ЗНО онлайн 2018 року з історії України – пробний тест

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900-1914 рр.

Завдання передбачає перевірку вмінь аналізувати історичні джерела, а також знань процесів розвитку українського національно-визвольного руху на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорщини наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Слова-маркери в уривку джерела – «поляки боялися хлопської організації», «назва «Січ» – вказують на спортивно-фізкультурну організацію (спортивно-пожежно-руханкове товариство) «Січ», що постала в Галичині у 1900 р. завдяки діяльності Кирила Трильовського (січовий батько).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Завдання передбачає перевірку вміння визначати подію, здійснивши аналіз історичного джерела.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану в уривку джерела. Визначаємо слова-маркери.

Другий. Співвідносимо отриману інформацію з варіантами відповідей.

У цьому випадку в джерелі йдеться про мету участі Росії в Першій світовій війні, її загарбницькі плани щодо українських земель.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «злиття землі Ярослава Осмомисла, князів Данилаі Романа з Імперією» – чітко ввказуєть на те, що йдеться про Східну Галичину, яка за княжих часів була Галицьким (князь Ярослав Осмомисл), а згодом Галицько-Волинським князівством (князь Данило Романович). Ці землі були загарбані росіянами під час наступу 1914 р., який отримав назву «Галицька битва».

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання передбачає перевірку вмінь аналізу змісту історичного джерела.

У цьому випадку – І Універсалу УЦР.

Цей документ, оприлюднений у червні 1917 р. декларував намір «творити новий лад вільної автономної України»: «Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючи з державою російською, хай народ український на своїй Землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і лад на Вкраїні дають — вибрані вселюдним, рівним, прямим і тайним голосуванням Всенародні Українські Збори (Сейм). Всі закони, що повинні дати той лад тут у нас, на Вкраїні, мають право видавати тільки наші Українські Збори».

Відповідно, гасло, яке відповідає змісту І Універсалу УЦР – це «Автономію Україні!».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр).

До виконання кластерних завдань 5–7 треба підходити комплексно. 

Першочерговим завданням є визначення, що це за джерело і які викладені в ньому основні положення. У цьому випадку подано уривок зі звернення УЦР до населення у зв’язку зі вступом в Україну німецько-австрійських військ. На це вказують слова і словосполучення-маркери: «допомагаючи українському уряду в боротьбі з насильниками і грабіжниками», «війська вступили на територію України», «не мають ніяких ворожих нам намірів», «Німеччина і Австро-Угорщина також мають велику потребу, щоб на Україні наства…».

Визначення документа дає змогу відповісти на завдання.

Вступ німецько-австрійських військ, як союзних Україні, став можливим у результаті підписання Брестського мирного договору у лютому 1918 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр).

До виконання кластерних завдань 5–7 треба підходити комплексно. 

Визначення документа дає змогу відповісти на завдання.

Німецько-австрійські війська надавали допомогу у боротьбі з більшовиками Українській Народній Республіці, з якою і було підписано Брестський мир.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр).

До виконання кластерних завдань 5–7 треба підходити комплексно. 

Німеччина і Австро-Угорщина мали велику потребу в Україні через виснаженість у Першій світовій війні власних продовольчих і сировинних ресурсів. Саме постачання продовольства і сировини було умовою надання воєнної допомоги УНР з боку Німеччини і Австро-Угорщини.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр). Список персоналій для візуального розпізнавання

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті, які передбачені Програмою ЗНО.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено П. Скорпадського (позачено літерою «А»), С. Петлюру («Б»), М. Грушевського («В»), Є. Петрушевича («Г»).

У квітні 1918 р. до влади в результат державного перевороту прийшов П. Скоропадський, який був проголошений гетьманом Української Держави.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу візуальних, письмових джерел і одночасно картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), вміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді. Також треба звернути увагу на назву карти.

Отже, на картосхемі, яку була вміщена на сторінках газети «Українська трибуна» зображено територію УСРР, БСРР і європейської частини РСФРР. Картосхема відображає одну з причин масового голоду, який охопив Поволжя, Кубань і південно-східні регіони УСРР – неврожай сільськогосподарських культур, зумовлений посухою. Зазначена причина вказує на голод, який охопив ці регіони в 1921 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929-1939 рр.  

