ЗНО онлайн 2011 року з історії України – 1 сесія

ТЕМА: Стародавня історія України.

Завдання скеровано на перевірку знання епох розвитку людського суспільства в первісну добу.

Перехід від привласнювального (збиральництво, полювання, рибальство) господарства до відтворювального (землеробство, скотарство, ремесло) – це епоха неоліту. В історичній науці цей перехід, який докорінно змінив життя людей, дістав назву «неолітична революція».

Завдяки «неолітичній революції» перед людством постала перспектива цивілізаційного розвитку. Великий вплив на перехід мали кліматичні й географічні умови, тому «неолітична революція» спочатку охопила лише окремі регіони світу. Територія сучасної України входила до теренів, де відбувалася «неолітична революція».

Характерні риси неолітичної революції такі:

• відбувається перехід від привласнювального (збиральництва, полювання, рибальства) до відтворювального типу господарювання (землеробство, збиральництво, ремесло);
• перехід до осілого способу життя. Виникнення поселень із будівель хат переважно біля річок, де є придатні ділянки для оброблення землі;
• для обробки землі використовують мотику – ручне знаряддя праці переважно з дерева або кістки тварин;
• приручення більшості відомих свійських тварин (корів, кіз, овець тощо);
• удосконалення оброблення каменю: свердління, шліфування, пиляння;
• виникнення виробництва кераміки (перший штучний матеріал), прядіння і ткацтва;
• зміна в духовному світі й світогляді людини.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати візуальні історичні джерела, зокрема зображення на давніх монетах.

Наведено фото чотирьох монет античної доби. На це вказують зображення, форма й технологія виготовлення.

Скіфську монету (Г) можна ідентифікувати за зображенням скіфа – легкого кінного воїна з луком і стрілами. На решті монет зображено колісницю (А), кентавра (Б) і Пегаса (В) – істот із грецької міфології. Визначити скіфську монету можна й за написом – ім’ям царя – Атей. Він був останнім правителем Великої Скіфії.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності київських князів, сформованості вміння отримувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Маркери – «Тепер слов’яни бушують повсюдно... Вони спустошили та спалили міста й фортеці, узяли полонених              і стали панами на землі. Вони осіли на ній панами, як на своїй, без страху», «І нині вони живуть тут і перебувають у країні ромеїв», «Зіслов’янилась вся наша земля і стала варварською» – указують на події Великого розселяння слов’ян V– VІІ ст. 

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності київських князів і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – діяльність великого київського князя.

Маркери – «з того часу великий князь став повноцінним суб’єктом міжнародного права», « Давньоруській державі відкрито шлях до налагодження й розширення плідних зв’язків, заснованих на принципі рівноправності, з багатьма європейськими країнами» – указують на наслідки хрещення Русі князем Володимиром. Саме завдяки цьому акту він поставив Русь-Україну в рівень з іншими державами Європи, установив династичні зв’язки з Візантією, а згодом з іншими державами, започаткувавши політику «шлюбної дипломатії».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України й уміння їх застосовувати.

Вотчинне землеволодіння – одна з форм приватної земельної власності в часи Київської держави (Русі-України). Власник вотчини мав право передати її у спадщину, продати, обміняти, поділити тощо. Термін «вотчина» походить від слова «отчина», тобто батьківська власність.

Проголошення запровадження спадкового володіння землями і князівствами відбулося постановою Любецького з’їзду князів: «Кожен хай тримає отчину (вотчину) свою».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України і сформованості картографічних умінь.

На картосхемі жирною суцільною лінією позначено межі Руських князівств напередодні монгольської навали. Стрілками позначено напрямки двох походів (у 1239 й 1240–1241 роках), які хронологічно збігаються з подіями Великого Західного походу монголів (1237–1242 роки). У 1239 році монголи розорили Переяславське й Чернігівське князівства. У 1240–1241 роках володіння Дарила Романовича (Київське, Волинське й Галицьке князівства). Додатковими маркерами для визначення правильної відповіді є напрямки походів (зі сходу на захід) і назви міст, через які проходило військо хана Батия.

Тобто на картосхемі позначено напрямки походів монгольського хана Батия на землі Південно-Західної Русі.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України й уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Битва під Ярославом (17 серпня 1245 року) – битва військ Данила й Василька Романовичів проти військ претендента на галицький стіл Ростислава Михайловича, галицьких бояр і їхніх союзників (Польща й Угорщина).

Під час битви Данило прорвався до засадного полку угорців і напав на охорону Фільнія. У ході запеклої сутички (Данила ледь не полонили, а Лев Данилович зійшовся в поєдинку з Фільнієм) угорців було вщент розбито, Данило розірвав захоплений угорський прапор.

На лівому фланзі Василько подолав поляків. Утеча союзників деморалізувала доволі успішні дії Ростислава. Воїни Данила аж до глибокої ночі переслідували супротивників.

У результаті битви були полонені: Фільній, Володислав, Флоріан Войцехович і багато угорських і польських рицарів, бояр. Двох перших стратили, решту через рік відпустили за викуп. А Данило й Василько остаточно обстояли своє право на Галичину й Волинь.

