ЗНО онлайн 2011 року з історії України – пробний тест

ТЕМА: Стародавня історія України.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту неолітичної революції.

Терміном «неолітична революція» англійський археолог Гордон Чайлд визначив зміни, які відбулися в житті людей в епоху неоліту.

Характерні риси неолітичної революції такі:

• відбувається перехід від привласнювального (збиральництва, полювання, рибальства) до відтворювального типу господарювання (землеробство, збиральництво, ремесло);
• перехід до осілого способу життя. Виникнення поселень із будівель хат переважно біля річок, де є придатні ділянки для оброблення землі;
• для обробки землі використовують мотику – ручне знаряддя праці переважно з дерева або кістки тварин;
• приручення більшості відомих свійських тварин (корів, кіз, овець тощо);
• удосконалення оброблення каменю: свердління, шліфування, пиляння;
• виникнення виробництва кераміки (перший штучний матеріал), прядіння і ткацтва;
• зміна в духовному світі й світогляді людини.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат з історії України.

Увага! Від 2019 року в завданнях зовнішнього незалежного оцінювання термін Київська Русь не використовують для позначення Київської держави Русі-України.

Назву Київська Русь застосовували до періоду історії Русі-України з 882 по 1132 роки (IX–XIII ст.).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання періоду правління київського князя Олега (882–912 роки).

У результаті успішних походів на Константинополь 907, 911 років князь Олег домігся укладення договору з Візантією, за яким руські купці набули права на безмитну торгівлю в Константинополі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку картографічних умінь і знання теренів, на які була поширена влада київських князів.

Зображені на картосхемі суцільною жирною чорною лінією межі окреслюють територію, на яку була поширена влада Олега, Ігоря й Ольги. На це вказують географічні об’єкти в межах однієї держави – Київ і Новгород. А також за межами Русі ще перебували території розселення племен в’ятичів, уличів, тиверців, хорватів і волинян.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання наслідків упровадження християнства як державної релігії князем Володимиром Великим.

У 988 році Володимир хрестився сам, хрестив своїх дітей, бояр і під страхом покарання змусив хреститись киян і все населення підвладних земель. У Новгороді дядько князя Добриня хрестив новгородців «вогнем і мечем». Так само відбувалося хрещення і в інших містах на півночі держави.

Основна частина населення Русі чинила активний або пасивний опір новій релігії. Саме це перетворило введення християнства на тривалий процес. Подекуди впродовж кінця Х–ХІ ст. відбувалися повстання проти християнізації, очолювані волхвами або місцевою родовою знаттю. Відомі повстання князя Могути (988–1008 роки), повстання волхвів у Суздалі (1024 рік), Ростові й Новгороді (1071 рік). Також виникали і єретичні рухи – стригольництво (поширений у Новгороді і Пскові в ХІV–ХV ст.).

Тож одним із наслідків упровадження християнства як державної релігії Київської Русі стало розгортання тривалої боротьби держави й церкви з традиційними віруваннями.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України.

«Руська правда» – це особливо важливе для вивчення суспільних відносин і правової системи історичне джерело доби Київської Русі – збірник норм давньоруського права.

Збірник запроваджений князем Ярославом Мудрим, доповнений його наступниками.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати за характерними ознаками архітектурний стиль.

На фото зображено:

А собор Бориса й Гліба або Борисоглібський собор у Чернігові. Зведений на початок ХІІ ст. у давньоруському стилі

Б собор Різдва Богородиці в місті Козельці (Чернігівська обл.), збудований у 1752–1763 роках архітектором Іваном Григоровичем-Барським у стилі козацького бароко

В Вознесенський собор у Переяславі (1695–1700 роки), збудований у стилі козацьке бароко

Г Свято-Преображенський собор в Ізюмі (Харківська обл.), збудований у стилі козацьке бароко 1682 року

Тобто давньоруську пам’ятку архітектури зображено на фото А.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії визначних постатей з історії України.

Волинський князь, засновник Галицько-Волинської держави Роман Мстиславич мав двох синів – Данила й Василька (Данило також мав синів Лева, Шварна, Мстислава, Іраклія і Романа, трьох доньок – Переяславу, Устинію, Софію). Василько мав сина Володимира й доньку Ольгу.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання процесів, притаманних соціально-економічному розвитку українських земель у другій половині XIV–XVI ст.

Із зазначених варіантів відповіді лише А відповідає умові завдання.

У ХІV–ХV ст. зі зростанням попиту на харчові продукти (особливо на зерно і м’ясо) у Західній Європі відбувався інтенсивний розвиток товарно-грошових відносин, швидко зростав ринок сільськогосподарської продукції. За цих умов великі землевласники, реагуючи на потреби ринку, перетворювали свої господарства на фільварки.

Найбільшого поширення фільваркові господарства набули в Галичині, Західній Волині, Західному Поділлі, Київському Поліссі. На решті українських земель вони поширилися лише від середини ХVІ ст. Фільварки потрібували багато землі, тому феодали почали відбирати її в селян, водночас збільшуючи панщину й запроваджуючи кріпацтво.

Від ХV ст. селян переводили під судочинство феодалів. На початку ХVІ ст. вони вже не мали права скаржитися на феодалів великому князеві чи королю. Було майже припинено діяльність копних судів. Водночас обмежуено право селян на переселення (перехід). У 30-х роках ХV ст. в Галичині було визначено певний час для переходів – тільки в дні Різдва за умови виплати панові викупу. Сейм 1496 року постановив: протягом року залишити село мав право тільки один селянин. Сейм 1503 року видав ухвалу, що селяни не можуть переселятися без дозволу панів, що означало втрату ними особистої свободи.

На українських землях у складі Великого князівства Литовського процес закріпачення відбувався дещо повільніше. Це було зумовлено набігами татар і нестачею робочих рук.

Остаточне закріпачення селян відбулося на території Польщі в 1573 р., а на землях Великого князівства Литовського – 1588 року, що було законодавчо закріплено в сеймовому законі й ІІІ Литовському статуті.