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь визначати причинно-наслідкові зв’язки.

Форсована індустріалізація в УСРР призвела до завершення націоналізація приватної власності. Політика індустріалізації розпочалася здійснюватися за часів непу, коли ще значна частина середніх і дрібних підприємств перебувала в руках приватних власників. Націоналізація цих підприємств стала одним з джерел здійснення індустріалізації.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 рр.

Завдання передбачає перевірку знань фактів біографії історичних постатей, передбачених Програмою ЗНО.

Августин Волошин у 1920-ті – 1930-ті рр. був лідером українського руху на території Закарпаття, яке в цей період входило до складу Чехословаччини.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)

Завдання передбачає перевірку знань фактів біографії історичних постатей, передбачених Програмою ЗНО.

Радянський льотчик, тричі Герой Радянського Союзу, виходець з України – це Іван Кожедуб. За роки Другої світової війни він збив 62 літаки противника.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння здобувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність інформації, отриманої з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на картосхемі зображено події Другої світової війни, пов’язані з вигнанням нацистських окупантів з України. Напрями наступу радянських військ зображені на Правобережній Україні та в Криму. Події на цих теренах відбувалися в січні-травні 1944 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Завдання спрямоване на перевірку вмінь аналізу історичного джерела, знань основних подій, дат, понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО.

До виконання кластерних завдань 5–7 треба підходити комплексно.

Першочерговим завданням є визначення, що це за джерело і які основні положення викладені в ньому.

У цьому випадку подано уривок джерела, який оповідає про події часів здійснення комуністичною польською владою операції «Вісла». На це вказують слова і словосполучення-маркери: «Центрального табору праці в Явожно, розташованого на території філіалу колишнього концентраційного табору в Освенцимі», «особи, “підозрювані у зв’язках з УПА”», «селяни, які потрапили до табору через так звану “колективну відповідальність”», «через концентраційний табір пройшло 3 936 українських в’язнів», «160 в’язнів унаслідок тортур і самогубств загинули».

Наповнення табору в’язнями відбувалося внаслідок реалізації операції «Вісла».

Операція «Вісла» (28 квітня – 29 липня 1947 р.) – військово-політична операція польської комуністичної влади, що стала інструментом етнічної чистки та полягала в депортації всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя) до її північно-західних земель. Операція підірвала соціальну базу діяльності УПА і призвела до припинення її діяльності на цих територіях («Закерзоння»).

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

До виконання кластерних завдань 5–7 треба підходити комплексно.

Подано уривок джерела, який оповідає про події часів здійснення комуністичною польською владою операції «Вісла».

Операція «Вісла» здійснювалася у 1947 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

До виконання кластерних завдань 5–7 треба підходити комплексно.

У джерелі йдеться про події часів здійснення комуністичною польською владою операції «Вісла».

Функціонування «табору праці» було складовою процесу депортації.

Депортація – примусове, насильницьке переселення людей за межі місць їх постійного проживання.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

У цьому випадку з чотирьох запропонованих треба визначити картину видатного майстрині пензля Катерини Білокур. Стильові ознаки дають змогу вказати, що картина К. Білокур позначено літерою В.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію вміння здобувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Загалом інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена негативним проявам декларативності основних положень Конституції СРСР, зокрема, «Україна має право виходу з СРСР». На це вказують персонажі карикатури: Йосип Сталін (тримає в руці Конституцію) і українець, який міцно прив’язаний до гирі, на якій напис «Москва».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965-1985 рр.)

Завдання передбачає перевірку знань про економічний розвиток УРСР на початку 1980-х рр.

Для виконання завдання треба свої знання зіставити із запропонованими відповідями і обрати правильну, яка характеризує особливості економічного розвитку у зазначений період.

Із запропонованих особливостей характерним було стрімке зростання дефіциту товарів народного споживання.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965-1985 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО.