Унаслідок Ярославської битви (1245 рік) князь Данило Романович зламав опір галицького боярства й остаточно утвердився при владі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Застосування плуга, поширення двопільної і трипільної сівозміни в сільському господарстві Київської державі (Русі-Україні) сприяло відновленню родючості ґрунтів.

До того ж Русь ніколи не завозила зерна з Візантії, а навпаки, навіть певний час була постачальником.

Процес відокремленню ремесла від землеробства – це другий суспільний поділ праці, який відбувався до утворення Русі-України.

За часів Русі-України й наступних епох аж до ХІХ ст. на українських землях не було занепаду промислів – мисливства й рибальства.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності київських князів, основних дат з історії України, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – рік описаної події.

Маркер – «Заложив Ярослав церкву святої Софії» – указує на події 1037 року, коли за літописним переказом у Києві на честь перемоги над печенігами князь Ярослав Мудрий збудував Софійський собор.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав      (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Уключення в XIV ст. земель Південно-Західної Русі до складу Великого князівства Литовського було результатом боротьби із Золотою Ордою. У 1362 році великий литовський князь Ольгерд розгромив монголів у битві на Синіх Водах й остаточно долучив до своїх володінь Поділля, Київщину тощо.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України й уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Фільварки – багатогалузеві господарські комплекси, які базувалися на постійній щотижневій панщині залежних селян і були зорієнтовані на товарне виробництво сільгосппродукції, хоча й зберігали чимало рис натурального господарства.

Поширення в XV–XVI ст. фільваркового господарства на українських землях було зумовлене зростанням попиту на сільськогосподарську продукцію в країнах Західної Європи.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав      (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Зображені на фото Покровська церква с. Сутківці на Поділлі і Троїцька церква с. Зимне на Волині (XV ст.) мають яскраво виражені ознаки фортифікації – товсті кам’яні стіни, вузькі вікна-бійниці. Набуття таких рис культовими спорудами було зумовлене постійною небезпекою спустошливих татарських набігів для захоплення ясира (полонених), що стали систематичними в останній третині ХV ст. і тривали до середини ХVІІІ ст. У таких умовах церкви поряд із замками ставали центрами опору й порятунку населення українських сіл.

Правильна відповідь – В.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України й уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Бра́тство – національно-релігійна громадська організація руських (українських і білоруських) православних міщан у XVI–XVIII ст.

Братства виникли на базі традиційних церковних братств при парафіяльних храмах. Відіграли вагому роль у збереженні й захисті православ’я на теренах Речі Посполитої. Частина братств одержали від єрусалимського патріарха право ставропігії – контроль над діяльністю вищих ієрархів і священників церкви.

Поштовхом до розгортання в XVI ст. братського руху на українських землях було поширення ідей Реформації і Контрреформації.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ ст., сформованості картографічних умінь, умінь здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – умови договору.

Маркери – «королівська милість дозволяє мати сорок тисяч війська запорозького», «укладення реєстру козаків довіряє гетьманові Війська Запорозького», «посади всілякі обіцяє роздавати тут обивателям віри православної грецької» – указують на умови Зборівського мирного договору. Згідно договору Козацька держава включала території Київського, Чернігівського й Брацлавського воєводств Речі Посполитої. Цю територію окреслено на картосхемі В. На це вказують географічні об’єкти: річки, міста Київ, Чернігів, Брацлав, а також Микитинська Січ.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України.

18 (8) січня 1654 року в Переяславі відбулася генеральна військова рада, на якій частина козацької старшини на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким принесла присягу на вірність царю Олексію Михайловичу. Через два місяці було схвалено угоду («Березневі статті») між царем і Гетьманщиною, яка регламентувала умови їхніх політичних, правових, фінансових і військових відносин.

Раду було скликано на міському майдані за участі Переяславського полку гетьманового хрещеника Тетері, загалом близько 200 представників старшини й козацтва, зокрема 12 полковників. Представників інших міст і духовенства не було. Посол царя Бутурлін не брав участі.

Як повідомляє звіт московського посольства, Хмельницький розпочав раду «усього товариства» промовою, у якій наголосив на тяжких випробуваннях шестилітньої війни «з гнобителями й ворогами нашими, які хочуть викорінити Божу церкву, щоб ім’я руське не згадувалося в землі нашій». Рада дала згоду перейти під «кріпку руку царя східного».

По завершенні ради до Бутурліна прибули Хмельницький, Виговський і Тетеря, що офіційно повідомили про ухвалене рішення, після чого московський посол передав гетьману царську грамоту, яку присутнім зачитав Виговський. Згодом старшúна й московські посли пішли до Успенської церкви, де мали присягою підтвердити досягнуті домовленості. Посилаючись на те, що цар своїм підданим присяги не складає, Бутурлін присягати від його імені категорично відмовився, у зв’язку із чим гетьман скликав ще одну раду. Вона тривала кілька годин, Бутурлін не зважив на ще одне прохання скласти присягу, і зрештою спершу Хмельницький, потім Виговський, а за ним Тетеря і решта старшини принесли присягу «щоб бути їм із землями і з містами під государевою високою рукою навіки невідступними», після чого Хмельницький отримав знаки гетьманської влади – хоругву, булаву й шапку.

