ЗНО онлайн 2018 року з історії України – основна сесія

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900-1914 рр. Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії в другій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900-1914 рр.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних віх розвитку українського національно-визвольного руху.

Уперше сформував положення про потребу політичної незалежності України Юліан Бачинський у брошурі «Україна Irredenta» 1895 р. Він обґрунтував потребу створення Української Самостійної Соборної Держави під гаслом «Вільна, велика, політично самостійна Україна, одна, нероздільна від Сяну по Кавказ!». При цьому він усвідомлював величезну цінність національної держави для кожного народу, оскільки «остаточною метою кожного народу є не держава, а його, можливо, найкращий, свобідний культурний розвиток», однак держава – це «наймогутніший засіб до цього, і саме як таким засобом всі народи так дорожать нею». Бо властиво «Україна буде мати тоді свої фінанси і свій промисел, усе у своїх руках, і політику заграничну, і політику внутрішню, — буде панею у своїм домі, буде розпоряджатися в нім так, як буде уважати за найліпше, не оглядаючися на інших і не спинювана в тій роботі чужими».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Завдання спрямоване на перевірку знань впливу Першої світової війни на розгортання українського руху.

Створення легіону Українських січових стрільців відбулося за ініціативи Головної української ради у 1914 р. Легіон став добровольчим підрозділом у складі австро-угорської армії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних подій Української революції.

Початок Української революції дав поштовх розбудові українського політичного життя і формування українських політичних партій, які швидко поширили свій вплив серед українства. Найбільшим впливом користувалася Українська партія соціалістів-революціонерів, яку очолював М. Грушевський.

У листопаді 1917 в лавах партії налічувалося 75 тис. осіб. На виборах у листопаді 1917 р. до Всеросійських Установчих зборів за УПСР було віддано 50 % усіх голосів в Україні.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр).

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію вміння здобувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак варто пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, почасти спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. Загалом інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) вона подає?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена подіям боротьби за збереження державної незалежності України. На це вказують зображені на карті-карикатурі персонажі: українці, що опинилися в оточенні ворогів, поляки, які намагаються відірвати Галичину, румуни, які відривають Бессарабію, білогвардієць, який нагайкою намагається загнати Україну, до Російської імперії (у руках у нього прапор з імперським орлом і нагайка), більшовик, який кидає гранату в українців. Така розстановка сил була характерна для 1919 р.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр).

До виконання кластерного завдань 6–8 треба підходити комплексно.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь аналізу історичного джерела та знань подій боротьби за збереження державної незалежності України.

Першочерговим завданням є визначення, що це за джерело і які викладені в ньому основні положення.

У цьому випадку подано уривок джерела, який характеризує становище УНР наприкінці 1919 р. На це вказують такі слова-маркери: «Перехід Галицької Армії на сторону Денікіна поставив нашу Армію в надзвичайно тяжке стратегічне й матеріальне положення», «Уряд… заявляє, що він тимчасово переходить на інші способи боротьби за нашу державність». На той час УНР очолював С. Петлюра. Його можна розпізнати за портретним рисами. 

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр).

До виконання кластерного завдань 6–8 треба підходити комплексно.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь аналізу історичного джерела та знань подій боротьби за збереження державної незалежності України.

Щоб зберегти Армію УНР і продовжити боротьбу, було прийнято рішення перейти до партизанських методів боротьби і з цією метою було здійснено Перший «зимовий похід» (6 грудня 1919 – 6 травня 1920 рр.). Ці складні обставини спонукали С. Петлюру підписати з Польщею Варшавську угоду.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр).

До виконання кластерного завдань 6–8 треба підходити комплексно.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь аналізу історичного джерела та знань подій боротьби за збереження державної незалежності України.

Складні обставини, описані в уривку документа, спонукали Симона Петлюру підписати з Польщею Варшавську угоду.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь аналізувати історичне (візуальне) джерело, у цьому випадку – радянський плакат.

