ТЕМА: Основні класи неорганічних сполук. Кислоти. Хімічні властивості кислот.

Завдання перевіряє знання хімічних властивостей кислот, зокрема сульфатної кислоти як сильної кислоти, уміння розрізняти основні класи неорганічних сполук.

Сульфатна кислота як сильна кислота реагує (із наведеного у завданні переліку речовин) з солями слабких кислот і основами і не реагує з кислотними оксидами. Тому з наведених варіантів правильним є лише А.

Відповідь: A.

ТЕМА: Основні класи неорганічних сполук. Основи. Хімічні властивості, способи добування основ.

Завдання перевіряє знання хімічних властивостей і способів добування основ.

Купрум(ІІ) гідроксид – нерозчинна у воді основа (див. таблицю розчинності в тестовому зошиті), яка за нагрівання легко розкладається (властивість нерозчинних основ), і яку добувають реакцією обміну між розчинною сіллю й лугом. Тому з наведених варіантів відповіді правильний лише Б.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Основні класи неорганічних сполук. Оксиди. Хімічні властивості солетворних оксидів.

Завдання перевіряє знання визначення кислотних і основних оксидів, хімічних властивостей солетворних оксидів.

Для виконання завдання необхідно вміти розрізняти кислотні й основні оксиди і знати, що вони реагують між собою. Кислотні і основні оксиди наведено в парах під номерами 1 і 3.

Відповідь: A.

ТЕМА: Основні класи неорганічних сполук. Дія основних класів сполук на індикатор.

Завдання перевіряє знання кольору універсального індикаторного папірця залежно від середовища та дії на індикатор водневих сполук неметалічних елементів і оксидів неметалічних елементів за наявності води.

Для виконання завдання необхідно знати, що універсальний індикаторний папірець змінює колір на синій у лужному середовищі. Із наведених сполук лужне середовище в присутності води дає лише \(\mathrm{NH_3}\) (амоніак).

Відповідь: B.

ТЕМА: Розчини. Йонно-молекулярне рівняння. Реакції обміну між електролітами у розчині.

Завдання перевіряє вміння визначати можливість перебігу реакції обміну між електролітами в розчині

Реакція обміну між електролітами в розчині відбувається за умов утворення осаду, або виділення газу, або утворення слабкого електроліту (води). Бажано написати рівняння хімічних реакцій:

Аналіз рівнянь показує, що осад випадає лише в одній реакції.

Відповідь: Б

ТЕМА: Хімічна реакція. Типи хімічних реакцій. Основи. Лужні та лужноземельні метали.

Завдання перевіряє розуміння з опису досліду типів хімічних реакцій, дії лугів на індикатор, фізичних і хімічних властивостей лужних металів.

Речення «Він плавиться, перетворюючись на кульку, яка швидко рухається поверхнею води» говорить про те, що реакція є екзотермічною. Натрій – лужний метал, а лужні метали з водою утворюють луг і при цьому виділяється водень. Про утворення лугу свідчить те, що розчин поступово набуває малинового кольору. Отже, із наведених тверджень правильними є І і ІV.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Хімічна реакція. Поняття окисник, відновник, окиснення, відновлення, ступінь окиснення.

Завдання на розуміння понять ступінь окиснення, окиснення, відновлення та вміння визначати ступінь окиснення елементів в речовині.

Для виконання завдання достатньо визначити ступінь окиснення Нітрогену в сполуках, які містять Нітроген. \begin{gather*} \mathrm{ \stackrel{+2}{N}O\ +\ NaOH \longrightarrow Na\stackrel{+3}{N}O_2\ +\ \stackrel{+1}N_2O\ +\ H_2O } \end{gather*} Аналіз зміни ступеня окиснення показує, що Нітроген і віддає і приймає електрони, тому він і окиснюється і відновлюється.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Хімічний зв'язок. Основні типи хімічного зв’язку.

Завдання на розуміння основних типів хімічного зв’язку.

Йонна сполука має йонний зв’язок, який зазвичай виникає між металічними й неметалічними елементами. Для виконання завдання необхідно вміти відрізняти за періодичною системою хімічних елементів Д.І. Менделєєва металічні та неметалічні елементи.

Відповідь: B.

ТЕМА: Будова атома. Склад атомних ядер. Поняття нуклід, нуклонне і протонне число, число нейтронів.

Завдання перевіряє знання протонного і нуклонного чисел, уміння визначати за протонним і нуклонним числами число нейтронів.

Нуклонне число (А) – відносна атомна маса, протонне число (Z) – порядковий номер елемента. Число нейтронів (N) визначається як різниця між нуклонним і протонним числами. Отже, у нукліда Ферум-56, \(\mathrm{\textbf{A}\ =\ 56,}\) \(\mathrm{\textbf{Z}\ =\ 26,}\) \(\mathrm{\textbf{N}\ =\ 56\ -\ 26\ =\ 30.}\)

Відповідь: A.