До кінця лютого представники московського посольства побували в 117 містах і містечках Гетьманщини, де за їхніми даними на території 17 полків присягу на вірність цареві склали 122 542 особи чоловічої статі.

Підтримати Переяславську угоду відмовилася низка представників козацької старшини, зокрема полковники Іван Богун, Осип Глух, Григорій Гуляницький, Іван Сірко, Петро Дорошенко, Михайло Ханенко, у повному складі Брацлавський, Кропив’янський, Полтавський, Уманський полки, деякі міста, серед них – Чорнобиль, а також духовенство на чолі з митрополитом Сильвестром Косівим, посилаючись на те, що не було дозволу Константинопольського патріарха. Не присягнула московському цареві й Запорозька Січ, однак жодних рішучих протестів проти прийняття присяги не було.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії основних постатей з історії України.

Наведені факти біографії належать козацькому полковнику Івану Богуну.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України й сформованості картографічних умінь.

На картосхемі позначено межі Української козацької держави – Війська Запорозького. Її розділено на Правобережну й Лівобережну частини (їх зафарбовано різними відтінками, проведено межу розподілу, визначену 1667 року Андрусівським перемир’ям між Московією і Річчю Посполитою), окремо позначено землі Січі. Це вказує на період «Руїни». Окрім того з володінь Османської імперії накреслено стрілки – напрямки походів на Львів і Чигирин, а також заштриховано територію Західного Поділля.

Усі ці картографічні зображення свідчать, що на карті стрілками позначені напрямки походів турецько-татарсько-козацького війська 1672 року (спільний похід гетьмана Петра Дорошенка й османських військ), 1677–1678 років («Чигиринські походи»).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних документів козацької доби й уміння аналізувати історичні джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – Конституція Пилипа Орлика.

Маркери – «Отож ми, генеральна старшина, кошовий отаман і все Військо Запорозьке домовилися і постановили з ясновельможним гетьманом», «щоб із тими всіма генеральними особами мають радитися гетьман і його наступники про ...всілякі справи, нічого без їхнього дозволу й поради не починати», «У гетьманській резиденції тричі на рік має збиратися генеральна Рада» – указують на зміст Конституції Пилипа Орлика.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України.

Після остаточної ліквідації гетьманства 1764 року для керування Лівобережною Україною царською владою було створено Другу Малоросійську колегію, яку очолив Петро Румянцев. Проіснувала до 1786 року.

У секретній інструкції П. Румянцеву щодо керуванням краєм російська імператриця Катерина ІІ рекомендувала знищити всі залишки української автономії; закріпачити селян, здійснювати пильний нагляд за розвитком економіки, усіляко збільшувати збір податків.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій російсько-турецьких війн, що відбувалися на українських землях і вміння визначати наслідки цих війн для України.

Війни 1806–1812 й 1828–1829 років велися за володіння Бессарабією й іншими Придунайськими землями.

Обидві війни були виснажливими для сторін, їх супроводжували великі людські втрати, переважно не бойові. У результаті першої війни Росія захопила територію Бессарабії, під час другої – приєднала територію гирла Дунаю, де була розташована Задунайська Січ (знищена 1828 року турецькими військами після переходу частини козаків на бік Росії).

Спільним наслідком цих російсько-турецьких війн для українських земель було економічне виснаження регіонів, які становили найближчий тил російської армії.

Виконати завдання можна способом виключення неправильних відповідей.

Одним із чинників заснування масонських лож, таємних організацій дворян-офіцерів у Росії була війна із Францією (1812–1814 років).

Ліквідація кріпацтва й поміщицького землеволодіння на приєднаних землях відбулася лише 1861 року.

Відновлення Запорозької Січі за участі колишніх козаків-задунайців – вигадана подія. Згодом козаки-задунайці, як і запорожці, опинились на Кубані у складі Кубанського козацтва.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України.

Вагомим прикладом активної суспільної діяльності Головної руської ради (ГРР) під час революції 1848–1849 років в Австрійській імперії є видання 1848 року першої україномовної газети «Зоря Галицька», скликання Собору руських учених у Львові – з’їзду діячів науки, який ухвалив рішення, що українська мова базується на народній мові, для письма необхідно використовувати слов’янську кирилицю, а не латинський алфавіт.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних положень селянських (аграрних) реформ кінця ХVІІІ – початку ХХ ст., що здійснювали правителі Австрійської і Російської імперій.

Скасування кріпосного права, наділення селян земельними ділянками за викуп, переведення їх у стан тимчасовозобов’язаних – це основні положення селянської реформи Олександра II 1861 року в Російській імперії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання дат основних подій з історії України.

