ЗНО онлайн 2013 року з історії України – пробний тест

ТЕМА: Стародавня історія України. Кочовики за раннього залізного віку. Територія розселення скіфів.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), вміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на карті позначено межі Великої Скіфії, що існувала в VІ–ІV ст. до н.е.

На це вказують місця розташування найбільш відомих скіфських царських курганів (Товста Могила, Чортомлик, Солоха, Гайманова Могила) та розташовані поряд грецькі міста-держави (Тіра, Ольвія, Херсонес, Пантікапей), а також частина володінь Персії в період її найбільшої могутності.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги.

Завдання передбачає перевірку знань про діяльність київських князів.

У цьому випадку мова йде про діяльність княгині Ольги, яка провела ґрунтовні адміністративні реформи, що започаткували формування державного апарату на місцях («погости», «становища»). А також, щоб уникнути конфліктів між князем і підвладними племенами, встановила норми данини («устави», «уроки»).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Запровадження християнства як державної релігії..

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Джерелом є фото історичних пам’яток.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на рисунку-реконструкції, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на малюнку зображені промальовки монет часів Київської Русі. Написи і зображення тризуба свідчать, що це монети, відкарбовані за часів князя Володимира. Крім написів, на монетах є схематичне зображення князя з хрестом в образі візантійського імператора та Ісус Христос.

Таким чином, зображення на монетах свідчать, що початку карбування монет в Київській Русі сприяло запровадження християнства як державної релігії.

Відповідь – А.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Ярослава Мудрого. Територіальні межі Київської Русі за Ярослава Мудрого.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на карті позначено межі Київської Русі та сусідніх держав. Зазначені межі і географічні назви чітко вказують на князя Ярослава Мудрого. Зокрема, місто Юр`їв – засноване князем Ярославом і назване на честь його християнського ім’я, Червенські міста (Червень, Белз, Перемишль) – потрапили під княжу руку Володимира і Ярослава.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Володимира Мономаха та його сина Мстислава в Києві.

Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави. у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти. Здобутки в галузі писемності, літератури.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати пам’ятку давньоруської літератури на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – назва і автор пам’ятки давньоруської літератури.

Уривок джерела містить настанови в управлінні на основі християнських чеснот, що чітко вказує на «Повчання дітям» Володимира Мономаха.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича. Монгольська навала на південно-західні землі Русі.

Завдання передбачає перевірку знань про зовнішньополітичну діяльність князя Данила Галицького.

Із зазначеними у відповідях державами Данило мав тісні стосунки, які мали періоди мирного існування, союзницьких відносин, а також і війн.

Одним з пріоритетів князя було звільнитися від зверхності Золотої Орди. Саме Папа Римський Інокентій ІV закликав до хрестового походу проти монголів і надав Данилу Галицькому королівський вінець.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Соціально-економічне життя. «Панщина».

Завдання передбачає перевірку сформованості понятійного апарату.

У цьому випадку наведено визначення поняття «панщина».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Люблінська унія та її вплив на українські землі.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати дати історичних подій на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому  подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична подія.

В уривку історичного твору М. Грушевського дається оцінка Люблінської унії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Морські походи козаків. Петро Конашевич-Сагайдачний.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на портретах зображені гетьмани І. Брюховецький, П. Тетеря, П. Конашевич-Сагайдачний, Б. Хмельницький. Додатково допомагає визначити правильну відповідь одна з деталей портрету. Як відомо, П. Конашевич-Сагайдачний носив бороду. Портрет під літерою «В» зображує чоловіка з бородою. Найімовірніше, на ньому зображений гетьман П. Конашевич-Сагайдачний.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Участь українського козацтва в Хотинській війні.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати дати історичних подій на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому  подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична подія.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери –– «вторгнення запорожців у табір Осман», «Осман, який ще недавно думав, що немає нікого у світі могутнішого» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про ключову битву війни Речі Посполитої з Османською імперією – битву під Хотином (1621 р.). Вона завершилася для турецько-татарського війська поразкою. Ключову роль у перемозі відіграли козаки, що теж зазначено в уривку джерела.

Відповідь – А.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. Зміни в суспільно-політичному житті.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки.

Зазначені в завданні наслідки настали в результаті Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Саме проти магнатсько-шляхетського панування була спрямована Національно визвольна війна.