Зображення і написи на плакаті – «Правильною організацією праці звільнимо колгоспників для роботи в соціалістичній промисловості. Дамо мільйони робочих рук на фронт індустріалізації» – дають змогу визначити, що він вказує на джерела індустріалізації. Зокрема, забезпечення новобудов робочою силою.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929-1939 рр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

У цьому випадку на фото зображено будівлю Верховної Ради УРСР (тепер Верховної Ради України), яка була зведена у 1936–1939 рр. Ця будівля розташована в Києві – столиці держави.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 рр.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних подій історії Західної України у 1921–1939 рр.

Уряд ЗУНР, який у 1919 р. був змушений залишити території держави під тиском польської окупації, до 1923 р. перебував у вигнанні (екзині). Лідери ЗУНР сподівалися за допомогою міжнародного тиску відновити суверенітет держави. Проте у 1923 р. країни Антанти визнали належність Східної Галичини Польщі. Це й спричинило саморозпуск уряду ЗУНР.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку розуміння процесів початку Другої світової війни і роль у цьому СРСР.

1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу, розв’язавши тим самим Другу світову війну.

17 вересня до агресії долучився СРСР, прагнучи реалізувати умови «пакту Молотова-Ріббентропа» (таємного протоколу до Пакту про ненапад між СРСР і Німеччиною. Згідно з таємними домовленостями, Німеччина і СРСР розділили сфери впливу в Європі. До радянської сфери впливу входили Фінляндія, Естонія, Латвія, Східна частина Польщі до річок Вісла і Сян, Бессарабія.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку знань основних подій руху Опору в України в роки Другої світової війни.

Збройно-політична формація, створена Т. Боровцем (Бульбою), що діяла на Волині з червня 1941 р. до лютого 1944 р., називалася «Поліська Січ». Підказкою для визначення правильної відповіді є географічні назви Волинь і Полісся.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичного джерела.

Завдяки словам-маркерам у тексті джерела – «Улітку 1946 р. потік сільського населення з центральних і південних областей у західні області України», «органами транспортної міліції УРСР було знято… з поїздів» – можна визначити, що йдеться про події голоду 1946–1947 рр. Голод менше вразив західні області України, і населення з центральних, східних, південних регіонів намагалося потрапити на захід, щоб придбати там продовольчі припаси. Радянські каральні органи намагалися перешкодити цьому.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичного джерела, зокрема статистичного матеріалу.

Аналіз діаграми показує докорінну зміну складу населення. Причиною цього стала масова депортація населення: німців (1941 р.), кримських татар, болгар, греків, вірмен (1944 р.) та інших.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять/термінів, передбачених Програмою ЗНО.

«Відлига» – неофіційна назва періоду історії СРСР, що розпочався після смерті Й. Сталіна і припадає на період перебування при владі М. Хрущова (друга половина 1950-х – початок 1960-х рр.). Його характерними рисами були певний відхід від жорсткої сталінської тоталітарної системи, спроби її реформування в напрямі лібералізації та гуманізації політичного, громадського життя. Вислів «хрущовська відлига» пов'язаний з назвою повісті Іллі Еренбурга «Відлига».

Саме в цей час було започатковано процес політичної реабілітації незаконно засуджених у результаті сталінських репресій.

Реабілітація (політична) – політичний процес із відновлення історичної правди та справедливості, чесного імені щодо репресованих осіб за необґрунтованими звинуваченнями. Реабілітація не передбачає компенсацію за невиправдані страждання чи загибель.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965-1985 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичного джерела.

У цьому випадку – статистичні дані.

Зазначені в джерелі дані чітко вказують на деформацію структури економіки. Прослідковується чітке домінування важкої промисловості та енергетики.

Відповідь: А.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965-1985 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на фото зображені Олександр Довженко та Сергій Параджанов. Обидва були видатними режисерами кіно.