На території Закарпаття, що входило до складу Угорщини, кріпацтво було закріплено на початку ХVІ ст.

Ринок вільнонайманої праці активно формувався вже після скасування кріпацтва – на більшій частині України у другій половині ХІХ ст.

Початок промислового перевороту на українських землях датують 30–40-ми роками ХІХ ст.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей польського панування на українських землях у ХІV – першій половині ХVІ ст.

Польське панування на українських землях почало встановлюватися після занепаду Галицько-Волинської держави. Польський король Казимир ІІІ Великий 1349 року захопив Галицькі землі. Особливістю польської зверхності було те, що вони переносили на українські землі форми влади, правову систему, соціально-економічні відносини, які сформувалися на польських землях. Також польські королі як ревні католики, сприяли поширенню Католицької церкви на українські землі.

Розбудова Католицької церкви на українських землях розпочалася в 1-й половині ХІV ст. Було номіновано єпископів для Києва (1320), Перемишля (до 1353; нині м. Пшемисль, Польща), Володимира (1358; нині м. Володимир-Волинський), Львова (1359), Холма (1359; нині м. Хелм, Польща), Кам’янця (після 1379; нині м. Кам’янець-Подільський). У 1367 постала перша на Русі Галицька католицька митрополія (1412 перенесено до Львова).

Розвиток на українських землях Католицької церкви посилився після їхнього входження до складу Великого князівства Литовського. Близько 1405 року в Києві постав католицький кафедральний собор, збудований королем польським і великим князем литовським Владиславом II Ягайлом; католицькі храми створено в багатьох містах України. Особливо наполегливе поширення католицизму на українських землях відбулося після дозволу діяльності ордену єзуїтів (з 1569 року) й інших католицьких орденів (босих кармелітів, домініканців тощо).

Одним із проявів експансії Католицької церкви стало укладення Берестейської церковної унії 1596 року.

Експансії Католицької церкви сприяло те, що вона мала підтримку польської влади, а також криза й занепад Православної церкви.

Правильна відповідь – Г.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання основних умов і наслідків Люблінської унії, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Однією з умов Люблінської унії був перехід до складу Польщі українських земель – Підляшшя, Волині, Київщини і Брацлавщини, що входили до складу Великого князівства Литовського.

Як наслідок під польським урядуванням опинилася більшість українських земель (окрім Берестейщини, яка залишилася під урядуванням Великого князівства литовського, і Чернігово-Сіверщини, що на початку ХVІ ст. була загарбана Московією, але на початку ХVІІ ст. увійшла до складу Речі Посполитої). Їх було об’єднано в межах однієї держави, що сприяло політичному й культурному згуртуванню українського народу. З ХІV ст. під польським урядуванням перебували українські землі Галичини, Посяння і Західного Поділля.

Правильна відповідь – Г.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Завдання скеровано на перевірку знання дат основних подій історії України.

Першим слов’яно-греко-латинським навчальних закладом в Україні була Острозька академія, заснована князем Острозьким 1576 року. В основу діяльності Острозької академії було покладено традиційне для середньовічної Європи вивчення семи вільних наук (граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, музики, астрономії), а також вищих наук – філософії, богослов’я, медицини. Студенти Острозької академії опановували п’ять мов: слов’янську, польську, давньоєврейську, грецьку, латинську. Першим ректором школи був письменник Герасим Смотрицький.

Також 1586 року у Львові було засновано братську школу, яка теж була слов’яно-греко-латинським навчальних закладом.

1576 рік – це ХVІ ст.

Правильна відповідь – В.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання основних здобутків української культури і впливу на неї Реформації.

Одна з перших рукописних книг, перекладена тогочасною українською мовою під впливом подій європейської Реформації, – це «Пересопницьке Євангеліє».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій першого періоду 1648–1649 років Національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького.

Період 1648–1649 років було відзначено низкою перемог Війська Запорозького над польським військом (Жовті Води, Корсунь, Пилявці, облога Львова і Збаража, Зборів), які забезпечили автономію частині українських земель – трьом воєводствам у складі Речі Посполитої (Київське, Чернігівське, Брацлавське) за умовами Зборівського миру (1649 рік).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання змін, які відбулися в соціально-економічному житті українського народу в ході Національно-визвольної війни середини ХVІІ ст.

Вагомим чинником Національно-визвольної війни був селянський рух. Після укладення Зборівського договору селяни, які жили на колишніх державних землях («королівщинах»), на території Гетьманщини здобули особисту свободу і право володіти землею. Вони були підпорядковані Військовому скарбу і сплачували державі фіксований податок.

Селяни, які жили на приватних землях, за умовами Зборівського договору мали продовжувати виконувати повинності на користь шляхти. Богдан Хмельницький навіть видавав відповідні універсали. Проте в реальному житті шляхта не могла повернутися до своїх маєтків і примусити селян до покори. Як наслідок і ця категорія селян одержала свободу й землю.

Уряд Гетьманщини у своїй внутрішньополітичній діяльності всіляко підтримував інтереси козацтва. Осіб, яких було вписано до реєстру, разом із їхніми родинами звільняли від кріпацтва й надавали права вільно жити в містах і селах, володіти землею, мати власне козацьке самоврядування і судочинство.

Провідне місце серед козаків посідала старшина, яка зосереджувала у своїх руках владу й багатства.

У роки війни почалося формування нової еліти суспільства з козацької старшини, дрібної православної шляхти, верхівки міщанства й духівництва.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку картографічних умінь, а також знання умов міжнародних договорів щодо українських земель.

На карті суцільною жирною лінією позначений розподіл українських земель між Московською державою і Річчю Посполитою, який було укладено 1686 року, що дістав назву «Трактат про вічний мир», відповідно до якого Лівобережжя, Запорожжя і Київ з околицями було визнано за Московією, а більшу частину Правобережжя (Північна Київщина й Волинь) – за Польщею. Московія також залишала за Польщею Поділля, якщо та згодом відвоює його в Османської імперії.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних фактів біографії історичних постатей з історії України й сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання в зв’язку з його змістом.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – період життя гетьмана Івана Мазепи.

