновано увідповіднити організми, які пов’язані певними взаємозв’язками, із назвою форми їхніх взаємозв’язків.

Рись і вовк є хижими тваринами, між якими виникають конкурентні відносини відповідно кормової бази.

Бичачий ціп’як є паразитичним організмом, який завдає шкоди організму людини. Назва цієї форми взаємозв’язків між організмами різних видів – паразитизм.

Між дубом і боровиком – особинами різних видів – утворилися мутуалістичні взаємовідносини, яким властива взаємна користь.

Взаємозв’язки між совою і мишею є прикладом хижацтва, за якого один тваринний організм є об’єктом живлення для іншої тварини.

Правильна відповідь: 1-А, 2-Б, 3-Д, 4-Г.

ТЕМА: Еволюція. Форми природного добору.

В основі завдання наведено приклад, який ілюструє певну форму природного добору. Тобто для розв’язання завдання необхідно розрізняти форми природного добору.

Виокремлюють три форми природного добору – рушійний, стабілізувальний і розривний.

Стабілізувальний добір забезпечує переважне виживання і поширення особин із середніми значеннями важливих для виживання ознак і супроводжується загибеллю організмів із крайніми значеннями певних ознак.

За рушійного добору особини з ознаками, що відхиляються від середнього значення, мають переваги у виживанні.

Розривний добір – форма природного добору, що проявляється в загибелі особин із середнім значенням ознаки й у збереженні крайніх відхилень від неї.

Наведений приклад ілюструє дію стабілізувального добору.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Основні положення еволюційного вчення Ч. Дарвіна.

Для розв’язання завдання необхідно знати й розуміти основні положення еволюційного вчення Ч. Дарвіна: еволюція відбувається на основі спадкової мінливості під дією боротьби за існування, наслідком якої є природний добір.

У природі існують різноманітні взаємовідносини між організмами й організмів з умовами неживої природи, які вчені називають боротьбою за існування. На підставі цього виокремлюють три форми боротьби за існування: міжвидову, внутрішньовидову й організмів із чинниками неживої природи.

В основі завдання запропоновано приклад взаємодії видів бур’янів із видами культурних рослин. Це є проявом міжвидової форми боротьби за існування.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Роль Мохоподібних у природі та значення в житті людини. Форми біотичних зв’язків (конкуренція, хижацтво, виїдання, мутуалізм, коменсалізм, паразитизм).

Наведений текст містить інформацію про те, що спори описаної групи утворюються внаслідок мейозу диплоїдних клітин спорофіту, отже вони – гаплоїдні.

У тексті немає інформації щодо видів, у яких розмноження не пов’язане з наявністю води.

Аналізування частини тексту «Поміж представників є епіфіти – рослини, які мешкають на інших рослинах. Таке співіснування надає епіфітам можливість бути ближче до джерела світла, яке необхідне їм для фотосинтезу. Крім того, на певній висоті вони стають недосяжними для багатьох рослиноїдних тварин. Джерелом води для них є водяна пара або опади»» дає підстави стверджувати, що епіфітні форми цієї групи отримують користь від співіснування з рослинами, не завдаючи їм шкоди. Для інших рослин ці взаємовідносини є нейтральними. Отже, співіснування епіфітних форм з рослинами не можна віднести до паразитичних взаємовідносин.

Аналізування частини тексту «У місцях з надмірними викидами шкідливих речовин в атмосферу представників цієї групи, зазвичай, немає або вони представлені невеликою кількістю видів» дає змогу дійти висновку, що представники цієї групи можуть бути індикаторами забруднення повітря.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень. Трофічна сітка. Правило екологічної піраміди

В основі завдання наведений рисунок, на якому представлено різні організми. Для виконання цього завдання необхідно знати послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, а саме закономірності розташування організмів у ланцюгах живлення та які трофічні рівні вони можуть займати.

У пасовищному трофічному ланцюжку (ланцюжку виїдання) основу складають автотрофні організми – рослина (на рисунку під цифрою 1), що забезпечує утворення первинної органічної речовини внаслідок фотосинтезу.

Другий трофічний рівень у ланцюзі живлення пасовищного типу займає бобер (на рисунку під цифрою 2) – рослиноїдна тварина.

Хижак – тигр (на рисунку під цифрою 3), може займати в різних ланцюгах пасовищного типу різні трофічні рівні.