Олександр Довженко з 1926 р. – режисер-постановник на кіностудіях Одеси, Києва, Москви. Серйозний успіх мав його фільм «Звенигора» (1929 р.). Окремі його роботи були прийняті з успіхом у європейських країнах. Автор кіноповісті «Україна в огні», за яку був підданий критиці. У роки «відлиги» написав статтю «Мистецтво живопису і сучасність», у якій закликав «розширити творчі межі соціалістичного реалізму».

Сергій Параджанов – вірменський та український кінорежисер. Один із засновників українського поетичного кіно. Екранізація п’єси М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» (1964р.), принесла йому всесвітню славу і визнання. Фільми, що були далекі від проголошеного «соціалістичного реалізму», і нелюбов до радянської влади призвели до арешту і ув’язнення режисера терміном на 15 років.

Відповідь: А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України (1985-1991 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичного джерела.

На період, який відображає уривок джерела, вказують такі слова-маркери: «соціалістичне самоврядування», «широка гласність», «виборність керівників». Це період «перебудови».

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичного джерела.

До виконання кластерного завдань 20–22 треба підходити комплексно.

Першочерговим завданням є визначення, що це за джерело і які викладені в ньому основні положення. У цьому випадку подано уривок Будапештського протоколу, який надавав гарантії територіальної цілісності і недоторканості України в обмін на ядерне роззброєння.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичного джерела.

До виконання кластерного завдань 20–22 треба підходити комплексн

Підпис під цим документом у грудні 1994 р. поставив Президент України Леонід Кучма разом з президентами Росії, США, прем’єр-міністром Великої Британії. Згодом цей документ підписали представники Франції та Китаю.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичного джерела.

До виконання кластерного завдань 20–22 треба підходити комплексн

Цей документ не став гарантом територіальної цілісності України і запобіжником від зовнішньої агресії. У 2014 р. Росія здійснила пряму збройну агресію проти України й анексувала Крим.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію вміння здобувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури.

Загалом інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена подіям, які розгорталися відразу після Революції Гідності, коли активісти влаштували для окремих одіозних чиновників «народну» люстрацію – викидання в бачки для сміття. Зображений плакат відображає запити сучасного українського суспільства щодо проведення масштабного очищення органів державної влади.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики

Завдання спрямоване на перевірку дат, передбачених Програмою ЗНО.

Проголошення курсу на індустріалізацію відбулося на ХІV з’їзді ВКП(б) у 1925 р.

Входження УСРР до складу СРСР відбулося в 1922 р.

Утворення Української автокефальної православної церкви відбулося в 1921 р.

Початок політики «коренізації» в УСРР – 1923 р.

Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики

Утвердження тоталітарного режиму в 1929-1939 рр.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних біографічних даних історичних діячів, передбачених Програмою ЗНО.

Григорій Верьовка – композитор, диригент, педагог, організатор і художній керівник Українського державного народного хору.

Лесь Курбас – актор, режисер, новатор українського театру, керівник мистецького об’єднання «Березіль».

Павло Вірський – танцівник, хореограф, балетмейстер, організатор і художній керівник Ансамблю танцю УРСР.

Максим Рильський – поет, перекладач, голова Спілки письменників України, директор Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР.

Правильна відповідь 1–Д, 2–А, 3–В, 4–Б.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Запровадження національної валюти – гривні створило передумови до виходу

держави з економічної кризи.

«Помаранчева революція» призвела до обрання Президентом України Віктора Ющенка.

Проведення першого Всеукраїнського референдуму привело до припинення існування Союзу Радянських Соціалістичних Республік.

Проведення перших альтернативних виборів до Верховної Ради УРСР спричинило виникнення парламентської опозиції.

Правильна відповідь 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр).

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичного джерела і встановлення послідовності подій.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – події Української революції і боротьби за збереження державності.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери вказують на дату події, описаної в уривку джерела.

Варіант відповіді А. Словосполучення-маркери – «представники українського народу в Галичині», «зібралися в Головну Українську Раду» – указують на 1914 р.

Варіант відповіді Б. словосполучення-маркер – «Цього дня Українська Національна Рада перейняла на себе владу в столичнім місті Львові» – указує на листопад 1918 р.