Маркери – «З італійськими майстрами, яких є кілька в гетьманській резиденції, говорив італійською мовою…», «Привернув Мазепа козаків до себе твердою владою, великою воєнною відвагою й розкішними прийняттями в своїй резиденції для козацької старшини» – указують на період його життя, коли він був гетьманом, тобто від підписання Коломацьких статей 1687 року до руйнування московськими військами гетьманської резиденції Батурина 1708 року після переходу гетьмана на бік шведського короля Карла ХІІ.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМИ: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст. Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України.

Соціальний стан Лівобережної Гетьманщини і Слобідської України, що мав право спадкового землеволодіння, і який звільняли від державних повинностей і податків за несення військової служби, – це козацтво.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат з історії України.

Згідно з маніфестом російської імператриці Катерини ІІ 1783 року було ліквідовано Кримське ханство, його територія стала частиною Таврійської губернії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання подій початку українського національного відродження, лідерів автономіського руху і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать.

Маркери – «король Пруссії», «до мене таємно прибув дворянин із Малоросії, який твердить, що його послали мешканці цієї країни, які доведені до крайнього відчаю російською тиранією», «Він хотів би знати, чи на випадок війни вони зможуть сподіватися на протекцію Вашої Величності — в такому випадку вони спробують скинути російське ярмо» – указують на місію, яку здійснив Василь Капніст (у чинній від 2019 року програмі зовнішнього незалежного оцінювання з історії України не передбачено знання цієї історичної постаті).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту освітніх реформ Марії-Терезії і Йосифа ІІ (1770–1780-ті роки) в Австрійській імперії.

В освітній сфері імператриця Марія Терезія за шкільною реформою 1777 року визнала за усіма своїми підданими право навчати своїх дітей у початковій школі рідною «материнською» мовою.

У Відні 1774 року при церкві Св. Варвари було відкрито семінарію («Барбареум») для навчання греко-католицького духівництва. За правління Йосифа II її закрили, а натомість створили семінарії у Львові й Ужгороді.

Від 1784 року було відновлено діяльність Львівського університету, при якому для студентів-русинів було створено «Студіум рутеніум» («Руський інститут»), де науки викладали церковнослов’янською мовою.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання програмних документів Кирило-Мефодіївського братства і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Ініціатори створення Кирило-Мефодіївського братства Василь Білозерський, Микола Гулак, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Опанас Маркевич. Головними засобами реалізації своїх ідей братчики вважали поширення освіти серед народу й мирну проповідь. У своїх програмних документах вони висловлювали такі основні ідеї:

• національну, що пов’язана зі створенням слов’янської спілки християнських республік. Український народ завдяки своєму традиційному волелюбству мав допомогти іншим слов’янським народам звільнитися від гноблення і створити цей союз. Україна могла бути вільною лише в такому слов’янськім союзі;
• християнську, яка відображена у вірі в можливість перебудувати все суспільне життя на основі християнських ідеалів. Із християнським змістом пов’язана також ідея українського месіанства (особливої ролі українського народу) – визволяючи інші слов’янські народи, українці виконують волю Божу;
• соціальну, пов’язану насамперед із ліквідацією кріпацтва і станової нерівності. Було висунуто вимоги дотримання повної рівності всіх громадян незалежно від їхнього народження, християнського віросповідання і майнового стану. Також було висунуто вимоги щодо здійснення демократичних свобод – слова, друку, совісті, здобуття освіти й заміни постійної армії народною міліцією.

Маркери у джерелі А – «політичне об’єднання слов’ян є тією справжньою метою, до якої вони повинні прагнути», «при об’єднанні вони [українці, росіяни, білоруси] повинні мати свою самостійність» – відображають головні ідеї Кирило-Мефодіївського братства.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України.

«Емський указ», виданий 1876 року, – це таємне розпорядження російського імператора Олександра II про заборону друкування і завезення з-за кордону книг українською мовою.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання економічних процесів у Наддніпрянській Україні в 60–90-х роках ХІХ ст.

Індустріалізація – це історичний процес техніко-економічного переходу від аграрного до промислових способів суспільного виробництва, який проходить через машинну стадію виробництва товарів і послуг.

Поняття індустріалізації використовують для позначення завершення історичної епохи європейської промислової революції, яка почалася у другій половині ХVІІІ ст. у Великій Британії. Пізніше вона поступово поширилася на інші країни Європи.

Українські землі процес промислового перевороту (революції) охопив у 30-40-і роки ХІХ ст., а індустріалізація розгорнулася в 1860-ті роки. Проте розтягнулася вона з перервами аж до середини ХХ ст., коли було здійснено форсовану сталінську індустріалізацію. Поштовхом до індустріалізації стали реформи 1860–1870-х років.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України.

Створення Союзу визволення України (СВУ) відбулося 1914 року.

Убивство російського прем’єр-міністра Петра Столипіна – це подія 1911 року.

Заснування першої на Наддніпрянській Україні «Просвіти» відбулося 1906 року.

Урочисте святкування сторіччя від дня народження Тараса Шевченка – це подія 1913 року.

Під час Першої російської революції 1905–1907 років за прикладом Галичини було організовано освітні товариства під назвою «Просвіта» і в Наддніпрянщині: спочатку – в Одесі (1906), згодом – у Катеринославі, Житомирі, Кам’янці-Подільському, Києві, Чернігові, Миколаєві.

На Дону було створено новочеркаську «Просвіту». Власні читальні «Просвіти» мали переселенці навіть на далекосхідному Зеленому Клині й в Америці, зокрема, в Аргентині.

На Лівобережній Україні єдиним товариством «Просвіта», яке мало дозвіл губернатора на заснування, була чернігівська «Просвіта», заснована 1906 року за участю Михайла Коцюбинського (був обраний головою).