Це завдання можна розв’язати і шляхом виключення. Козацькі війни кінця ХVІ ст. і козацько-селянські повстання 20–30-х рр. ХVІІ ст. в кінцевому підсумку завершилися поразкою. Відповідно, вони не могли досягти вказаних наслідків. Такі ж наслідків не могли мати і морські походи козаків початку ХVІІ ст.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про політику гетьмана І. Виговського.

Антигетьманське повстання об’єктивно було на руку московському царю, який прагнув відновити контроль над Гетьманщиною. Відповідно, повстанці отримували таємну допомогу зброєю і грішми. Проте повстання було жорстоко придушене за допомогою кримських татар.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. «Руїна». Причини та наслідки Руїни.

Завдання передбачає перевірку сформованості поняття «Руїна» і основних рис періоду, що увійшов в історію України під назвою «Руїна».

Період Руїни (кінець 1650-х – середина 1680-х рр.) характеризувався внутрішньою боротьбою козацької старшини за владу, розколом Гетьманщини, втручанням в її внутрішні справи сусідніх держав.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Розвиток культури. Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові.

Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Розвиток культури та освіти. «Козацьке бароко». Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Завдання передбачає визначення за стильовими ознаками храмів Козацької доби. У цьому випадку на фото зображені Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові та Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві. Обидва храми зведені в стилі бароко.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Розгортання гайдамацького та опришківського рухів. «Коліївщина».

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про події гайдамацького повстання, що отримало назву Коліївщина.

Повстання було спрямоване проти засилля польської шляхти і католицької церкви. Основні події розгорталися на території Правобережжя, яке перебувало на той час у складі Речі Посполитої.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Російсько-французька війна. І. Котляревський.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичну постать на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Я також син Росії», «хочу воювати проти французів», «бути співучасником Полтавського полку» – допомагають визначити з запропонованих діячів Івана Котляревського.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Перебіг національно-визвольного руху в Галичині під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії. Наслідки та значення подій 1848–1849 рр.

Завдання передбачає перевірку знань основних подій загальноєвропейської революції 1848–1849 рр. на українських землях.

Революційні події в Європі надали широкого розмаху національно-визвольному руху в Східній Галичині. Ураховуючи настрої народних мас, уряд монархії Габсбургів змушений був остаточно ліквідувати панщину. З цією метою 16 квітня 1848 р. цісар підписав спеціальний патент, за яким скасування панщини на галицьких землях сталося майже на п'ять місяців раніше, ніж в інших частинах імперії. Боротьба селян на Буковині призвела до розгортання повстання під проводом Л. Кобилиці.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Розвиток мистецтва. Т. Шевченко. «Катерина».

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Завдання передбачає визначення картини художника Т. Шевченка «Катерина», яка є ілюстрацією до його однойменного поетичного твору. На картині зображена вагітна молода жінка, яку покидає солдат-москаль.

Відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Політика російського царизму щодо України. Валуєвський циркуляр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичний документ за оцінкою його змісту на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичний документ.

Наведений уривок джерела є оцінкою розпорядження російської влади.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «відняти в 24 мільйонів українців їхню мову», «заборонити друкувати українські газети, виголошувати промови на ювілеях українських поетів», «найдурніший документ… у сфері духовного життя», – допомагають визначити, що оцінка дається Емському указу імператора Олександра ІІ від 18 травня 1876 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні. Особливості проведення реформ на українських землях.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки.

У цьому випадку слід визначити причини аграрного перенаселення Наддніпрянської України наприкінці ХІХ ст.

Аграрне перенаселення – це відсутність можливості для значної частини сільського населення через малоземелля або безземелля забезпечити необхідний прожитковий мінімум достатку для себе і своєї родини.

Малоземельні і безземельні селяни складали 80 % сільського населення. Це було зумовлено тим, що після реформи 1861 р. відбулося дроблення невеликих селянських наділів через демографічний вибух і перебування більшості земель сільськогосподарського призначення в руках великих землевласників (поміщиків, власників цукрових заводів тощо). До того ж існуючі промислові підприємства не могли поглинути зростаючу кількість вільної некваліфікованої робочої сили.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст. Утворення монополістичних об’єднань в Україні. Особливості економічного розвитку Наддніпрянської України.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про економічний розвиток Наддніпрянської України на початку ХХ ст.

