ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку знання історичних подій часів Другої світової війни.

В умові завдання йдеться про нотатку зі щоденника німецького письменника, драматурга й есеїста Генріха Манна. Проаналізувавши її, можна дійти висновку, що йдеться про Адольфа Гітлера, німецького диктатора, який будував свою кар’єру на антибільшовизмі й раптово став прихильником більшовизму. Він 1939 року уклав договір з іншим диктатором – Йосипом Сталіним. Тобто йдеться про так званий пакт «Молотова – Ріббентропа» договір між Німеччиною та Радянським Союзом про ненапад.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Завдання скеровано на перевірку хронологічної компетентності учасників.

Каральна акція уряду СРСР проти Української повстанської ариії (УПА), примусова наймасовіша депортація населення Західної України («операція “Захід”») відбулася 1947 року. Того самого року польський уряд із дозволу уряду СРСР здійснив «операцію “Вісла”» з депортації українців з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння і Підляшшя) у західні та північні її райони.

Відповідь: В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Завдання скеровано на перевірку знання історичних подій в Україні в 1960-х.

«Шістдесятники» – назва покоління української еліти з яскраво вираженою громадянською позицією, що увійшло в культуру в період тимчасового послаблення комуністичного режиму. Ідеться про часи «відлиги» після смерті Йосипа Сталіна та розвінчання його культу. Синонімом слова «послаблення» є слово «лібералізація» (лібералізація суспільно-політичного та духовного життя).

Відповідь: А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати візуальні історичні джерела.

В умові завдання вказано часовий проміжок (1970-ті – 1980-ті), тобто йдеться про період «застою», кризу радянської системи, зокрема в економіці. Карикатура – зумисне пародійне, сатиричне чи гумористичне зображення (переважно графічне) події або людини. На поданій у завданні карикатурі зображено чоловіків, які малюють гладких угодованих поросят, хоча насправді охлялі тварини ледь тримаються на ногах. Ці чоловіки не художники, а чиновники (чолов’яга праворуч – у картузі, із портфелем під пахвою – записує масу тварини). Маса поросяти, зазначена на малюнку, дуже відмінна від справжньої. Тобто посадові особи зумисно спотворюють (підробляють) звітні дані.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Завдання скеровано на перевірку вміння опрацьовувати джерела історичної інформації та інтерпретувати їхній зміст.

«Перебудова» – політичний курс за часів керівництва Михайла Горбачова. Напочатку «перебудова» стосувалася лише економічної складової, але згодом поширилася на суспільні процеси в країні. Саме в цей період виникло поняття «гласність», відбулися вибори до Верховної Ради СРСР на альтернативній основі, відкрито для широкого загалу імена діячів, репресованих владою в попередні роки. Ці процеси привели зрештою до знищення тоталітарної країни СРСР.

Близьким є уривок з документа у варіанті В. Однак у ньому йдеться про курс, що «не зачіпав основ політичного устрою СРСР», а це означає, що варіант В стосується періоду «відлиги».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

Завдання скеровано на перевірку хронологічної компетентності учасників.

16 липня 1990 року – ухвалення Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет;

24 серпня 1991 року – ухвалення Верховною Радою УРСР Акта проголошення незалежності України;

19 липня 1994 року – обрання Леоніда Кучми президентом України.

28 червня 1996 року – ухвалення Конституції України.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Творення нової України.

Завдання скеровано на перевірку хронологічної компетентності.

В умові завдання є візуальне джерело – плакат. На його передньому плані – молодий чоловік у касці з тризубцем, він тримає щит, на якому написано «Борітеся». Саме захисна каска та щит були символами Революції Гідності. На задньому плані зображено чоловіка у військовому однострої січового стрільця.

Військовий легіон січових стрільців було сформовано 1914 року.

Революція Гідності відбулася 2014 року – 100 років потому.

Саме про такий проміжок часу йдеться у варіанті відповіді В. Також у коментарі було зазначено, що плакат є частиною проєкту «Відважні: наші герої», що відтворював образи різних поколінь українців.

Відповідь: В.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку знання ставлення різних українських політичних сил до Першої світової війни.

Політичні сили, що зазначені в лівій колонці умови завдання, умовно представляють дві ворогуючі держави, що брали участь у Першій світовій війні. На теренах Австро-Угорщини у Львові на початку війни було створено дві організації. Перша – Головна українська рада, члени якої, підтримуючи Австро-Угорщину, сподівалися на отримання автономії Східної Галичини. Члени другої організації – представники Наддніпрянщини, які у Львові створили Союз визволення України. Вони також підтримували Австро-Угорщину, однак заявляли про самостійність українських земель.

Натомість у Російській імперії політичні сили українців були толерантнішими. Симон Петлюра, на той час редактор часопису «Українське життя», підкреслював, що слід виконати свій громадянський обов’язок перед державою, у якій живеш. Майбутній голова Директорії УНР розумів необхідність заявити про позицію українців, убезпечивши їх від можливих репресій з боку влади. Натомість Товариство українських поступовців, створене в Росії ще 1908 року як позапартійна структура, ставилося до війни як до чужої для українців справи, наголошуючи, що в ній українці воюють один проти одного.

Визначивши політичні сили Російської імперії та Австро-Угорської держави, можна визначити відповідні уривки документів. Слова-маркери в уривках допоможуть це зробити: «державна самостійність України» у варіанті Б, перше речення уривку у варіанті А; «обов’язок громадян Росії» у варіанті В; «цю війну ми визнаємо чужою…українському народу» у варіанті Г.

Відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – Г, 4 – В.