Через заборону царської адміністрації не вдалося відкрити «Просвіти» у Полтаві й Харкові. Проте в Харкові функції «Просвіти» фактично виконувало Українське літературно-етнографічне товариство імені Квітки-Основ’яненка.

До важливих здобутків «Просвіти» належить відзначення ювілейних річниць – 50-річчя від дня смерті Тараса Шевченка, 100-річчя від дня народження Маркіяна Шашкевича, 40-річчя письменницької діяльності Івана Франка. На початку ХХ ст. з діяльністю «Просвіти» була пов’язана творчість Миколи Лисенка, Бориса Грінченка, Лесі Українки, Степана Смаль-Стоцького тощо.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту земельної реформи Петра Столипіна.

Придушивши революцію 1905–1907 років, царський уряд розумів, що лише репресіями зняти соціальну напругу в суспільстві неможливо. Однією з головних причин революції було аграрне питання, розв’язати яке запропонував голова ради міністрів і міністр внутрішніх справ П. Столипін. У листопаді 1906 року ним було видано затверджений царем указ, що став законом 14 червня 1910 року. В указі містились основні положення реформи.

Під час розроблення реформи П. Столипін виходив із положення, що ліквідація поміщицького землеволодіння призведе до втрат виробників товарного хліба, а згодом знову постане проблема малоземельності. Він пропонував реформувати селянське господарство руйнуванням селянської общини й перерозподіленням земель на користь заможних селян (куркулів). Куркулі мали б стати опорою царського режиму й водночас виробниками додаткового товарного хліба.

Одержавши надільну землю у власність, селянин мав можливість об’єднати свої ділянки в один так званий «відруб» й чи залишатися на старому помешканні, чи виселитися на хутір, побудований на власній землі.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Культура України у другій половини ХІХ – на початку ХХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей з історії України.

Михайло Коцюбинський був членом Братства тарасівців, головою товариства «Просвіта» у Чернігові, автором творів «Fata morgana», «Тіні забутих предків».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання політики європейських держав щодо українських земель на передодні Першої світової війни.

Напередодні Першої світової війни Австро-Угорщина претендувала на володіння Волинню і Поділлям, що на той час перебували під владою Російської імперії, аргументуючи це тим, що ці землі колись входили до складу Речі Посполитої, короною якої володів австрійський імператор.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Завдання скеровано на перевірку знання подій Першої світової війни на українських землях і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – хронологічні межі подій.

Маркери – «Наші праві націоналісти в особі графа Бобринського, посівши адміністративні посади в «П’ємонті українства», почали переслідувати український національний рух і силоміць навертати уніатів до православ’я», «арешт митрополита А. Шептицького», «Все сприяло наростанню ворожості місцевого населення до переможців», – указують на події 1914–1915 років. Граф Бобринський посів посаду генерал-губернатора окупованих у 1914 році російськими військами Галичини й Буковини.

«П’ємонтом українства» називали на той час Галичину. Уніатська церква тоді теж була поширена в Галичині. Навернення уніатів до православ’я і арешт митрополита Андрея Шептицького були складниками репресивної окупаційної російської політики в 1914–1915 роках, метою якої було знищення осередку українського національного руху.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання перебігу подій Української революції і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – ІІ Універсал УЦР.

Наприкінці червня 1917 року до Києва прибула делегація міністрів Тимчасового уряду, яка прагнула зупинити процес суверенізації України після проголошення І Універсалу Української Центральної Ради. Під час переговорів із представниками УЦР сторони дійшли компромісу. Цей компроміс було оформлено у вигляді ІІ Універсалу.

Маркери у джерелі А – «Влада на території Української республіки віднині належить виключно радам робітничих, солдатських і селянських депутатів» – указують на рішення Всеукраїнський з’їзду робітничих і солдатських за участю селянських депутатів у Харкові (грудень 1917 року). Джерело не відповідає умові завдання.

Маркер у джерелі Б – «на землі Республіки Української має бути забезпечено всі свободи, здобуті всеросійською революцією» – указує на положення ІІІ Універсалу УЦР. Джерело не відповідає умові завдання.

Маркери у джерелі В – «визнаючи, що доля всіх народів Росії міцно зв’язана», «ми рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання» – указують на положення ІІ Універсалу УЦР. Джерело відповідає умові завдання.

Маркер у джерелі Г – «Однині Україна стає Українською Народною Республікою», «Не відділяючись від Російської Республіки, ми твердо станемо на нашій землі, щоб помогти, аби уся Російська Республіка стала федерацією вільних народів» – указує на положення ІІІ Універсалу УЦР. Джерело не відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичні джерела.

На фото зображена банкнота номіналом 1 000 карбованців, емітовану урядом гетьмана Павла Скоропадського в Українській Державі 1918 року. На це вказують такі елементи купюри: напис Українська держава, гербова печатка Української держави гетьмана П. Скоропадського (ближче до середини).

Серед усіх паперових грошей періоду Української Революції 1917–1921 років цю банкноту вважають однією з найкрасивіших, ескізи виконав відомий художник Григорій Золотов (1882–1960), викладач типографської школи Василя Кульженка. Художник не залишив ініціалів на банкноті, тому автором банкноти 1 000 карбованців міністр фінансів УНР – Борис Мартос – у своїх опублікованих спогадах указав Івана Івановича Мозалевського. Дизайн банкноти виконано у стилі українського бароко.

Банкнота має всі необхідні ознаки платіжного засобу й державних грошей – емітент, номінал, серія випуску – окрім року емісії. Банкнота на високому рівні захищена від підробок – захисна сітка, конгрев (рельєфна суха печатка), водяні знаки. Мабуть, тому нині дослідникам невідомі зразки тогочасних підробок цих банкнот.

