ЗНО онлайн 2013 року з історії України – 2 сесія

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Зовнішньополітична діяльність князя Святослава. Значення та наслідки зовнішньополітичної діяльності князів доби.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки.

У цьому випадку йдеться про наслідки військових походів великого князя Святослава Ігоревича, що правив у 964–972 рр.

Завдяки походам на Волгу (проти Хозарського каганату), на Дунай (проти Болгарського царства) йому вдалося розширити кордони держави за рахунок приєднання до Русі земель племен в’ятичів, уличів і тиверців.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Запровадження християнства як державної релігії.

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь визначати за візуальними джерелами відображені історичні події.

На малюнку бачимо мініатюру з літопису часів Київської Русі, на якій відображено хрещення князя Володимира Святославича в Корсуні.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Ярослава Мудрого. Значення та наслідки внутрішньополітичної діяльності князів доби.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Правління Ярославичів.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому  подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – мета запровадження системи престолонаслідування.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «ви… майте межи собою любов, бо ви брати», «тепер же поручаю я», «Святославу даю Чернігів», «Всеволоду – Переяславль» – допомагають визначити, що йдеться про заповіт Ярослава Мудрого, метою якого було вберегти державу від князівських міжусобиць.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Причини та сутність політичної роздробленості Київської Русі.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки.

У цьому випадку йдеться про визначення причин виникнення самостійних політичних центрів на Русі в ХІІ – на початку ХІІІ ст.

Хронологічні рамки, зазначені в завданні, чітко вказують на період політичної роздробленості Русі.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича. Внутрішня та зовнішня політика Данила Романовича.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому  подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – ім’я князя.

Наведені висловлювання літопис приписує галицько-волинському князю Данилу Галицькому. Перше висловлювання виголошене князем напередодні битви з хрестоносцями у 1238 р. під Дорогичином. Друге – напередодні поїздки у ставку до хана Батия в 1245–1246 рр.

Відповідь – В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти Київської Русі. Здобутки в галузі архітектури та образотворчого мистецтва. Мозаїки Богоматері Оранти та Христа Вседержителя із Софійського собору в Києві.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено мозаїки ХІ ст. Богоматері Оранти і Ісуса Христа Пантократоса, які прикрашають Софійський собор у Києві.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, назви народів на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому  подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – назва народу.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «народ… цей даниною руським князям служив», «коли ж відчув, що [руські князі] розтрощені татарами… на знесилених русів свою владу поширив», «всю руську землю перейняв у татар» – допомагають визначити, що у джерелі йдеться про литовців.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Берестейська церковна унія. Утворення греко-католицької церкви.

Завдання передбачає перевірку знань ключових подій, передбачених Програмою ЗНО.

Берестейську церковну унію укладено в 1596 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Виникнення Запорізької Січі. Дмитро Вишневецький.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні персоналії на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – ім’я історичного діяча.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «степовий рицар», «людина, яка надала перших організаційних форм козаччині», «його творіння захитає підвалини Речі Посполитої» – допомагають визначити, що йдеться про князя гетьмана Д. Вишневецького.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Зміни в соціально-економічному житті. «Панщина».

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичне явище на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичне явище.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «робота підданих», «з чим і на котрий день люди до роботи мають прийти», «якщо… не вийде на роботу… заплатить гріш… барана… бичем на лавці скарати, а дні пропущені відробити» – допомагають визначити, що йдеться про панщину.

Панщина – це відробіткова рента, одна з форм земельної ренти. Характеризується прикріпленням до землі безпосереднього виробника, особистою залежністю селянина від поміщика. Зміст визначається зобов’язанням селянина працювати якийсь час зі своїм інвентарем у господарстві землевласника.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. Б. Хмельницький. Іллінська церква в Суботові.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на ілюстрації зображено Іллінську церкву в Суботові з акварелі Т. Шевченка. Ця церква була родинною церквою-усипальнею гетьмана Б. Хмельницького.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів. Московсько-українська війна.