Незважаючи на економічну кризу 1900–1903 рр., на територію України приходилося 25 % іноземних інвестицій у Російську імперію. Більшість інвестицій (англійських, бельгійських, французьких, німецьких) спрямовувалися в галузі добувної і важкої промисловості. Так, у вугільній промисловості 63 % основного капіталу перебувало у володінні іноземних компаній, а в металургії – 90 %, така ж ситуація була і в машинобудуванні.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Боротьба політичних партій Західної України за реформу виборчої системи.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки.

У цьому випадку треба визначити наслідки боротьби за реформування виборчої системи Австро-Угорщини.

У 1907 р. було запроваджено загальне виборче право для чоловіків.

Відповідь – В.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Розвиток музичного мистецтва. М. Лисенко.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичну постать (діяча культури) на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому  подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – діяч української культури.

За портретними рисами вгадується видатний композитор і музикант М. Лисенко.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «значення його мистецтва для української музики таке саме, як…», «…крім "Запорожця за Дунаєм", справді мистецької музики до нього не було…» – допомагають визначити правильну відповідь.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Діяльність австрійської та російської адміністрації в Галичині. «Галицько-Буковинське генерал-губернаторство».

Завдання передбачає перевірку знань основних подій Першої світової війни на українських землях.

«Галицько-Буковинське генерал-губернаторство» було створено на захопленій в Австро-Угорщини російськими військами в 1914 р. частині територій Галичини і Буковини.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні в 1917 – на початку 1918 р. Еволюція поглядів політичних сил України в питанні самовизначення українців.

Завдання передбачає перевірку знань основних положень І Універсалу УЦР, який був ухвалений 10 червня 1917 р.

В Універсалі наголошувалось, що Центральна Рада буде «творити новий лад вільної автономної України». Це відповідає гаслу: «Автономію Україні!».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція. Війна радянської Росії з УНР. Перебіг першої війни УНР з Радянською Росією.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), вміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, картосхема дає змогу визначити

• кордони Української Народної Республіки. На це вказують обриси кордонів, землі, які входять до складу держави. Назви сусідніх державних утворень.
• лінію фронту часів Першої світової війни.
• напрямки наступу більшовицьких військ в Україні у грудні 1917 – лютому 1918 рр.

Зазначена інформація дає змогу встановити правильну відповідь: на картосхемі зображена Перша війна радянської Росії проти УНР.

Відповідь – А.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Брестський мир між УНР та державами Четверного союзу, Військова конвенція УНР з Німеччиною та Австро-Угорщиною.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У цьому випадку наслідки укладення Брест-Литовського мирного договору для України.

Разом з підписанням українською делегацією мирного договору було укладено і військову конвенцію, за якою Німеччина й Австро-Угорщина надавали допомогу у вигнанні з території УНР військ радянської Росії. У результаті наступу німецьких військ до Києва повернулась УЦР.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Політика «коренізації» в УСРР (українізація). Причини та наслідки «українізації».

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь аналізу статистичного матеріалу у відповідності з історичним контекстом.

Зростання кількості шкіл з українською мовою навчання в другій половині 1920-х рр. було зумовлено здійсненням політики «коренізації», яка в Україні проводилась у формі «українізації».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Неп в УСРР. Неп та її складові в Україні.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Джерелом є агітаційно-пропагандистський плакат.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на плакаті, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Предмет ідентифікації в завданні – період історії, у який створено плакат.

Ключовим у джерелі є гасло плакату, слова-маркери – «Продовольчий податок. Віддай місту частину врожаю, рештою розпоряджайся сам» а також малюнок – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про запровадження непу.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність і наслідки політики форсованої індустріалізації в Україні.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки, а також показати розумінні і застосування понять і термінів.

У цьому випадку слід визначити наслідки політики форсованої індустріалізації в Україні наприкінці 1920-х – у 1930-і рр.

Форсована індустріалізація – прискорений процес створення крупного машинного виробництва в усіх галузях господарства, особливо в промисловості. Індустріалізація забезпечує переважання в економіці країни виробництва промислової продукції, перетворення аграрної або аграрно-індустріальної країни на індустріально-аграрну або індустріальну.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність і наслідки політики колективізації в Україні.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати характерні риси певного історичного періоду на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – характерні риси життя українського суспільства у 1930-ті рр.