Дощовий черв'як (на рисунку під цифрою 4) є редуцентом – забезпечує розкладання решток рослинних організмів.

Правильна відповідь – 1Б 2Г 3В 4Д.

ТЕМА: Еволюція. Дивергенція, конвергенція, паралелізм

Для відповіді необхідно знати форми філогенезу.

Однією з форм філогенезу є дивергентна еволюція, в основу якої покладено видоутворення, за якого з одного виду утворюється кілька. Основними факторами такого видоутворення є: природний добір, ізоляція, мутаційна мінливість, різкі перепади чисельності популяцій, спонтанні зміни частот генів. Дії цих факторів неминуче ведуть до того, що різні групи популяцій дедалі більше відрізняються від вихідного виду. На певному етапі накопичені відмінності стають настільки істотними, що спричиняють розпад вихідного виду на два й більше нових, які згодом дають початок новим видам. У такий спосіб усі види одного роду, роди у межах родини, родини у межах ряду утворюються шляхом дивергенції від одного спільного виду.

Отже, наведений факт в умові завдання є наслідком дивергенції.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Основні положення еволюційного вчення Ч. Дарвіна

Для виконання завдання необхідно знати та розуміти основні положення еволюційного вчення Ч. Дарвіна: еволюція відбувається на основі спадкової мінливості під дією боротьби за існування, наслідком якої є природний добір. Природний добір виявляється в переважаючому виживанні та розмноженні найбільш пристосованих до умов середовища життя організмів певного виду.

В основі завдання запропонований приклад з праці Ч. Дарвіна, у якому він описує дію природного добору.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Екологічні фактори: абіотичні, біотичні, антропогенні

Для виконання завдання необхідні знання про екологічні фактори (чинники) – сукупність усіх чинників середовища, що діють на живий організм або надорганізмову систему.

Залежно від природи та особливостей дії екологічні фактори поділяють на абіотичні, біотичні та антропогенні (антропічні). Такий поділ певною мірою є умовним, оскільки кожен з факторів існує і виявляється лише як результат загальної дії середовища.

Абіотичні фактори – це компоненти та властивості неживої природи (температура, освітленість, вологість, газовий склад повітря, тиск, сольовий склад води, тип ґрунту тощо), які прямо або опосередковано впливають на окремі організми та їхні угруповання. Поміж наведених у завданні прикладів екологічних змін лише один зумовлений дією абіотичного чинника – проростання насіння внаслідок збільшення вологості ґрунту.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Форми біотичних зв‘язків (конкуренція, хижацтво, виїдання, мутуалізм, коменсалізм, паразитизм)

Наведений текст містить інформацію, що спори описаної групи утворюються внаслідок мейозу диплоїдних клітин спорофіту, отже вони – гаплоїдні.

Аналізуючи текст, ми отримаємо інформацію, що більшість видів цієї групи поширені на суходолі. Отже, не можна стверджувати, що «поміж представників цієї групи немає водяних мешканців». Аналіз тексту дає підстави вирахувати кількість видів, що ростуть у помірних областях – приблизно 4000 видів. Отже, не відповідає дійсності твердження, що «у помірних областях росте понад 6 000 видів рослин цієї групи».

Проаналізувавши текст: «Поміж представників є епіфіти – рослини, які мешкають на інших рослинах. Таке співіснування надає епіфітам можливість бути ближче до джерела світла, яке необхідне їм для фотосинтезу. Крім того, на певній висоті вони стають недосяжними для багатьох рослиноїдних тварин. Джерелом води для них є водяна пара або опади»», можна стверджувати, що епіфітні форми цієї групи отримують користь від співіснування із рослинами, не завдаючи їм шкоди. Для інших рослин таке ці взаємовідносини є нейтральними.

Отже, можна сформулювати таке твердження: «співіснування епіфітних форм з рослинами можна віднести до прикладів коменсалізму».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Ланцюги живлення. Правило екологічної піраміди

Послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, називають ланцюгами живлення.

Необхідно встановити правильну відповідність між організмами та трофічними рівнями, на яких вони перебувають.

Для виконання завдання треба знати, який трофічний рівень може займати певний організм. Продуцентом є фотосинтетик, а саме ряска. Консументом першого порядку є самці комара, так як вони споживають їжу рослинного походження. Консументом другого порядку є жаба, так як вона живиться комахами. Бактерії гниття є редуцентами, які оселяються на рештках відмерлих організмів та розкладають нітрогеновмісні сполуки.

