ТЕМА: Номенклатура середніх і кислих солей.

Завдання скеровано на перевірку вміння називати середні й кислі солі за систематичною номенклатурою, розрізняти їх за хімічними формулами.

Кислі солі відрізняються від середніх тим, що крім катіона металічного елемента й аніона кислотного залишку містять один чи кілька атомів Гідрогену. У назві їх позначають відповідним префіксом – ди-, три- тощо.

Формула натрій дигідрогенортофосфату – \(\mathrm{NaH_2PO_4},\) натрій гідрогенортофосфату – \(\mathrm{Na_2HPO_4},\) натрій ортофосфату – \(\mathrm{Na_3PO_4}.\)

Відповідь: Б.

ТЕМА: Неорганічні речовини і їхні властивості. Способи добування метану й етину.

Завдання скеровано на перевірку вміння застосовувати знання про хімічні властивості простих і складних речовин для прогнозування складу продуктів реакції між ними.

Проаналізувавши варіанти відповіді, можна дійти висновку, що в них ідеться про такі газуваті продукти реакцій між речовинами Х та Y:

Рівняння реакції між магнієм і хлоридною кислотою: $$ \mathrm{ Mg+2HCl=MgCl_2+H_2 \uparrow . } $$

Відповідь: Б.

ТЕМА: Основні класи неорганічних сполук.

Завдання скеровано на перевірку вміння застосовувати знання про хімічні властивості оксидів і лугів для прогнозування можливості перебігу реакцій між ними.

В умові завдання наведено хімічні формули вищих кислотних \((\mathrm{SiO_2,\ CO_2,\ P_2O_5})\) й основного \((\mathrm{CaO})\) оксидів і лугу \((\mathrm{NaOH}).\)

Кислотні оксиди не реагують між собою. Вони реагують з осно́вними оксидами й лугами. Основні оксиди з лугами не взаємодіють.

Тобто з-поміж наведених у завданні пар речовин реакція відбудеться лише між силіцій(IV)оксидом і натрій гідроксидом: $$ \mathrm{ SiO_2+2NaOH\ \overset{\text{стоплення}}{=}\ Na_2SiO_3+H_2O. } $$

Відповідь: B.

ТЕМА: Основні класи неорганічних сполук.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати луги.

Луги – розчинні основи. До лугів відносять гідроксиди лужних елементів і, попри малу розчинність у воді, кальцій гідроксид

Відповідь: Г.

ТЕМА: Неорганічні речовини і їхні властивості.

Завдання скеровано на перевірку знання властивостей нітроген(IV) оксиду, гідроген хлориду, амоніаку, метану, розуміння умов збирання газів витісненням води.

Витісненням води збирають газуваті мало- або нерозчинні у воді речовини, які не реагують із нею (див. рисунок).

Із-поміж наведених у завданні речовин малорозчинною є лише кисень.

Нітроген(IV) оксид кислотний і реагує з водою, гідроген хлорид і амоніак добре розчиняються в ній.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Загальна хімія. Суміші речовин. Розчини.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати інформацію щодо розчинності солей, подану в графічній формі.

Залежність розчинності речовин від температури виражають за допомогою кривих розчинності. Їх будують за експериментально здобутими даними. Для побудови кривої розчинності відкладають на горизонтальній осі температуру, а на вертикальній – розчинність речовини за відповідної температури.

За результатами аналізування кривих розчинності, наведених в умові завдання, можна дійти висновку, що за температури 40 °С розчинність натрій нітрату більша за розчинність калій нітрату, а за температури 80 °С – навпаки.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Основні класи неорганічних сполук і генетичні зв’язки між ними. Загальні відомості про металічні елементи й метали.

Завдання скеровано на перевірку знання властивостей і способу добування кальцій оксиду, розуміння генетичних зв’язків між основними оксидами, гідроксидами й солями.

Кальцій карбонат (сіль) унаслідок прожарювання розкладається на основний кальцій оксид і кислотний карбон(IV) оксид: $$ \mathrm{ CaCO_3=CaO+CO_2\uparrow . } $$

Кальцій оксид реагує з водою з утворенням кальцій гідроксиду: $$ \mathrm{ CaO+H_2O=Ca(OH)_2 }. $$

Відповідь: Б.