Таємне розпорядження міністра внутрішніх справ Російської імперії, що увійшло в історію під назвою «Валуєвський циркуляр», видано 1863 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії визначних постатей з історії України, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать.

Маркери – «Він був сином мужика, і став володарем в царстві духа», «Він був кріпаком, і став велетнем у царстві людської культури», «Він був самоуком, і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим», «Найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть Його твори» – указують на Тараса Шевченка.

Правильна відповідь – А.

ТЕМИ: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання економічних процесів, що відбувалися на українських землях наприкінці XIX – на початку XX ст., і вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Масова трудова міграція українців наприкінці XIX – на початку XX ст. була зумовлена аграрним перенаселенням українських земель, яке сформувалося в результаті аграрних реформ 1848 й 1861 років, проведених на користь поміщиків.

Селянство, яке становило 80–90 % населення українських земель, володіло ледь 40 % земель.

До того ж у другій половині ХІХ ст. стався демографічний вибух, що призвів до подвоєння чисельності населення і, відповідно, ситуації, що земельні наділи селян уже не могли прокормити селянські родини.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України.

«Нова ера» – це україно-австро-польське порозуміння кінця ХІХ ст. в Галичині, яке полягало в культурно-освітніх і господарських поступках австрійських і польських керівних кіл в обмін на лояльне ставлення українців до імперії Габсбургів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМИ: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України.

Для виконання завдання потрібно співвідносити варіанти відповіді з умовою.

Заснування перших україномовних газет відбулося 1848 року на західноукраїнських землях («Зоря Галицька») і 1906 року в Наддніпрянщині («Хлібороб»). Ці події збігаються з датами революцій 1905–1907 років у Російській імперії й 1848–1849 років в Австрійській імперії. Тож відповідь задовольняє умову завдання.

Утворення перших українських політичних партій відбулося 1890 року на західноукраїнських землях (Русько-Українська радикальна партія) і 1900 року в Наддніпрянщині (Революційна українська партія). Ці події не збігаються із датами революцій 1905–1907 років у Російській імперії й 1848–1849 років в Австрійській імперії. Ця відповідь не задовольняє умову завдання.

Скасування кріпосного права на українських землях відбулося в 70-80-ті роки ХVІІІ ст. на західноукраїнських землях (реформи Марії-Терезії і Йосипа ІІ) і в 1861 році в Наддніпрянщині (Маніфест імператора Олександра ІІ). Ці події не збігаються із датами революцій 1905–1907 років у Російській імперії й 1848–1849 років в Австрійській імперії. Тому ця відповідь не задовольняє умову завдання.

На західноукраїнських землях товариство «Просвіта» розпочало свою діяльність 1868 року, у Наддніпрянській Україні – 1905 року. Ці події лише частково збігаються із датами революцій 1905–1907 років у Російській імперії й 1848–1849 років в Австрійській імперії. Тобто ця відповідь не задовольняє умову завдання.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Першої світової війни на українських землях і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, а також уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – назва операції російських військ Південно-Західного фронту під час Першої світової війни.

Маркери – «У порівнянні з надіями, що покладалися на цей фронт навесні 1916 року, його наступ перевершив усі очікування», «Він… врятувати Італію від розгрому... полегшив становище англійців і французів на фронті, змусив Румунію стати на наш бік і зіпсував усі плани й наміри австро-угорців і німців на цей рік» – указують на успішні дії росіян під час Брусиловського прориву. Проте позитивні наслідки для ходу війни цієї операції є перебільшеними. Успіх був досягнутий значними втратами російської армії (особливо на інших фронтах), після відбулося стрімке зниження її боєздатності й революціонізація.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Української революції і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – інституція.

Маркери – «…[його скликання] стало першим кроком відродження нації на шляху державності», «Будучи одночасно сильним організуючим і агітаційним засобом,», «він став першим підготовчим етапом у творенні як ідеї Української держави, так і в частковому втіленні її в життя» – указують на скликання і діяльність Українського національного конгресу.

Підказкою в завданні є зазначення автора спогадів – Володимира Винниченка, який був активним учасником подій Української революції.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту ІV Універсалу УЦР, а також уміння застосовувати їх.

ІV Універсал проголосив УНР «самостійною, ні від кого незалежною, вільною суверенною державою українського народу».

Тобто гасло українського національно-визвольного руху, яке відповідає змісту ІV Універсалу Української Центральної Ради (УЦР) – «Хай живе самостійна Україна!»

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна d боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат і подій з історії України.

Урочисте проголошення Директорією Універсалу об’єднання Української Народної Республіки (УНР) й Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) у єдину незалежну державу відбулося 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних положень політики різних політичних режимів, що існували в Україні 1918–1921 року й сформованості вмінь здійснювати порівняльний аналіз.

Спільним для політики гетьмана Павла Скоропадського й генерала Антона Денікіна на території України було відновлення поміщицького землеволодіння.

Також завдання можна розв’язати виключенням неправильних варіантів відповіді.