Правильна відповідь – 1 Д 2 А 3 В 4 Б.

ТЕМА: Форми біотичних зв‘язків (конкуренція, хижацтво, виїдання, мутуалізм, коменсалізм, паразитизм)

У тексті до завдань наведені дані про особливості взаємовідносин джмеля з квітками.

Проаналізувавши текст, з’ясовуємо, що в ньому не йдеться про теплокровність джмеля. Джміль, як представник типу Членистоногих, є холоднокровною твариною.

Також у тексті до завдання не наведені дані про належність цієї тварини до будь-якого трофічного рівня, як і про тип взаємовідносин джмеля з конюшиною. В екосистемі джміль належить до консументів та є рослиноїдною твариною, живлячись нектаром квіток. Своєю чергою рослина також має користь від співіснування з комахою, яка забезпечує її перехресне запиленням. Тип співіснування різних видів, від якого вони отримують взаємну користь – мутуалізм.

Проаналізувавши текст, а саме: «Вони раніше за бджіл можуть збирати нектар рано вранці, коли повітря ще недостатньо прогрілося. Наприклад, джміль може вилітати за температури повітря близько 7–8 °С, тоді як бджола – за температури 12 °С», можна сформулювати такетвердження: за нижчої температури повітря джміль має перевагу над бджолою.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Адаптивні біологічні ритми організмів

Унаслідок обертання Землі навколо своєї осі двічі на добу змінюється освітленість. Це зумовлює коливання температури, вологості та інших абіотичних факторів, що своєю чергою впливає на активність організмів. Зміна дня і ночі впливає на перебіг різних функцій організмів рослин. Зокрема, сонячне світло визначає періодичність фотосинтезу, час розкриття квіток тощо.

Таким чином, у рослин, описаних в умові завдання, було порушено добовий адаптивний ритм.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Поділ геологічної історії Землі на ери, періоди та епохи. Основні події, що відбувалися у ті чи інші геологічні періоди історії Землі

Необхідно встановити правильну відповідність між еволюційними подіями та геохронологічним періодом, у якому вони відбувалися.

Для виконання завдання необхідні знання особливостей поділу геологічної історії Землі на ери, періоди та епохи, а також знання основних подій, що відбувалися в ті чи інші геологічні періоди історії Землі.

Геологічний час поділяють на п’ять ер – архейську, протерозойську, палеозойську, мезозойську та кайнозойську. Кожну еру поділяють на періоди, а періоди – на епохи. Кожен період та епоха мали більш-менш стабільні клімато-географічні параметри, характеризуються сталими екосистемами із специфічним видовим складом продуцентів, консументів та редуцентів.

Увідповіднимо еволюційні події та геохронологічний період, у якому вони відбувалися:

Кембрійський період (Палеозойської ери) – панування водоростей; виникнення більшості типів безхребетних тварин.

Карбоновий період (Палеозойської ери) – розквіт кам’яновугільних лісів, поява хвойних; розквіт земноводних, наземних черевоногих молюсків; виникнення комах і плазунів.

Тріасовий період (Мезозойської ери) – панування голонасінних, рептилій; відомі всі ряди сучасних комах; вимирають первісні земноводні; поява перших ссавців.

Юрський період (Мезозойської ери) – виникнення покритонасінних; розквіт гігантських плазунів на суходолі, у воді й у повітрі; поява перших птахів.

Зайвим у переліку геохронологічних періодів є Девонський (Палеозойської ери), оскільки відсутні еволюційні події, що відбувалися в цей період.

Правильна відповідь – 1А, 2Г, 3В, 4Д.

ТЕМА: Форми біотичних зав’язків (конкуренція, хижацтво, виїдання, мутуалізм, коменсалізм, паразитизм)

В екосистемах спостерігають певні форми взаємовідносин між організмами різних видів.

Найчастіше виділяють мутуалізм, коменсалізм, паразитизм, хижацтво, виїдання, конкуренцію. Необхідно встановити правильну відповідність між парою організмів та типом взаємовідносин між ними.

Для виконання завдання необхідно знати, які форми взаємовідносин існують між організмами.

Хижацтво – форма взаємовідносин, за якої представники одного виду поїдають представників іншого. Наприклад: сова та миші в лісостепу.

