Коментар

ТЕМА: Неорганічні речовини і їхні властивості. Амфотерність.

Завдання скеровано на перевірку розуміння суті амфотерності.

Амфотерністю називають здатність деяких хімічних сполук залежно від умов виявляти або осно́вні, або кислотні властивості. Оксиди й гідроксиди Барію, Кальцію, Стронцію виявляють осно́вні властивості й реагують з кислотами. Цинк оксид і цинк гідроксид реагують як з кислотами, так і з лугами, тобто є амфотерними: \begin{gather*} \mathrm{ ZnO+2HCl=ZnCl_2+H_2O;}\\[7pt] \mathrm{ ZnO+2KOH=K_2ZnO_2+H_2O; }\\[7pt] \mathrm{ Zn(OH)_2+2HCl=ZnCl_2+2H_2O; }\\[7pt] \mathrm{ Zn(OH)_2+2KOH=K_2[Zn(OH)_4]. } \end{gather*}

Відповідь: Б.

Коментар

ТЕМА: Загальна хімія. Якісні реакції на деякі йони.

Завдання скеровано на перевірку вміння застосовувати знання про якісні реакції на деякі йони для розрізнення розчинів речовин.

Обидві солі містять катіон Магнію, тому розрізнити їх можна лише за аніонами. Реактивом на сульфат-аніон є катіон Барію, унаслідок їхньої взаємодії утворюється нерозчинний барій сульфат. Натомість барій хлорид є розчинною речовиною (рис. 1).

Відповідь: B.

Коментар

ТЕМА: Загальна хімія. Застосування оксидів. Окисники й відновники.

Завдання скеровано на перевірку знання властивостей і застосування неорганічних речовин.

Під час окиснення окисник приймає електрони й відновлюється, а відновник віддає електрони й окиснюється.

Карбон(IV) оксид, силіцій(IV) оксид, сульфур(VI) оксид є вищими оксидами, атоми \(\mathrm{\overset{+4}{C},\ \overset{+4}{Si},\ \overset{+6}{S}}\) у них не здатні віддавати електрони й не можуть бути відновниками.

У карбон(ІІ) оксиді атом Карбону \(\mathrm{\overset{+2}{C}}\) може віддати два електрони й перетворитися на атом \(\mathrm{\overset{+4}{C}}\). Карбон(ІІ) оксид застосовують у металургії для відновлення металів із їхніх оксидів.

Відповідь: Б.

Коментар

ТЕМА: Загальна хімія. Ступінь окиснення.

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати окисники й відновники у хімічних реакціях.

Ступінь окиснення – це умовний цілочисловий заряд на атомі в молекулярній частинці, якого би він набув, якщо відокремити зв’язані з ним електронегативніші атоми разом із парами електронів, що належать зв’язкам. Це ціле число – додатне, від’ємне або нуль.

Алгебрична сума ступенів окиснення всіх атомів у нейтральній молекулі дорівнює нулю, а в йоні – величині його заряду.

Ступені окиснення атомів Гідрогену й Оксигену у складних речовинах зазвичай становлять +1 і –2 відповідно.

Під час окиснення окисник приймає електрони й відновлюється, а відновник віддає електрони й окиснюється.

\begin{gather*} \mathrm{\overset{0}{Mg}+2\overset{+1}{H}\overset{-1}{Cl}\rightarrow\overset{+2}{Mg}\overset{-1}{Cl}_2+\overset{0}{H}_2}\\[7pt] \mathrm{\overset{0}{Mg}}-2\overline{e}\rightarrow \mathrm{\overset{+2}{Mg}}\ \text{відновник, окиснюється}\\[7pt] \mathrm{2\overset{+1}{H}}+2\overline{e}\rightarrow \mathrm{\overset{0}{H}_2}\ \text{окисник, відновлюється} \end{gather*}

Відповідь: Г.

Коментар

ТЕМА: Неорганічні речовини і їхні властивості. Амфотерність.

Завдання скеровано на перевірку розуміння суті амфотерності, уміння пояснювати результати дослідів.

Алюміній гідроксид – нерозчинна у воді сполука, тому його можна добути реакцією обміну між розчинною сіллю Алюмінію і лугом у водному розчині:

\begin{gather*} \mathrm{AlCl_3+3NaOH=Al(OH)_3\downarrow +3NaCl;}\\[7pt] \mathrm{Al^{3+}+3OH^-=\underbrace{Al(OH)_3\downarrow}_{\text{білий драглистий}}}.\\[7pt] \end{gather*}

Амфотерністю називають здатність деяких хімічних сполук залежно від умов виявляти або осно́вні, або кислотні властивості. З кислотами алюміній гідроксид \(\mathrm{Al(OH)_3}\) реагує як основа, із лугами – як кислота, тобто виявляє амфотерні властивості.

Тому осад алюміній гідроксиду розчиняється і в кислоті, і в лугу:

\begin{gather*} \mathrm{Al(OH)_3+3HCl=AlCl_3+3H_2O;}\\[7pt] \mathrm{Al(OH)_3+3NaOH=Na_3[Al(OH)_6]}.\\[7pt] \end{gather*}

Відповідь: B.

Коментар

ТЕМА: Неорганічні речовини і їхні властивості. Залізо. Сполуки Феруму.

Завдання скеровано на перевірку знання хімічних властивостей заліза, зокрема його взаємодії із хлоридною кислотою і хлором, і сполук Феруму(ІІ) і Феруму(ІІІ).

Потрібно взяти до уваги, що в реакціях із сильними окисниками (молекули хлору) утворюються сполуки Феруму(ІІІ), а з натрій хлориду у водному розчині залізо не може витіснити натрій (рис. 1). Тому варіанти відповіді Б і Г не задовольняють умову завдання.