Варіант відповіді В. Словосполучення-маркери – «Київ залишений був напризволяще», «більшовицькі війська, тоді ще більше схожі на банди», «змусили кошмаром своєї “діяльності” забути кошмар і жах дев’ятиденного бомбардування» – указують на події січня 1918 р., коли Києву довелося пережити обстріл більшовицьких військ під командуванням Муравйова і «червоний терор», які вони влаштували.

Варіант відповіді Г. Словосполучення-маркери – «На цій історичній площі столичного міста Києва стоїмо… ми, український народ західноукраїнських земель.., будучи однією кров’ю… з усім народом Української Народної Республіки», «бажаємо відновити національну державну єдність нашого народу» – указують на Акт Злуки, ухвалений 22 січня 1919 р.

Правильна відповідь: АВБГ.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичного джерела і встановлення послідовності подій.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – події 1920–1940-х рр. на українських землях, які відображені на перших шпальтах газет.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери вказують на рік виходу вказаної газети.

Варіант відповіді А. Словосполучення-маркери – «Широким фронтом через Дніпро», «Німецькі війська вступили у Київ», «Огляд воєнних дій з 17 по 19 вересня» – вказують на вересень 1941 р. (Німецькі війська вступили в Київ 19 вересня). Зверніть увагу! Газета «Вільна Україна» виходила на території, окупованій німецькими військами.

Варіант відповіді Б. Словосполучення-маркери – «Харків здобутий», «Перед брамами Москви», «Зовнішня лінія оборони совєтської столиці прорвана», «Великий погром армій Тимошенка» – указують на жовтень 1941 р. Харків був захоплений німецькими військами 25 жовтня 1941 р. Під час першого етапу німецького наступу на Москву (операція «Тайфун»), що тривав з 30 вересня по початок листопада 1941 р. німецьким військам вдалось оточити в районі Брянська і західніше Вязьми та розгромити основні сили Західного фронту радянських військ (у полон потрапило 663 тис. солдатів (за іншими даними – 688 тис., 1242 танки, 5400 гармат), що прикривали Москву. Вермахт захопив Калінін (Твер), Малоярославець, Можайськ, Волоколамськ, упритул наблизився до Тули. Німецькі танки вже стояли за 80–100 км від Москви. Зверніть увагу! Газета «Голос Полтавщини» виходила на території, окупованій німецькими військами.

Варіант відповіді В. Словосполучення-маркери – «Як дійшло до війни», «Німецько-польська війна», «Похід німецької армії в Польщі» – указують на початок Другої світової війни (1 вересня 1939 р.). Додатковою підказкою є фрагмент карти.

Варіант відповіді Г. Словосполучення-маркери – «Севастополь пав», «Німецькі відділи на південному і середньому відтинку Східного фронту вирушили в наступ», «До боїв у Північній Африці», «Остання радіопередача з Тобрука» – указують на події літа 1942 р. Зверніть увагу! Газета «Вечірній листок» виходила на території, окупованій німецькими військами.

Відповідь:– 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр.).

Завдання спрямоване на перевірку знань подій, пов’язаних з історією ЗУНР.

Серед запропонованих у варіантах відповідей постатей причетними до створення ЗУНР були Дмитро Вітовський (організатор «Листопадового зриву»), Євген Петрушевич (Президент і диктатор ЗУНР), Кость Левицький (Голова Державного Секретаріату – уряду ЗУНР).

Відповідь: 4, 5, 7.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Завдання передбачає перевірку сформованості уявлень про кризу радянського ладу середини 1960-х – початку 1980-х рр.

Проявами цієї кризи було: поява концепції «розвиненого соціалізму», стрімка русифікація середньої та вищої освіти, посилення репресій проти інакомислячих.

Відповідь: 1, 2, 4.

