ТЕМА: Неорганічна хімія. Неорганічні речовини і їхні властивості. Поняття про твердість (жорсткість) води та способи її усунення.

Завдання скеровано на перевірку знання чинників, що зумовлюють постійну твердість води та способів пом’якшення води.

Твердість води – це сукупність її властивостей, зумовлених деякими катіонами металічних елементів у ній. Усі двовалентні катіони тією чи тією мірою впливають на твердість води, оскільки вони взаємодіють із певними аніонами, унаслідок чого утворюються нерозчинні або малорозчинні сполуки, що випадають в осад.

Тимчасову (карбонатну) твердість води зумовлено катіонами \(\mathrm{Ca^{2+}}\) і \(\mathrm{Mg^{2+}}\), аніонами \(\mathrm{HCO^{-}_3}\).

З-поміж речовин, формули яких наведено в завданні, для пом’якшення води використовують кальцій гідроксид, що забезпечує осадження з розчину катіонів Кальцію і гідрогенкарбонат-аніонів:

Відповідь: A.

ТЕМА: Загальна хімія. Основні класи неорганічних сполук. Оксиди.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати основні, кислотні, амфотерні оксиди й прогнозувати перебіг реакції між оксидами й водою.

Класифікацію оксидів за їхнім складом і хімічними властивостями наведено на рисунку 1.

Рис. 1. Класифікація оксидів

До основних оксидів належать:

• оксиди всіх металічних елементів головної підгрупи першої групи;
• оксиди всіх металічних елементів головної підгрупи другої групи, починаючи з магнію \(\mathrm{(Mg – Ra)}\);
• оксиди металічних елементів у нижчих значеннях валентності, наприклад \(\mathrm{MnO,\ FeO}\).

Кислотними оксидами є більшість оксидів неметалічних елементів (\(\mathrm{SO_3,\ P_2O_5}\) тощо). Вищі оксиди металічних елементів зі змінною валентністю також виявляють переважно кислотні властивості, наприклад: \(\mathrm{CrO_3,\ Mn_2O_7,\ V_2O_5}\).

Амфотерні оксиди під час взаємодії з кислотою або кислотним оксидом виявляють властивості, характерні для основних оксидів. Так само, як основні оксиди, вони взаємодіють з кислотами з утворенням солі й води. У реакціях із лугами або з оксидами лужних і лужноземельних елементів амфотерні оксиди виявляють кислотні властивості.

Із-поміж оксидів, формули яких наведено в умові, лише сульфур(ІV) оксид є кислотними, реагує з водою з утворенням сульфітної кислоти: $$ \mathrm{SO_2+H_2O=H_2SO_3}. $$

Відповідь: Г.

ТЕМА: Загальна хімія. Основні класи неорганічних сполук. Оксиди.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати основні, кислотні, амфотерні оксиди й прогнозувати перебіг реакції між оксидами й водою.

Класифікацію оксидів за їхнім складом і хімічними властивостями наведено на рисунку 1.

Рис. 1. Класифікація оксидів

До основних оксидів належать:

• оксиди всіх металічних елементів головної підгрупи першої групи;
• оксиди всіх металічних елементів головної підгрупи другої групи, починаючи з магнію \(\mathrm{(Mg – Ra)}\);
• оксиди металічних елементів у нижчих значеннях валентності, наприклад \(\mathrm{MnO,\ FeO}\).

Кислотними оксидами є більшість оксидів неметалічних елементів (\(\mathrm{SO_3,\ P_2O_5}\) тощо). Вищі оксиди металічних елементів зі змінною валентністю також виявляють переважно кислотні властивості, наприклад: \(\mathrm{CrO_3,\ Mn_2O_7,\ V_2O_5}\).

Амфотерні оксиди під час взаємодії з кислотою або кислотним оксидом виявляють властивості, характерні для основних оксидів. Так само, як основні оксиди, вони взаємодіють з кислотами з утворенням солі й води. У реакціях із лугами або з оксидами лужних і лужноземельних елементів амфотерні оксиди виявляють кислотні властивості.

Кальцій оксид реагує з водою з утворенням лугу – кальцій гідроксиду: $$ \mathrm{CaO+H_2O=Ca(OH)_2;}\ \ \Delta H\lt 0. $$ У лужному середовищі фенолфталеїн набуває малинового забарвлення. Під час цієї реакції виділяється теплова енергія, реакція екзотермічна.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Загальна хімія. Основні класи неорганічних сполук. Оксиди.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати основні, кислотні, амфотерні оксиди й прогнозувати перебіг реакції між оксидами й водою.

