ЗНО онлайн 2017 року з історії України – додаткова сесія

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 рр.

Завдання має на меті перевірку знань політичного розвитку західноукраїнських земель на початку ХХ ст. і партійної складової українського руху.

Серед зазначених українських політичних партій найчисельнішою і найвпливовішою була Українська народно-демократична партія (УНДП), яка була утворена у 1899 р. Ця партія стала продовженням руху народовців другої половини ХІХ ст.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – зміст відозви напередодні Першої світової війни.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «надходить важка історична хвиля…», «нічого не вдіяли…, щоб утримати мир у Європі», «війни хоче цар російський», «Історичний ворог України, не може спокійно дивитися, що не вся Україна в його руках» – чітко вказують на те, що відозва оприлюднена напередодні Першої світової війни.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання має на меті перевірку вмінь встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

На ухвалення ІІІ Універсалу у листопаді 1917 р. вплинув більшовицький переворот у Петрограді, який Українська Центральна Рада засудила.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

До виконання кластерних завдань № 5–7 треба підходити комплексно.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Першочергово треба визначити, що це за джерело і які викладені в ньому основні положення.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки Брестського миру.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Німці увійшли до Києва, поводяться коректно, але як пани…», «здійснюється справжня окупація», «українці грають сумну роль маріонеток», «привели до своєї країни іноземних поневолювачів» – чітко вказують на те, що йдеться про наслідки Брестського миру.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

До виконання кластерного завдань №5-7 треба підходити комплексно.

Ключові словосполучення – «Німці увійшли до Києва, поводяться коректно, але як пани…», «здійснюється справжня окупація», «українці грають сумну роль маріонеток», «привели до своєї країни іноземних поневолювачів» – чітко вказують на те, що мова йде про наслідки Брестського миру, який підписали представники Української Народної Республіки доби Центральної Ради.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

До виконання кластерних завдань № 5–7 треба підходити комплексно.

Ключові словосполучення свідчать, що йдеться про наслідки Брестського миру, який підписали представники Української Народної Республіки доби Центральної Ради, сподіваючись на допомогу у вигнанні з України більшовиків.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність інформації, отриманої з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на картосхемі зображено територію УСРР на 1921 р. На це вказують обриси кордонів і назви сусідніх держав.

Стрілками на карті позначено Другий «зимовий похід» Повстанської армії УНР, який відбувався в жовтні-листопаді 1921 р. під керівництвом Ю. Тютюнника. Похід завершився поразкою з декількох причин: невдало було обрано час походу; завдяки діяльності радянських спецслужб задум походу був цілком відомим і радянська сторона готувала пастку. Лише завдяки збігу обставин вдалося уникнути повної катастрофи. Натомість поразка походу позначилася трагедією під Базаром, де в полон до Червоної Армії потрапило 359 українських бійців, які за відмову перейти на бік червоних були розстріляні біля м. Базар (позначено на картосхемі).

Відповідь – Г.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено перший пам’ятник Т. Шевченку, який створив скульптор Іван Кавалерідзе у Ромнах.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом. А також знання основних наслідків Голодомору.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність інформації, отриманої з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на картосхемі зображено територію УСРР початку 1930-х рр. На це вказують обриси кордонів і назви сусідніх держав і республік СРСР.

Штрихуванням на карті позначено регіони, які, згідно з дослідженнями українських вчених, мали найбільші людські втрати від Голодомору 1932–1933 рр.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 рр.

Завдання має на меті перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено Є. Коновальця, А. Мельника, С. Бандеру. Усі вони в різний час були головами проводу українських націоналістів.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО. Проте визначення поняття чи терміна передбачає перевірку вмінь аналізу історичних джерел (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – поняття/термін.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «при вимушеному відході», «не залишати ворогу», «рятувати», «вивезення у тилові райони» – чітко виокремлюють елементи поняття евакуація.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Завдання має на меті перевірку знань основних фактів періоду радянсько-німецької війни 1941–1945 рр., яка була складовою Другої світової війни.

У грудні 1942 р. після перемоги в Сталінградській битві радянські війська просунулися на захід і розпочали вигнання нацистів з території України. Остаточно війська нацистської Німеччини та її союзників були вигнані з території України в жовтні 1944 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Кластерні завдання №14–16  потребують комплексного підходу для їх виконання.