Із запропонованих варіантів відповіді наведені ознаки вказують на поняття номенклатура.

Номенклатура – перелік посад, правляча верхівка соціалістичного суспільства, що володіє певними соціальними привілеями.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України (1985-1991 рр.)

Завдання передбачає перевірку знань основних подій, визначених Програмою ЗНО.

Напередодні розпаду СРСР у складі УРСР у лютому 1991 р. було створено територіальну автономію – Кримську Автономну Радянську Соціалістичну Республіку. Рішення про її утворення було схвалено на кримському референдумі (93,26% – «за») 20 січня 1991 р. Єдиною політичною силою, яка виступила проти референдуму була Організація кримськотатарського національного руху.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Завдання передбачає перевірку знань основних віх державотворчого процесу в Україні.

Наведений уривок джерела є статтею 2 розділу I Конституції України.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь аналізувати історичне (візуальне) джерело.

У цьому випадку бачимо плакат, на якому зображено видатного поета Тараса Шевченка (можна впізнати за основними рисами обличчя й по напису) в однострої Збройних Сил України. Гасло плакату «Шевченко мобілізує» вказує на ту роль, яку відіграє поезія поета у зміцненні бойового духу українського війська в умовах розгортання російської агресії проти України.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.)

Утвердження тоталітарного режиму в 1929-1939 рр.

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь установлювати причиново-наслідкові зв’язки. Для розв’язання завдання треба співвіднести події і наслідки.

Запровадження в УСРР політики «коренізації» у 1923 р. призвело до широкої українізації багатьох сторін життя суспільства.

Започаткування нової економічної політики супроводжувалося запровадженням продподатку.

Створення СРСР у грудні 1922 р. призвело до обмеження державного суверенітету УСРР.

Початок насильницької колективізації спричинив розгортання спротиву селянства.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Українська революція.

Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр).

Завдання передбачає перевірку знань дат, передбачених Програмою ЗНО.

У грудні 1917 р. розпочалася перша війна радянської Росії проти УНР.

У листопаді 1918 р. було засновано Українську академію наук.

22 січня 1019 р. проголошено Акт Злуки УНР і ЗУНР.

У квітні 1920 р. було підписано Варшавську угоду між УНР і Польщею.

Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Україна в період загострення кризи радянської системи (1965-1985 рр.)

Завдання передбачає перевірку знань основних фактів біографії діячів української культури і громадських діячів (дисидентів) другої половини ХХ ст.

Василь Симоненко був автором збірки «Лебеді материнства», «Земне тяжіння», «самвидавської» сатири «Некролог кукурудзяному качанові», «Злодій», «Суд».

Микола Руденко – автор поезії «Всесвіт у тобі», «Оновлення», один із засновників і керівників Української Гельсінської групи.

Василь Стус автор збірок «Круговерть», «Зимове дерево», «Веселий цвинтар», член Української Гельсінської групи.

В'ячеслав Чорновіл автор «самвидавської» збірки «Лихо з розуму», журналу «Український вісник», член Української Гельсінської групи.

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–В, 4–Б.

ТЕМА: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр).

Завдання спрямоване на перевірку вмінь встановлення послідовності подій, сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова або словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – послідовність подій.

Ключові в джерелі «А» словосполучення-маркери – «У Петрограді зчинилися криваві події», «Частина людності Петрограда за керівництва більшовиків повстала озброєно проти Тимчасового правительства», «хоче накинути свою волю всій Російській республіці» – вказують на жовтневий (листопадовий) 1917 р. більшовицький переворот.

Ключові в джерелі «Б» словосполучення-маркери – «На час до вирішення справи… Установчими Зборами», «вищим органом Тимчасового уряду є Генеральний Секретаріат, котрого призначає …уряд по пропозиціям Центральної Ради» – вказують на зміст «Тимчасової інструкції…», яку ухвалив Тимчасовий уряд щодо діяльності Генерального Секретаріату (серпень 1917 р.)..

Ключові в джерелі «В» словосполучення-маркери – «Неможливо одночасно визнавати право на самовизначення й водночас робити грубий замах на це право», «Рада Народних Комісарів Великоросії», «Народної Української Республіки» – дають змогу визначити, що уривок є відповіддю УЦР на ультиматум Раднаркому Росії (грудень 1917 р.).

