ТЕМА: Основні класи неорганічних сполук. Хімічні властивості солей.

Завдання скеровано на перевірку вміння прогнозувати можливість перебігу реакції солі з кислотою.

Сильні й нелеткі кислоти витісняють із солей слабкі, леткі, нестійкі кислоти (рис. 1).

Рис. 1. Витискувальний ряд кислот

Із сильною хлоридною кислотою реагує сіль слабшої карбонатної кислоти – кальцій карбонат \(\mathrm{CaCO_3}\):

Відповідь: Г.

ТЕМА: Неорганічна хімія. Основні класи неорганічних сполук. Реакції солей у розчинах із металами.

Завдання скеровано на перевірку знання хімічних властивостей металів; розуміння, за яких умов метал реагує із сіллю.

Скориставшись довідковою таблицею «Ряд активності металів» (рис. 1), можна визначити, що з-поміж наведених пар «метал – сіль» лише залізо реагуватиме з купрум(ІІ) сульфатом у водному розчині, оскільки в ряду активності воно розташоване лівіше від міді:

Рис. 1. Ряд активності металів

Відповідь: Б.

ТЕМА: Реакції йонного обміну.

Завдання скеровано на перевірку вміння прогнозувати перебіг реакцій між електролітами в розчині, їхні зовнішні ефекти.

Реакції обміну між електролітами в розчинах відбуваються за участю йонів. Умови необоротності перебігу реакцій обміну між електролітами в розчині наведено на схемі (рис. 1).

Рис. 1. Умови необоротності реакцій між електролітами у водних розчинах

У водному розчині реагують купрум(ІІ) сульфат і барій хлорид, унаслідок цього утворюється осад барій сульфату:

Відповідь: Г.

ТЕМА: Неорганічні речовини і їхні властивості. Амфотерність. Алюміній гідроксид.

Завдання скеровано на перевірку розуміння суті амфотерності.

Амфотерністю називають здатність деяких хімічних сполук залежно від умов виявляти або осно́вні, або кислотні властивості. З кислотами алюміній гідроксид \(\mathrm{Al(OH)_3}\) реагує як основа, із лугами – як кислота, тобто виявляє амфотерні властивості:

Відповідь: Г.

ТЕМА: Неорганічна хімія. Неорганічні речовини і їхні властивості. Поняття про твердість (жорсткість) води та способи її усунення.

Завдання скеровано на перевірку знання чинників, що зумовлюють постійну твердість води та способів пом’якшення води.

Твердість води – це сукупність її властивостей, зумовлених деякими катіонами металічних елементів у ній. Усі двовалентні катіони тією чи тією мірою впливають на твердість води, оскільки вони взаємодіють із певними аніонами, унаслідок чого утворюються нерозчинні або малорозчинні сполуки, що випадають в осад.

Тимчасову (карбонатну) твердість води зумовлено катіонами \(\mathrm{Ca^{2+}}\) і \(\mathrm{Mg^{2+}}\), аніонами \(\mathrm{HCO^{-}_3}\).

З-поміж речовин, формули яких наведено в завданні, для пом’якшення води використовують кальцій гідроксид, що забезпечує осадження з розчину катіонів Кальцію і гідрогенкарбонат-аніонів:

Відповідь: A.

ТЕМА: Загальна хімія. Основні класи неорганічних сполук. Оксиди.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати основні, кислотні, амфотерні оксиди й прогнозувати перебіг реакції між оксидами й водою.

Класифікацію оксидів за їхнім складом і хімічними властивостями наведено на рисунку 1.

Рис. 1. Класифікація оксидів

До основних оксидів належать:

• оксиди всіх металічних елементів головної підгрупи першої групи;
• оксиди всіх металічних елементів головної підгрупи другої групи, починаючи з магнію \(\mathrm{(Mg – Ra)}\);
• оксиди металічних елементів у нижчих значеннях валентності, наприклад \(\mathrm{MnO,\ FeO}\).

Кислотними оксидами є більшість оксидів неметалічних елементів (\(\mathrm{SO_3,\ P_2O_5}\) тощо). Вищі оксиди металічних елементів зі змінною валентністю також виявляють переважно кислотні властивості, наприклад: \(\mathrm{CrO_3,\ Mn_2O_7,\ V_2O_5}\).