Завдання має на меті перевірку вмінь аналізу історичного джерела.

Ключові слова-маркери – «дозвіл на проведення собору… у Львові», «рублі», «агенти» – дають змогу визначити, що йдеться про Львівський неканонічний собор 1946 р., який скасував Берестейську унію та об’єднав УГКЦ з Російською Православною церквою.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Кластерні завдання №14–16  потребують комплексного підходу для їх виконання.

Завдання має на меті перевірку знань процесів, пов’язаних з боротьбою радянської влади з Українською Греко-Католицькою церквою.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Кластерні завдання № 14–16 потребують комплексного підходу до їх виконання.

Ключові слова дають змогу визначити, що йдеться про об’єднання Української Греко-Католицької церкви з Російською Православною церквою.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Завдання має на меті перевірку знання основних понять, пов’язаних з періодом історії України в другій половині 1950-х – першій половині 60-х рр.

Це період, який отримав назву «відлига» і пов'язаний з перебуванням при владі в СРСР Микити Хрущова.

Серед широкої реформаторської діяльності партійного і державного лідера виділяються соціальні реформи, які сприяли життєвому рівню населенню. Одна із соціальних реформ передбачала забезпечення населення житлом. З цією метою розгорнулося широкомасштабне житлове будівництво. Типові будинки, які зводилися отримали назву «хрущовки».

«Хрущовки» – народна назва зазвичай чотири- чи п'ятиповерхових панельних/цегляних багатоквартирних будинків без технічного поверху, ліфта і сміттєпроводу, що почали масово споруджуватися в СРСР під час перебування при владі М. Хрущова для розв’язання житлової проблеми.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Завдання передбачає знання основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО.

Дисидентство (від лат. dissidens – незгодний) – суспільно-політичне або релігійне явище, характерне для держав з антидемократичним (авторитарним чи тоталітарним) режимом. Виявляється у відкритих мирних виступах незначної частини діячів (рідше організацій) проти панівного державного ладу або загальноприйнятих норм, протистоянні офіційній ідеології й політиці, відступництві від учення панівної церкви.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Завдання має на меті перевірку знань змісту ідеологічної концепції розвитку СРСР («Розвинутий соціалізм»), яка стала основою періоду «застою».

«Розвинутий соціалізм» – концепція, висунута 1967 року для нівелювання положень Програми КПРС, ухваленої 1961 року, яка стверджувала, що «нинішнє покоління радянських людей буде жити при комунізмі».

Концепція була закріплена в преамбулі Конституції СРСР 1977 р., яка стверджувала, що неможливо здійснити негайний «стрибок» у комунізм. Має пройти час, упродовж якого соціалізм повинен розвиватися на власному ґрунті. Саме такий соціалізм називається «зрілим», «розвинутим». Основні складові «розвинутого соціалізму» – це «загальнонародна держава» і «нова історична спільнота людей – радянський народ».

Стверджувалося, що за розвинутого соціалізму суспільство розвивається без конфліктів під «науковим» керівництвом КПРС. Проте ця концепція не врятувала СРСР від всеохопної кризи й розпаду. Негативним її проявом для розвитку України стало посилення процесу русифікації та скорочення сфери вживання української мови.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку знань сфери діяльності зазначених діячів другої половини ХХ ст.

Життя та діяльність Сергія Параджанова, Івана Миколайчука, Леоніда Бикова були тісно пов’язані з українським кінематографом, зокрема (Параджанов і Миколайчук) – із розвитком українського поетичного кіно.

Відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України (1985–1991 рр.)

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела як карикатура, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час.

Однак треба пам’ятати, що карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому треба особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури.

У загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Ключовими в карикатурі є такі маркери: зображення генерального секретаря ЦК КПРС М. Горбачова, слово-маркер «Ринок» і вислів фразеологізм – «довести до ручки».

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена явищу періоду Перебудови в СРСР, який був започаткований у квітні 1985 р. Економічні реформи цього періоду, які передбачали запровадження елементів ринкової економіки, призвели до розвалу радянської економічної моделі і стрімкому зубожінню населення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Завдання має на меті перевірку знань основних рис розвитку України наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст.

