ЗНО онлайн 2021 року ТЗНПК в магістратуру – основна сесія

123456789101112131415161718192021222324252627282930
Завдання 1 з 30

СЕКЦІЯ 1

КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ

Прочитайте текст і виконайте завдання

(цифри в дужках позначають номери абзаців)

(1) Теплим жовтневим вечором 2016 р. у вестибюль Всесвітнього насіннєсховища Свальбарда, підземного сховку на глибині 120 м, де зберігалося понад 5000 видів сільгоспкультур, на норвезькому острові Шпіцберген поблизу Північного полюса, полилася вода. Зазвичай восени тут дуже низькі температури, але цьогоріч шторм приніс дощі. Електронасоси здалися: вода викликала коротке замикання. Місцеві пожежники допомагали осушити тунель, але безрезультатно. Лише коли вода замерзла, уручну змогли розбити кригу.

(2) Кілька норвезьких ЗМІ тоді повідомили про інцидент, але ніхто не звернув на нього особливої уваги до травня 2017 р., коли стало ясно, що президент США Трамп збирається вийти з Паризької угоди щодо клімату. «Новини» зі Шпіцбергена раптово з'явилися в усіх світових ЗМІ. Заголовки кричали «Всесвітнє сховище насіння Судного дня зруйновано глобальним потеплінням». І байдуже, що потоп стався сім місяців тому, а все насіння вціліло.

(3) Але це ще початок. Температура кілька років поспіль сягає рекордно високих показників, а площі арктичної криги – рекордно низьких. Вічна мерзлота продовжує танути. А нещодавно вчені оголосили, що близько 60 % видів приматів перебувають під загрозою зникнення. З урахуванням усіх цих факторів майбутнє планети і так бачиться досить похмурим. І тепер ще, як виявляється, спроби людства зберегти хоча б крихти природних щедрот можуть провалитися.

(4) Насіннєсховище на Шпіцбергені – напевно, найвідоміший проєкт глобальної кампанії зі збереження об'єктів, яким загрожує зникнення. На щастя, учені, уряди й навіть приватні компанії за останні роки досягли чималих успіхів у створенні «банків природи».

(5) Схоже, людству завжди було властиво колекціонувати те, що ось-ось зникне. За часів Ренесансу багатії колекціонували кістки, скам'янілості й різноманітних істот у засушеному та заспиртованому вигляді, виставляючи їх у так званих «кабінетах рідкостей». Деякі антропологи стверджують, що ця наука виникла через своєрідну ностальгію європейців за аборигенами, яких вони самі ж знищили зброєю і хворобами. Тому-то й кинулися зберігати загрожені мови, збирати предмети, а іноді й живі «експонати». Президент Міжнародного товариства біологічних і природних сховищ (організація об'єднує 1,3 тисячі біобанків, де зберігають усе – від вірусів до репродуктивних клітин димчастих леопардів) порівнює цю гонитву за зникомим  біорізноманіттям з міжнародною космічною гонкою.

(6) Усе більше вчених схиляється до гіпотези, що ми живемо в епоху антропоцену, головна характеристика якої – вплив людства на екосистеми планети. Саме ми відповідаємо за стрімке вимирання видів, а не якісь катаклізми. І якби тільки за це: люди змінили навіть склад атмосфери і хімічний склад океанів. Усього за кілька десятиліть зуміли деформувати біологічну, хімічну й фізичну реальність, яка до цього не змінювалася тисячоліттями. А тепер відчайдушно намагаємося зберегти, що залишилося. У якомусь сенсі наші екобанки – кабінети рідкостей епохи антропоцену. Ми будуємо їх не стільки для вивчення, скільки для збереження світу, що зникає. Наш план – донести його зразки в майбутнє, де технології стануть більш просунутими, а вчені (можливо) – більш розумними.

(7) Генетики вже сьогодні можуть клонувати тварин, рятувати види, які перебувають на межі вимирання за допомогою штучного запліднення, переписувати геноми й навіть створювати синтетичні ДНК. Гляціологи здатні за замерзлими в кризі молекулами встановити кліматичні й атмосферні характеристики стародавнього світу. Морські біологи в підводних розплідниках вирощують рідкісні корали. А на що ми будемо здатні через 10 тисяч років? Або навіть через 100?

(8) Але поки що світ продовжує змінюватися. А ми прискорюємо процес, навіть не усвідомлюючи цього вповні. Не застраховані від змін і самі природні банки. Завжди є ризик, що щось піде не так: перебої з електрикою, несправність резервних генераторів, пожежі, повені, землетруси, зараження, дефіцит рідкого азоту, війна, крадіжка, недогляд... Навіть база даних з інформацією про те, що закладене в сховища (геноми, історії походження), може бути зламана, пошкоджена, загублена. Або ж дані просто будуть відформатовані так, що наступні покоління не зможуть їх розшифрувати.

За матеріалами The New York Times

Темою тексту є

Аінцидент у Всесвітньому насіннєсховищі Свальбарда.
Бособливості епохи антропоцену на тлі стародавнього світу.
Вприродні катаклізми, спричинені діяльністю людини.
Грозвиток генетики як запорука збереження біорізноманіття.
Дстворення екобанків та ризики, пов'язані з їхнім існуванням.
Позначте відповіді:
АБВГД
Пропустити Відповісти
Наступне Завершити тест
Вид завдання: Завдання з вибором однієї правильної відповіді
Знайшли помилку? Пишіть на