ТЕМА: Літосфера. Вулканізм і вулкани, гейзери.

Завдання спрямовано на оцінювання розуміння процесів вулканізму, їхніх наслідків.

Гейзери, гарячі джерела й грязьові вулкани відносять до післявулканічних явищ. Вони пов’язані з остиганням вулканічного вогнища, яке живило вулкан, і здатне нагрівати підземні води. Гейзери – це джерела, що під час періодичного фонтанування викидають стовпи гарячої води й пари внаслідок тиску перегрітої пари й газів під землею.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Закономірності формування природи материків й океанів. Форма й рухи Землі, їхні наслідки.

Завдання скеровано на оцінювання знань про рухи Землі, їхні наслідки для природи.

Земля здійснює два види рухів – навколо своєї осі за добу й навколо Сонця за рік. У завданні йдеться про рух Землі навколо Сонця, бо потрібно визначити її місце на орбіті в період, коли в Україні літо. Україна лежить у Північній півкулі, де літо триває тоді, коли цю півкулю максимально повернуто до Сонця. Сонце в зеніті перебуває над Північним тропіком 22 червня, тоді день – найдовший, а ніч – найкоротша. На схемі це відповідає місцю на орбіті, позначеному буквою А. Ще одним аргументом на підтвердження правильності такої думки є освітленість Північного полюса, де Сонце півроку не заходить за горизонт.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток географічних знань про Землю. Сучасні дослідження.

Завдання скеровано на оцінювання знань про відкриття і дослідження нових земель у сучасний період.

Експедиція під керівництвом Фадея Беллінсгаузена й Михайла Лазарєва 1820 року відкрила останній шостий материк – Антарктиду. Інші варіанти відповіді неправильні. Пангея – це прадавній материк, який утворився близько 300 млн років тому, і від якого розпочалося утворення сучасних материків. Північний полюс підкорено на початку ХХ століття. Чотири океани почали виокремлювати після утворення сучасних материків.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Країни Європи. Велика Британія. Німеччина.

Тестове завдання оцінює знання особливостей розвитку високорозвинених країн Європи.

За формою правління Велика Британія – конституційна монархія, а Німеччина – республіка.

У структурі паливно-енергетичного балансу Великої Британії переважає природний газ, який вона видобуває на шельфі Північного моря, Німеччина будувала свою енергетику на власному вугіллі, а зараз переходить на імпортну нафту.

Металургійні підприємства зорієнтовані на імпортну сировину, тому зміщені в бік портів.

Зовнішні економічні зв’язки обох країн забезпечує морський і повітряний транспорт, оскільки Велика Британія – острівна держава, а Німеччина має вихід до двох морів.

Залишились відповіді, які можна вважати правильними. Це держави з високим рівнем урбанізації (понад 75%), де основними є галузі наукомісткої продукції, а у високоінтенсивному сільському господарстві використовується фермерство.

Правильна відповідь – 256.

ТЕМА: Національна економіка та світове господарство. Сучасні тенденції розвитку світового господарства. Металургійне виробництво.

Тестове завдання оцінює знання про особливості сучасного розвитку чорної металургії світу.

У завданні сказано, що у світовому виробництві чавуну і сталі зросла частка групи країн, що розвиваються. Це пов’язано з тим, що в більшості високорозвинених країн сировина вичерпалася, в економіці зменшилася частка чорної металургії, а зростає наукомісткий сектор. У країнах, що розвиваються, є запаси залізних руд, їхні виробництва потребують чавуну і сталі в машинобудівну галузь, а природоохоронне законодавство часто є ліберальне і не обмежує діяльність «брудних виробництв».

Що стосується інших варіантів відповідей, то транзитне положення не може бути вирішальним у розвитку чорної металургії, якщо країна не має залізних руд. Електроенергетика є вирішальною для кольорової металургії, а точне машинобудування не використовує чорні метали. Моногалузеві господарські комплекси – поняття некоректне, бо, якщо це комплекс , то тут вже є поєднання мінімум двох виробництв, а «моно» означає один.

Правильна відповідь – 257.

ТЕМА: Національна економіка та світове господарство. Чинники розміщення підприємств.

Тестове завдання оцінює знання про чинники розміщення промислових підприємств.

Сировинний чинник є вирішальним для тих підприємств, які у своєму виробничому процесі використовують багато сировини. Серед запропонованих – це цементний завод, який використовує вапняки, глини, мергель; плодоовочеконсервний (ягоди, фрукти, овочі); мідеплавильний (мідні руди).

Підприємства, зазначені в інших варіантах відповідей зорієнтовані на: фармацевтична фабрика – наукові установи; хлібозавод, завод сільськогосподарського машинобудування – споживач; швейна фабрика – кількість трудових ресурсів.

Правильна відповідь – 357.

ТЕМА: Населення України та світу. Кількість населення в світі та Україні.

Тестове завдання оцінює знання сучасних демографічних процесів в Україні, уміння їх аналізувати.

Упродовж 2007 – 2016 років спостерігалося уповільнення темпів скорочення населення в Україні. Цьому сприяла демографічна політика уряду, зокрема виплата грошової допомоги при народження дитини, що привело до зростання показників народжуваності, дещо стрималися процеси еміграції.