У цей період в економіці України спостерігається припинення десятирічного падіння виробництва, приборкання економічної кризи та інфляційних процесів.

Проте в цей час відбувається завершення становлення системи олігархічних фінансово-промислових груп, які постали через корупцію й непрозорість процесу приватизації. Ці групи взяли під контроль усі галузі економіки України і розподіл державного бюджету й активно стали впливати на політичні процеси в країні.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Завдання має на меті перевірку сформованості вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

21 листопада 2013 р. за кілька днів до Вільнюського саміту східного партнерства Кабінет Міністрів України вирішив призупинити процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Відмова уряду від європейського курсу, який асоціювався в українців з поліпшенням якості життя, реформуванням країни, став останньою краплею, яка змусила народ вийти на вулицю після першого ж заклику. Спроба влади силою розігнати Євромайдан дала поштовх Революції Гідності, яка призвела до повалення режиму Януковича.

2 березня новий уряд розпорядився відновити процес підготовки до підписання угоди. 21 березня представники ЄС і Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк підписали політичний блок Угоди – частину документа, яка стосується політичної взаємодії, питань безпеки та боротьби з тероризмом.

27 червня 2014 р. підписано економічну частину Угоди. 16 вересня 2014 р. Верховна Рада схвалила законопроект про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом, який в той самий день був підписаний Президентом України Петром Порошенком. Однак на вимогу Росії 12 вересня 2014 р. в Брюсселі на переговорах «Україна – Росія – ЄС» була досягнута домовленість про відтермінування імплементації угоди про створення зони вільної торгівлі Україна – ЄС до 31 грудня 2015 р.

З 1 листопада 2014 р. Україна приступила до реалізації основних положень Угоди, за винятком створення зони вільної торгівлі. З 1 січня 2016 р. в режимі тимчасового застосування також почали діяти положення щодо зони вільної торгівлі. Ратифікація Угоди була завершена з боку Євросоюзу 11 липня 2017 р. (затвердження Радою Європейського союзу). Угода повністю набула чинності 1 вересня 2017 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція. Україна в Першій світовій війні

Завдання має на меті перевірку знань дат, передбачених Програмою ЗНО.

Українська Центральна Рада була утворена в 1917 р.

Легіон Українських січових стрільців було сформовано в 1914 р.

Брестський мирний договір між УНР і країнами Четвертного союзу було укладено в 1918 р.

Брусиловський прорив (вдалий наступ російської армії) відбувся у 1916 р.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.)

Завдання має на меті перевірку знань основних фактів біографії українських діячів.

М. Волобуєв – український економіст 1920-х років, автор концепції економічної самодостатності УСРР.

Л. Курбас – актор, режисер, новатор українського театру, керівник мистецького об’єднання «Березіль».

О. Шумський – радянський політичний діяч, нарком освіти УСРР, активний провідник політики «українізації».

В. Липківський – церковний та освітній діяч, історик, перший митрополит Української автокефальної православної церкви.

Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України (1985–1991 рр.). Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.). Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Ключові в джерелі № 1 словосполучення-маркери – «вихід на політичну арену… нових суспільних формувань», «характер виборів… акцент на альтернативності» – чітко вказують на перші альтернативні вибори до Верховної Ради УРСР навесні 1990 р. Ця подія відповідає періоду розпаду Радянського Союзу та відродження незалежності України (1985–1991 рр.).

Ключові в джерелі № 2 словосполучення-маркери – «стійкість і мужність української армії», «підтримка армії з боку народу», «тиск Заходу», «Росія… агресія» – указують на те, що в джерелі йдеться про збройну агресію Росії проти України (2014 і понині).

Ключове в джерелі № 3 словосполучення-маркер – «звільнити з-під адміністративного нагляду кримських татар» – чітко вказує на один із заходів влади СРСР періоду десталінізації. Проте цей захід був обмеженим. Кримським татарам, які були депортовані у 1944 р., не дозволили повернутися на батьківщину.

Ключові в джерелі № 4 словосполучення-маркери – «У СРСР побудоване розвинене соціалістичне суспільство», «нова історична спільнота – радянський народ» – чітко вказують на ідеологічні гасла, які були сформульовані наприкінці 1960-х рр. і закріплені в Конституції СРСР 1977 р.