Закриття українських шкіл, газет, журналів – це заходи політики генерала А. Денікіна, який обстоював ідею «Єдиної і неподільної Росії».

Правління генерала А. Денікіна й утворений ним уряд Півдня Росії – фактично воєнна диктатура, тож про можливість налагодження діалогу з опозиційними партіями не йдеться. Денікін спирався в Україні виключно на проросійські сили й прихильників монархії, заперечував будь-які права українців, а також соціально-економічні права робітників і селян. Гетьман П. Скоропадський намагався налагодити діалог з опозицією, навіть були досягнуті певні домовленості, але його «федеративна» грамота перекреслила можливість дійти згоди.

Збройним силам гетьмана не довелося вести бойові дій проти військ Червоної армії за виключенням більшовицьких повстанських загонів. Для генерала А. Денікіна Червона армія була головним супротивником, у боротьбі з яким він зазнав цілковитої поразки.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання змісту нової економічної політики, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичний період.

Маркери – «Державний трест», «Об’єднання хімічних, фарбових, склоробних заводів і вугільних копалень Донецького Басейну» – указують на період нової економічної політики.

Трести (радянські) – об’єднання підприємств націоналізованої промисловості за галузевою або галузево-територіальною ознакою, які виникли під час переходу до нової економічної політики – не були схожими на однойменний різновид капіталістичної монополії, у якій підприємства втрачали комерційну й виробничу самостійність. Але запозичена в неї назва (від англ. trust – довіра) указувала на одну спільну рису – об’єднання підприємств під єдиним керуванням. Трести забезпечували переведення промисловості на госпрозрахунок: надання підприємствам самостійності у виробничій діяльності з тим, щоби вони могли порівнювати свої доходи з витратами й домагатися вироблення додаткового продукту.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії основних історичних постатей (діячів української культури) з історії України.

Фундатором національного кінематографа, автором шедеврів світового рівня «Звенигора», «Арсенал», «Земля» був Олександр Довженко.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМИ: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921-1928 роки). Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту процесу індустріалізації, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – джерела індустріалізації.

Маркери – «Експропріація непродуктивних класів, анулювання боргів, зосередження доходів від промисловості, держторгівлі (внутрішньої і зовнішньої) і всієї кредитної системи в руках держави і т. ін.», «дають можливість такого нагромадження всередині країни, яке забезпечує необхідний для соціалістичного будівництва темп розвитку індустрії» – указують на джерела індустріалізації.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту сталінських репресій, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – джерела індустріалізації.

Маркери – «На лаву підсудних сіло 45 осіб: академіки, професори, лікарі, священики, письменники, студенти та викладачі вищої школи, вчителі», «Основним обвинувачуваним влада зробила віце-президента ВУАН С. Єфремова» – указують на судовий процес у справі «Спілки визволення України».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання політики, яку проводила влада Польщі в міжвоєнний період на українських землях, що входили до її складу.

Відроджена 1918 року Польська держава успадкувала території, що перебували під владою трьох імперій. Усі вони сильно відрізнялися за своїм соціально-економічним розвитком. Не маючи ресурсів для здійснення заходів для швидкої інтеграції цих земель і вирівняння їхнього соціально-економічного життя, польський уряд розділив територію країни на дві господарські зони: Польщу «А» (переважно етнічні польські землі) і Польщу «Б» («східні креси»). До того ж частина польської еліти розглядала частину «східних кресів», зокрема Волинь, як внутрішню колонію.

Тобто поділ території країни на дві господарські зони: Польщу «А» і Польщу «Б» для соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель обернувся штучним стримуванням промислового будівництва й розвитку.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат з історії України.

1 вересня 1939 року, 22 червня 1941 року – це дати початку Другої світової війни й німецько-радянської війни.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання дат основних подій з історії України, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Маркери – «переходу радянського партизанського руху на якісно вищий щабель», «перетворенню його на важливий фактор війни, на справжній другий фронт у тилу ворога» – указують на події 1942–1943 років, коли було створено координаційний центр партизанського руху (Центральний штаб партизанського руху, Український штаб партизанського руху тощо), підтримка партизанських загонів боєприпасами, зброєю, медикаментами з «Великої землі», проведення широкомасштабних партизанських операцій у координації з діями фронтів («Рейкова війна», «Концерт» тощо). 

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат і подій з історії України, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Маркери – «Війська 1-го Українського фронту в результаті стрімко проведеної операції... штурмом оволоділи столицею Радянської України містом Києвом», «Зі взяттям Києва нашими військами захоплено… плацдарм на правому березі Дніпра, важливий для вигнання німців з Правобережної України» – указують на листопад 1943 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМИ: Західна Україна в 1921–1939 роки. Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки). Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).

Завдання скеровано на перевірку знання долі українських земель у міжвоєнний період і зміни їхньої державної належності в результаті Другої світової війни.

Унаслідок Другої світової війни до складу УРСР увійшли українські землі, що в міжвоєнний період (1921–1938 роки) перебували у складі Польщі (Східна Галичина, Волинь), Румунії (Південна Бессарабія, Північна Буковина), Чехословаччини (Закарпаття).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей повоєнної відбудови України.