Перший випуск 1 000 карбованців було здійснено за ініціативи гетьмана Павла Скоропадського в Києві 13 листопада 1918 року, після чого за влади Директорії емісію було продовжено в Кам’янці-Подільському. Після втрати територій українською владою на чолі із Симоном Петлюрою продовжено емісію банкноти 1 000 карбованців у Варшаві.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання освітньої політики режимів, що існували в Україні в 1917–1921 роках, і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Маркери – «Для звуження впливу старої професури та викладачів було реорганізовано управління вищою школою», «До факультетських рад включалися представники студентства, кількість яких у радах дорівнювала кількості викладачів», «Від автономії вузів нічого не залишилося», «Університети взагалі були ліквідовані, а на їхній основі утворювалися галузеві навчальні заклади, зокрема інститути народної освіти» – указують на політику Ради Народних Комісарів Української СРР. Університети на території УСРР було ліквідовано 1919 року, а відновлено 1933 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання заходів непу й уміння використовувати їх для визначення наслідків.

Нова економічна політика (неп) – економічний курс більшовиків у 1921–1929 роках, ухвалений на Х з’їзді партії. Передбачав забезпечення виходу з економічної і політичної кризи внаслідок повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткового відновлення приватної власності за збереження монополії комуністів на владу.

Фактично неп став тимчасовим відступом більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму. Під контролем держави залишалися «командні висоти» в економіці (провідні галузі промисловості й монополія на зовнішню торгівлю). Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком. Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства і промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.

Реалізацію політики супроводжували неодноразові кризи хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928 роки), виникнення безробіття і зростання соціальної нерівності, поява «нової буржуазії» (непманів) – приватних підприємців. У 1929 році Йосип Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, остаточно відкинув політику непу.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Завдання скеровано на перевірку вміння характеризувати історичний період. У цьому завданні потрібно визначити період за характеристикою культурного розвитку.

Створення літературно-художніх об’єднань, розширення мережі робітфаків, становлення Української автокефальної православної церкви – це складники культурного й духовного життя українського народу під час нової економічної політики (1921–1928 років).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання процесу форсованої індустріалізації в УСРР і сформованості вміння здобувати інформацію із джерел і застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Маркери в джерелі А – «Наша промисловість зростає нечуваними кроками», «Ми збудували Краматорський машинобудівний, Харківський тракторний заводи», «боротьба за соціалізм захоплює мільйони ентузіастів» – указують на досягнення промисловості України за роки перших п’ятирічок. Це джерело відповідає умові завдання.

Маркери в джерелі Б  – «Темпи промислового розвитку Західної України були вищими, ніж на сході УРСР», «Тут споруджено понад 2,5 тис. великих і середніх промислових підприємств» – указують на події повоєнного розвитку західних областей УРСР. Це джерело не відповідає умові завдання.

Маркери в джерелі В – «Реконструйовано легку та харчову промисловості, ліквідовано їх відставання від чорної металургії за рівнем капіталовкладень», «Ці галузі увійшли в ряд передових галузей соціалістичного господарства» – указують на економічні процеси в УРСР у 1960–1970-ті роки. Це джерело не відповідає умові завдання.

Маркер у джерелі Г – «ліквідувати ради народного господарства і повністю підпорядкувати підприємства загальносоюзним і республіканським міністерствам за галузевим принципом» – указує на 1965 рік, коли було ліквідовано раднаргоспи й відновлено галузеві міністерства. Це джерело не відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роки.

Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння узагальнювати наведену інформацію і визначати її відповідність певному поняттю.

Зрощення керівної партії з державним апаратом, установлення жорсткого контролю за суспільно-політичним життям й економічною сферою в Україні в 1920–1930-х роках свідчило про зміцнення тоталітарного ладу.

Тоталітарний режим – режим, за якого держава (зрощення керівної партії з державним апаратом) установлює повний контроль над суспільством і приватним життям громадян, порушуються основні права людини, здійснюються масові репресії проти незгодних або з метою залякування, усуваються легальні можливості для вільного виявлення і врахування інтересів усіх груп населення, державна влада зосереджується в руках керівної верхівки або однієї особи. Формується культ особи вождя. Відбувається мілітаризація суспільства і створення образу ворога (справжнього або міфічного). Тоталітарні режими існували в СРСР, нацистській Німеччині, фашистській Італії й інших державах. Тепер існує в КНДР.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 роки.

Завдання скеровано на перевірку знання основних історичних постатей з історії України.

Президентом Карпатської України 15 березня 1939 року було обрано Августина Волошина.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат з історії України.

Події Другої світової війни, які виокремлюють як німецько-радянську війну (за часів СРСР їх визначали як Велику Вітчизняну війну), охоплювали період 1941–1945 років.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Другої світової війни на території України й картографічних умінь.

Картографічні об’єкти (річка Дніпро, міста Черкаси, Кіровоград, Біла Церква, Умань тощо), конфігурація лінії фронту, напрямки дії військ указують на проведення радянською армією Корсунь-Шевченківської операції, яку згодом характеризували як «Другий Сталінград», «Сталінград на Дніпрі».

У результаті проведення операції було оточено і знищено значне угруповання німецьких військ. Німецькі війська було остаточно відкинуто від Дніпра. Почалося стрімке вигнання ворога з Правобережної України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х років).

Завдання скеровано на перевірку знання участі України в міжнародних організаціях і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – назва міжнародної організації.

Маркер «Засідання рекомендує, щоб Українська Радянська Соціалістична Республіка і Білоруська Радянська Соціалістична Республіка були запрошені стати членами-засновниками пропонованої Міжнародної Організації» указує на Організацію Об’єднаних Націй.

У серпні 1944 року на конференції в Думбартон-Оксі (США) під час обговорення проєкту майбутньої Організації Об’єднаних Націй радянський представник Андрій Громико вніс пропозицію вважати 15 радянських республік членами-засновницями організації. Хоча пропозицію було відхилено, сталінське керівництво не полишало цієї ідеї. На Кримській конференції в лютому 1945 року США й Велика Британія зобов’язалися підтримати пропозицію радянського уряду щодо прийняття УРСР і БРСР у члени ООН. Саме ці республіки найбільш постраждали від війни і внесли вагомий внесок у перемогу над нацизмом.