Ключове в джерелі «Г» словосполучення-маркер – «ми рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання», указує на зміст ІІ Універсал УЦР (липень 1917 р.).

Відповідь: ГБАВ.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.).

Західна Україна в 1921–1939 рр.

Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку вмінь встановлення послідовності подій, які відображені в історичних джерелах.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова або словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – події 1920-1940-х рр. на українських землях, які відображені на перших шпальтах газет.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери вказують на рік виходу вказаної газети.

Варіант відповіді «А». Словосполучення-маркери газета «Діло», «пацифікація» вказують на події на західноукраїнських землях у 1930 р., коли польська влада намагалась репресивними заходами придушити український національно-визвольний рух в Галичині.

Варіант відповіді «Б». словосполучення-маркери: «Держтеатр «Березіль», «Лесь Курбас», «трагедія "Жакерія"» дає змогу визначити, що йдеться про 1920-ті рр. У 1922–1926 рр. театр працював у Києві, з 1926 по 1933 рр. базувався в Харкові. Постановка трагедії «Жакерія» відбулась у 1925 р.

Варіант відповіді «В». Словосполучення-маркер «Автономію Карпатської України ухвалено» вказує, що в статті йдеться про події 22 листопада 1938 р., коли уряд Чехословаччини ухвалив закон про автономію Карпатської України.

Варіант відповіді «Г». Словосполучення-маркер «Створення Української Головної Визвольної Ради» вказує на 1944 р. Установчі збори УГВР (орган політичного керівництва українським визвольним рухом) відбулися в липні 1944 р. Президентом УГВР був Кирило Осьмак.

Відповідь: БАВГ.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.)

Завдання передбачає перевірку вміння визначати основні риси більшовицької політики в роки непу (1921–1929 рр.).

Із запропонованих варіантів відповіді політиці непу відповідають: дозвіл на використання найманої робочої сили; розвиток мережі сільськогосподарських кооперативів і споживчих товариств; звільнення від сплати податків господарств незаможних селян.

Відповідь: 1, 3, 5.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на фото зображено Першого секретаря ЦК КПРС Микиту Хрущова. Зображення його з качаном кукурудзи є додатковою підказкою для відповіді.

Наступний етап у виконанні завдання передбачає зіставлення наведених фактів з біографій з основними віхами діяльності М. Хрущова. За часів перебування його при владі в СРСР колгоспникам було надано право на пенсію, проведено масштабне індустріальне житлове будівництво, створено раднаргоспи (територіальні органи управління).

Відповідь: 1, 3, 5.

ТЕМА: Стародавня історія України

Завдання передбачає перевірку сформованості уявлень про джерельну базу досліджень кам’яного віку.

Більшість джерел тієї доби, що створюють картину господарського життя, віднайдена археологами. При археологічних дослідженнях вчені отримують речові пам’ятки. До того ж за кам’яної доби ще не існувало писемності, відповідно, писемні джерела відсутні.

Усні джерела за мільйони і сотні тисяч років, якщо і дійшли до нас, то у вкрай спотвореному вигляді і не створюють картини господарського життя.

Етнографічні джерела виконують допоміжну роль у реконструкції господарського життя людей кам’яного віку.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Стародавня історія України

Завдання передбачає перевірку вміння аналізувати зміст історичного джерела. У цьому випадку – зображення монети.

Монета, зображення якої наведено з двох сторін, дає можливість висловити припущення, що господарська діяльність держави була тісно пов’язана з землеробством, особливо з вирощуванням злакових культур.

Серед запропонованих варіантів відповіді лише грецькі міста-держави займалися експортом хліба. Грецькі літери на монеті додатково підтверджують цей висновок.

Племена трипільської культури, хоч і мали розвинене сільське господарство, але не користувалися монетами.

Племена скіфів і сарматів вели кочове господарство.