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні

Завдання спрямоване на перевірку вмінь установлення послідовності подій махновського руху.

Підрозділи Махна відіграли одну з ключових ролей у розгромі військ генерала П. Врангеля в Криму в 1920 р.

Н. Махно був одним з організаторів селянських повстань проти гетьмана П. Скоропадського 1918 р.

Під час наступу Білої армії генерала А. Денікіна в Україні та на Москву восени 1919 р. загони Н. Махна розгромили тил його армії.

Підрозділи Н. Махна взяли участь у придушенні антирадянського повстання отамана М. Григор’єва влітку 1919 р.

Відповідь: БГВА.

ТЕМА: Українська революція. Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.). Західна Україна в 1921–1939 рр.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь установлення послідовності подій, які відображені в уривках джерел.

У цьому випадку джерелами є фрагменти перших шпальт газет першої половини ХХ ст. Предмет ідентифікації в завданні – події, відображені на шпальтах газет.

Ключові в джерелі А словосполучення-маркери – «Приватний капітал в Україні», «Концесії у СРСР» – чітко вказують на те, що газета відображає події, які відбувалися в радянській Україні за часів непу (1921–1929 рр.).

Ключові в джерелі Б словосполучення-маркери – «З Української Народної Республіки», «Німці і українці», «Винниченко в Києві» – чітко вказують на те, що газета відображає події, які відбувалися після вступу німецьких військ у Київ у березні 1918 р.

Ключові в джерелі В словосполучення-маркери – «Акт проголошення Української Держави», «Самостійна Україна» – чітко вказують на те, що газета відображає подію проголошення Акта відновлення Української Держави, що відбулося 30 червня 1941 р. у Львові.

Ключові в джерелі Г словосполучення-маркери – «Завзяті бої за Хуст», «Січове військо веде геройську боротьбу», «Президент Волошин» – чітко вказують на те, що газета відображає події угорської агресії проти Карпатської України в березні 1939 р.

Відповідь: БАГВ.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.)

Завдання має на меті перевірку вмінь визначати причинно-наслідкові зв’язки і знання змісту нової економічної політики.

Нова економічна політика (неп) – економічний курс більшовиків у 1921–1929 рр., ухвалений на Х з’їзді партії. Передбачав забезпечити вихід з економічної і політичної кризи шляхом повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткового відновлення приватної власності. Це був тимчасовий відступ більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму. Під контролем держави залишалися «командні висоти» (провідні галузі промисловості і зовнішня торгівля).

Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком. Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства і промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.

Реалізація політики супроводжувалася неодноразовими кризами хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928), появою безробіття і зростанням соціальної нерівності (поява непманів). У 1929 р. Й. Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, відкинув політику непу.

Відповідь: 2, 4, 7.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання візуального історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – процес колективізації.

Ключовими у джерелі маркери є художні образи «колгоспниці» і «куркуля» і гасла-словосполучення – «Іди в колгосп», «Усі разом дамо куркулю відсіч», «шкодить робітникам і селянам той, хто розпродає і вирізає худобу», «З усім інвентарем до колгоспу вступай, не ріж свою худобу», «Організуємо колективний двір для худоби» – чітко вказують на правильні відповіді: плакат створює негативний образ заможного селянина (куркуля); поява плакату зумовили негативні наслідки спроби суцільної колективізації в 1929–1930 рр. (щоб не віддавати у колгосп селяни вирізали більше половини худоби, поголів’я якої не вдавалося відновити декілька десятиліть); плакат агітував за усуспільнення власності.

Відповідь: 1, 2, 4.

ТЕМА: Стародавня історія України

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність інформації, отриманої з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на картосхемі зображено ймовірні межі Великої Скіфії. На це вказують географічні об’єкти. Особливо на скіфів вказують зазначені скіфські царські кургани: Товста Могила, Чортомлик, Солоха, Гайманова Могила; сусідство зазначеної території з грецькими містами-державами: Тіра, Ольвія, Херсонес.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава

Завдання має на меті перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

Перший відомий договір Русі з Візантією був укладений князем Аскольдом у 860 р. після його переможного походу на Константинополь.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – причини припинення полюддя київськими князями після смерті князя Ігоря.