6 травня 1945 року українська делегація прибула до Сан-Франциско на установчу конференцію ООН й активно долучилася до роботи.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х років).

Завдання скеровано на перевірку знання і вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Після Другої світової війни в СРСР й УРСР розгорнуто кампанії боротьби проти «космополітизму» і «низькопоклонства перед Заходом», вони були складниками політики «ждановщини». Ідеться про ідеологічну кампанія в СРСР (друга половина 1940-х років), метою якої було встановлення повного ідеологічного контролю над суспільством, створення образу ворога в умовах початку «холодної війни». Дістала назву від прізвища секретаря ЦК ВКП(б) Андрія Жданова. Під час кампанії були піддані нищівній критиці, репресіям наукові інститути, творчі спілки, редакції газет і журналів, видатні діячі культури. За короткий строк (1946–1951) було прийнято 12 партійних постанов з ідеологічних питань.

У 1947 році гаслами кампанії стала боротьба проти «низькопоклонства» перед Заходом, а згодом – і проти «безрідного космополітизму» (січень 1948 року). Відіграючи роль ідеологічного забезпечення консервації сталінського режиму, кампанія проти «низькопоклонства» і «космополітизму» мала на меті посилити культурно-ідеологічну ізоляцію країни; не лише розколоти інтелігенцію, а певною мірою протиставити її іншим соціальним групам суспільства; розпалити шовіністичні й антисемітські настрої, посилити процес русифікації; відновити важливий чинник функціонування тоталітарного режиму – образ внутрішнього ворога, що в роки війни дещо відійшов у тінь.

Кампанія боротьби з космополітизмом призвела до негативних наслідків: у літературі й театрі, по суті, зникло поняття мистецької школи; поглибилася ізоляція від надбань західної культури; остаточно зникла атмосфера творчої змагальності; театральна й літературна критика перетворилася із засобу стимулювання творчого розвитку на засіб утримання митців у рамках офіційного «соціального замовлення»; катастрофічно для мистецтва була обмежена свобода творчості. І хоча в більшості випадків об’єктом нападок була та чи та частина інтелігенції, справжньою мішенню для тоталітарного режиму було все суспільство. 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання економічного розвитку УРСР й уміння вирізняти відповідні періоди, характеризувати їх.

Серед економічних реформ Микити Хрущова найвідомішою і найсуперечливішою була радикальна децентралізація керування промисловістю. Ідея раднаргоспів полягала в тому, щоби ліквідувати суперечність між галузевими й територіальними інтересами. У лютому 1957 року було ліквідовано 10 загальносоюзних і 15 союзно-республіканських міністерств, а замість них створено 103 територіальні ради народного господарства (раднаргоспи), серед них 11 – в Україні, потім збільшено до 14, а згодом зменшено до 7. Раднаргоспи об’єднували 2,8 тис. підприємств України, що виробляли переважну більшість промислової продукції республіки.

Раднаргоспи поліпшили керування економікою регіонів, але виявилися неспроможними розв’язати міжгалузеві проблеми. У 1965 році систему раднаргоспів було ліквідовано, відновлено галузеву вертикальну систему керування.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України й уміння їх застосовувати.

Десталінізація – процес ліквідації найодіозніших проявів сталінського режиму, складник хрущовської «відлиги». Десталінізація передбачала:

• реабілітацію незаконно репресованих, ліквідацію системи репресивних органів (позасудових органів, ГУЛАГу;
• припинення політичних процесів і масових репресій;
• розвінчання культу особи Йосипа Сталіна (ХХ з’їзд КПРС);
• приведення діяльності правоохоронних органів у відповідність із принципами законності;
• прийняття нових карного, адміністративного, цивільного кодексів;
• розширення прав союзних республік;
• перебудову державного апарату, зменшення адміністративно-управлінського апарату, розширення прав органів місцевого самоврядування тощо.

Десталінізацію проводили непослідовно й обмежено:

• реабілітація охоплювала не всі незаконно засуджені категорії;
• послаблення ідеологічного тиску супроводжували тяжкі рецидиви;
• демократизацію саботував адміністративний апарат;
• розвінчання культу особи Сталіна було супроводжуване приховування значної частини його злочинів тощо.

Правильна відповідь – А.

ТЕМИ: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки). Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки). Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки). Україна в умовах незалежності.

Завдання скеровано на перевірку знання основних фактів біографії історичних постатей з історії України.

У завданні наведено факти біографії Левка Лук’яненка.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання розвитку економіки УРСР на різних етапах.

1970–1980-ті роки характеризують як період «застою» – усеохопної кризи радянського ладу, що поширилася на всі сфери життя – політику, економіку, соціальні відносини, ідеологію, культуру. Характерною ознакою цих часів було заперечення будь-яких спроб оновлення суспільства. Тодішню соціально-економічну сферу охопив тотальний дефіцит.

За результатами аналізування наведених варіантів відповіді можна дійти висновків:

• варіант відповіді А не задовольняє умову завдання, бо для радянської економіки ніколи не був пріоритетним розвитком підприємств легкої і харчової промисловості (групи Б), пріоритетними були галузі важкої промисловості й енергетики (група А);
• варіант відповіді Б не задовольняє умову завдання, бо твердження щодо стрімкого зростанням обсягів сільськогосподарського виробництва не відповідає дійсності. Криза в сільському господарстві спонукала керівництво країни до розробки «Продовольчої програми» (1982 рік), однак створення агропромислових комплексів (АПК) так і не розв’язало проблеми колгоспно-радгоспної системи.
• варіант відповіді В не задовольняє умову завдання, бо твердження про перехід до інтенсивних методів господарювання неправдиве. Радянська економіка розвивалася екстенсивними методами, навіть подолати «застій» у 1980-ті роки мали подвоєнням економічного потенціалу.
• варіант відповіді Г, у якому йдеться про падінням темпів промислового виробництва, задовольняє умову завдання. Адже від 1970 року економіка пішла на спад. До 1985 року темпи зростання навіть за офіційними даними промислового виробництва знизилися від 8,4  до 3,5 %; у сільському господарстві, що ніколи не працювало успішно, вони впали з 3,2 до 0,5 %.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання розвитку економіки СРСР й УРСР на різних етапах.