Населення Київської держави (Русі-України), хоч і займалося землеробством, але не виробляло зернові в товарній кількості для експорту. Тут панувало натуральне господарство.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Держава

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО. Визначення поняття чи терміна передбачає перевірку вмінь аналізу історичних джерел (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова або словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – дата події.

Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «переміг Ярослав… Розбіглися печеніги» вказує на 1036 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Держава

Завдання покликано перевірити знання абітурієнтів про основні напрямки зовнішньої політики великих київських князів і розташування земель, що входили до складу Київської держави (просторова компетентність).

Червенські міста – це група міст та укріплених замків X–XIII ст. на лівобережжі Західного Бугу. Наприкінці Х ст. під час двох походів вони були відвойовані князем Володимиром Великим у поляків («ляхів»). У 1018 р. князь Святополк передав їх під владу польського короля Болеслава І Хороброго. У 1031 р. під владу Русі їх повернули брати Ярослав Мудрий і Мстислав. До середини ХІV ст. вони перебували під владою Волинських князів і правителів Галицько-Волинської держави. Згодом були захоплені Польщею.

Відповідь – В.

ТЕМА: Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

 Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено церкву святого Пантелеймона поблизу Галича, яка була зведена у ХІІ ст. Церква поєднує в собі романський і візантійський стилі і зведена з місцевих матеріалів – тесаного каменю. Ці стильові особливості вказують на галицьку архітектурну школу, яка поєднувала в собі візантійську традицію і впли західноєвропейського мистецтва.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Держава

До виконання кластерних завдань 36-38 треба підходити комплексно.

Першочерговим завданням є визначення, що це за джерело і які основні положення викладені в ньому.

У цьому випадку подано літописний уривок, який оповідає про рішення Любецького з’їзду князів 1097 р. На це вказують такі слова-маркери: «Прибули Святополк [Ізяславич], і Володимир [Всеволодович], і Давид Ігоревич, і Василько Ростиславич, і Давид Святославич, і брат його Олег і зібралися [в городі] Любечі, щоб уладнати мир», «Відтепер з’єднаймося в одне серце й обережімо Руську землю», «Кожен хай держить отчину свою».

Таким чином, ідеться про період політичної роздробленості Київської Держави.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Держава

До виконання кластерних завдань 36-38 треба підходити комплексно.

У тексті до завдань подано літописний уривок, який оповідає про рішення Любецького князівського з’їзду 1097 р.

На це вказують такі слова-маркери: «Прибули Святополк [Ізяславич], і Володимир [Всеволодович], і Давид Ігоревич, і Василько Ростиславич, і Давид Святославич, і брат його Олег і зібралися [в городі] Любечі, щоб уладнати мир», «Відтепер з’єднаймося в одне серце й обережімо Руську землю», «Кожен хай держить отчину свою».

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Держава

До виконання кластерних завдань 36-38 треба підходити комплексно.

В літописному уривку йдеться про рішення Любецького з’їзду князів 1097 р. На це вказують такі слова-маркери: «Прибули Святополк [Ізяславич], і Володимир [Всеволодович], і Давид Ігоревич, і Василько Ростиславич, і Давид Святославич, і брат його Олег і зібралися [в городі] Любечі, щоб уладнати мир», «Відтепер з’єднаймося в одне серце й обережімо Руську землю», «Кожен хай держить отчину свою».

Після Любецького з'їзду князів удільні князівства зміцнили свою самостійність.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Литовсько-Руська Держава. українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Завдання передбачає перевірку знань основних подій, що відбувалися на українських землях у роки їх перебування під владою Великого князівства Литовського.

Розширення володінь ВКЛ до узбережжя Чорного моря відбулося за правління великого князя Вітовта у 20-ті рр. ХV ст. Тут він заснував фортеці в Хаджибеї (зараз Одеса), Каравулі, Білгороді (Акерман, зараз Білгород-Дністровський), Чорногороді, Дашеві (зараз Очаків). Він також сприяє утворенню незалежного Кримського ханства.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Завдання виконується у два етапи.

На першому етапі завдання передбачає перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті. Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено гетьман Петро Сагайдачний, князь Костянтин-Василь Острозький, митрополит Петро Могила, мандрівний філософ Григорій Сковорода.