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання скеровано на перевірку хронологічної компетентності, знання суті документів, ухвалених Українською Центральною Радою, і наслідків оприлюднення їх.

Проаналізувавши умову завдання, можна дійти висновку, що у варіанті відповіді Д йдеться про утворення Української Центральної Ради. Ця подія передувала виданню документів, тож не задовольняє умову завдання.

У Першому Універсалі проголошено автономію, що викликало невдоволення Тимчасового уряду.

У Другому Універсалі відкладено питання автономії до скликання Установчих зборів, практично Центральна Рада відмовилася від автономії. Цей крок спровокував виступ Другого українського полку імені Івана Полуботка.

У Третьому Універсалі було проголошено утворення української Народної Республіки.

Оприлюднення Четвертого Універсалу й Брест-Литовського договору відбулися 1918 року.

Відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – Г, 4 – В .

ТЕМА: Україна на початку ХХ століття.

Завдання скеровано на перевірку хронологічної компетентності.

«Листопадовий зрив» у Львові – українське повстання, організоване в ніч із 31 жовтня на 1 листопада 1918 року Українською Національною Радою силами Українських січових стрільців у Королівстві Галичини і Володимирії, коронній землі Австро-Угорської імперії з метою встановлення влади Української Держави (названої згодом «Західноукраїнська Народна Республіка») на землях, на які вона претендувала.

Державний переворот, здійснений організацією Українська народна громада 29 квітня 1918 року, привів до влади генерала Павла Скоропадського, якого того ж дня було оголошено гетьманом із диктаторськими повноваженнями.

Другий «Зимовий похід» – військова операція Армії УНР проти РСФРР у жовтні – листопаді 1921 року.

Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути (між Бахмачем і Ніжином).

Акт Злуки або Велика Злука – урочисте оголошення 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві універсалу про об’єднання УНР і ЗУНР у соборну Україну.

Відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – Д, 4 – В.

ТЕМИ: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Західноукраїнські землі у міжвоєнний період. Україна в роки Другої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку хронологічної і термінологічної компетентності.

Кожен період історії України має лише йому притаманні поняття і терміни. Наприклад:

• установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні (1921–1928 рр. – «нова економічна політика», «коренізація», «індустріалізація»;
• утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні (1929–1938 рр.) – «п’ятирічка», «розкуркулення», «розстріляне відродження;
• західноукраїнські землі в міжвоєнний період (1921–1938 рр.) – «осадництво», «пацифікація», «інтегральний націоналізм»;
• Україна в роки Другої світової війни (1939–1945 рр.) – «новий порядок», «план “Ост”», «Голокост».

Відповідь: 1 – Д, 2 – В, 3 – А, 4 – Г.

ТЕМИ: Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи.

Завдання скеровано на перевірку знання основних етапів творчості українських митців.

Картина Тетяни Яблонської «Хліб» показує реалістичне життя колгоспів часів радянської влади.

Картина «Гороховий звір» Марії Приймаченко заворожує своєю безпосередністю не лише шанувальників мистецтва.

Поет Василь Симоненко – знакова постать серед «шістдесятників».

Українське поетичне кіно – мистецька течія, що виникла в радянському кіно в середині 1960-х з виходом «Тіней забутих предків» Сергія Параджанова з Іваном Миколайчуком у головній ролі.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Г, 4 – Д.

ТЕМА: Алгебра і початки аналізу. Функції Числові послідовності.

Завдання перевіряє вміння розв’язувати задачі на арифметичну прогресію, знання формули суми n-перших членів та n-го члена арифметичної прогресії.

За формулою $$ S_n=\frac{2a_1+d(n-1)}{2}\cdot n $$ знаходимо суму перших шести членів.

За формулою \(n\)-го члена $$ a_n=a_1+d(n-1) $$ знаходимо \(a_1:\) \begin{gather*} a_3=a_1+2d,\ \ 20=a_1+2\cdot(-3,2),\\[7pt] 20=a_1-6,4,\ \ a_1=26,4,\\[6pt] S_6=\frac{2\cdot 26,4-3,2(6-1)}{2}\cdot 6=\\[6pt] =\frac{52,8-16}{2}\cdot 6=110,4. \end{gather*}

Відповідь: 110,4.

ТЕМА: Геометрія Стереометрія. Прямі та площини у просторі. Многогранники.

Завдання перевіряє вміння розв’язувати стереометричні задачі, задачі на обчислення площі поверхні призми.

\(BD=6\ \ AC=8\).

1. Діагональ призми – це похила на площину основи. Отже, меншій похилій відповідає менша проекція. \(BD\) – менша проекція, отже, \(B_1D\) – менша похила. \(B_1D=10.\)

2. \(\Delta BB_1D\ \ (\angle B=90^\circ)\ BB_1^2+BD^2=B_1D^2\) за теоремою Піфагора $$ BB_1=\sqrt{100-36}=8 $$

3. Діагоналі ромба перетинаються під кутом \(90^\circ.\) \begin{gather*} AC\cap BD=0\\[7pt] \Delta COD\ (\angle O=90^\circ)\\[6pt] OC=\frac 12 AC=4,\ \ OD=\frac 12 BD=3 \end{gather*} за теоремою Піфагора \begin{gather*} CD=\sqrt{CO^2+OD^2}=\sqrt{3^2+4^2}=5. . \end{gather*}

4. За формулою \(S_\text{бічної}=P_\text{основи}\cdot H\) \begin{gather*} P_\text{основи}=4\cdot CD=20,\ \ H=BB_1=8\\[7pt] S_\text{бічної}=20\cdot 8=160. \end{gather*}

Відповідь: 160.