ТЕМА: Загальна хімія. Ступінь окиснення. Окисно-відновні реакції.

Завдання скеровано на перевірку розуміння змісту понять ступінь окиснення, окисно-відновна реакція, уміння визначати ступені окиснення атомів хімічних елементів за формулами речовин і розрізняти окисно-відновні реакції.

Ступінь окиснення – це умовний цілочисловий заряд на атомі в молекулярній частинці, якого би він набув, якщо відокремити зв’язані з ним електронегативніші атоми разом із парами електронів, що належать зв’язкам. Це ціле число – додатне, від’ємне або нуль.

Алгебрична сума ступенів окиснення всіх атомів у нейтральній молекулі дорівнює нулю, а в йоні – величині його заряду.

Ступені окиснення атомів Гідрогену й Оксигену у складних речовинах зазвичай становлять +1 і –2 відповідно.

Відповідь: B.

ТЕМА: Загальна хімія. Будова речовини. Електронегативність. Хімічний зв’язок.

Завдання скеровано на перевірку розуміння змісту понять електронегативність і полярність хімічного зв’язку.

Електронегативність хімічного елемента – це властивість його атома притягувати спільні з іншим атомом електронні пари. У групах електронегативність атомів хімічних елементів зі збільшенням їхніх протонних чисел (порядкових номерів) зменшується (рис. 1).

Рис. 1. Електронегативність атомів хімічних елементів

Ковалентний зв’язок, у якому одна чи кілька спільних електронних пар зміщені в бік електронегативнішого атома, називають полярним зв’язком.

Полярність хімічного зв’язку тим більша, чим більша різниця електронегативностей атомів, між якими він утворюється.

Електронегативність Флуору найбільша порівняно з іншими хімічними елементами, тому і зв’язок \(\mathrm{C – F}\) – найполярніший із-поміж наведених у завданні.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Загальна хімія. Будова атомів і простих йонів.

Завдання скеровано на перевірку вміння інтерпретувати нуклідні символи атомів і простих йонів.

Йон – позитивно (катiон) або негативно (анiон) електрично заряджена частинка, заряд якої кратний заряду електрона.

Тобто за умовою завдання потрібно визначити частинку, у якій кількість електронів більша за кількість протонів. Цій умові відповідає варіант відповіді A – у цій частинці кількість електронів на два більша за кількість протонів.

Відповідь: A.

ТЕМА: Загальна хімія. Будова атомів і простих йонів. Радіус атома. Електронегативність.

Завдання скеровано на перевірку вміння застосовувати знання про будову атомів і закономірності зміни властивостей хімічних елементів у періодичній системі.

У групах електронегативність атомів хімічних елементів зі збільшенням їхніх протонних чисел (порядкових номерів) зменшується, а радіус атома збільшується. Тому радіус атома Оксигену менший за радіус атома Сульфуру, а електронегативність – більша. В Оксигену й Сульфуру різні протонні числа, тож з огляду на електронейтральність атомів загальна кількість електронів в їхніх атомах також різна. Тобто твердження А, В і Г неправильні.

Правильним є твердження Б, оскільки Оксиген і Сульфур – елементи тієї самої головної підгрупи й утворюють леткі сполуки з Гідрогеном складу \(\mathrm{H_2E}.\)

Відповідь: Б.

ТЕМА: Основні хімічні поняття. Речовина. Естери.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати якісний (елементний) і кількісний склад речовини за її хімічною формулою, розпізнавати естери за їхніми структурними формулами.

Речовини, структурні формули яких наведено в умові завдання, належать до естерів і є продуктами реакцій між відповідними спиртами й карбоновими кислотами. Загальну формулу естерів наведено на рисунку 1.

Рис. 1. Загальна формула естерів

Речовина 1 – етилетаноат, 2 – пропілметаноат. У цих речовин однакова молекулярна формула \(\mathrm{C_3H_8O_2}\), тобто однаковий якісний і кількісний склад.

Тому обидва наведені в завданні твердження є правильними.

Відповідь: B.

ТЕМА: Обчислення в хімії. Розв’язування задач за рівняннями реакцій.