Відбудова господарства України було розпочато відразу по вигнанні німецьких окупантів й особливо активізовано після ухвалення Четвертого п’ятирічного плану (1946–1950 роки). Відбудова в Україні мала низку особливостей, які відрізняли її від західних країн:

• насамперед суттєво відмінними були масштаби збитків, нанесених війною. В Україні залишилися неушкодженими лише 19 % довоєнної кількості промислових підприємств;
• передовсім відбудовували провідні галузі промисловості: вугільну, металургійну, залізорудну, машинобудівну, енергетичну, хімічну;
• була хронічна нестача робочої сили, особливо кваліфікованої. Після війни залишилося лише 17 % довоєнної кількості робітників, а весь промислово-виробничий потенціал становив 48 % проти 1940 року. У 1950 році цей показник становив 81 %;
• помітно ускладнив процес відбудови в республіці голод 1946–1947 років, який поряд із природним катаклізмом, теж був спровокований діями влади. Як наслідок сільське господарство на кінець п’ятирічки було відновлено лише на 95 %.

Україна як частина СРСР і західні держави вибрали суттєво відмінні моделі відбудовчого процесу. Якщо на Заході відбудову здійснювали в такій послідовності: стабілізація національної валюти, відбудова інфраструктури (доріг, засобів зв’язку та ін.), розвиток сільського господарства й легкої промисловості, реконструкція і технічне переозброєння важкої індустрії, то в радянській економіці послідовність фаз була іншою. Ставку робили насамперед на відновлення роботи важкої промисловості – основи військово-промислового комплексу, на економію і накопичення фінансів і ресурсів за рахунок сільського господарства, легкої промисловості й соціальної сфери. Процес відбудови здійснювали централізовано, на основі єдиного загальносоюзного плану.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Завдання скеровано на перевірку сформованості вмінь здобувати інформацію з візуального джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – зміст агітаційно-пропагандистських плакатів.

Маркери – робітниця, кукурудза, яка перетворюється на молоко та м’ясо, гасло «Кукурудза – джерело достатку» – указують на складник пропаганди надпрограми Микити Хрущова в сільському господарстві з вирощування кукурудзи.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних тенденцій у духовному житті України в період десталінізації й уміння формулювати визначення понять.

Духовному життю України в період десталінізації (1953–1964 роки) був притаманний вихід на літературний і суспільний обрії плеяди талановитої творчої молоді, яка згодом дістала назву шістдесятники.

Шістдесятники – назва покоління національно свідомих діячів української культури й інших народів СРСР, сформована в умовах лібералізації радянського режиму у другій половині 1950-х – у першій половині 1960-х років. Своєю творчістю і життєвою позицією сформували внутрішню моральну опозицію радянському тоталітарному режиму. Частина шістдесятників стала дисидентами.
 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання змісту культурного життя періодів перебування України у складі СРСР, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – період історії України.

Маркери – «утвердження і розвиток українського романтичного (поетичного) кіно», «Творчість таких видатних діячів українського кіно як Сергій Параджанов, Іван Миколайчук стала відомою далеко за межами України» – указують на період «застою».

Українське поетичне кіно – мистецька течія, що виникла в радянському кіно в середині 1960-х років із виходом на екран «Тіней забутих предків» Сергія Параджанова. «Українське поетичне кіно», відступившись від методу «соціалістичного реалізму», виводило на перший план візуальну виразність, сюрреалістичні й етнографічні мотиви. Ця течія залишила по собі низку новаторських фільмів і спровокувала новий наступ радянської ідеологічної машини на українське кіно, національну свідомість і нетрадиційний художній пошук.

Розквіт «українського поетичного кіно» в Україні припав на 1960–70 роки. Авторство терміна «українське поетичне кіно» приписують Янушу Ґазді, який придумав його 1970 року.

До фільмів «українського поетичного кіно» відносять десять повнометражних художніх фільмів: «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова (1964), «Камінний хрест» (1968) і «Захар Беркут» (1971) Леоніда Осики, «Криниця для спраглих» (1965), «Вечір на Івана Купала» (1968) і «Білий птах із чорною ознакою» (1971) Юрія Іллєнка, «Совість» (1968) Володимира Денисенка, «Комісари» (1968) Миколи Мащенка й «Пропала грамота» (1972) Бориса Івченка. А також суттєві елементи українського поетичного кіно можна виявити в стрічці «Вавилон XX» (1979) Івана Миколайчука й артхаусному фільмі «Лебедине озеро. Зона» (1989) Юрія Іллєнка.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України.

Верховна Рада УРСР ухвалила Закон «Про економічну самостійність Української РСР» (3 серпня 1991 року) із метою втілення положень Декларації про державний суверенітет України (16 липня 1990 року).

Закон закріпив право України самостійно визначати стратегію соціально-економічного розвитку в інтересах народу України, структуру народного господарства, пріоритетні напрями господарської діяльності, форми й методи господарювання. Було започатковано створення власної фінансової і банківської системи, розпочато поступовий перехід до ринкової економіки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України.