На другому етапі треба дати відповідь на питання, визначивши засновника першої слов’яно-греко-латинської школи.

Перша подібна школа була заснована у 1576 р. в Острозі князем К.-В. Острозьким.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння здобувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність інформації, отриманої з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на картосхемі зображено частину території Речі Посполитої, що у 1648–1649 рр. була охоплена Національно-визвольною війною українського народу під проводом Богдана Хмельницького.

На це вказує напрям походу козацьких і кримськотатарських військ до Замостя (у цей час кримський хан був союзником козаків); місця важливих битв (Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Зборів); місце укладення договору (Зборів); урочистий вступ Б. Хмельницького як переможця до Києва; облоги міст (Львів, Замостя, Збараж).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО. Проте визначення поняття чи терміна передбачає перевірку вмінь аналізу історичних джерел (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова або словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – умови договору.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «розділили Україну навпіл», «хочуть нашу отчизну, милу Україну, занедбати» – вказують на умови Андрусівського перемир’я (1667 р.). Допоміжним елементом для правильного виконання завдання є зазначення ім’я гетьмана Петра Дорошенка (1665–1776 рр.), у період правління якого відбулася ця подія, і сторони, які домовлялися: московський цар і польський король.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння здобувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом. 

На картосхемі зображено територію українських земель на початок ХVІІІ ст. На це вказує зображення стрілками руху шведських і російських військ під час Північної війни (1700–1721 рр.); місце вирішальної битви – Полтавська битва (1709 р.), знищення столиці гетьманщини міста Батурина (1708 р.) і Чортомлицької Січі (1709 р.), район охоплений козацьким повстанням на Правобережжі під проводом полковника Семена Палія (1702–1704 рр.) після рішення влади Речі Посполитої про ліквідацію козацтва (1699 р.).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО. Визначення поняття чи терміна передбачає перевірку вмінь аналізу історичних джерел (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова або словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – причиново-наслідкові зв’язки.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Коли на хлопа надто тиснула панщина, він тікав … в опришки» – вказує на причини опришківського руху.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань про особливості економічного розвитку Наддніпрянської України в першій половині ХІХ ст. Для виконання завдання треба визначити, для яких періодів характерні економічні процеси, що зазначені у варіантах відповідей.

Зростання обсягів іноземних інвестицій в економіку українських земель у складі Російської імперії спостерігалося в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. і пов’язано це було з розвитком Донецько-Придніпровського економічного району.

Високий рівень концентрації виробництва був характерний на початку ХХ ст. після економічної кризи 1900–1903 рр.

Широкомасштабне залізничне будівництво розгорнулося в регіоні в другій половині ХІХ ст. Перша залізниця вступила в експлуатацію у 1865 р.

Формування фабрично-заводської промисловості пов’язано з явищем і процесом промислового перевороту, якій розгорнувся в Наддніпрянщині у 1830-1840-і рр.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основних віх життя видатного українського поета, художника Тараса Шевченка.

У 1840 р. відбулася видатна подія як у житті Шевченка, так і в розвитку української літератури, українського національно-визвольного руху – вийшло друком перше видання збірки поезії «Кобзар».

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основних результатів і наслідків «Весни народів» (Загальноєвропейська революція 1848–1849 рр., що охопила і західноукраїнські землі).

Для виконання завдання треба зіставити варіанти відповідей з відомими вам наслідками революції.

Одним із завоювань революції була ліквідація панщини для селян.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку розуміння основних процесів і знання особливостей розвитку національно-визвольного руху на західноукраїнських землях у ХІХ ст.

Особливістю українського національного відродження на західноукраїнських землях було домінування на першому етапі представників греко-католицького духовенства серед його діячів. Це було зумовлено цілою низкою факторів: греко-католицька церква зберігала богослужіння церковно-слов’янською мовою, її духовенство порівняно з іншими верствами українського суспільства було освіченим, мало доступ до новітніх інтелектуальних ідей та теорій, було моральним авторитетом і провідником у своїх парафіях.

