ТЕМА: Обчислення в хімії. Вираження кількісного складу розчину (суміші).

Завдання перевіряє вміння обчислювати об’ємну частку речовини в суміші.

Для виконання завдання необхідно знати хімічні властивості насичених вуглеводнів і амінів і вміти розраховувати об’ємну частку речовини в суміші.

1)  унаслідок пропускання суміші, що складається з етану та етанаміну, крізь склянку з бромідною кислотою, маса склянки збільшується, тому що етанамін реагує з бромідною кислотою. На скільки збільшилася маса склянки, стільки етанаміну вступає в реакцію, тобто \(\mathrm{m(C_2H_5NH_2)\ =\ 4,5\ \text{г}}\). \begin{gather*} \mathrm{C_2H_5NH_2\ +\ HBr \longrightarrow C_2H_5NH_3Br} \end{gather*}

2)  обчислюємо кількість етанаміну:

3)  обчислюємо об’єм етанаміну:

4)  обчислюємо об’ємну частку етанаміну в суміші:

Відповідь: 40.

ТЕМА: Обчислення в хімії. Розв’язування задач за хімічними формулами і на виведення формули сполуки. Розв’язування задач за рівняннями реакцій.

Завдання перевіряє вміння виводити молекулярну формулу речовини за продуктами згоряння.

Для виконання завдання необхідно розуміти, що продуктами повного окиснення (згоряння) вуглеводнів є вуглекислий газ (карбон(ІV) оксид) і вода, знати властивості фосфор(V) оксиду та лугів.

Унаслідок пропускання продуктів окиснення вуглеводню через першу склянку з фосфор(V) оксидом, маса склянки збільшилася за рахунок того, що фосфор(V) оксид є водопоглинаючою речовиною. Тобто маса води становить 3,6 г. Із продуктів окиснення залишається лише вуглекислий газ. Унаслідок подальшого пропускання карбон(ІV) оксиду крізь концентрований розчин лугу, маса склянки збільшилась за рахунок того, що луг у розчині реагує з карбон(ІV) оксидом. Тобто маса карбон(ІV) оксиду становить 8,8 г.

1)  Обчислюємо кількості речовин води і карбон(ІV) оксиду:

2)  Знаходимо за рівнянням реакції кількість атомів Карбону і Гідрогену в молекулі вуглеводню:

Отже, формула речовини \(\mathrm{C_4H_8}\). Сума індексів – 12.

Відповідь: 12.

ТЕМА: Обчислення в хімії. Розв’язування задач за рівняннями реакцій.

Завдання перевіряє вміння розв’язувати розрахункові задачі за рівняннями хімічних реакцій.

Для виконання завдання необхідно знати властивості кислотних оксидів і розчинних у воді основ, розуміти як із середньої солі утворюється кисла сіль.

1)  обчислюємо кількість речовини кальцій гідроксиду

За умовою задачі кількість речовини кальцій гідроксиду становить 0,2 моль, а кількість речовини карбон(IV) оксиду – 0,25 моль. Унаслідок пропускання карбон(IV) оксиду крізь вапняну воду утворюється середня сіль:

За рівнянням реакції кальцій гідроксид кількістю речовини 0,2 моль реагує з карбон(IV) оксидом кількістю речовини 0,2 моль з утворенням кальцій карбонату кількістю речовини 0,2 моль.

2)  надлишок карбон(IV) оксиду кількістю речовини 0,05 моль у водному розчині реагує з кальцій карбонатом з утворенням кислої солі:

За рівнянням реакції на утворення кислої солі витрачається кальцій карбонат кількістю речовини 0,05 моль, тому кількість речовини кальцій карбонату (середньої солі), що залишається, становить 0,15 моль, а маса – 15 г.

Відповідь: 15.

ТЕМА: Обчислення в хімії. Розв’язування задач за рівняннями реакцій.

Завдання перевіряє вміння виконувати обчислення, якщо зразок речовини містить певну частку домішок.

Для виконання завдання необхідно розуміти що таке домішки та вміти визначати масову частку чистої речовини в зразку.

1)  обчислюємо кількість карбон(ІV) оксиду, який утворився внаслідок спалювання кам’яного вугілля:

2)  за рівнянням хімічної реакції обчислюємо кількість речовини і масу Карбону в зразку вугілля:

3)  обчислюємо масову частку Карбону в зразку вугілля:

Відповідь: 96.