Ключові в джерелі «В» словосполучення-маркери – «відібрати в куркулів усі засоби виробництва», «розкуркулення» – допомагають визначити правильну відповідь.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі (1921–1939 рр.). Українські землі у складі Чехо-Словаччини. Політика урядів Чехо-Словаччини в українських землях. Проголошення незалежності Карпатської України.

Завдання передбачає перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

Незалежність Карпатської України була проголошена 15 березня 1939 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Розгортання радянського партизанського руху. С. Ковпак.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичну постать на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «один з організаторів партизанського руху в Україні», «командир Путивльського партизанського загону, згодом з’єднання… Сумської області», «рейди з Брянських лісів на Правобережну і Західну Україну» – допомагають визначити, що в характеристиці йдеться про С. Ковпака.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Депортація кримських татар та інших народів Криму.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У цьому випадку йдеться про наслідки депортації кримських татар. Депортація корінного народу призвела до кардинальних змін національного складу регіону.

 Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Перемога у Великій Вітчизняній війні. День Перемоги.

Завдання передбачає перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

9 травня 1945 р. відзначається як перемога народів СРСР у Великій Вітчизняній війні. На теперішній час 8–9 травня відзначаються як дні пам’яті і примирення та завершення Другої світової війни в Європі.

У 2015 р. у відповідному указі Президента України П. Порошенка зазначається: «…з метою гідного вшанування подвигу Українського народу, його визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни, посилення турботи про ветеранів війни, учасників українського визвольного руху цього періоду, жертв нацистських переслідувань, утвердження спадкоємності традицій воїнів — переможців нацизму та нинішніх захисників Вітчизни, консолідації суспільства навколо ідеї захисту України…установити в Україні День пам'яті та примирення, який відзначати щороку 8 травня…».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – початку 1950-х рр. Хід операції «Вісла». Причини та наслідки проведення операції «Вісла».

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичну подію на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому  подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична подія.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «швидкими темпами переселити українців і змішані сім`ї на повернуті території (насамперед у Північну Пруссію)» – допомагають визначити, що документ відображає операцію «Вісла», яку здійснювала влада Польської Народної Республіки в 1947 р. щодо українського населення Холмщини, Підляшшя, Лемківщини, Посяння тощо.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Зміни в сільському господарстві. Наслідки економічних реформ для українського суспільства.

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки й настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак варто пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. У загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена проблемі впровадження однієї з хрущовських надпрограм – поширення посівів кукурудзи. На це вказує як зображення цієї зернової культури і ті переваги, які вона може давати – зростання продуктивності тваринництва, так і написи. Відповідно, карикатура висміює нерозуміння окремими керівниками необхідності впровадження в сівообіг кукурудзи.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Зміни в промисловості. О. Антонов.

Завдання передбачає перевірку знань про галузі діяльності визначних постатей України.

У цьому випадку йдеться про О. К. Антонова, який був видатним авіаконструктором. Під керівництвом Антонова розроблено транспортні літаки сімейства «Ан», які літають на всіх континентах світу. Деякі з них залишаються не перевершеними і нині.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.) Опозиційний рух. Основні вимоги та напрями опозиційного руху 1960–1970-х рр. Причини активізації опозиційного руху..

Завдання передбачає перевірку характерних рис історичного явища.

У цьому випадку йдеться про характерні риси дисидентського руху в Україні, який мав мирний, ненасильницький характер.

Відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Чорнобильська катастрофа.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичне явище на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – мотивація дій партійно-радянського керівництва під час Чорнобильської катастрофи.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Чорнобиль», «показушні» весілля, фальшиві гулянки, весілля», «У дні всенародної жалоби було влаштовано першотравневу демонстрацію на Хрещатику», «трагізм ситуації» – допомагають визначити, що дії партійно-державної верхівки продиктовані прагненням приховати факт вибуху ядерного реактора та реальні масштаби й наслідки техногенної катастрофи.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Акт проголошення незалежності України.

Завдання передбачає перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

24 серпня 1991 р. Верховна Рада УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поява та розселення людей на території України. Місця основних стоянок людей кам’яного віку на теренах сучасної України (Королеве, Кіїк-Коба, Кирилівка, Мізин).