«Тіньова» економіка – це сфера економіки, яка передбачає отримання доходів від здійснення заборонених видів діяльності або на ухилення від державного контролю і сплати податків.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку картографічних умінь і знання удільних князівств, які утворилися в результаті роздробленості на українських землях.

Проаналізувавши картографічні об’єкти (назви міст, річок, назви сусідніх держав, князівств), можна дійти висновку, що Київське князівство позначено на картосхемі буквою Г (на це вказують такі об’єкти: річка Дніпро, міста Овруч, Білгород, Юр’єв), Галицьке – Д (на це вказують такі об’єкти: річки Дністер і Прут, міста Львів, Перемишль, Берладь, сусідні держави Угорщина й Польща),  Волинське –А (на це вказують такі об’єкти: міста Володимир, Берестя, Белз, Кременець, сусідні держави Угорщина й Литва), Чернігівське – Б (на це вказують такі об’єкти: міста Новгород-Сіверський, Путивль).

Правильна відповідь – 1 Г 2 Д 3 А 4 Б.

ТЕМИ: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України, уміння встановлювати логічні пари.

Драма – літературний твір, побудований у формі діалогу без авторської мови, який виголошували зі сцени учні братських шкіл, академій.

Вертеп – мандрівний ляльковий театр, призначений для показу як релігійних сцен, так і дотепних вистав із повсякденного життя.

Інтермедія – невеличка п’єса, переважно комедійного характеру на народну тематику, яку виконували між діями, актами спектаклю.

Гравюра – вид мистецтва, у якому зображення є друкованим відбитком малюнка, вирізьбленого на спеціально підготовленій дошці.

Правильна відповідь – 1 Д 2 Г 3 Б 4 А.

ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання розгортання українського національного руху у ХІХ ст., його організаційних структур й історичних постатей, а також уміння встановлювати логічні пари.

Членами «Руської трійці» були Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький.

Членами Кирило-Мефодіївського братства були Микола Костомаров, Василь Білозерський, Микола Гулак.

Членами Русько-української радикальної партії були Іван Франко, Михайло Павлик, Євген Левицький.

Членами «Братства тарасівців» були Іван Липа, Борис Грінченко, Микола Міхновський.

Правильна відповідь – 1 Д 2 А 3 Г 4 Б.

ТЕМИ: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки). Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х років). Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки). Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України, уміння встановлювати логічні пар відповідно до історичних періодів.

Поняття і терміни операція «Вісла», «ждановщина», «космополітизм», «лисенківщина» доцільно використовувати для характеристики періоду «Післявоєнна відбудова й розвиток України (1945– початок 1950-х років)».

Поняття і терміни «розвинутий соціалізм», «застій», правозахисник, «самвидав» доцільно використовувати для характеристики періоду «Україна в період загострення кризи радянської системи (середина 1960-х – початок 1980-х років)».

Поняття і терміни депортація, план «Ост», «новий порядок», рух Опору доцільно використовувати для характеристики періоду «Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки)».

Поняття і терміни «лібералізація», «відлига», раднаргоспи, «шістдесятники» доцільно використовувати для характеристики періоду «Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки)».

Правильна відповідь – 1 Б 2 Г 3 А 4 В.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання створення давньоруських літературних пам’яток і вміння встановлювати хронологічну послідовність.

«Ізборник Святослава» – 1073, 1076 роки.

«Остромирове Євангеліє» – 1056–1057 роки.

«Слово о полку Ігоревім» – 1187 рік.

«Повість минулих літ» (перша редакція ченця Нестора) – 1113 рік.

Правильна відповідь – Б А Г В.

ТЕМИ: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст. Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України й уміння встановлювати хронологічну послідовність укладення міждержавних угод другої половини XVII ст.

Польсько-український Гадяцький договір було укладено 1658 року.

Польсько-московське Андрусівське перемир’я було укладено 1667 року.

Українсько-московські «Березневі статті» було укладено 1654 року.

Московсько-турецько-татарський Бахчисарайський договір було укладено 1681 року.

Правильна відповідь – В А Б Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України й уміння встановлювати хронологічну послідовність суспільно-політичних подій у Російській імперії в другій половині ХІХ ст.

Імператор Олександр ІІ 1876 року підписав Емський указ про повну заборону використання української мови відомого як Емський указ.

Міністр внутрішніх справ Петро Валуєв 1863 року видав циркуляр про обмеження видання книг українською мовою.

Імператор Олександр ІІ 1861 року підписав Маніфест про скасування кріпосного права.

У Києві 1873 року відкрито Південно-Західний відділ Російського географічного товариства.

Правильна відповідь – В Б Г А.

ТЕМИ: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки). Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х років).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України й умінння встановлювати хронологічну послідовність суспільно-політичних подій 1940-х – першої половини 1950-х років.

Проведення урядом Польщі депортації українців із Закерзоння до західних і північних областей Польщі (операція «Вісла») – 1947 рік.