Завдання передбачає перевірку знань політики гетьмана І. Виговського.

Гетьман І. Виговський, доступившись до влади після смерті Б. Хмельницького, намагався зміцнити становище козацької старшини, перетворивши її в привілейований стан суспільства, віднайти порозуміння з Річчю Посполитою, перетворивши її на триєдину державу. Проте така політика зрештою призвела до розгортання боротьби козацької старшини за гетьманську булаву.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. XVII ст. Чигиринські походи турецько-татарського війська.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – назва міста.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «понад місяць тривала облога, місто запекло боронилося», «велична столиця гетьмана Богдана» – допомагають визначити, що в джерелі йдеться про Чигирин і його оборону під час Чигиринських походів турецько-татарських військ 1677, 1678 рр.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи. Перебіг подій національно-визвольної акції гетьмана І. Мазепи.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на карті зображені Лівобережна Гетьманщина, район національно-визвольного повстання на Правобережжі під керівництвом С. Палія та хід бойових дій на українських землях під час Північної війни (1700–1721 рр.). Зазначені події відбувалися в період гетьманства І. Мазепи (1687–1708 рр.).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Територіально-адміністративний устрій Нової (Підпільненської) Січі. «Паланка».

Завдання передбачає перевірку сформованості понятійного апарату.

У цьому випадку знання назви адміністративно-територіальної одиниці Нової (Підпільненської) Січі – «паланка».

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Повстання під проводом У. Кармалюка.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань характерних рис повстання під проводом У. Кармалюка.

Повстання на чолі з Кармалюком у 1813–1835 рр. охопило переважно Поділля і було спрямоване проти сваволі поміщиків і кріпосницьких порядків.

Упродовж 1830–1835 рр. селянський рух під проводом Кармалюка охопив усе Поділля, суміжні з ним райони Бессарабії, Волині та Київщини. У ньому брали участь близько 20 тис. селян. Протягом 23 років боротьби повстанські загони Кармалюка здійснили понад 1 тис. нападів на поміщицькі маєтки. Захоплені в поміщиків гроші та майно роздавали селянській бідноті. Для боротьби з повстанцями російський уряд у листопаді 1833 р. створив так звану Галузинецьку комісію (в с. Галузинцях) щодо заворушень в Літинському, Летичівському та Ольгопільському повітах Подільської губернії.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Діяльність «Руської трійці».

Завдання передбачає перевірку сформованості знань основних дат історії України, які передбачено Програмою ЗНО.

«Руська трійця» – галицьке літературне угрупування, очолюване Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем, що з кінця 1820-х років розпочало на західних українських землях національно-культурне відродження та діяло впродовж 1833–1837 рр.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Національне відродження. Розвиток літератури, мистецтва. «Романтизм».

Завдання передбачає перевірку сформованості понятійного апарату теми культура кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

У цьому випадку наведено визначення романтизму.

Відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні. особливості проведення реформ на українських землях.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки і характерні риси історичних процесів.

У цьому випадку слід пригадати особливості селянської реформи, проголошеної 19 лютого 1861 р. і визначити її вплив на подальший розвиток сільського господарства в Наддніпрянській Україні в останній треті ХІХ ст.

Із запропонованих відповідей найбільш правильною буде: збереження селянської общини. Саме община стримувала процес соціального розшарування і зростання товарності селянського господарства.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Діяльність «Південно-Західного відділу Російського географічного товариства».

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати одну з організаційних форм існування українського руху в другій половині ХІХ ст. на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – організація.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «переважно досліджує губернії Київського освітнього округу», «предметом занять Товариства… статистики та етнографії», «відшукує й доводить до відома… відомості про край… вирішує, як їх використати для науки» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про завдання Південно-Західного відділення Російського географічного товариства, яке фактично легалізувало діяльність Київської громади.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст. Розвиток кооперативного руху. Особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості знань про розвиток кооперативного руху на західноукраїнських землях.