Коменсалізм – це такий тип взаємозв’язків різних видів, за якого один із них (коменсал) використовує залишки їжі, продукти життєдіяльності, житло іншого (хазяїна) тощо, не завдаючи йому помітної шкоди. Проте й користі від коменсалів організмам хазяїв жодної. Коменсальні відносини часто відбуваються між великим організмом-хазяїном і значно меншим порівняно з ним організмом-коменсалом. Організм-хазяїн при цьому зостається незайманим цією взаємодією; на відміну від нього коменсал, навпаки, може демонструвати значні пристосування в будові тіла і поведінці, які полегшують йому участь в коменсальних стосунках. Наприклад, риби-прилипали пересуваються, причепившись до акули чи іншої великої риби; як прилипали, так і риби-лоцмани живляться недоїдками, що залишається після їжі хазяїв.

Конкуренція – форма взаємовідносин, що полягає в змаганні за засоби існування й умови розмноження між особинами одного виду (внутрішньовидова) або різних (міжвидова) видів. Наприклад, пирій та картопля на городі.

Паразитизм – це вид взаємозв'язків між різними видами, за якого один з них (паразит) певний час використовує іншого (хазяїна) як джерело живлення та середовище існування, частково чи повністю покладає на нього регуляцію своїх взаємовідносин з довкіллям. Наприклад: паразитування гриба-трутовика на березі.

Зайвим у переліку пар організмів є гриб боровик та дуб, оскільки у переліку типів взаємовідносин особин або популяцій відсутня назва взаємовідносин, що її ілюструє ця пара.

Правильна відповідь – 1Д, 2Г, 3В, 4Б.

ТЕМА: Основи еволюційного вчення. Синтетична теорія еволюції. Мікроеволюція. Видоутворення. Дивергенція, конвергенція, паралелізм

У завданні перевіряють знання та розуміння основних положень синтетичної теорії еволюції.

Елементарними факторами еволюції, на думку творців синтетичної теорії, є хвилі життя, дрейф генів та ізоляція.

Видоутворення – еволюційний процес виникнення нових видів. Видоутворення найчастіше відбувається шляхом дивергенції (розходження ознак і властивостей у спочатку близьких груп організмів в ході еволюції), коли від вихідної форми виникають два або більше нових видів. Здебільшого воно є наслідком ізоляції. Відповідно до її типів розрізняють географічне та екологічне видоутворення.

Географічне видоутворення відбувається внаслідок географічної ізоляції. За географічної ізоляції різні популяції роз’єднані непрохідним для них географічним бар’єром. В основі завдання описано виникнення видів внаслідок географічного видоутворення в процесі дивергенції.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Основні положення еволюційного вчення Ч. Дарвіна

Для відповіді на завдання необхідно знати та розуміти основні положення еволюційного вчення Чарлза Роберта Дарвіна: еволюція відбувається на основі спадкової мінливості під дією боротьби за існування, наслідком якої є природний добір.

Природний добір проявляється у переважаючому виживанні та розмноженні найбільш пристосованих до умов середовища життя організмів певного виду.

В основі завдання запропонований приклад з роботи Ч. Р. Дарвіна, у якому він описує дію природного добору.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень

Для виконання цього завдання необхідно знати послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, а саме закономірності розташування організмів у ланцюгах живлення.

У пасовищному трофічному ланцюгу (ланцюгу виїдання) основу складають автотрофні організми (продуценти), потім ідуть ті, хто їх споживає, – мікроорганізми й рослиноїдні тварини й хижаки (консументи 1-го, 2-го, 3-го тощо).

Тому правильна відповідь є така: Ялина зелена.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Основні середовища існування організмів: наземно-повітряне, водне, ґрунтове. Пристосування до водного середовища існування

В умові завдання наведено ознаки пристосованості тварин до водного середовища. Необхідно з’ясувати, чи є поміж них спільні для обох зображених тварин.

Для виконання завдання спочатку необхідно розпізнати тварин, яких зображено на рисунку – це дельфін та акула.

Дельфін – представник класу Ссавці, органами дихання якого є легені, а шкіра не містить слизових залоз.

Акула – представник надкласу Риби, класу Хрящові риби, органами дихання якої є зябра, а шкіра містить слизові залози.

Таким чином, поміж наведених ознак пристосованості тварин до водного середовища спільних для обох цих тварин немає.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Поділ геологічної історії Землі на ери, періоди та епохи. Основні події, що відбувалися у ті чи інші геологічні періоди історії Землі

У завданні пропонується встановити правильну відповідність між еволюційними подіями та геохронологічним періодом, у якому вони відбувалися.