Ключові в джерелі А словосполучення-маркери – «мовив Олег Аскольдові і Дірові», «винесли Ігоря… син Рюрика» – чітко вказують на подію, яка започаткувала правління династії Рюриковичів у Києві (882 р.).

Ключові в джерелі Б словосполучення-маркери – «древляни вбили… Ігоря», «Іскоростень» – чітко вказують на події 945 р., коли князь Ігор намагався стягнути з древлян повторну данину, за те і був убитий.

Ключові в джерелі В словосполучення-маркери – «вчинив мир зі своїм братом Мстиславом», «розділили по Дніпру Руську землю» – чітко вказують на події розподілу Русі між Мстиславом і Ярославом Мудрим (1024 р.)

Ключові в джерелі Г словосполучення-маркери – «Ішла Ольга до Новгорода», «встановила вона погости і данину, і оброки. І ловища», – чітко вказує на реформаторську діяльність княгині Ольги.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО.

Народні збори, на яких обговорювалися та вирішувалися громадські справи у деяких народів, країнах, зокрема, в Русі-Україні називалися віче.

Відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-Руська держава. Українські землі у складі Великого Князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – князь Лев Данилович.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «місто Львів, що сам будував ще за батька», «жив у злагоді з татарами», «ходив на Польщу…, Литву…, Угорщину», «здобув… Люблін». – чітко вказують на те, що в уривку джерела йде мова про князя Лева Даниловича.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Литовсько-Руська держава. Українські землі у складі Великого Князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Завдання перевіряє знання основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

У 1478 р. Кримське ханство потрапило у васальну залежність від Османської імперії.

Відповідь – Г.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено костел святого Варфоломія в Дрогобичі.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Завдання має на меті перевірку вмінь встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

Однією з причин появи полемічної літератури на українських землях стало укладення унії між православною та католицькою церквами. Ще однією причиною став запроваджений Папою Римським Григорієм ХІІІ перехід з юліанського на григоріанський календар, проти якого виступила Православна церква.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – Куруківська угода.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «козаки повинні будуть коритися виключно старшому, якому самі собі оберуть», «реєстр …6 тисяч», «1000…козаків…місять перебувати на Низу. . . » – чітко вказують на те, що джерелом, яз якого наведено уривок, є Куруківська угода 1625 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – україно-московський договір.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «ґвалтом взяли присягу», «нерадо прийнявши московитів… не присягали, і присягати не хочуть», «швидше помруть, ніж будуть присягати московському царю» – чітко вказують на те, що в уривку джерела описана реакція населення на україно-московський договір.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання має на меті перевірку знань основних подій періоду Руїни.

У добу Руїни Запорозька Січ виступала самостійною військово-політичною силою. У період з 1667 р. (Андрусівське перемир’я) по 1686 р. (Вічний мир) вона формально перебувала під подвійним управлінням московського царя і польського короля.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання має на меті перевірку знань основних подій часів Руїни. У результаті Чигиринських походів 1677–1678 рр. турецькі війська встановили контроль над Правобережною Гетьманщиною.

«Великий згін» – насильне переселення (депортація) мешканців Правобережжя на Лівобережну Україну (Гетьманщину), зорганізоване гетьманом Іваном Самойловичем у 1678–1679 рр. з метою позбавлення політичних противників соціальної бази і знелюднення території, яка переходила під управління Османської імперії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання має на меті перевірку знань основних процесів соціально-економічного розвитку періоду гетьманства І. Мазепи.

У цей час козацька старшина, наслідуючи шляхту, перетворилася на великих землевласників і стала активно застосовувати щодо селян, які проживали на їх землях, методи позаекономічного примусу, фактично відновивши панщину.

Гетьман І. Мазепа, з одного боку, щоб задовольнити прагнення старшини, а з іншого боку, щоб не допустити зловживань, які можуть призвести до соціального вибуху, узаконює в 1701 р. панщину в розмірі два дні на тиждень. Така соціальна політика не сприяла популярності гетьмана серед широких верств суспільства.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО. Визначення поняття чи терміна передбачає перевірку вмінь аналізу історичних джерел (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – поняття/термін.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Гонта», «приборкання заворушень хлопів» – чітко вказують на події Коліївщини.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання має на меті перевірку знань основних економічних процесів першої половини ХІХ ст.