Інші відповіді називають чинники, що не можуть впливати на кількість населення.

Правильна відповідь – 125.

ТЕМА: Природні умови і ресурси України. Гірські ландшафти Українських Карпат.

Пропоноване тестове завдання оцінює вміння характеризувати гірські ландшафти країни.

Проаналізувавши кожну відповідь, відкидаємо неправильні: за висотою Карпати є не низькі, а середні; вершини не вкриті льодовиками, бо не досягають снігової лінії. Сосново-ялинові ліси не можуть змінюватися буково-грабовими з висотою, а навпаки, бо з висотою холоднішає і листяні породи не ростуть. Найбільшою кількістю висотних поясів у Євразії виділяються найвищі гори Гімалаї.

Залишились правильні твердження: Карпати – молоді гори альпійської складчастості, сформовані в помірно-континентальному кліматі, складені пухкими породами, які легко руйнуються.

Правильна відповідь – 135.

ТЕМА: Гідросфера. Властивості вод Світового океану.

Тестове завдання оцінює знання про основну властивість вод Світового океану – солоність.

Солоність – це кількість розчинених солей у грамах в одному літрі морської води.

Солоність залежить від таких чинників: кількості опадів, ступеня випаровування і річкового стоку.

Що стосується Червоного моря, то воно розташоване в тропічних широтах, де протягом року висока випаровуваність, а опадів випадає дуже мало. У море не впадають річки, тобто воно не поповнюється прісними водами. Саме ці чинники зумовлюють високу його солоність – 42 ‰.

Правильна відповідь – 457.

ТЕМА: Земля на плані і карті. Поняття про азимут.

Завдання перевіряє вміння визначати азимут.

Азимут – це кут між напрямком на північ і напрямком на заданий предмет, який визначають за годинниковою стрілкою.

Бачимо, що літак летітиме з точки А до Антарктиди точно на південь.

Азимут півдня становить 180°.

Правильна відповідь – 180.

ТЕМА: Географічний простір України. Україна на карті годинних поясів.

Завдання перевіряє вміння визначати місцевий час об’єкта.

Місцевий час – це час на цьому меридіані, його визначають за меридіанами, тобто за географічною довготою.

Географічна довгота – це відстань об’єкта від нульового меридіана виражена в градусах. Її визначають за лініями меридіанів від 0° до 180°, починаючи відлік від початкового меридіану, тобто від 0°.

Значення довготи надписано на горизонтальній рамці фрагменту карти (у нашому випадку – вгорі). Знаходимо точку А і ведемо по лінії вгору до позначки, зупиняємось між 0° і 20°.

Отже, точка А має довготу – 10°, тобто на стільки градусів віддалена від нульового меридіану. У часі це буде: 10°× 4 хв. = 40 хв. Чому на 4 хвилини перемножуємо? Тому що Земля робить оберт на 1° дуги меридіану за 4 хвилини, а в нас є 10°. Отже, це буде 40 хвилин.

Правильна відповідь – 40.

ТЕМА: Земля на плані і карті. Географічні координати.

Завдання перевіряє вміння визначати відстань між об’єктами в кілометрах за градусною сіткою.

Щоб визначити відстань у кілометрах, спочатку визначаємо відстань у градусах, тобто географічну широту точки А.

Географічна широта – це відстань об’єкта від екватора, виражена в градусах.

Широту визначають від екватора за лініями паралелей, що проведені паралельно до екватора від 0° до 90° в обох півкулях.

Значення широти надписано на вертикальній рамці карти (в нашому випадку – справа). Знайдемо точку А і ведемо вправо по лінії до краю карти, зупиняємося на позначці 20°.

Отже, точка А від екватора віддалена на 20°. Щоб визначити відстань у кілометрах, треба знати, скільки становить 1°дуги меридіана. Відомо, що всі меридіани однакові і 1°дуги меридіана – це 111 км (ціле число). Якщо 20°×111км, одержимо 2220 км.

Правильна відповідь – 2220.

ТЕМА: Земля на плані і карті. Географічні координати.

Тестове завдання перевіряє вміння визначати географічну широту об’єкта.

У цьому випадку потрібно визначити широту точки А.

Географічна широта – це відстань об’єкта від екватора, виражена в градусах.

Широту визначають від екватора за лініями паралелей, що проведені паралельно до екватора від 0° до 90° в обидвох півкулях. Значення широти надписано на вертикальній рамці карти (e нашому випадку – справа).

Знайдемо точку А і ведемо вправо по лінії до краю карти, зупиняємося на позначці 20°. Точка А розташована на 20° географічної широти.

Правильна відповідь – 20.

ТЕМА: Регіони світу.

Тестове завдання оцінює особливості природних ресурсів регіонів світу.

Виконання завдання можна розпочати із Західної Європи – регіон з найрозвиненішими країнами світу і з вичерпаними ресурсами, тому економіка працює на імпортній сировині.

Австралія має високий показник землезабезпеченості через велику площу і малу кількість населення, проте землі не є родючими, тому переважають пасовища.

Південно-Західна Азія має великі запаси нафти (Перська затока), від експорту якої залежить рівень розвитку економіки.

Південна Америка має великі запаси водних ресурсів (Амазонка та її притоки).

Правильна відповідь – 1Б 2Г 3Д 4В.