ЗНО онлайн 2020 року з історії України – пробний тест

ТЕМА: Початок Української революції.

Утворення Української Центральної Ради як представницького органу, що об’єднував «українські організації на спільних домаганнях: територіальної автономії України з державною українською мовою», проголошено 17 березня 1917 року в Києві. Михайло Грушевський – один із найстарших історичних діячів у керівництві Центральної Ради, науковець із високим авторитетом у суспільстві. Лідери української революції вважали, що саме така людина мала очолити новостворену структуру.

Правильна відповідь – Б. 

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Із наведеного уривка з історичного джерела зрозуміло, що в ньому описано нагальні плани Директорії Української Народної Республіки після її приходу до влади наприкінці 1918 року. У варіанті відповіді А йдеться про націоналізацію – поняття, пов’язане з радянською економічною політикою. Так само й термін «коренізація» (варіант відповіді В) стосується періоду 1920-х років. Варіант відповіді Б передбачає розв’язання однієї з релігійних проблем.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

В умові завдання ідеться про «Чортківську офензиву» (Чортківський наступ). Чортків – місто обласного значення в Тернопільській області України. У період існування Української Галицької армії ця місцевість належала до Східної Галичини. Військові з’єднання А. Денікіна, Н. Махна й М. Муравйова не мали жодного стосунку до Галичини. Натомість у роки українсько-польської війни (1918–1919) командувач Української Галицької армії Олександр Греків (Греков) провів блискучу військову операцію, здійснивши контрнаступ на польські війська.

Правильна відповідь – А. 

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку вміння учасників тестування візуально розпізнавати низку персоналій. У завданні наведено портрети Симона Петлюри (А), Нестора Махна (Б), Павла Скоропадського (В), Дмитра Донцова (Г). Потрібно визначити, хто із цих діячів міг представляти Українську Народну Республіку. Н. Махно, який мав вплив у Гуляйпільському районі, більше толерував союз із більшовиками, а не з Польщею. П. Скоропадський – представник Української Держави, якої в 1920 році вже не існувало. Д. Донцов не обіймав державних посад у 1920 році в уряді Української Народної Республіки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

У завданні йдеться про ринкові відносини. Елементи ринку радянська влада використовувала двічі: у період нової економічної політики (неп) і за часів «перебудови». Ужита в тексті завдання назва УСРР (Українська Соціалістична Радянська Республіка), яка була чинною до 30 січня 1937 року, відповідає періоду непу (1920-ті).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

У наведеному в завданні уривку спогадів ідеться про Софійський собор (Софію Київську) – канонічно православний храм. Також наведено дату (19 вересня 1926 року), що відповідає періоду нової економічної політики (неп), яка передбачала ліберальне ставлення влади до всього національного, зокрема й релігійних питань. У варіантах відповіді – прізвища митрополитів різного часу й різних конфесій. Андрей Шептицький і його наступник Йосиф Сліпий – предстоятелі Української греко-католицької церкви, яку ще 1839 року ліквідовано на Правобережжі царською владою. Степан Скрипник був митрополитом Української автокефальної православної церкви наприкінці ХХ століття, а Василь Липківський – у 1921–1927 роках.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку знання абітурієнтами низки дат історичних подій, до яких належить і період 1937–1938 років – пік «Великого терору», часу репресій, здійснюваних радянською владою.

Від вересня 1941 року до кінця вересня 1943 року урочище Бабин Яр – місце регулярних розстрілів і захоронень, які проводили органи нацистської поліції безпеки й айзантцгрупи СД разом із військовою і цивільною владою Києва. Місто Базар – місце знищення більшовиками учасників Другого зимового походу Армії Української Народної Республіки восени 1921 року. Бій під Крутами, у якому в боротьбі за незалежну Україну трагічно загинув студентський курінь, відбувся в січні 1918 року.

Найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій 1937–1941 років розташоване за 1,5 км від колишнього селища Биківні на околиці Києва.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

XIV з’їздом ВКП(б) у грудні 1925 року проголошено курс на індустріалізацію. Причинами її введення визначено необхідність у:

• технічному переоснащенні економіки;
• створенні військово-промислового комплексу й матеріально-технічної бази для досягнення економічної самостійності країни в умовах капіталістичного оточення і можливої економічної ізоляції;
• технічній підготовці до кооперування села.

Тобто форсовану індустріалізацію скеровано, зокрема (а радше – передусім), на мілітаризацію радянського господарства, створення могутнього військово-промислового комплексу. Про це й ідеться в підписі до плаката А.