Відповідь – А.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні мистецько-стильові риси, визначати авторство митця, який створив цей твір.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено репродукцію картини Василя Штернберга «Садиба Г. С. Тарновського в Качанівці» (1837).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань про селянську реформу 1861 р. в Російській імперії, якою було скасовано кріпосне право.

Зобов’язання селянина виконувати повинності були зумовлені тим, що до укладення викупних платежів він переводився в статус тимчасовозобов’язаних – категорія колишніх поміщицьких селян, які після скасування кріпосного права отримували особисту свободу але не були переведені на викуп через несплату 20 % викупних платежів. Протягом двох років селянин до укладення викупної угоди з поміщиком був зобов’язаний відбувати ті самі повинності, що і за часів кріпацтва – оброк і панщину.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основних ідей українського руху другої половини ХІХ ст.

Михайло Драгоманов як один з керівників та ідейних натхненників громадівського руху відіграв вагому роль у поступі українського руху. Політичні погляди М. Драгоманова формувалися під значним впливом ліберальних і соціалістичних ідей, поширених в Європі ХІХ ст. Його вважають продовжувачем демократичних традицій Кирило-Мефодіївського товариства.

За поглядами М. Драгоманова, головним критерієм оцінки діяльності держави є служіння суспільному благу. Основною ланкою має бути громада. Відносини між громадами мають будуватися на федеративній основі. Громади як вільні й самостійні утворення будують федерацію знизу догори. А в такому разі це призведе до децентралізації тогочасної Росії. Сама ж децентралізація, на думку вченого, повинна стати основою для утвердження самоврядування. Учений продовжив та розвинув концепцію федералізму Миколи Костомарова, запропонувавши самостійність сильних обласних органів влади.

Для реалізації місцевими громадами своїх повноважень необхідно приділити значну увагу процесу формування місцевих органів управління. Таке формування має відбуватися виключно на ос­нові загального та рівного виборчого права. Це сприятиме позбавленню можливості вручання центральної державної влади до питань, які належать до компетенції виключно місцевих громад.

М. Драгоманов уважав, що державність дає кожному народу суттєві переваги, головна з яких – можливість самостійно вирішувати вла­сні проблеми. На жаль, сама по собі вона не дає простим людям суттєвих переваг у забезпечен­ні їх прав і свобод.

Громадянське суспільство, за поглядами Драгоманова, утворюється внаслідок еволюції людсько­го розвитку в первісному періоді та закінчується утворенням політичної форми общини. Цей процес відбувся під впливом матеріального виробництва, яке в свою чергу зумовлене розумом сім'ї. Таким чином, учений обґрунтовував можливість побудови громадянського суспільства тільки шляхом по­ступових перетворень без революційних потрясінь.

Михайло Драгоманов висловив ідею формування держави на засадах по­літичної свободи як цілісної системи визначальних по­ложень: права людини і громадянина, недоторканність особи, життя, приватно­го листування, національності (мови); свобода совісті, друку, об'єднань, носін­ня зброї, вибору житла і занять; право пред'явлення позову до посадових осіб, відомств, чиновників у разі вчинення ни­ми незаконних дій.

Для М. Драгоманова пропаганда націона­льної виключності, формування в українській свідомості ідеї ненависті до інших людей за етнічною ознакою, навіть до тих, що належа­ли до пануючих над українцями народів, бу­ли неприйнятним способом відродження України.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

Перший осередок Товариства «Просвіта» виник у 1868 р. у Львові.

Відповідно правильна відповідь – Б.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Список персоналій для візуального розпізнавання. Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

На першому етапі завдання передбачає перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено Івана Франка (А), Агатангела Кримського (Б), Пантелеймона Куліша (В), Миколу Лисенка (Г).

На другому етапі завдання передбачає перевірку сформованості вміння аналізувати історичне джерело. Слова-маркери в уривку джерела – «українська музика», «Запорожець за Дунаєм», «справді мистецької музики до нього не було» – вказують на діяльність композитора Миколи Лисенка.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Держава

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО. Проте визначення поняття чи терміна передбачає перевірку вмінь аналізу історичних джерел (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова або словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – імена великих київських князів.