Кооперативний рух – прагнення людей до економічної співпраці задля спільного організованого виробництва для покращення соціально-економічного становища і водночас одна з форм відродження національної самосвідомості. Відіграв надзвичайно велику роль у формуванні української нації, даючи можливість українцям, які перебували у пригніченому становищі як в Російській імперії, так і в Австро-Угорщині, проявити себе в економічному житті. Разом із тим кооперативний рух являв собою міцний фінансовий фундамент культурно-освітніх прагнень української інтелігенції, яка не могла розраховувати на матеріальну допомогу ні з боку імперських урядів, ні з боку великої буржуазії, яка здебільшого була неукраїнського походження.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії. на початку ХХ ст. Земельна реформа П. Столипіна та її вплив на Україну. Проведення Столипінської аграрної реформи, особливості її запровадження в Україні.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки.

У цьому випадку слід визначити наслідки Столипінської реформи для регіонів України.

Згідно з розвідками істориків, є доведеним висновок, що в Україні земельна реформа П. Столипіна проходила найуспішніше. Якщо в губерніях Європейської Росії з общини вийшло близько 24% селянських господарств, то на Правобережжі – 50,7%, Півдні України – 34,2% і тільки на Лівобережжі – 13,8%. Крім того, на Правобережній Україні селянська община була штучно накинута селянству в ході реалізації реформи 1861 р. Відповідно дозволом на вихід із неї найбільш активно скористалися селяни саме цього регіону.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст. Основні течії суспільно-політичного руху: москвофіли та народовці.

Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Радикалізація українського політичного руху.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про основні течії в українському русі в Східній Галичині.

Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. домінуючою течією була народовська, представлена Українською народно-демократичною партією (УНДП), яку створено в 1899 р. Крім того, народовці розбудували мережу культурних, освітніх, наукових (наприклад, «Руська бесіда», 1861 р.; «Просвіта», 1868 р.; Літературне товариство ім. Т. Шевченка, 1873 р.), кооперативних (страхове товариство «Дністер», 1892 р.; кооперативний банк «Дністер», 1895 р.), політичних («Народна рада», 1885 р.) організацій, які зміцнилися на кінець ХІХ – початок ХХ ст., витворивши розгалужену інфраструктуру українського національного життя на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорщини.

Вплив народовців Східної Галичини був настільки потужним, що народовський рух поширився й на Буковину та Закарпаття. Із 1880-х рр. у діяльності народовських організацій на Буковині («Руській бесіді», «Руській раді») активну участь брали Ю. Федькович, Є. Пігуляк, О. Попович та інші. На Закарпатті ідеї народовців відстоювали та втілювали в життя такі визначні громадсько-політичні діячі, як А. Волошин (майбутній президент Карпатської України), Л. Чопей, Ю. Жаткович та інші.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Позиції українських політичних сил Наддніпрянської України та західноукраїнських земель щодо війни. «Союз визволення України».

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про вплив Першої світової війни на український рух.

Серед запропонованих організацій лише Союз визволення України (СВУ) проголосив метою своєї діяльності побудову самостійної соборної України.

Учасники СВУ вважали себе репрезентантами інтересів українців, які перебували під російським пануванням. СВУ, проголосивши своєю метою боротьбу за самостійність України, прагнув використати для цього війну Австро-Угорщини й Німеччини проти Росії. Майбутній устрій української держави мав бути заснованим як конституційна монархія з однопалатним парламентом.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні в 1917 – на початку 1918 р. Утворення Української Центральної Ради.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань хронології основних подій Української революції.

Українська Центральна Рада була утворена ву березні 1917 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Гетьманський переворот і утворення Української Держави. Внутрішня та зовнішня політику урядів гетьмана П. Скоропадського.

Завдання передбачає перевірку сформованості картографічних умінь.

У цьому випадку треба ідентифікувати, яка українська держава зображена на картосхемі.