ТЕМА: Будова атома. Енергетичні рівень і підрівень, радіус атома. Електронегативність.

Завдання перевіряє розуміння зміни електронегативності, радіуса атома елементів в групі та залежність властивостей елементів від радіуса атома. Зверніть увагу на виділення в умові «ПОМИЛКОВИМ»!

Необхідно розуміти, що в групі радіус атома збільшується, тому електронегативність і окисні властивості зменшується. Номер періоду показує число енергетичних рівнів в атомі. Оксиген (2 період) і Сульфур (3 період) – елементи різних періодів. Тому «ПОМИЛКОВИМ» є твердження Б.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Основні хімічні поняття. Хімічна і графічна формули. Масова частка елемента у сполуці.

Завдання перевіряє розуміння молекулярної і структурної формул речовини та розуміння масової частки елементів без проведення обчислень масової частки кожного хімічного елемента, який входить до складу речовини.

І. Перше твердження є правильним. Для відповіді на це запитання необхідно порахувати число атомів кожного елемента в структурній формулі й зіставити з молекулярною формулою у твердженні І. Формули однакові.

ІІ. Друге твердження є неправильним. Масова частка елемента – це відношення маси атомів елемента в молекулі речовини до молекулярної маси речовини. Тобто \begin{gather*} \mathrm{ w(E)\ =\ \frac{n\ \cdotp\ Ar(E)}{Mr(\text{речовини})}. } \end{gather*}

Під час розрахунку масової частки кожного елемента необхідно масу атомів елемента в молекулі речовини поділити на відносну молекулярну масу речовини, тобто знаменник буде однаковим, і тому достатньо порівняти чисельник. Чисельником є маса атомів елемента в молекулі речовини. Отже, завдання зводиться до того, щоб порівняти маси атомів елемента в молекулі речовини: \begin{gather*} \mathrm{m(C)\ = \ 4\ \cdotp\ 12\ =\ 48;}\\[7pt] \mathrm{ m(H)\ =\ 8\ \cdotp\ 1\ =\ 8;}\\[7pt] \mathrm{m(O)\ =\ 3\ \cdotp\ 16\ =\ 48.} \end{gather*} Як показують елементарні розрахунки, маса атомів Гідрогену в молекулі речовини найменша, тому й масова частка Гідрогену буде найменшою, що суперечить твердженню ІІ.

Відповідь: A.

ТЕМА: Обчислення в хімії. Визначення хімічної формули речовини за кількісними даними щодо реакції за її участі.

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати хімічну формулу речовини за кількісними даними щодо реакції за її участі.

Дано:
\(n(\mathrm{C}_n\mathrm{H}_{2n+1}\mathrm{COOH})=0,5\ \text{моль}\)
\(m(\mathrm{C}_n\mathrm{H}_{2n+1}\mathrm{CH_2OH})=23\ \text{г}\)

Знайти:
\(M(\mathrm{C}_n\mathrm{H}_{2n+1}\mathrm{OH})\ -\ ?\)

Відповідь: ЕТАНОЛ.

ТЕМА: Обчислення в хімії. Обчислення за хімічним рівнянням. Розв’язування комбінованих задач.

Завдання скеровано на перевірку вміння розв’язувати за хімічними рівняннями комбіновані задачі.

Дано:
\(m(\mathrm{C_6H_5NO_2})+m(\text{дом.})=307,5\ \text{г}\)
\(w(\mathrm{C_6H_5NO_2})=(1-0,2)\)
\(V(\mathrm{H_2})=160\ \text{л}\)
\(V_m(\mathrm{H_2})=22,4\ \text{л/моль}\)
\(M(\mathrm{C_6H_5NO_2})=123\ \text{г/моль}\)
\(M(\mathrm{C_6H_5NH_2})=93\ \text{г/моль}\)

Знайти:
\(m(\mathrm{C_6H_5NH_2})\ -\ ?\)

Відповідь: 186.

ТЕМА: Обчислення в хімії. Обчислення за хімічним рівнянням маси продукту реакції за відомим об’ємом реагенту.

Завдання скеровано на перевірку вміння обчислювати за хімічним рівнянням масу продукту реакції за відомим об’ємом реагенту.

Дано:
\(V(\mathrm{CO_2})=672\ \text{л}\)
\(V_m(\mathrm{CO_2})=22,4\ \text{л/моль}\)
\(M(\mathrm{C_6H_{12}O_6})=180\ \text{г/моль}\)

Знайти:
\(m(\mathrm{C_6H_{12}O_6})\ -\ ?\)

Відповідь: 900.