Пояснення

ТЕМА: Обчислення масової частки речовини в розчині.

Завдання скеровано на перевірку вміння обчислювати масову частку \((\text{%})\) речовини в розчині.

\begin{gather*} m\mathrm{(NaOH)}+n\mathrm{(H_2O)}=40\ \text{г}\\[7pt] m\mathrm{(NaHSO_4)}=6\ \text{г}\\[7pt] M\mathrm{(NaOH)}=40\ \text{г/моль}\\[7pt] M\mathrm{(NaHSO_4)}=120\ \text{г/моль}. \end{gather*}

Рівняння реакції натрій гідроксиду з натрій гідрогенсульфатом:

Маса натрій гідроксиду, який прореагував із натрій гідрогенсульфатом:

Відповідь: 5.

Пояснення

ТЕМА: Оксиди елементів другої групи періодичної таблиці. Хімічні властивості оксидів.

Завдання скеровано на перевірку знання властивостей оксидів елементів другої групи й уміння обчислювати масові співвідношення за хімічними рівняннями.

Рівняння хімічної реакції оксиду \(\mathrm{EO}\) з розведеною сульфатною кислотою: $$ \mathrm{EO+H_2SO_4\rightarrow ESO_4+H_2O.} $$

Маса середньої солі втричі більша за масу оксиду, тобто: $$ m(\mathrm{ESO_4})=3m(\mathrm{EO}). $$

Кількість речовини оксиду така сама, що й кількість речовини середньої солі: $$ n(\mathrm{EO})=n(\mathrm{ESO_4}). $$

Відповідно молярна маса середньої солі втричі більша за молярну масу оксиду: $$ M(\mathrm{ESO_4})=3M(\mathrm{EO}). $$

Молярна маса середньої солі:

Молярна маса оксиду:

За умовою $$ M(\mathrm{ESO_4})=3M(\mathrm{EO}). $$

Отже,

Молярна маса оксиду:

Відповідь: 40.

Пояснення

ТЕМА: Гідрування алкінів. Обчислення масової частки речовини в суміші.

Завдання скеровано на перевірку знання хімічних формул вуглеводнів, розуміння суті реакцій гідрування, уміння обчислювати склад суміші.

Бут-1-ин і бут-2-ин є ізомерами й мають молекулярну формулу \(\mathrm{C_4H_6}.\)

Збільшення маси після реакції становить \(6\ \text{г}.\) Це маса водню, який приєднали ізомерні бутини разом:

$$ \mathrm{C_4H_6+2H_2\rightarrow C_4H_{10}}. $$

Кількість речовини водню:

\begin{gather*} n(\mathrm{H_2})=m(\mathrm{H_2}):M(\mathrm{H_2}),\\[7pt] n(\mathrm{H_2})=6\ \text{г}:2\ \text{г/моль},\\[7pt] n(\mathrm{H_2})=3\ \text{моль}. \end{gather*}

Бутин \(\mathrm{(C_4H_6)}\) кількістю речовини \(1\ \text{моль}\) приєднує водень кількістю речовини \(2\ \text{моль},\) унаслідок чого утворюється бутан \(\mathrm{(C_4H_{10})}\) кількістю речовини \(1\ \text{моль}.\) Тобто

Молярна маса бутину: $$ M(\mathrm{C_4H_6})=54\ \text{г/моль}. $$

Маса бутинів:

Маса бутану в початковій суміші:

$$ m(\mathrm{C_4H_{10}})=100\ \text{г}-81\ \text{г}=19\ \text{г}. $$

Масова частка бутану в початковій суміші:

Відповідь: 19.

Пояснення

ТЕМА: Основні хімічні поняття. Речовина.

Щоб визначити правильну відповідь, треба взяти до уваги дві умови одночасно:
1) молекула має бути триатомною, тобто складатися з трьох атомів;
2) речовина має бути складною, тобто утвореною атомами різних хімічних елементів.

Перевірмо варіанти:

A \(\mathrm{CH_2O}\) – у молекулі \(4\) атоми;
Б \(\mathrm{NH_3}\) – у молекулі \(4\) атоми;
B \(\mathrm{CO_2}\) – у молекулі \(3\) атоми \((1\ \mathrm{C}\ \text{і}\ 2\ \mathrm{O})\) двох хімічних елементів, отже речовина складна;
Г \(\mathrm{O_3}\) – у молекулі \(3\) атоми одного хімічного елемента \((\mathrm{O})\), тому це проста речовина, а не складна.

Отже, єдина речовина, що відповідає обом вимогам, – вуглекислий газ, формула якого \(\mathrm{CO_2}.\)

Відповідь: B.

Пояснення

ТЕМА: Періодичний закон і періодична система хімічних елементів. Будова атомів і простих йонів.

У ряду Флуор → Хлор → Бром → Йод (збільшення протонних чисел у групі галогенів):

• радіус атома збільшується (додаються електронні шари);
• електронегативність зменшується (ядро слабше притягує зовнішні електрони ядро).