Амфотерні оксиди під час взаємодії з кислотою або кислотним оксидом виявляють властивості, характерні для основних оксидів. Так само, як основні оксиди, вони взаємодіють з кислотами з утворенням солі й води. У реакціях із лугами або з оксидами лужних і лужноземельних елементів амфотерні оксиди виявляють кислотні властивості.

Із-поміж оксидів, формули яких наведено в умові, лише сульфур(ІV) оксид є кислотними, реагує з водою з утворенням сульфітної кислоти: $$ \mathrm{SO_2+H_2O=H_2SO_3}. $$

Відповідь: Г.

ТЕМА: Загальна хімія. Основні класи неорганічних сполук. Оксиди.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати основні, кислотні, амфотерні оксиди й прогнозувати перебіг реакції між оксидами й водою.

Класифікацію оксидів за їхнім складом і хімічними властивостями наведено на рисунку 1.

Рис. 1. Класифікація оксидів

До основних оксидів належать:

• оксиди всіх металічних елементів головної підгрупи першої групи;
• оксиди всіх металічних елементів головної підгрупи другої групи, починаючи з магнію \(\mathrm{(Mg – Ra)}\);
• оксиди металічних елементів у нижчих значеннях валентності, наприклад \(\mathrm{MnO,\ FeO}\).

Кислотними оксидами є більшість оксидів неметалічних елементів (\(\mathrm{SO_3,\ P_2O_5}\) тощо). Вищі оксиди металічних елементів зі змінною валентністю також виявляють переважно кислотні властивості, наприклад: \(\mathrm{CrO_3,\ Mn_2O_7,\ V_2O_5}\).

Амфотерні оксиди під час взаємодії з кислотою або кислотним оксидом виявляють властивості, характерні для основних оксидів. Так само, як основні оксиди, вони взаємодіють з кислотами з утворенням солі й води. У реакціях із лугами або з оксидами лужних і лужноземельних елементів амфотерні оксиди виявляють кислотні властивості.

Кальцій оксид реагує з водою з утворенням лугу – кальцій гідроксиду: $$ \mathrm{CaO+H_2O=Ca(OH)_2;}\ \ \Delta H\lt 0. $$ У лужному середовищі фенолфталеїн набуває малинового забарвлення. Під час цієї реакції виділяється теплова енергія, реакція екзотермічна.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Загальна хімія. Основні класи неорганічних сполук. Оксиди.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати основні, кислотні, амфотерні оксиди й прогнозувати перебіг реакції між оксидами й водою.

Класифікацію оксидів за їхнім складом і хімічними властивостями наведено на рисунку 1.

Рис. 1. Класифікація оксидів

До основних оксидів належать:

• оксиди всіх металічних елементів головної підгрупи першої групи;
• оксиди всіх металічних елементів головної підгрупи другої групи, починаючи з магнію \(\mathrm{(Mg – Ra)}\);
• оксиди металічних елементів у нижчих значеннях валентності, наприклад \(\mathrm{MnO,\ FeO}\).

Кислотними оксидами є більшість оксидів неметалічних елементів (\(\mathrm{SO_3,\ P_2O_5}\) тощо). Вищі оксиди металічних елементів зі змінною валентністю також виявляють переважно кислотні властивості, наприклад: \(\mathrm{CrO_3,\ Mn_2O_7,\ V_2O_5}\).

Амфотерні оксиди під час взаємодії з кислотою або кислотним оксидом виявляють властивості, характерні для основних оксидів. Так само, як основні оксиди, вони взаємодіють з кислотами з утворенням солі й води. У реакціях із лугами або з оксидами лужних і лужноземельних елементів амфотерні оксиди виявляють кислотні властивості.

Із-поміж оксидів, формули яких наведено в умові, лише літій оксид реагує з водою з утворенням лугу – літій гідроксиду: $$ \mathrm{Li_2O+H_2O=2LiOH}. $$

Відповідь: A.

ТЕМА: Загальна хімія. Суміші.

Завдання скеровано на перевірку вміння класифікувати суміші, розпізнавати емульсії.

Емульсії – дисперсні системи, які утворені рідинами, що не змішуються. Тобто емульсії належать до неоднорідних сумішей.

У молоці краплі молочного жиру розподілені у водному середовищі. Тож молоко є емульсією. Про це свідчить і розшарування молока: із часом крапельки жиру спливають угору й утворюють на поверхні молока суцільний шар.

Відповідь: Г.