У варіантах відповіді Б й Г підписи до плакатів містять заклик до початку індустріалізації та її пришвидшення, тобто про перебіг процесу, а не його причину. На плакаті В також відображено не причину проведення індустріалізації, а ресурсні джерела її забезпечення (зустрічний промфінплан й ентузіазм робітників).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Виконання завдання ґрунтується на аналізі наведеного в ньому фрагмента історичного документа. Автор документа обстоює позицію українців у Східній Галичині, які згідно з рішенням «Конференції Амбасадорів» опинилися під владою Польщі. Тобто йдеться про рішення Ради Послів Антанти від 15 березня 1923 року. Також словосполученнями-маркерами є «Українська Національна Рада» – політична структура Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), «Галицька Держава» – одна з назв ЗУНР.

Держави Осі – об’єднання країн за часів Другої світової війни, тож цей варіант відповіді не задовольняє умову завдання. Четверний Союз – військово-політичний блок Німецької імперії, Австро-Угорської імперії, Болгарського царства й Османської імперії, що протистояв країнам Антанти в Першій світовій війні (1914–1918 роки) – зазнав поразки й припинив існування 1918 року. Українська Національна Рада і її представники не могли звертатися й до федерації радянських республік, ідеологію яких не підтримувало керівництво ЗУНР. Тож в уривку документа йдеться про держави Антанти, які й перемогли в Першій світовій війні.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Виконання завдання ґрунтується на аналізі наведеного в ньому фрагмента історичного документа. Автор документа обстоює позицію українців у Східній Галичині, які згідно з рішенням «Конференції Амбасадорів» опинилися під владою Польщі. Тобто йдеться про рішення Ради Послів Антанти від 15 березня 1923 року. Також словосполученнями-маркерами є «Українська Національна Рада» – політична структура Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), «Галицька Держава» – одна з назв ЗУНР.

Для правильного розв’язання завдання потрібно пригадати, хто з-поміж зазначених у варіантах відповіді історичних діячів міг бути представником ЗУНР. Степан Бандера – один з керівників Організації українських націоналістів (ОУН) – структури, яку утворено 1929 року. Августин Волошин – президент Карпатської України, автономної республіки у складі Чехо-Словаччини в 1938–1939 роках. Андрей Шептицький – митрополит Української греко-католицької церкви, у керуванні ЗУНР участі не брав. Євген Петрушевич – Президент й уповноважений Диктатор Західноукраїнської Народної Республіки  від червня 1919 року до березня 1923 року.

Правильна відповідь – В. 

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Виконання завдання ґрунтується на аналізі наведеного в ньому фрагмента історичного документа. Автор документа обстоює позицію українців у Східній Галичині, які згідно з рішенням «Конференції Амбасадорів» опинилися під владою Польщі. Тобто йдеться про рішення Ради Послів Антанти від 15 березня 1923 року. Також словосполученнями-маркерами є «Українська Національна Рада» – політична структура Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), «Галицька Держава» – одна з назв ЗУНР.

Єдиним з-поміж наведених варіантів відповіді, який задовольняє умову завдання, є В . Саме 1923 року Радою Послів (амбасадорів) Антанти остаточно затверджено права Польської держави щодо окупованої нею 1918 року території Східної Галичини.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

За результатами аналізування картосхеми можна дійти висновку, що в завданні йдеться про події Другої світової війни. Згідно з наведеною легендою (зведенням умовних позначень, використаних на карті, із текстовими поясненнями до них) стрілками, розташованими на картосхемі практично по всій території українських земель, позначено наступ частин фашистської Німеччини. Окреслено територію Німеччини і її союзників на 22 червня 1941 року, тож на картосхемі відображено події після цієї дати. Позначено райони оточення радянських військ і території під їхнім контролем на 18 листопада 1942 року.

Що з-поміж наведених варіантів відповіді могло бути наслідком таких подій? На території, окупованій гітлерівцями в червні 1941–1942 років, не могла б існувати УРСР. Рух Опору міг розпочинатися, а не придушуватися. Незалежної Української Держави на окупованих гітлерівцями територіях, які позначено на картосхемі, не існувало. Натомість територію українських земель було розділено на кілька адміністративних одиниць – дистрикт «Галичина», генерал-губернаторство «Україна» тощо. Тобто йдеться про встановлення окупаційного режиму.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Знання тестованими терміну «чорносвитники» передбачено програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України.

«Чорносвитники» або «чорна піхота» – неофіційна назва чоловіків і юнаків, мобілізованих польовими військовими комісаріатами, а фактично командирами об’єднань, з’єднань і частин Червоної армії в 1943–1944 роках після звільнення окупованих ворогом територій. Їх кидали в бойові дії часто без проходження військової підготовки в запасних частинах, іноді неозброєними, не перевдягненими у військову форму (звідси назва).