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом. Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на карті зображені в межах сучасних кордонів України місця палеолітичних пам’яток України, які позначені літерами.

Кирилівка на карті позначена літерою «Б» (Ця палеолітична стоянка розташована в межах сучасного міста Києва).

Киїк-Коба на карті позначена літерою «Д» (Ця палеолітична стоянка розташована в горах Криму).

Королеве на карті позначена літерою «А» (Ця палеолітична стоянка розташована на території Закарпаття на березі р. Тиса).

Мізин на карті позначена літерою «В» (Ця палеолітична стоянка розташована у Чернігівській області).

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Правління Ярославичів. Князювання Володимира Мономаха. Князювання Данила Романовича.

Завдання передбачає встановлення відповідності між подіями культурного життя та іменами князів.

Створення «Ізборника» – одного з перших енциклопедичних збірників Київської Русі – пов’язана з іменем князя Святослава Ярославича.

Відкриття першої школи для дітей знаті відбулося за наказом князя Володимира Великого.

Заснування першої бібліотеки при Софійському соборі в Києві пов’язано з князем Ярославом Мудрим.

Укладення Галицько-Волинського літопису відбулося за часів правління Данила Романовича Галицького.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.

Національно-визвольна війна українського народу. Наслідки та значення найважливіших битв Національно-визвольної війни.

Завдання передбачає перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО та сформованість уміння визначати історичну подію на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичні події.

1648 р. – битва на Жовтих Водах. Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Жовті Води», «козаки, з’єднавшись разом із татарами, всіх побили».

1649 р. – Зборівський договір. Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «40-тисячний реєстр Війська Запорозького», «договір».

1651 р. – Білоцерківський договір. Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «дозволяємо організувати реєстрове військо… тільки… Київському воєводстві».

1654 р. Переяславська рада. Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «деякі полки… відмовилися присягати московському цареві», «Хмельницький присягнув московському цареві у Переяславі».

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Перебіг національно-визвольного руху в Галичині під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії.

Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Політика російського царизму щодо України.

Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст. Події революції 1905–1907 рр. в Україні. Діяльність українських парламентських громад в І та ІІ Державних Думах.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У цьому випадку – встановити відповідність між подіями та їхніми результатами.

Видання Валуєвського циркуляру (1863 р.) призвело до закриття недільних шкіл, розпуску та припинення діяльності українських громад.

Революція 1848–1849 рр. створила умови, за яких українці отримали перший досвід парламентської діяльності.

Видання Емського указу (1876 р.) призвело до закриття Південно-Західного відділення Російського географічного товариства, через яке відбувалася легалізація діяльності київської громади.

Революція 1905–1907 рр. сприяла появі масових українськомовних періодичних видань у Наддніпрянській Україні (газети «Хлібороб», «Рада», журнал «Україна» тощо).

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Українська революція. Універсали УЦР, Генеральний секретаріат.

Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Гетьманський переворот і утворення Української Держави. Утворення ЗУНР. «Українська Галицька армія». «Чортківська офензива». Прихід до влади Директорії. Більшовицький режим в Україні. «Воєнний комунізм».

Завдання передбачає перевірку знання понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО, а також співвіднесення їх з відповідним історичним явищем.

Для характеристики Української Народної Республіки доцільно використовувати такі поняттяж, як «Універсал», «Генеральний Секретаріат», «Директорія».

Для висвітлення періоду існування Української Держави гетьмана П. Скоропадського доцільно використати поняття і терміни «Всеукраїнський хліборобський конгрес», «гетьманський переворот», «Українська академія наук».

Оповідаючи про Західноукраїнську Народну Республіку, слід використовувати поняття і терміни «Українська Національна Рада», «Українська галицька армія», «Чортківська офензива».

При висвітленні періоду Української Соціалістичної Радянської Республіки слід застосовувати поняття і терміни: «воєнний комунізм», «націоналізація промисловості», «Ризький мир».

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Виникнення руху «шістдесятників», дисидентського руху наприкінці 1950 – початку 1960-х рр. B. Симоненко.

Україна в період загострення кризи радянської системи. Опозиційний рух. М. Руденко, В. Стус, В. Чорновіл.