ТЕМА: Стародавня історія України

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено золотий гребінь з кургану Солоха (кінець V – початок ІV ст. до н.е.). Курган Солоха є похованням скіфського царя.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Держава

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння здобувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність інформації, отриманої з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на картосхемі зображена Київська держава та її сусіди. Обриси Київської держави, перелік її сусідів (обриси Хозарського каганату) указують на період правління князя Олега.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Держава

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичного джерела і знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

Слова-маркери, що містяться в джерелі – «Володимир Мономах сів у Києві», «заколот улігся» – указують на 1113 р. Володимир Мономах став київським князем після повстання киян, які запросили його на княжіння.

Відповідь – В.

ТЕМА: Галицько-Волинська Держава. Монгольська навала

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння здобувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність інформації, отриманої з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на картосхемі зображена монгольська навала на південно-західні землі Русі. На це вказують позначені стрілками напрями походів (1223, 1239, 1240–1241 рр.), місця битв (р. Калка 1223 р., Чернігів 1939 р.).

Відповідь – Г.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь здійснювати порівняльний аналіз.

Спільним у діяльності князів Романа Мстиславича і Данила Романовича була боротьба з опозицією галицьких бояр, яких не влаштовувала сильна влада князя. У цій боротьбі князі спиралися на волинське боярство і міста.

Відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-Руська Держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО.

Наведене визначення відповідає поняттю/терміну «магістрат».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено ікони:

(А) Ікона Богородиці з пророками з церкви у Підгородцях (кінець ХV – початок ХVІ ст.);

(Б) Ікона «Успіння Богородиці» (1547 р. О. Горошкович);

(В) Ікона «Покрова Богородиці» (Перша половина ХVІІІ ст.);

(Г) Дорогобузька ікона Богородиці (остання третина ХІІ ст.).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

У 1556 р. було засновано першу відому Січ на острові Мала Хортиця.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичного джерела.

Аналіз уривка джерела дає можливість визначити, що наведено уривок «Пунктів для заспокоєння руського народу». На це вказують словосполучення-маркери: «Усім уніатам і неуніатам надається право вільного відправлення свого богослужіння», «церква Св. Софії київська з підданими, що живуть навколо неї, повинна залишатися за неуніатами», «митрополит, за давніми правами й звичаями, повинен обиратися з-поміж руської шляхти духовними й світськими обивателями».

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичного джерела і розпізнавання історичних персоналій за портретними рисами.

Аналіз уривка джерела дає можливість визначити, що наведено уривок «Пунктів для заспокоєння руського народу». 

Згідно з ухваленням цього документа митрополитом відновленої ієрархії православної церкви став Петро Могила. 

Для визначення постаті на наведених зображеннях визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на фото (А) зображено митрополита Петра Могилу.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичного джерела.

Аналіз уривка джерела дає можливість визначити, що наведено уривок «Пунктів для заспокоєння руського народу». 

Згідно з ухваленням цього документу митрополитом відновленої ієрархії православної церкви став П. Могила.

Мета ухвалення цього документу фактично зазначена у самій назві – зняти гостроту міжконфесійного протистояння в суспільстві.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичного джерела.

Аналіз джерела та визначені словосполучення-маркери – «Тутешні селяни заслуговують на співчуття. Вони мусять працювати власноручно й зі своїми кіньми три дні на тиждень на користь свого пана, а також сплачувати йому» – указують на соціально-економічні причини Національно-визвольної війни українського народу середини ХVIІ ст.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Віленське перемир’я було укладено 1656 року між Московською державою і Річчю Посполитою.

Тим самим Москва порушила союзницькі відносини з Військом Запорозьким. Для продовження боротьби проти Речі Посполитої Богдан Хмельницький був змушений шукати нових союзників. Ними стали Королівство Швеція і Трансільванське князівство.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння здобувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману з карти інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на картосхемі зображено території, які у ХVІІІ–ХІХ ст. увійшли до складу Російської імперії в результаті російсько-турецьких війн.