Завдяки легенді, у якій зазначені такі поняття, як «демаркаційна лінія», «нейтральна зона» (існували згідно умов прелімінарного миру 1918 р. між Україною і радянською Росією), та географічним об’єктам, можна стверджувати, що на картосхемі зображено Українську Державу гетьмана Павла Скоропадського.

Відповідь – В.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Польсько-радянська війна на території України. Ризький мир.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – договір.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Польща та більшовицька Росія поділили українські землі», «в Андрусові в 1667 році» – допомагають визначити, що йдеться про договір між Польщею та Росією. Наведений у завданні коментар сучасника стосувався Ризького миру (1921 р.), за яким Польща закріплювала за собою Західну Україну (Волинь, Східна Галичина та ін.), а в Наддніпрянській Україні утверджувалася більшовицька влада.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Неп в УСРР. Неп та її складові, процес стабілізації економічного і соціального життя в Україні.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, явища на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому  подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – заходи урядової політики.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Селянські повстання… цілком зникли», «1921 р.», «селянство задоволене своїм становищем» – допомагають визначити, що в уривка джерела йдеться про заміну продрозкладки продовольчим податком.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Політика «коренізації» в УСРР (українізація). Причини та наслідки «українізації».

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, процеси на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – урядова політика.

Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «забезпечити українській мові місце, відповідно числу та питомій вазі українського народу на території УСРР» – допомагає визначити, що йдеться про реалізацію політики коренізації, яка на території УСРР здійснювалася у формі українізації.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність та наслідки політики форсованої індустріалізації та колективізації в Україні. Взаємозв’язок між різними складовими економічної політики сталінського режиму (індустріалізація, колективізація).

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки.

У цьому випадку йдеться про економічні процеси, що мали місце у 1920-1930-ті рр. «Перекачування коштів із села у місто» стало джерелом фінансування індустріалізації, що розгорнулась наприкінці 1920-х рр. Така політика мала катастрофічні наслідки для розвитку села і сільського господарства: розорення села, Голодомор, хронічна криза з продуктами харчування.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Масові репресії.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки.

У цьому випадку слід проаналізувати статистичні дані, які є свідченням масових репресій в республіці у 1930-ті рр., жертвами яких ставали й члени комуністичної партії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі (1921–1939 рр.). Українські землі у складі Чехословаччини. Проголошення незалежності Карпатської України. А. Волошин.

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь розпізнавати визначних історичних діячів за портретними рисами.

Президентом Карпатської України, проголошеної 15 березня 1939 р., був Августин Волошин. Його портрет вміщений під літерою «А».

Додатковими елементами, які допомагають розпізнати А. Волошина є: окулярі і одяг греко-католицького священника.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Установлення нацистського окупаційного режиму. Нацистський «новий порядок» в Україні. «Голокост».

Завдання передбачає перевірку сформованості знань понять і термінів.

Терміном «Голокост» у світовій історіографії прийнято позначати геноцид єврейського народу, який здійснювали нацисти та їх поплічники в роки Другої світової війни. Жертвами Голокосту стали 6 млн євреїв.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Визволення України. Визволення Києва.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Джерелом є агітаційно-пропагандистські плакати.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на плакаті, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Предмет ідентифікації в завданні – рік видання плакатів.

Ключовим у джерелі є гасло плакату, слова-маркери – «Харків наш!», «Слава визволителям Києва!» – вони дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про події вигнання з території України німецьких загарбників.

Визволення Харкова відбулося двічі 16 лютого і 23 серпня 1943 р., Києва – 6 листопада 1943 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Повоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – початку 1950-х рр. Хід операції «Вісла». Причини та наслідки проведення операції «Вісла».

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, явища на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – інституція, що здійснювала зазначені заходи.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «переселення є наслідком дій УПА», «Річ Посполита», «ті, хто не підкоряться наказу… вважатимуться бандитами» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про операцію «Вісла», яку в 1947 р. проводив уряд Польської Народної Республіки.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Зміни адміністративно-територіального устрою УРСР. Причини та наслідки входження Кримської області до складу УРСР.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань основних подій і персоналій певної епохи.

Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про передачу Кримської області із складу РРФСР до складу УРСР» був оприлюднений 1954 р.

На той час керівником СРСР (Першим секретарем ЦК КПРС) був Микита Хрущов.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Політико-ідеологічна криза радянського ладу в Україні (середина 1960 – початок 1980-х рр.). Конституція УРСР 1978 р. Ключові положення Конституції УРСР 1978 р.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки.

У цьому випадку слід визначити причини появи концепції «розвинутого соціалізму».

У 1961 р. була ухвалена нова Програма КПРС, яка містила тезу, що теперішнє покоління радянських людей буде жити при комунізмі. Проте вже в середині 1970-х рр. стало зрозумілим, що проголошені плани є не реальними і, щоб приховати їх нереальність, була вироблена концепція «розвинутого соціалізму».

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Опозиційний рух. Причини активізації опозиційного руху. Утворення Української Гельсінської групи.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки укладення угоди.

Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «Держави-учасниці поважатимуть права людини та основні свободи» – допомагає визначити, що наведений уривок є частиною Гельсінського заключного акту 1975 р.

Наслідком підписання цієї угоди стала активізації діяльності в СРСР, зокрема, в Україні, діячів дисидентського руху. У 1976 р. ними була створена Українська Гельсінська група.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Тенденції розвитку соціальної сфери. Здобутки та проблеми розвитку соціальної сфери.

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому варто особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури.

Загалом інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена проблемі хронічного дефіциту товарів народного вжитку. На це вказує сам малюнок (зліплені дитиною снігові баби створюють враження «черги») і підпис з прямою мовою жінки, яка переплутала снігових баб з чергою у магазин (Пані, що тут дають?).

Відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Формування багатопартійності, перші альтеративні вибори до Верховної Ради.

Завдання передбачає перевірку знань основних дат, визначених Програмою ЗНО.

Перші альтернативні вибори до Верховної Ради УРСР відбулися в березні 1990 р. Хоча більшість на виборах здобула Комуністична партія України, у Верховні Ради вперше була утворена опозиція – Народна Рада.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Дострокові вибори до Верховної Ради та вибори Президента України.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки.

У цьому випадку слід визначити причини позачергових виборів Президента України в 1994 р. Крім президентських виборів, у 1994 р. відбулися позачергові вибори до Верховної Ради України.

Головною причиною виборів стали складна соціально-економічна ситуація (падіння виробництва, гіперінфляція, стрімке падіння життєвого рівня, соціальне розшарування, зростання злочинності тощо) і політична криза (боротьба між гілками влади за повноваження та розподіл державної власності).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князя Олега. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича.

Завдання передбачає перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

Великий київський князь Володимир Великий – період правління 908–1015 р.

Галицько-волинський князь, король Данило Галицький – 1238–1264 рр.

Великий київський князь Ярослав Мудрий – 1019–1054 рр.

Великий київський князь Олег – 882–912 рр.

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–В, 4–А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Люблінська унія та її вплив на українські землі. Територіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії, польські воєводства на українських землях та їхні центри.

Завдання передбачає перевірку сформованості картографічних умінь. На картосхемі зображено частину Речі Посполитої з українськими землями. Географічні назви і розташування дають змогу визначити, що:

цифрою «1» на картосхемі позначено Руське воєводство (міста Львів, Галич);

цифрою «2» – Волинське воєводство (міста Луцьк, Острог);

цифрою «3» – Київське воєводство (міста Чигирин, Переяслав);

цифрою «4» – Брацлавське воєводство (міста Вінниця, Умань).

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Розвиток національного руху. Поширення на Україну російського та польського суспільних рухів. «Декабристи». Діяльність Кирило-Мефодіївського братства. Програмні засади та діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Діяльність «Руської трійці». Діяльність Головної руської ради (ГРР).