Ключові в джерелі «1» словосполучення-маркери – «Переяславець», «“Хочу йти на вас”» – дають змогу визначити, що уривок літописного джерела присвячений Святославу Ігоревичу.

Ключові в джерелі «2» словосполучення-маркери – «вчинив мир із братом своїм Мстиславом», «розділили вони по Дніпру Руську землю» – дають можливість визначити, що йдеться про діяльність князя Ярослава Мудрого.

Ключові в джерелі «3» словосполучення-маркери – «пішов він на греків», «Греки зустріли їх у човнах з вогнем і стали» – дають змогу визначити, що йдеться про похід князя Ігоря Рюриковича на Константинополь.

Ключові в джерелі «4» словосполучення-маркер – «поставив він кумирів на пагорбі, поза двором княжим» – вказує на релігійну реформу князя Володимира Великого.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основних умов договорів, які впливали на зміну чисельності козацького реєстру.

Реєстр у 6 тисяч козаків передбачала Куруківська угода 1625 р.

20-тисячний реєстр був закріплений умовами Білоцерківського договору 1651 р.

Реєстр у 40 тисяч – був визначений Зборівським договором 1649 р.

60-тисячний реєстр зазначався у «Березневих статтях» 1654 р.

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основних дат подій, внесених до Програми ЗНО.

Ліквідація особистої залежності селян в Австрійській імперії відбулась у 1780–1782 рр.

Повстання Чернігівського полку як складова Декабристського руху – у 1825–1826 рр.

Польське визвольне повстання спалахнуло в 1830–1831 рр.

Діяльність «Руської трійці» відбувалася у 1833–1837 рр.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Стародавня історія України

Київська Держава

Литовсько-Руська Держава. українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Завдання передбачає перевірку вмінь встановлення послідовності подій на основі знань основних подій, пов’язаних зі зміною населення в результаті міграцій у Причорноморських степах.

Кримські татари панували на цих теренах у ХV–ХVІІІ ст.

Печеніги – друга половина ІХ – перша половина ХІ ст.

Сармати – ІІІ ст. до н.е. – ІІІ ст.

Половці – друга половина ХІ – перша половина ХІІІ ст.

Відповідь – ВБГА.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь встановлення послідовності подій. У цьому випадку треба визначити послідовність подій ХVІІІ ст.

Друга Малоросійська колегія розпочала свою діяльність у 1764 р. після ліквідації інституту гетьманства.

Перший поділ Речі Посполитої відбувся у 1772 р.

Правління гетьманського уряду було створено у 1734 р. після смерті гетьмана Данила Апостола.

Кирило Розумовський став гетьманом у 1750 р.

Відповідь: ВГАБ.

ТЕМА: Галицько-Волинська Держава. Монгольська навала

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про діяльність галицько-волинського князя Лева Даниловича, який вирізнявся войовничістю і прагненням розширення своїх володінь.

Із запропонованих відповідей з діяльністю князя пов’язано перенесення столиці його володінь до Львова (місто отримало назву на честь його народження), визнання зверхності Золотої Орди (союз з Ордою давав йому переваги у війнах із сусідніми державами), приєднання до князівства Закарпаття та Люблінської землі (це результат його боротьби за розширення володінь).

Відповідь: 2, 4, 7.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання передбачає перевірку вмінь визначати ознаки явищ, процесів.

У цьому випадку треба визначити ознаки господарського життя і політичного устрою Слобідської України в другій половині XVII ст.

Серед запропонованих варіантів відповіді життя Слобідської України відображають такі ознаки: дія права займанщини (козаки здійснювали колонізацію порубіжжя Московської держави, Речі Посполитої і Кримського ханства), відсутність посади гетьмана (землі перебували у підпорядкуванні Бєлгордського воєводи), існування полково-сотенного устрою (козаки, що переселялися на ці вільні землі, принесли з собою і козацьку організацію, яка найбільше відповідала умовам постійних воєнних тривог).

Відповідь: 1, 2, 3.