ТЕМА: Хімічна реакція. Окисно-відновні реакції.

Завдання перевіряє вміння використовувати метод електронного балансу для перетворення схеми окисно-відновної реакції на хімічне рівняння.

Для виконання завдання необхідно вміти визначати окисник і відновник і складати електронний баланс.

Відновник в окисно-відновних реакціях віддає електрони. Відповідно до електронного балансу віддає електрони Сульфур, тому він і є відновником. Коефіцієнт перед формулою відновника – 5.

Відповідь: 5.

ТЕМА: Обчислення в хімії. Масова частка компонента в суміші. Розв’язування задач за рівняннями реакцій.

Завдання перевіряє вміння визначати за рівняннями хімічних реакцій масу речовини в суміші і обчислювати масову частку цієї речовини в суміші.

Для виконання завдання необхідно вміти проводити розрахунки за рівняннями хімічних реакцій і розуміти що означає масова частка речовини в суміші.

1)  за умовою задачі в реакції відновлення вступає водень кількістю речовини \(\mathrm{0,3\ \text{моль}}\). Нехай на відновлення купрум(І) оксиду витратили х моль водню, тоді на відновлення купрум(ІІ) оксиду – \(\mathrm{(0,3 - x)\ \text{моль}}\) водню.

2)  за рівняннями реакцій визначаємо кількість речовини, а за формулами масу та масову частку купрум(І) оксиду в суміші:

Відповідь: 90.

ТЕМА: Основні хімічні поняття. Речовина. Хімічна формула.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати якісний (елементний) і кількісний склад речовини за її хімічною формулою.

Молекулярна формула – запис, що показує тип і кількість атомів у молекулі.

За наведеною в умові завдання структурною формулою можна визначити молекулярну, підрахувавши загальну кількість атомів кожного хімічного елемента. Молекулярна формула речовини – \(\mathrm{C_4H_8O_4}.\)

Масова частка хімічного елемента – відношення маси хімічного елемента в речовині до маси речовини. Найпростіша формула цієї речовини – \(\mathrm{CH_2O}.\) Сума відносних атомних мас Карбону й Гідрогену – 14, атомна маса Оксигену ‑ 16. Вочевидь його масова частка в цій речовині найбільша.

Відповідь: B.

ТЕМА: Основні хімічні поняття. Будова атома. Закономірності зміни властивостей хімічних елементів у періодичній системі. Електронегативність. Радіус атома.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати закономірності зміни властивостей хімічних елементів у періодичній системі.

У групах зі збільшенням протонних чисел (зверху вниз) радіус атомів хімічних елементів збільшується (рис. 1, 1), а електронегативність (рис. 1, 2) і, відповідно, окисні властивості зменшуються.

Флуор і Хлор – елементи однієї групи, але різних періодів, тому в їхніх атомах різна кількість енергетичних рівнів (рис. 1, 1).

Тобто помилковим є твердження, наведене в рядку A.

Рис. 1. 1. Будова атомів Флуору і Хлору. 2. Електронегативність галогенів

Відповідь: A.

ТЕМА: Основні хімічні поняття. Будова атома.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати будову атомів хімічних елементів.

Нуклід – це різновид атомів або йонів з однаковим масовим числом (кількість нуклонів) та атомним номером (кількістю протонів).

Нуклідним символом називають символ нукліда елемента, біля якого зазначено атомний номер як лівий підрядковий, а масове число – як лівий надрядковий індекс.

Нуклони – це протони й нейтрони.

Протонне число \(Z\) – кількість протонів у ядрі атома, збігається з порядковим номером хімічного елемента в періодичній системі.

Кількість нейтронів \(N\) у ядрі дорівнює різниці між масовим \(A\) і протонним \(Z\) числами.

Порядковий номер Кобальту в періодичній системі – 27, тобто $$ Z(_{27}\mathrm{Co})=27. $$

Масове (нуклонне) число Кобальту – 59, тобто $$ A(^{59}_{27}\mathrm{Co})=59. $$

Тож можна обчислити кількість нейтронів у ядрі нукліда \(^{59}_{27}\mathrm{Co}:\) \begin{gather*} N(^{59}_{27}\mathrm{Co})=A(^{59}_{27}\mathrm{Co})-Z(^{59}_{27}\mathrm{Co})=\\[7pt] =59-27=32. \end{gather*}

Відповідь: Г.