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про діяльність на українських землях культурно-просвітніх, політичних організацій у першій половині ХІХ ст.

Південне товариство декабристів ставило перед собою мету повалення самодержавства шляхом військового перевороту, скасування кріпацтва, проголошення Росії унітарною республікою.

Кирило-Мефодіївське братство ставило перед собою ціль знищити царизм, утвердити демократичні права і свободи всіх громадян, створити федерацію християнських слов’янських республік.

«Руська трійця» намагалася піднести національну свідомість українців Галичини, перетворити народну мову на літературну, пропагувала єдність українського народу.

Головна руська рада домагалася розширення сфери вжитку української мови, поділу Галичини на дві провінції – Західну (польську) та Східну (українську).

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Західноукраїнські землі (1921–1939 рр.). Українські землі у складі Польщі. Політика урядів Польщі в українських землях. «Осадництво», «пацифікація».

Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Включення Західної України, Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР. «Радянізація». Установлення нацистського окупаційного режиму. «Новий порядок».

Завдання передбачає перевірку сформованості знань понять і термінів, які передбачені Програмою ЗНО.

Осадництво – політика планомірного заселення українських земель військовими та цивільними колоністами, здійснювана урядом Польщі в 1920-х рр.

Пацифікація – адміністративно-репресивна поліцейська акція проти українського населення Східної Галичини, здійснена польською владою восени 1930 р.

«Новий порядок» – режим, установлений нацистами на окупованих територіях у роки Другої світової війни, спрямований на експлуатацію людських і матеріальних ресурсів в інтересах Німеччини.

Радянізація – політика насадження в західних областях України норм суспільно-політичного, економічного та культурного життя, утверджених в СРСР.

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Початок Великої Вітчизняної війни. Визволення України. Перебіг найважливіших військових подій 1941–1945 рр. (битва за Дніпро, Корсунь-Шевченківська наступальна операція, Карпатсько-Ужгородська наступальна операція).

Завдання передбачає перевірку знань основних подій Другої світової війни на території України, визначення їхніх наслідків.

Київська оборонна операція (червень–вересень 1941 р.) радянської армії зірвала план блискавичної війни Німеччини проти СРСР, затримала розгортання наступу противника на московському напрямку.

Битва за Дніпро (вересень–листопад 1943 р.) сприяла завершенню вигнання німецьких військ та їх союзників з Лівобережної України та Донбасу, створила сприятливі умови для розгортання операцій радянської армії на території Правобережної і Південної України.

Корсунь-Шевченківська наступальна операція радянської армії (січень–лютий 1944 р.), яка призвела до оточення і розгрому значного угруповання німецьких військ (10 дивізій) і створила передумови для вигнання противника з території Правобережної України.

Карпатсько-Ужгородська наступальна операція радянської армії (вересень–жовтень 1944 р.) завершила вигнання німецьких військ та їх союзників з території УРСР, створила передумови для наступу на будапештському напрямку.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Українське національне відродження 20-х рр. О. Довженко.

Повоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – початку 1950-х рр. Культурне життя України. О. Гончар.

Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Культура та духовне життя. С. Параджанов, П. Загребельний.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про діяльність постатей української культури ХХ ст.

О. Гончар – письменник, громадський діяч, автор трилогії «Прапороносці», романів «Тронка», «Собор», «Берег любові».

О. Довженко – кінорежисер, автор фільмів «Земля», «Поема про море», кіноповістей «Україна в огні», «Зачарована Десна».

С. Параджанов – кінорежисер, автор фільмів «Українська рапсодія», «Квітка на камені», «Тіні забутих предків», «Колір граната».

П. Загребельний – письменник, журналіст, автор романів «Первоміст», «Роксолана», «Я, Богдан», сценарію до фільму «Ярослав Мудрий».