Як активніший метал залізо витісняє мідь із купрум(ІІ) хлориду у водному розчині й водень з хлоридної кислоти:

\begin{gather*} \mathrm{Fe+CuCl_2=Cu\downarrow+FeCl_2;}\\[7pt] \mathrm{Fe+2HCl=FeCl_2+H_2\uparrow}.\\[7pt] \end{gather*}

Сполуки Феруму(ІІІ) утворюються внаслідок дії на сполуки Феруму(ІІ) окисників. Тобто умову завдання задовольняє варіант відповіді A: $$ \mathrm{2FeCl_2+Cl_2=2FeCl_3.} $$

Відповідь: A.

Коментар

ТЕМА: Неорганічні речовини і їхні властивості. Реакції обміну між електролітами в розчині.

Завдання скеровано на перевірку розуміння умов необоротності перебігу реакцій між електролітами в розчині.

Умовою необоротності перебігу реакцій між електролітами у водному розчині є утворення води, осаду, виділення газу.

Відповідь: Б.

Коментар

ТЕМА: Загальна хімія. Ступінь окиснення. Окисники й відновники. Хімічні властивості сірки.

Завдання скеровано на перевірку знання хімічних властивостей сірки й уміння визначати ступені окиснення хімічних елементів за формулами речовин, окисники й відновники у хімічних реакціях.

Ступінь окиснення – це умовний цілочисловий заряд на атомі в молекулярній частинці, якого би він набув, якщо відокремити зв’язані з ним електронегативніші атоми разом із парами електронів, що належать зв’язкам. Це ціле число – додатне, від’ємне або нуль.

Алгебрична сума ступенів окиснення всіх атомів у нейтральній молекулі дорівнює нулю, а в йоні – величині його заряду.

Ступені окиснення атомів Гідрогену й Оксигену у складних речовинах зазвичай становлять +1 і –2 відповідно.

Під час окиснення окисник приймає електрони й відновлюється, а відновник віддає електрони й окиснюється.

Електронегативність Сульфуру більша за електронегативність Гідрогену й Магнію і менша порівняно з електронегативністю Флуору й Оксигену (рис. 1). Тому окисником сірка – проста речовина Сульфуру – може бути з воднем і магнієм і не може – із фтором й киснем.

Відповідь: A.

Коментар

ТЕМА: Ступінь окиснення. Окисники й відновники. Хімічні властивості амоніаку.

Завдання скеровано на перевірку знання хімічних властивостей амоніаку й уміння визначати ступені окиснення хімічних елементів за формулами речовин, окисники й відновники у хімічних реакціях.

Ступінь окиснення – це умовний цілочисловий заряд на атомі в молекулярній частинці, якого би він набув, якщо відокремити зв’язані з ним електронегативніші атоми разом із парами електронів, що належать зв’язкам. Це ціле число – додатне, від’ємне або нуль.

Алгебрична сума ступенів окиснення всіх атомів у нейтральній молекулі дорівнює нулю, а в йоні – величині його заряду.

Ступені окиснення атомів Гідрогену й Оксигену у складних речовинах зазвичай становлять +1 і –2 відповідно.

A \(\mathrm{\overset{-3}{N}H_4NO_3\rightarrow\overset{+1}{N}_2O+H_2O}\)

Б \(\mathrm{\overset{-3}{N}H_3+O_2\rightarrow\overset{+2}{N}O+H_2O}\)

B \(\mathrm{\overset{-3}{N}H_3+Na\rightarrow Na\overset{-3}{N}H_2+H_2}\)

Г \(\mathrm{\overset{-3}{N}H_3+CuO\rightarrow Cu+\overset{0}{N}_2+H_2O}\)

Відповідь: Б.

Коментар

ТЕМА: Неорганічна хімія. Карбон(ІV) оксид.

Завдання скеровано на перевірку знання способів добування карбон(ІV) оксиду.

Карбон(ІV) оксид добувають дією кислот, сильніших за карбонатну, на її солі:

Відповідь: Г.

Коментар

ТЕМА: Органічна хімія. Ізомерія.

Завдання скеровано на перевірку розуміння суті ізомерії й уміння аналізувати хімічний склад органічних речовин за їхніми структурними формулами.

Ізомери – речовини з однаковою молекулярною формулою, але різною будовою молекул.

Структурними ізомерами є пропен і циклопропан. За однакової молекулярної формули вони мають різну будову молекул (рис. 1).

Відповідь: A.

Коментар

ТЕМА: Органічна хімія. Склад і загальна формула алканів.

Завдання скеровано на перевірку вміння застосовувати знання про загальну формулу алканів для визначення алкану за його відносною молекулярною масою.

Загальна формула алканів \(\mathrm{C}_n\mathrm{H}_{2n+2}\), відносна атомна Карбону 12, Гідрогену – 1.

\begin{gather*} 12n+2n+2=44;\\[7pt] 14n=42;\\[7pt] n=3. \end{gather*}

Відповідь: В.

Коментар

ТЕМА: Органічна хімія. Алкени.

Завдання скеровано на перевірку вміння розрізняти хімічні властивості й способи добування алкенів.

A етен належить до гомологічного ряду алкенів

Б взаємодією кальцій карбіду з водою добувають етин

B з амоніачним розчином аргентум(І) реагує етин

Г етен окиснюється калій перманганату у водному розчині й знебарвлює його

Відповідь: Г.

Коментар

ТЕМА: Органічна хімія. Алкіни. Етин.

Завдання скеровано на перевірку вміння прогнозувати продукти реакції за участі етину.

Продуктом каталітичної гідратації етину є етаналь: відбувається приєднання молекули води за місцем подвійного зв’язку:

Відповідь: A.