Отже, правильне поєднання: радіус атома збільшується, електронегативність зменшується.

Відповідь: Б.

Пояснення

ТЕМА: Хімічний зв'язок. Типи кристалічних ґраток.

Зображено модель кристалічних ґраток, де кожна кулька – це атом, а з’єднання між ними – хімічні зв’язки. Така структура характерна для речовин з атомними кристалічними ґратками, де всі атоми зв’язані між собою в єдину тривимірну сітку.

Розгляньмо всі варіанти:

Варіант А. Йод – має молекулярні ґратки.
Варіант Б. Лід – молекулярні ґратки (молекули \(\mathrm{H_2O}\)).
Варіант В. Метан – молекулярна речовина.
Варіант Г. Алмаз – атомні кристалічні ґратки, де всі атоми Карбону зв’язані міцними однаковими ковалентними зв’язками.

Відповідь: Г.

Пояснення

ТЕМА: Суміші речовин. Розчини.

Зображено побутовий глечик-роздільник, який має носик у нижній частині, що дає змогу злити рідину знизу, залишаючи жир, який спливає нагору. Це пристрій механічного розділення за принципом різної густини речовин.

Розгляньмо варіанти:

А розділити столовий оцет на кислоту й воду зображеним пристроєм не можна, потрібна фракційна дистиляція.

Б відокремити рідкий жир від м’ясного бульйону зображеним пристроєм можна, рідкий жир і м’ясний бульйон не змішуються, жир спливає вгору, бульйон зливають через носик.

В розділити рідкий жир на гліцерол і жирні кислоти зображеним пристроєм не можна, потрібна хімічна реакція гідролізу, не механічне розділення.

Г відокремити етиловий спирт від метилового зображеним пристроєм не можна, потрібна фракційна дистиляція.

Відповідь: Б.

Пояснення

ТЕМА: Суміші речовин. Розчини. Неорганічні речовини і їхні властивості.

У завданні описано три водні розчини з однаковою кількістю речовини \((0{,}05\ \text{моль})\) у воді об’ємом \(1\ \text{л}{:}\)

\(\mathrm{NH_3}\) (амоніак) – водний розчин має слабкі основні властивості, \(\mathrm{pH}\approx 10–11.\)

\(\mathrm{H_2S}\) (сірководень) – водний розчин має слабкі кислі властивості, \(\mathrm{pH}\approx 4–5.\)

\(\mathrm{HCl}\) (гідроген хлорид) – водний розчин є сильною кислотою, \(\mathrm{pH}\approx 1.\)

\(\mathrm{pH}\) – це показник кислотності розчину.

Розташувавши розчини речовин за зростанням \(\mathrm{pH}\), маємо:

\begin{gather*} \xrightarrow[\mathrm{pH}\ \text{зростає}]{\mathrm{HCl\rightarrow H_2S\rightarrow NH_3}}. \end{gather*}

Відповідь: B.

Пояснення

ТЕМА: Хімічна реакція. Поняття окисник, відновник, окиснення, відновлення.

Визначмо, у яких реакціях Нітроген відновлюється (тобто є окисником).

Окисник приймає електрони й відновлюється (ступінь окиснення зменшується).

Реакція 1

\begin{gather*} \mathrm{CuO+NH_3\rightarrow Cu+N_2+H_2O}. \end{gather*}

Ступінь окиснення Нітрогену в \(\mathrm{NH_3}\) \(-3\), а в \(\mathrm{N_2}\) ступінь його окиснення \(0\), тобто вищий. Отже \(\mathrm{N}\) окиснюється, \(\mathrm{NH_3}\) відновник. Нітроген тут не окисник.

Реакція 2

\begin{gather*} \mathrm{Cu+N_2O\rightarrow N_2+CuO}. \end{gather*}

Ступінь окиснення Нітрогену в \(\mathrm{N_2O{:}\ +1}\), а в \(\mathrm{N_2\ –\ 0}\), тобто зменшується, отже \(\mathrm{N}\) відновлюється, а \(\mathrm{N_2O}\) – окисник, Нітроген у ньому окисник.

Реакція 3

\begin{gather*} \mathrm{NO+O_2\rightarrow NO_2}. \end{gather*}

Ступінь окиснення Нітрогену \(\mathrm{N}\) підвищується з \(+2\) до \(+4\), отже \(\mathrm{N}\) окиснюється, Нітроген в \(\mathrm{NO}\) відновник.

Реакція 4

\begin{gather*} \mathrm{N_2+H_2\rightarrow NH_3}. \end{gather*}

Ступінь окиснення Нітрогену зменшується від \(0\) до \(–3\), отже \(\mathrm{N}\) відновлюється, Нітроген в \(\mathrm{N_2}\) окисник.

Отже, Нітроген є окисником у реакціях 2 (у складі \(\mathrm{N_2O}\)) і 4 (у складі \(\mathrm{N_2}\)).

Відповідь: Г.