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–Д.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. П. Орлик. Зміст Конституції Пилипа Орлика. Заснування Нової (Підпільненської) Січі.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Розгортання гайдамацького та опришківського рухів. Коліївщина. Царський указ про закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України.

Завдання спрямоване на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність подій ХVІІІ ст.

Заснування Нової (Підпільненської) Січі – 1734 р.

Закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України – 1783 р.

Ухвалення Конституції Пилипа Орлика – 1710 р.

Початок «Коліївщини» – 1768 р.

Відповідь: В А Г Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст. Утворення РУП, першої політичної партії Наддніпрянської України. Події революції 1905–1907 рр. в Україні. Діяльність українських парламентських громад в І та ІІ Державних Думах.

Завдання спрямоване на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність подій початку ХХ ст.

Створення української парламентської громади в І Державній Думі – 1906 р.

Повстання матросів на панцернику «Князь Потьомкін-Таврійський» – червень 1905 р.

Видання Маніфесту царя Миколи ІІ про «дарування» населенню громадянських прав і свобод – жовтень 1905 р.

Створення Революційної української партії (РУП) – 1900 р.

Відповідь: Г Б В А.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Денікінський режим в Україні. Більшовицький режим в Україні.

Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Неп в УСРР. Неп та її складові.

Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність та наслідки політики форсованої індустріалізації.

Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Включення Західної України, Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР.

Завдання спрямоване на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність подій, відображених на візуальних джерелах

Тому завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як агітаційно-пропагандистський плакат, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на плакаті, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді. Отже, аналіз плакатів дає змогу визначити, що вони відображають такі події.

Плакат «А» – форсовану індустріалізацію (початок 1930-х рр.). Маркери: гасло і зображення новобудов.

Плакат «Б» – боротьбу Червоної армії з військами генерала П. Врангеля (1920 р.). Маркер: «відрубаємо контрреволюції останню голову – Врангеля».

Плакат «В» – запровадження непу (1921 р.). Маркери : «продподаток», «Податок переможе голод!»

Плакат «Г» – агресію СРСР проти Польщі і приєднання Західної України до УРСР (1939 р.). Маркери: гасло і зображення ламання кордону.

Відповідь: Б В А Г.

ТЕМА: Стародавня історія України. Кочовики за раннього залізного віку.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про життя, побут, вірування, історичну долю сарматських племен, що панували у Причорноморських степах у ІІІ ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

• Грабіжницькі напади на придунайські провінції Римської імперії.
• Формування загонів важко озброєної кінноти (катафрактаріїв).
• Збереження пережитків матріархату.

Відповідь: 1 4 7.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Козацькі повстання 1620-х – 1630-х рр. Повстання під проводом Павла Павлюка, Якова Острянина, Дмитра Гуні.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про основні постаті козацько-селянських повстань 1637–1638 рр.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

Правильними відповідями є: Яків Остряниця, Павло Павлюк, Дмитро Гуня.

Відповідь: 2 3 6.

ТЕМА: Українська революція. Перебіг та результати боротьби за владу в Києві в жовтні–листопаді 1917 р.

Завдання передбачає перевірку знань подій Української революції.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

Боротьбу за владу в Києві в листопаді 1917 р. вели збройні загони: Української Центральної Ради, більшовиків, прихильників Тимчасового уряду Росії.

Відповідь: 1 2 5.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Політико-ідеологічна криза радянського ладу в Україні (середина 1960 – початок       1980-х рр.). Конституція УРСР 1978 р. Ключові положення Конституції УРСР 1978 р.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань політико-ідеологічних основ радянської влади, які відображені в основних положеннях Конституції УРСР 1978 р.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

• Уся влада в УРСР належить народові, який здійснює державну владу через Ради народних депутатів, що становлять політичну основу УРСР.
• Керівною і спрямовуючою силою радянського суспільства, ядром його політичної системи є Комуністична партія Радянського Союзу.
• Основу економічної системи УРСР становить соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної та колгоспно-кооперативної власності.

Відповідь: 3 5 7.