За результатами аналізування наведених варіантів відповіді можна дійти висновків:

• варіант відповіді А не задовольняє умову завдання, бо спроба ліквідації галузевої системи керування народним господарством була здійснена в СРСР у 1957–1965 роках створенням системи раднаргоспів.
• освоєння цілинних земель Казахстану, Сибіру, Північного Кавказу відбувалося в другій половині 1950-х на початку 1960-х років. Тому варіант відповіді Б не задовольняє умову завдання;
• обмеження господарської самостійності промислових підприємств завжди існувало в радянській економіці. Усі підприємства були державної чи кооперативної власності й підпорядковані директивному плануванню. Спроби розширити господарську самостійність підприємств були здійснені в період «Косигінських реформ» (1965–1970 роки) і в період «перебудови» (1985–1991 роки). Тож варіант відповіді В не задовольняє умову завдання;
• стрімке погіршення економічних показників розвитку економіки й недієвість командно-адміністративних методів змусили радянське керівництво в роки «перебудови» покластися у стимулюванні економічного розвитку на приватну ініціативу: запровадження орендних і кооперативних форм господарювання. Варіант відповіді Г задовольняє умову завдання.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Завдання скеровано на перевірку знання основних положень Конституції України. Наведена цитата є першою статтею цього документа.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання дат основних подій з історії України.

Запровадження християнства як державної релігії Київської Русі відбулося 988 року.

Укладення ченцем Нестором першої редакції «Повісті минулих літ» датовано 1113 роком.

Утворення Галицько-Волинського князівства відбулося 1199 року.

Першу літописну згадку назви «Україна» датовано 1187 роком.

Правильна відповідь – 1 Б 2 В 3 Д 4 Г.

ТЕМИ: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст. Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України.

«Займанщина» – елемент звичаєвого права, що дозволяв на підставі першості володіти землею.

«Паланка» – військова, адміністративно-територіальна, господарська одиниця Запорозької (Нової) Січі.

«Зимівник» – хутір, у якому запорозькі козаки займалися скотарством і землеробством.

«Панщина» – форма визиску селянства, примусове виконання певного обсягу робіт на користь землевласника.

Правильна відповідь – 1 Г 2 А 3 Д 4 Б.

ТЕМИ: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст. Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій соціально-політичного життя українських земель у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. і вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

«Маніфест…» імператора Олександра II від 19 лютого 1861 року передбачав скасування особистої залежності селян від поміщика, надання селянам громадянських прав.

Циркуляр міністра внутрішніх справ Петра Валуєва 1863 року призвів до припинення друку українською мовою шкільних і релігійних видань, закриття недільних шкіл.

Емський указ імператора Олександра II 1876 року передбачав закриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, газети «Київський телеграф».

«Маніфест…» імператора Миколи II від 17 жовтня 1905 року проголошував дарування демократичних прав і скликання Державної Думи. Відповідно «Маніфест…» сприяв здобуттю українцями досвіду парламентської діяльності, розгортанню мережі товариств «Просвіта».

Правильна відповідь – 1 Г 2 Б 3 Д 4 А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання біографій визначних постатей з історії України й уміння утворювати логічні пари.

Микола Руденко – письменник, один із засновників Української Гельсінської групи.

Валентин Мороз – історик, публіцист, автор есе «Репортаж із заповідника ім. Берії», «Хроніка опору».

Василь Стус – поет, літературний критик, автор поезії «На колимськім морозі калина».

Вячеслав Чорновіл – журналіст, літературний критик, автор збірки «Лихо з розуму».

Правильна відповідь – 1 Г 2 А 3 Б 4 В.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат подій з історії України й уміння встановлювати хронологічну послідовність.

Захоплення Києва монголами – 1240 рік.

Створення Галицької митрополії – 1301 рік.

Коронація Данила Романовича – 1253 рік.

Утворення Галицько-Волинського князівства – 1199 рік.

Правильна відповідь – Г А В Б.

ТЕМИ: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання дат основних подій з історії України й уміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його змістом, уміння встановлювати хронологічну послідовність.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Маркери у джерелі А – «вирішили Ми взяти під державу Російську півострів Кримський», «Сповіщаючи мешканців тих місць цим Нашим Маніфестом» – указують на 1783 рік, коли було видано Маніфест російської імператриці Катерини ІІ.

Маркери у джерелі Б – «На початку року граф П. Рум’янцев прибув у Глухів», «Першим його кроком стало проведення ревізії...», «Її результати… отримали назву «Генерального опису Малоросії» – указують на діяльність другої Малоросійської колегії, яка розпочалася 1764 року.

Маркери у джерелі В – «Ми захотіли… оголосити всім вірнопідданим, що Запорозька Січ остаточно зруйнована, з викоріненням на майбутнє назви запорозьких козаків за образу імператорської величності» – указують на 1775 рік, коли за наказом російської імператриці Катерини ІІ було остаточно зруйновано Запорозьку Січ.

Маркери у джерелі Г – «За кілька днів після приєднання … Мазепи до шведів», «князь Меншиков на чолі війська пішов на Батурин, резиденцію гетьмана… Здобувши місто силою, князь віддав усе живе мечу й вогню» – указують на 1708 рік.

Правильна відповідь – Г Б В А.

ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат подій з історії України й уміння встановлювати хронологічну послідовність.

Утворення Кирило-Мефодіївського братства – 1845 рік.

Започаткування руху «хлопоманів» – кінець 1850-х років.

Відкриття університету Св. Володимира в Києві – 1834 рік.

Видання в Петербурзі першого українського журналу «Основа» – 1861 рік.

Правильна відповідь – В А Б Г.

ТЕМИ: Українська революція. Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки). Західна Україна в 1921–1939 роках. Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання дат основних подій з історії України й уміння встановлювати хронологічну послідовність.