Під час війни 1787–1791 років за умовами Ясського миру до складу Російської імперії ввійшли землі між Південним Бугом і Дністром. Відповідно, правильна відповідь – Б.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять/термінів, передбачених Програмою ЗНО.

Наведене визначення відповідає змісту поняття промисловий переворот. Промисловий переворот, або промислова революція, знаменує важливий поворотний момент в історії, деякою мірою він вплинув на кожен аспект повсякденного життя

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичного джерела.

Аналіз джерела й визначені слова-маркери – «Київ», «слов’янофільство перетворюється в українофільство», «художник» (Т. Шевченко), «колишній вчитель» ( у документі названо П. Куліша), «із захопленням говорили про колишню Малоросію» – указують на діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь з'ясовувати причиново-наслідкові зв’язки.

У результаті скасування панщини (внаслідок революції 1848–1849 рр.) на західноукраїнських землях селяни були змушені користуватися сервітутами (колишніми громадськими землями, які були закріплені у власність поміщиками) за плату.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних особливостей розвитку українського національно-визвольного руху в різних регіонах України.

Коронний край Буковина включав у себе Північну Буковину, яка була переважно заселена українцями і Південну – переважно заселену румунами.

Саме це зумовило протистояння між українським національним рухом і румунським.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості знань про події «весни народів» на західноукраїнських землях і їх вплив на розвиток українського національного відродження.

Об’єднання українських наукових, літературних та освітніх сил, визначення поля їхньої діяльності в результаті пожвавлення культурно-освітнього руху під час подій «Весни народів» було здійснено «Собором руських учених».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості розуміння причиново-наслідкових зв’язків між подіями на території України і діями царської влади в другій половині ХІХ ст.

Селянська реформа 1861 р. передбачала існування стану тимчасовозобов’язаних селян. Вони мали продовжувати виконувати повинності до моменту укладення угоди про викупні платежі. Проте польське національно-визвольне повстання 1863–1864 рр., яке охопило й райони Правобережжя України, для збереження лояльності українського селянства скасувало цей стан.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на фото зображено Володимира Антоновича, Павла Чубинського і Михайла Драгоманова. Усіх їх об’єднує участь у громадівському русі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних дат, передбачених Програмою зовнішнього незалежного оцінювання.

Українська соціал-демократична партія була створена у Львові в 1899 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості знань про розвиток української культури другої половині ХІХ – початку ХХ ст.

Серед запропонованих варіантів відповіді лише процес становлення української класичної музики відповідає зазначеним хронологічним рамкам.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото 1 зображено браслет із меандровим орнаментом (Мізинська стоянка). Відповідно, він може стати складовою експозиції історичного музею під назвою «Духовний світ людей доби палеоліту».

На фото 2 зображено керамічний посуд грецьких міст-держав. Тож він може стати частиною експозиції під назвою «Античні міста-держави Північного Причорномор’я».

На фото 3 зображено керамічні вироби трипільської культури. Експозиція – «Дивосвіт Трипілля».

На фото 4 зображено язичницького Збруцького ідола словян – відповідно назва експозиції – «Язичництво давніх слов’ян».

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ 50-х – У 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Укладення Гадяцького договору між Річчю Посполитою і Козацькою державою спричинило агресію Московського царства проти Гетьманщини.

Чигиринські походи турецько-татарської армії призвели до втрати контролю гетьмана Івана Самойловича над Правобережжям. Щоб позбавити ворога контролю над населенням, він зганяє його на Лівобережжя («Великий згін»). Зрештою Османській імперії дісталася спустошена і зелюднена територія.

Проведення Чорної ради поблизу Ніжина призвело до розпаду Гетьманщини на дві частини – Правобережну (був обраний гетьман Павло Тетеря) та Лівобережну (гетьманом став Іван Брюховецький).

Дем'ян Многогрішний, ставши гетьманом, щоб компенсувати нестачу кінноти (раніше цю роль у війні проти Польщі виконували кримські татари), створив наймане кінне військо «компанійців».