Для виконання завдання необхідні знання особливостей поділу геологічної історії Землі на періоди, а також знання основних еволюційних подій, що відбувалися в певний геологічний період.

Установлюємо правильну відповідність між еволюційними подіями та геохронологічним періодом, у якому вони відбувалися.

Кембрійський період – виникнення більшості типів безхребетних тварин.

Девонський період – вихід на суходіл хребетних (перших земноводних).

Тріасовий період характеризується пануванням голонасінних, рептилій, у цей час відомі всі ряди сучасних комах, вимирають первісні земноводні та з’являються перші ссавці.

У Юрський період у флорі суходолу панують голонасінні, поміж тварин – динозаври, виникають безхвості та хвостаті земноводні, з’являються птахи.

Зайвим в переліку геохронологічних періодів є Кам’яновугільний, позаяк відсутні еволюційні подій, що відбувалися в цей період.

Правильна відповідь – 1А 2Г 3Б 4Д.

ТЕМА: Форми біотичних зав’язків (конкуренція, хижацтво, виїдання, мутуалізм, коменсалізм, паразитизм)

В екосистемах спостерігають певні форми взаємовідносин між організмами різних видів. Найчастіше виділяють мутуалізм, коменсалізм, паразитизм, хижацтво, виїдання, конкуренцію.

Необхідно встановити правильну відповідність між парою організмів і типом взаємовідносин між ними. Для виконання завдання необхідно знати, які типи взаємовідносин існують між організмами.

Конкуренція – форма взаємовідносин, що виявляється у змаганні за засоби існування й умови розмноження між особинами одного виду (внутрішньовидова) або різних (міжвидова) видів. Наприклад, вовк конкурує з риссю за такий ресурс, як їжа.

Коменсалізм – це такий тип взаємозв’язків різних видів, за якого один з них (коменсал) використовує залишки їжі, продукти життєдіяльності чи житло іншого (хазяїна), не завдаючи йому помітної шкоди. Коменсал може демонструвати значні пристосування в будові тіла та поведінці, які полегшують йому участь в коменсальних стосунках. Наприклад, риби-прилипали пересуваються за рахунок акули чи іншої великої риби.

Мутуалізм – форма взаємовідносин, за якої сумісне співіснування є вигідним для обох виді. Такі відносини є облігатними, часто можуть бути зумовлені метаболічними зв’язками. Наприклад: рoслини і мікopизні гpиби, дуб та гриб боровик.

Хижацтво – форма взаємовідносин, за якої представники одного виду поїдають представників іншого. У запропонованому завданні прикладом такої форми взаємовідносин є пара гусінь та синиця.

Зайвим у переліку форм взаємовідносин є паразитизм, бо поміж пар організмів відсутня та, що ілюструє цю форму взаємовідносин.

 Правильна відповідь – 1Г 2В 3Б 4А.

ТЕМА: Дивергенція, конвергенція, паралелізм

Для виконання завдання необхідно знання поняття конвергенції.

Конвергенція – еволюцій процес, що призводить до формування комплексу схожих ознак у представників неспоріднених груп. Наслідком конвергентної еволюції є конвергентна схожість, тобто схожість організмів, заснована не на їхній спорідненості, а на близькому наборі ознак, що сформувався незалежно в різних групах. Основною причиною конвергентної еволюції вважається схожість екологічних ніш даних організмів.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Основні положення еволюційного вчення Ч. Дарвіна

Для виконання завдання необхідно знати основні положення еволюційного вчення Ч.Дарвіна: еволюція відбувається на основі спадкової мінливості в ході боротьби за існування, рушійною силою при цьому є природний добір.

Природний добір проявляється в переважаючому виживанні та розмноженні найбільш пристосованих до умов середовища життя організмів певного виду.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень

Для виконання цього завдання необхідно знати послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, а саме закономірності розташування організмів у ланцюгах живлення.

У пасовищному трофічному ланцюжку (ланцюжку виїдання) основу складають автотрофні організми (продуценти), потім йдуть консументи – споживаючі їх рослиноїдні тварини, хижаки. Поміж перелічених організмів лише рослина Малина лісова є продуцентом, що є правильною відповіддю.

Правильна відповідь – В.