Підписання Московського договору між СРСР і Німеччиною про ненапад (Пакт «Молотова – Ріббентропа») – 23 серпня 1939 року.

Підписання РСФРР й УСРР Ризького мирного договору з Польською Республікою – березень 1921 року.

Підписання Брест-Литовського договору між УНР, Німеччиною і її союзниками – січень (лютий) 1918 року.

Укладення Мюнхенської угоди між Німеччиною і Великою Британією, Францією, Італією – 1938 рік.

Правильна відповідь – В Б Г А.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей розвитку Русі-України кінця Х–середини ХІ ст. і вміння виокремлювати їх із запропонованих.

Кінець Х – середина ХІ ст. в розвитку Київської держави Русі-України – це період правління Володимира Великого і Ярослава Мудрого. Історики визначають цей період як розквіт.

Із запропонованих варіантів відповіді правильними є такі:

• перенесення уваги влади з проблеми завоювання земель на їхнє освоєння і утримання. За Ярослава Мудрого припинилося територіальне зростання держави;
• запровадження і поширення державної консолідувальної релігії. У 988 році відбулося хрещення Русі Володимиром Великим. Християнство стало державною релігією;
• поява писаного кодифікованого права. За Ярослава Мудрого було впроваджено збірник законів «Руська правда».

Правильна відповідь – 3, 5, 6.

ТЕМИ: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.)

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей розвитку української культури другої половини XVI – першої половини XVII ст. і вміння виокремлювати їх із-поміж запропонованих.

Із-поміж наведених варіантів відповіді правильними є такі:

• поява і поширення книгодрукування. У 1574 році український першодрукар Іван Федорович уклав і надрукував у Львові перший східнослов’янський посібник «Буквар» із граматикою і цього самого року вдруге видав «Апостол» (перше видання здійснив у Москві 1564 року);
• поява полемічної літератури. У XVI ст. в умовах релігійного збурення в Європі під впливом Реформації і Контрреформації в Україні розпочалася дискусія (полеміка) з проблеми об’єднання православної і католицької церкви. У 1577 році єзуїт Петро Скарга опублікував твір «Про єдність Церкви Божої під одним пастирем», який спровокував шквал обурення з боку православних. Скарга рішуче й гостро висловився проти православ’я і закликав до повного підпорядкування православної церкви Папі Римському. У відповідь 1587 року вийшли друком праці ректора Острозької академії Герасима Смотрицького «Ключ царства небесного» і «Календар римський новий», у яких автор розкритикував католицизм і календарну реформу Григорія ХІІІ й закликав до підтримки православної церкви. Найвідомішим твором на захист Православія став «Тренос» Мелетія Смотрицького. Праці полемістів мали неабиякий вплив на перебіг передунійного процесу, у них вони висвітлили власне бачення тих принципів, за якими мали б об’єднатися православна і католицька церкви. Окрім розгляду доцільності укладення унії і її можливих наслідків, взаємовідносин православних із католиками, письменники-полемісти порушили важливі проблеми стосовно організації церковного устрою і варіантів реформування православної церкви, для зміцнення її позицій у суспільстві. Після Берестейського собору розпочалася нова хвиля публікації полемічної літератури вже щодо наслідків укладення унії.
• Поява монументальної скульптури й портретного живопису. До ХVІІ ст. головними художніми творами в Україні залишалися ікони. Перехідну роль між іконописом і світським портретним живописом займали так звані парсуни – портрети, виконані прийомами іконописної техніки. Заможні сім’ї козацької старшини масово замовляли свої портрети. Світський портрет на українських землях виник наприкінці ХVІ ст. у трьох композиційних варіантах – погрудному, поясному й на повний зріст. Найраніше світський портрет в Україні поширився в середовищі магнатів. Також у ХVІ ст. під впливом західноєвропейського мистецтва в Україні поширюється мистецтво монументальної скульптури.

Правильна відповідь – 3, 4, 6.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання заходів непу в галузі сільського господарства й уміння їх виокремлювати з-поміж наведених.

Нова економічна політика (неп) – економічний курс більшовиків у 1921–1929 роках, ухвалений на Х з’їзді партії. Він передбачав забезпечення виходу з економічної і політичної кризи через повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткове відновлення приватної власності за збереження монополії комуністів на владу.

Фактично неп став тимчасовим відступом більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму. Під контролем держави залишалися «командні висоти» в економіці (провідні галузі промисловості й монополія на зовнішню торгівлю).

Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком. Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства і промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.

Реалізацію політики супроводжували неодноразові кризи хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928 роки), виникнення безробіття і зростання соціальної нерівності, поява «нової буржуазії» (непманів) – приватних підприємців.

У 1929 році Йосип Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, остаточно відкинув політику непу.

Відповідно, із наведених варіантів відповіді правильними є:

• запровадження єдиного продовольчого податку;
• розвиток на добровільних засадах мережі сільськогосподарських кооперативів і споживчих товариств;
• звільнення від сплати податків господарств незаможних селян і поступове збільшення податків на заможних селян.

Правильна відповідь – 1, 3, 5.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей відбудови в Україні після Другої світової війни й уміння виокремлювати їх із-поміж наведених.

Відбудова – період в історії УРСР й СРСР від вигнання із захоплених територій німецьких окупантів і їхніх союзників у роки Другої світової війни до початку 1950-х років. Процес відновлення зруйнованого війною промислового потенціалу, соціально-культурної сфери, повернення до мирного життя.

Із запропонованих варіантів відповіді можна визначити такі особливості цього процесу в Україні:

• першочергова відбудова важкої промисловості й енергетики – прагнення якомога швидше відновити й наростити воєнно-промисловий комплекс в умовах насування «холодної війни»;
• опора лише на власні сили й ресурси Радянського Союзу й на репарації з Німеччини і її союзників;
• нестача достатньої кількості кваліфікованої робочої сили, частково компенсована залученням німецьких військовополонених.

Правильна відповідь – 1, 4, 5.