Участь делегації УРСР у роботі Установчої конференції Організації Об’єднаних Націй у Сан-Франциско – 1945 рік.

Прийняття Президією Верховної Ради СРСР Указу «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР» – 1954 рік.

Ухвалення I з’їздом Народних комітетів Закарпатської України Маніфесту про возз’єднання Закарпаття з УРСР – 1944 рік.

Правильна відповідь – Г Б А В.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності київських князів і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – діяльність великого київського князя Святослава Ігоревича.

Маркери в джерелі 1 – «посилає до імператора просити миру…: [русичі] повинні віддати [візантійцям] Доростол.., [візантійці] повинні дозволити привозити до себе хліб» – указують на діяльність князя Святослава, на події Другого Балканського походу. Це джерело відповідає умові завдання.

Маркери в джерелі 2 – «І поставив він кумири на пагорбі, поза двором теремним: Перуна…, Хорса, і Дажбога, і Стрибога, і Сімаргла» – указують на діяльність князя Володимира, коли він намагався реформувати язичництво. Це джерело не відповідає умові завдання.

Маркери в джерелі 3 – «Хозари вийшли супроти нього з каганом...», «одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв» – указують на діяльність князя Святослава, який під час походу 964–966 років знищив Хозарський каганат. Це джерело відповідає умові завдання.

Маркери в джерелі 4 – «Зібрав він воїнів і прийшов до Києва», «вчинив мир із братом своїм Мстиславом. І розділили вони по Дніпру Руську землю: собі узяв сю сторону, а Мстислав – ту» – указують на період утвердження в Києві князя Ярослава Мудрого. Це джерело не відповідає умові завдання.

Маркери в джерелі 5 – «побачив, що церкву завершено», «…даю церкві сій, святій Богородиці, од маєтності своєї десяту частину. Якщо се одмінить хто – хай буде проклят» – указують на події, що передували хрещенню киян за наказом князя Володимира. Це джерело не відповідає умові завдання.

Маркери в джерелі 6 – «Прийшов [князь] у Переяславець. І послав до греків послів, говорячи: «Хочу йти на вас»...І пішов до Царграда, розоряючи міста. І дали йому данину...! повернувся він в Переяславець» – указують на події першого Балканського походу князя Святослава. Це джерело відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – 1, 3, 6.

ТЕМИ: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання подій з історії України.

Серед наведених варіантів відповідей події, що відбулися у другій половині XVI – першій половині XVII ст., такі:

• «козацька реформа» польського короля Стефана Баторія й утворення реєстрового козацтва  1578 рік.
• вступ Війська Запорозького на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним до Київського Богоявленського православного братства – 1620 рік.
• ухвалення польським сеймом «Ординації Війська Запорозького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої» – 1638 рік.

Варіанти відповідей, які не задовольняють умову завдання.

• визнання гетьманом Петром Дорошенком протекторату Османської імперії – 1669 рік.
• захоплення і зруйнування Чортомлицької Січі російськими військами за наказом царя Петра І  – 1709 рік.
• підпорядкування Київської митрополії Московському патріархові – 1686 рік.

Правильна відповідь – 2, 3, 5.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Колективізація – створення колективних селянських господарств із метою збільшення виробництва товарної продукції. У СРСР, УСРР колективізацію здійснено в 1929–1937 роках насильницькими методами – «розкуркулюванням» заможної частини селянства, усуспільненням значної частини селянської власності й суцільним насадженням колгоспів як форми господарських об’єднань селян. Для «прив’язування» селян до колгоспів було запроваджено паспортну систему.

На території України та Кубані, щоби зламати опір селянства, колективізацію було супроводжувано Голодомором.

Насильницька колективізація призвела до відчуження селян від власності, землі й результатів їхньої праці, до зламу традиційної селянської психології.

Тож із наведених варіантів відповідей наслідками суцільної колективізації в Україні в 1930-х роках, були такі:

• утвердження державної власності на засоби виробництва в сільському господарстві;
• «прикріплення» селян до сільської місцевості (колгоспів) безпаспортним статусом
• багатомільйонні демографічні втрати, підрив і деградація продуктивних сил села.

Правильна відповідь – 1, 4, 5.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання програмних положень дисидентської організації – Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод, відомої також як Українська Гельсінська група (УГГ). Ідеться про об’єднання діячів українського правозахисного руху, утворене в Українській РСР 9 листопада 1976 року.

Підставою для утворення УГГ були постанови про права людини Заключного акту Наради у справах безпеки й співпраці в Європі у Гельсінкі 1975 року. Згідно з основоположною декларацією УГГ її метою є сприяння виконанню в Україні постанов Заключного акта:

• домагатися внесення до Конституції УРСР положень Заключного акта Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі;
• знайомити світову громадськість із фактами порушень на теренах України Загальної Декларації прав людини;
• сприяти ознайомленню широких кіл української громадськості із Загальною Декларацією прав людини.

Правильна відповідь – 1, 2, 4.