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних постатей української культури другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Сферою діяльності Іллі Мечникова була медицина, Сергія Васильківського – живопис, Дмитра Яворницького – історія, Марка Кропивницького – театр.

Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Литовсько-Руська Держава. українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь установлювати послідовність подій.

Перемогу над монголами в битві на Синіх Водах литовсько-руське військо здобуло 1362 року.

Утвердження литовської династії Гедиміновичів у Волинському князівстві відбулося 1340 року. Волинським князем став Любарт Гедемінович.

Перемога литовського війська над московським у битві під Оршею – 1514 р.

Остаточна ліквідація Київського удільного князівства – 1471 р.

Відповідь: БАГВ.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичного джерела і встановлення послідовності подій.

Аналіз джерела А завдяки словам-маркерам – «вдруге перебрав собі гетьманську булаву», «зібрав козаків реєстрових та запорозьких і чимдуж поспішив під Хотин на підмогу Владиславу», «став обіч королевича в осаді» – дає змогу визначити дії Петра Сагайдачного під час події Хотинської битви 1621 р.

Аналіз джерела Б завдяки словам-маркерам – «Петро Конашевич-Сагайдачний… ходив з військом запорозьким по воді на Кафу» – дає змогу визначити події 1616 р.

Аналіз джерела В завдяки словам-маркерам – «козаки зібралися, настановили гетьманом Павлюка й вирушили на Кумейки супроти ляхів», «під Кумейками коронний гетьман Конецпольський, до підступу вдавшися, здолав козаків» – дає змогу визначити події козацько-селянського повстання 1637–1638 років.

Аналіз джерела Г завдяки словам-маркерам – «король Баторій, настановив козакам гетьмана, прислав корогву, бунчук та булаву, печатку гербову» – дає змогу визначити подію 1578 р., яка фактично привела для до створення реєстрового козацтва як окремого стану суспільства.

Відповідь: ГБАВ.

ТЕМА: Київська держава

Завдання спрямоване на перевірку знань основних подій, пов’язаних з хрещенням Русі.

Під 6494 (986) р. у «Повісті минулих літ» подане таке повідомлення:

«Прийшли булгари віри магометанської, говорячи: «Ти князь єси мудрий і тямущий, а не знаєш закону. Увіруй-но в закон наш і поклонися Магомету». ...

А потім прийшли німці з Риму, говорячи: «Прийшли ми, послані папою». І сказали вони йому: «Мовив тобі папа: «Земля твоя [така], як віра наша. Віра бо наша — світло. Ми поклоняємось Богові, який сотворив небо, і землю, і зорі, і місяць, і всяке дихання, а боги ваші — дерево суть». ...

Коли почули це іудеї хозарські, [то] прийшли вони, кажучи: «Чували ми, що приходили булгари і християни, навчаючи тебе кожен віри своєї. Християни ж вірують [у того], що його ми розп’яли, а ми віруємо в єдиного бога Авраама, Ісаака, Іакова». ...

А потім до Володимира греки прислали філософа [Кирила] ...

Сказавши проповідь, філософ пропонує Володимиру охреститися. «І Володимир, — пише літопис, – прийняв [це] до серця свойого, сказавши: «Пожду ще трохи», — бо хотів він розізнати про всі віри».

Тобто, як випливає з «Повісті минулих літ», князь обирав з християнства, ісламу та іудаїзму.

Відповідь: 1, 4, 6.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичного джерела.

Завдяки словам-маркерам можна визначити, що Кирила Розумовського стосуються уривки під № 2 (слова-маркери: «був заочно “обраний” на гетьманство», «імператриця з цієї нагоди присвоїла йому чин генерал-фельдмаршала й вручила в придворній церкві в Петербурзі гетьманські клейноди…», № 3 (слова-маркери: «вирішує перенести свою резиденцію до старої, мазепинської, столиці – Батурина», № 5 (слова-маркери: «Реформування судочинства… було спрямоване на реанімацію того укладу, у якому жилося до козацької революції»).

Відповідь: 2, 3, 5.