Завдання передбачає встановлення відповідності між прізвищами діячів і фактами їхньої біографії.

В. Симоненко був автором збірок «Лебеді материнства», «Земне тяжіння», «самвидавської» сатири «Некролог кукурудзяному качанові», «Злодій», «Суд».

М. Руденко був автором поезії «Всесвіт у тобі», «Оновлення», один із засновників і керівників Української Гельсінської групи.

В. Стус був автором збірок «Круговерть», «Зимові дерева», «Веселий цвинтар», член Української Гельсінської групи.

В. Чорновіл – автор «самвидавської» збірки «Лихо з розуму», журналу «Український вісник», член Української Гельсінської групи.

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–В, 4–Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Братський рух. Утворення греко-католицької церкви.

Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Вплив Берестейської унії на розвиток церковного життя в Україні. Петро Могила.

Українські землі в другій половині XVIII ст. Розвиток культури, науки, освіти. Собор Святого Юра у Львові.

Завдання спрямоване на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність подій церковного і культурного життя.

Спорудження собору Святого Юра у Львові – ХVІІІ ст.

Заснування Львівського православного братства – середина ХVІ ст.

Реформування митрополитом П. Могилою православної церкви – перша половина ХVІІ ст.

Утворення греко-католицької церкви в Речі Посполитій – кінець ХVІ ст.

Відповідь: Б Г В А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні. Особливості проведення реформ на українських землях.

Завдання спрямоване на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність реформ 1860–1870-х рр. у Російській імперії. Реформи запроваджувалися таким чином:

Ліквідація кріпосної залежності селян (1861 р.).

Запровадження суду присяжних (1864 р.).

Упровадження міського самоврядування (1870 р.).

Упровадження загальної військової повинності (1874 р.).

Відповідь: Б В А Г.

ТЕМА: Українська революція. Проголошення Української Народної Республіки. Місце і роль Всеукраїнських з’їздів рад у Києві та Харкові.

Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Прийняття Конституції УНР. Акт злуки УНР та ЗУНР.

Завдання спрямоване на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність подій Української революції й українського державотворчого процесу.

Проголошення УЦР Української Народної Республіки (листопад 1917 р.).

Проголошення радянської влади в Україні Всеукраїнським з’їздом рад у Харкові (грудень 1917 р.).

Затвердження УЦР Конституції УНР (квітень 1918 р.).

Проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки (січень 1919 р.).

Відповідь: Б Г В А.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Кревська унія. Політичне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав до і після Кревської унії.

Завдання передбачає визначення характерних рис суспільно-політичного життя Великого князівства Литовського в ХІV–ХV ст.

Серед запропонованих варіантів відповідей правильними є:

• здійснення судочинства на основі норм «Руської правди»;
• поступова ліквідація удільних князівств;
• укладення міждержавних уній.

Відповідь: 2 3 5.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини. Діяльність Другої Малоросійської колегії.

Завдання передбачає перевірку знань заходів, які здійснювала Друга Малоросійська колегія в 1764–1782 рр. Серед запропонованих варіантів відповідей правильними є:

• загальна ревізія населення, земельної власності, худоби, іншого майна;
• запровадження намісництва, загальноросійських судових установ;
• заміна натуральних повинностей грошовим податком.

Відповідь: 2 4 7.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Більшовицький режим в Україні. Внутрішня політика урядів УСРР. «Воєнний комунізм».

Завдання передбачає перевірку знань складових політики воєнного комунізму, яка здійснювалась більшовиками у 1919-1921 рр. на території України. Серед запропонованих варіантів відповідей правильними є:

• націоналізація підприємств великої промисловості, транспорту та банків;
• запровадження загальної трудової повинності;
• запровадження розкладки на продовольство та сільськогосподарську сировину (продрозверстки).

Відповідь: 1 3 5.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Основні результати та наслідки війни для України й українського народу.

Завдання передбачає перевірку знань основних наслідків Другої світової війни (1939–1945 рр.) для України. Серед запропонованих відповідей правильними є такі:

• об’єднання основного масиву українських етнічних земель у межах однієї держави;
• вихід республіки на міжнародну арену, вступ до ООН;
• чисельні людські втрати та матеріальні збитки народного господарства УРСР.

Відповідь: 3 5 6.