Серед запропонованих варіантів відповідей лише варіант А відповідає умові завдання.

Промисловий переворот на українських землях у складі Російської імперії розпочався у 1830–1840-і рр.

Кооперативний рух зародився у 1860-ті рр.

Перша залізниця була прокладена у 1865 р. між Одесою і Балтою.

Фільваркове господарство з’явилося ще у ХVІ ст.

Відповідь – А.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено автопортрети Тараса Шевченка в різні роки його життя. Саме портрет під літерою Г був створений митцем відразу після викупу його з кріпацтва. Інші портрети були створені у більш зрілому віці: за часів перебування у Петербурзі і в засланні. До того ж знання портретного зображення під літерою Г передбачено Програмою ЗНО.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – діяльність «Руської трійці».

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «книжечку, написану руською і надруковану… в Буді у 1837 р. під назвою «Русалка Дністровая» – чітко вказують на діяльність «Руської трійці».

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО, а також знання основних подій, пов’язаних з «весною народів» на українських землях.

«Весна народів» – узагальнювальна образна назва демократичних, національно-визвольних революцій, які прокотилися Європою у 1848–1849 рр.

Хоча революції були придушені, вони сприяли становленню демократичних інститутів (парламенти, конституції тощо) і національних держав. Ці революційні події охопили і західноукраїнські землі, які входили до складу Австрійської імперії. Львів у роки революції був центром як польського, так і українського національних рухів. Зокрема, у Львові у травні 1848 р. було засновано Головну Руську Раду, яка стала керівним центром українського руху.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – «Історія русів».

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «пам’ятка української історіографії», «виразна ідеологічна спрямованість – ідеї автономізму, окремішності, у намаганні провести чітку грань між Україною та… Росією», «приєднуючись до Польщі чи Москви, населення України вважало себе повністю рівним і діяло на умовах цілковитої рівноправності» – чітко вказують на те, що йдеться про історичний твір «Історія русів», який поширювався наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. у рукописному вигляді серед прихильників відновлення автономії України часів гетьманщини. Уперше був опублікований у 1846 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання має на меті перевірку вмінь встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

Ключовою подією реформ 1860–1870-х рр. в Російській імперії стало скасування кріпацтва.

Отримання селянами особистої свободи при грабіжницькому характері земельної реформи, яка породила малоземелля і аграрне перенаселення, стало передумовою формування ринку вільнонайманої праці. Бідність гнала селян у пошуках заробітку в місто, де на цей час відбувається широке промислове будівництво.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання має на меті перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичну постать.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено М. Драгоманова, який був публіцистом, істориком, одним з провідних діячів громадівського руху, видавцем першого українського політичного журналу «Громада», що виходив у Женеві.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання має на меті перевірку знань подій, пов’язаних з діяльністю народовців.

Народовці – це представники, однієї з течій українського руху в Галичині у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Спочатку їх діяльність мала культурницький характер, а згодом вони перейшли до політичної боротьби і заснували одну з найвпливовіших у Галичині українських політичних партій – Українську народно-демократичну партію. За часів культурницької діяльності, щоб поширити свій вплив і сприяти просвіті народу у 1868 р. заснували товариство «Просвіта».

Відповідь – – А.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Завдання має на меті перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

Чернівецький університет було відкрито у 1875 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава

Завдання має на меті перевірку знань основних фактів біографії великих київських князів.

Олег об’єднав північні та південні руські землі, захопивши Київ у 882 р.

Святослав у 964-966 рр. здійснив похід, розгромивши Хозарський каганат.

Володимир Великий після хрещення Русі заклав Десятинну церкву і для її зведення запровадив перший постійний податок – десятину.

Ярослав Мудрий уклав перший кодифікований звід руських законів – «Руська правда».

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст. Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Ключові в джерелі № 1 словосполучення-маркери – «війська реєстрового… двадцять тисяч», «має бути зареєстроване у воєводстві Київському» – чітко вказують на умови Білоцерківського договору (1651 р.).