Завдання перевіряє вміння розв’язувати розрахункові задачі на визначення складу суміші.

За умовою завдання до суміші порошків магнію і заліза добавили хлоридну кислоту. І магній, і залізо реагують з хлоридною кислотою з утворенням солей і виділенням водню.

1) напишемо рівняння реакцій взаємодії металів з кислотою:

За рівняннями реакцій кількість речовини металів така сама, як і кількість водню. Нехай кількість речовини водню, який виділяється в реакції (1), дорівнює х моль, тоді кількість речовини водню, який виділяється в реакції (2), дорівнює \(\mathrm{(0,5–x)}\) моль;

2) виразимо маси металів через \(\mathrm{x}\) і обчислімо \(\mathrm{x}\): \begin{gather*} \mathrm{m(Fe) + m(Mg) = 20г,}\\[7px] \mathrm{m(Fe) = n(Fe) \cdotp M(Fe) = }\\[1px] \mathrm{= x\ \text{моль}\ \cdotp\ 56\frac{\text{г}}{\text{моль}} = 56x\ \text{г}},\\[1px] \mathrm{m(Mg) = n(Mg) \cdotp M(Mg) = }\\[1px] \mathrm{= (0,5-x)\ \text{моль}\ \cdotp 24\frac{\text{г}}{\text{моль}} = (12-24x)\ \text{г},}\\[1px] \mathrm{56x + 12 - 24x = 20}\\[7px] \mathrm{32x = 8}\\[7px] \mathrm{x = 0,25\ \text{моль}\ Fe} \end{gather*}

3) обчислюємо масу заліза і його масову частку в суміші: \begin{gather*} \mathrm{m(Fe) = n(Fe) \cdotp M(Fe) = }\\[1px] \mathrm{= 0,25\ \text{моль}\ \cdotp 56\frac{\text{г}}{\text{моль}} = 14\ \text{г},}\\[1px] \mathrm{w(Fe) = \frac{m(Fe)}{m(\text{суміші})}\ \cdotp\ 100\text{%} = }\\[1px] \mathrm{= \frac{14\ \text{г}}{20\ \text{г}}\ \cdotp\ 100\text{%} = 70\text{%}} \end{gather*}

Відповідь: 70.

ТЕМА: Обчислення в хімії. Розв’язування задач за рівняннями реакцій.

Завдання перевіряє вміння визначати хімічний елемент за рівнянням хімічної реакції.

Деякі метали добувають відновленням їхніх оксидів воднем.

1) напишемо рівняння реакції відновлення оксиду воднем: \begin{gather*} \mathrm{EO_3 + 3H_2 \longrightarrow E + 3H_2O } \end{gather*}

2) за умовою задачі ми знаємо масу оксиду і масу відновленого металу. Різниця мас складає масу Оксигену. Знаючи масу Оксигену, можна знайти його кількість речовини, а тому й кількість речовини води: \begin{gather*} \mathrm{\Delta m = m(O) = 116\ \text{г}\ - 92\ \text{г}\ =\ 24\ \text{г}}\\[1px] \mathrm{n(O) = \frac{24\ \text{г}}{16\ \text{г/моль}}\ =\ 1,5\ \text{моль}}\\[1px] \mathrm{n(H_2O) = n(O) = 1,5\ \text{моль}} \end{gather*}

3) за рівнянням реакції кількість речовини металу втричі менша за кількість речовини води, тому, якщо утворилося 1,5 моль води, то металу буде 0,5 моль. Обчислюємо кількість речовини металу: \begin{gather*} \mathrm{EO_3 + 3H_2 \longrightarrow \underset{1\ \text{моль}}{\overset{0,5\ \text{моль}}{E}} + 3\underset{3\ \text{моль}}{\overset{1,5\ \text{моль}}{H_2O}}} \end{gather*}

4) обчислюємо молярну масу металу: \begin{gather*} \mathrm{ M(E) = \frac{m(E)}{n(E)} = \frac{92\ \text{г}}{0,5\ \text{моль}}\ =\ 184\frac{\text{г}}{\text{моль}}} \end{gather*}

Відповідь: 184.