Класифікацію оксидів за їхнім складом і хімічними властивостями наведено на рисунку 1.

Рис. 1. Класифікація оксидів

До основних оксидів належать:

• оксиди всіх металічних елементів головної підгрупи першої групи;
• оксиди всіх металічних елементів головної підгрупи другої групи, починаючи з магнію \(\mathrm{(Mg – Ra)}\);
• оксиди металічних елементів у нижчих значеннях валентності, наприклад \(\mathrm{MnO,\ FeO}\).

Кислотними оксидами є більшість оксидів неметалічних елементів (\(\mathrm{SO_3,\ P_2O_5}\) тощо). Вищі оксиди металічних елементів зі змінною валентністю також виявляють переважно кислотні властивості, наприклад: \(\mathrm{CrO_3,\ Mn_2O_7,\ V_2O_5}\).

Амфотерні оксиди під час взаємодії з кислотою або кислотним оксидом виявляють властивості, характерні для основних оксидів. Так само, як основні оксиди, вони взаємодіють з кислотами з утворенням солі й води. У реакціях із лугами або з оксидами лужних і лужноземельних елементів амфотерні оксиди виявляють кислотні властивості.

Із-поміж оксидів, формули яких наведено в умові, лише літій оксид реагує з водою з утворенням лугу – літій гідроксиду: $$ \mathrm{Li_2O+H_2O=2LiOH}. $$

Відповідь: A.

ТЕМА: Загальна хімія. Суміші.

Завдання скеровано на перевірку вміння класифікувати суміші, розпізнавати емульсії.

Емульсії – дисперсні системи, які утворені рідинами, що не змішуються. Тобто емульсії належать до неоднорідних сумішей.

У молоці краплі молочного жиру розподілені у водному середовищі. Тож молоко є емульсією. Про це свідчить і розшарування молока: із часом крапельки жиру спливають угору й утворюють на поверхні молока суцільний шар.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Неорганічна хімія. Добування амоніаку.

Завдання скеровано на перевірку знання способів добування неорганічних речовин, тривіальних назв деяких із них.

Нашатир – тривіальна назва амоній хлориду \(\mathrm{NH_4Cl}\), а гашеним вапном у побуті й на виробництві називають кальцій гідроксид \(\mathrm{Ca(OH)_2}\).

Амоніак \(\mathrm{NH_3}\) в лабораторних умовах можна добути нагріванням амоній хлориду з кальцій гідроксидом:

Густина амоніаку менша за густину повітря, тому його збирають витісненням останнього з пробірки, розташованої догори дном.

Відповідь: B.

ТЕМА: Групи хімічних елементів.

Завдання скеровано на перевірку вміння прогнозувати можливість перебігу реакцій за участі галогенів і їхніх сполук.

Хлор як активніший галоген витісняє менш активні галогени \(\mathrm{(Br,\ I)}\) iз їхніх солей у водних розчинах. Тому внаслідок пропускання хлору крізь водний розчин калій броміду виділиться бром і розчин набуде бурого кольору: $$ \mathrm{2KBr+Cl_2=2KCl+Br_2}. $$

Відповідь: A.

ТЕМА: Швидкість хімічної реакції.

Завдання скеровано на перевірку розуміння впливу різних чинників на швидкість хімічної реакції.

Швидкість хімічної реакції – це швидкість утворення її продуктів або витрачання реагентів.

Швидкість хімічної реакції можна зменшити, якщо використати інгібітор. Він змінює механізм реакції, уповільнює її перебіг.

Температура, за якої відбувається хімічна реакція, також позначається на її швидкості. Зі зростанням температури хімічні реакції переважно пришвидшуються. Це зумовлено збільшенням умісту активних молекул (чи інших структурних частинок) у реакційній суміші. Натомість охолодження уповільнює взаємодію між реагентами. Саме тому харчові продукти зберігають за низьких температур.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Періодичний закон і періодична система хімічних елементів. Будова атома.

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати протонне число хімічного елемента за його місцем у періодичній системі.

У четвертому періоді VІ групі побічній підгрупі міститься Хром. Його порядковий номер 24, тож і протонне число цього хімічного елемент – 24.

Відповідь: Б.