Ключові в джерелі № 2 словосполучення-маркери – «дозволяє мати його королівська милість сорок тисяч Війська Запорозького», «Київському, Брацлавському воєводстві» – чітко вказують на умови Зборівського договору (1649 р.).

Ключові в джерелі № 3 словосполучення-маркери – «Україна… знов єднається із Королівством Польським і Великим Князівством Литовським під назвою Великого Князівства Руського», – чітко вказують на умови Гадяцького договору (1658 р.).

Ключові в джерелі № 4 словосполучення-маркери – «Київ має залишати на стороні… царської величності», «козаки, що. . на Січі… мають бути у володінні… царської величності» – чітко вказують на умови «Вічного миру» (1686 р.).

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання має на меті перевірку вмінь встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

Одним з наслідків російсько-турецької війни 1768–1774 рр. була остаточна ліквідація Запорозької Січі.

Наслідком російсько-турецької війни 1806–1812 рр. було включення Бессарабії до складу Російської імперії

Російсько-турецька війна 1828–1829 рр. призвела до ліквідації Задунайської Січі

Кримська війна 1853–1856 рр. створила передумови скасування кріпосного права в Наддніпрянській Україні.

Відповідь: 1–В, 2–Г, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Завдання спрямоване на перевірку вмінь встановлення послідовності подій. У цьому випадку треба визначити послідовність подій, пов’язаних з монгольською навалою на руські князівства.

Облога та розорення Києва військом хана Батия відбулась у 1240 р.

Битва русько-половецьких військ з монголами на р. Калка – у 1223 р.

Розорення монголами Переяслава та Чернігова сталася у 1239 р.

Галицько-Волинську державу монголи спустошили у 1240–1241 рр.

Відповідь: БВАГ.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь встановлення послідовності подій, сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Ключові в джерелі А словосполучення-маркери – «М. Голіцин», «вдруге з російськими військами ходили в Крим», «приєднався гетьман І. Мазепа з козаками» – чітко вказують на події Другого кримського походу 1687 р.

Ключові в джерелі Б словосполучення-маркери – «поляки удалися до трактатів з росіянами», «Андрусів», «відступивши росіянам на тринадцять років» – чітко вказують на Андрусівське перемир'я між Річчю Посполитою і Московією 1667 р.

Ключові в джерелі В словосполучення-маркери – «гетьман І. Виговський», «Сосновка. . переправа», «велике царське військо князя Ромадановського», «бій великий був», «хан з Ордами з Торговиці рушив», «багато царських людей полягло» чітко вказують на перебіг битви під Конотопом 1659 р., де було розгромлено військо московського царя.

Ключові в джерелі Г словосполучення-маркери – «(турчин) постановив… розорити війною Чигирин», «Юрій Хмельницький», «Чигирин з усією Україною схилити під турецьку владу» – чітко вказують на події Чигиринських походів турецьких військ 1677, 1678 рр.

Відповідь: ВБГА.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Завдання має на меті перевірку знань основних віх діяльності галицько-волинського князя Романа Мстиславовича, який правив у 1168–1205 рр. у Новгородському, Волинському, Галицькому та Київському князівствах.

Серед запропонованих варіантів відповіді характеризують діяльність князя такі:

об'єднав галицькі і волинські землі (1199 р.);

проводив активну зовнішню політику;

був фактичним володарем Київського і Переяславського князівств (у 1203–1205 рр.).

Відповідь: 2, 4, 6.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання має на меті перевірку знань основних подій періоду гетьманства І. Мазепи.

Перехід гетьмана І. Мазепи на бік швецького короля Карла ХІІ як реакція на антиукраїнську політику московського царя мав далекосяжні наслідки для Козацької держави.

Цар Петро І для приборкання виступу здійснив такі заходи:

влаштував вибори нового гетьмана – І. Скоропадського;

знищив гетьманську резиденцію Батурин з усіма мешканцями (1708 р.);

зруйнував Чортомлицьку Січ (1709 р.) як покарання січовиків на чолі з кошовим отаманом К. Гордієнком за підтримку повстання гетьмана І. Мазепи.

Відповідь: 4, 6, 7