Варіант відповіді А не задовольняє умову завдання, оскільки «збройних формувань українського визвольного руху» у 1939 році не було. Населення з українських земель, яке вивозили в Німеччину на примусові роботи (варіант відповіді Б), називали «остарбайтерами» (нім. Ostarbeiter – «східні робітники»). Полонених у 1941–1942 роках військовослужбовців-українців (варіант відповіді Г) у німецьких концтаборах розрізняли переважно за ідентифікаційними номерами, нанесеним на одяг, а пізніше й витатуйованими на шкірі. Спеціалізованішу ідентифікацію проводили за допомогою значків на одязі, а також нарукавних пов’язок.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

У завданні йдеться про 1944–1950-ті роки. Основи організації «Поліська Січ» закладено 1940 року, УПА утворено 1942 року, Акт відновлення Української Держави проголошено 30 червня 1941 року. УГВР – орган політичного керівництва українським визвольним рухом, який оголосив себе «верховним органом українського народу в його революційно-визвольній боротьбі»,– утворено в Україні наприкінці Другої світової війни.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Фрагмент історичного документа містить слова-маркери – «українсько-німецькі націоналісти», «буржуазна ідеологія». У ньому йдеться про «шкідливий» науково-популярний нарис, присвячений розгляду основних етапів історії української літератури, що вийшов друком 1945 року за редакцією наукових співробітників Інституту літератури імені Тараса Шевченка, літературознавців Сергія Маслова і Євгена Кирилюка. Невдовзі працю засуджено офіційною критикою, її авторів звинувачено в буржуазному націоналізмі й антикласовому підході до висвітлення історії української літератури.

Також в аналізованому фрагменті піддано критиці роботу голови Спілки радянських письменників України Максима Рильського (очолював СРПУ в 1943–1946 роках) і головного редактора її друкованого органу – літературного часопису «Вітчизна» (виходив у 1941–1945 роках) Юрія Яновського. У повоєнне десятиріччя вийшла низка постанов ЦК КП(б)У з питань літератури, історії, театру, кіно й мистецтва. Ці документи – інструменти ідеологічних кампаній, що були засобом політико-ідеологічного контролю тоталітарної влади за творчою діяльністю інтелігенції.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Фрагмент історичного документа містить слова-маркери – «українсько-німецькі націоналісти», «буржуазна ідеологія». У ньому йдеться про «шкідливий» науково-популярний нарис, присвячений розгляду основних етапів історії української літератури, що вийшов друком 1945 року за редакцією наукових співробітників Інституту літератури імені Тараса Шевченка, літературознавців Сергія Маслова і Євгена Кирилюка. Невдовзі працю засуджено офіційною критикою, її авторів звинувачено в буржуазному націоналізмі й антикласовому підході до висвітлення історії української літератури.

Також в аналізованому фрагменті піддано критиці роботу голови Спілки радянських письменників України Максима Рильського (очолював СРПУ в 1943–1946 роках) і головного редактора її друкованого органу – літературного часопису «Вітчизна» (виходив у 1941–1945 роках) Юрія Яновського. У повоєнне десятиріччя вийшла низка постанов ЦК КП(б)У з питань літератури, історії, театру, кіно й мистецтва. Ці документи – інструменти ідеологічних кампаній, відомих під назвою «ждановщини», що були засобом політико-ідеологічного контролю тоталітарної влади за творчою діяльністю інтелігенції.

Поміж наведених варіантів відповіді періоду післявоєнної відбудови стосується також «лисенківщина» – політична кампанія з переслідування і шельмування групи генетиків, заперечення генетики й тимчасової заборони генетичних досліджень в СРСР. Однак в уривку джерела йдеться лише про письменницьку діяльність.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Фрагмент історичного документа містить слова-маркери – «українсько-німецькі націоналісти», «буржуазна ідеологія». У ньому йдеться про «шкідливий» науково-популярний нарис, присвячений розгляду основних етапів історії української літератури, що вийшов друком 1945 року за редакцією наукових співробітників Інституту літератури імені Тараса Шевченка, літературознавців Сергія Маслова і Євгена Кирилюка. Невдовзі працю засуджено офіційною критикою, її авторів звинувачено в буржуазному націоналізмі й антикласовому підході до висвітлення історії української літератури.

Також в аналізованому фрагменті піддано критиці роботу голови Спілки радянських письменників України Максима Рильського (очолював СРПУ в 1943–1946 роках) і головного редактора її друкованого органу – літературного часопису «Вітчизна» (виходив у 1941–1945 роках) Юрія Яновського. У повоєнне десятиріччя вийшла низка постанов ЦК КП(б)У з питань літератури, історії, театру, кіно й мистецтва. Ці документи – інструменти ідеологічних кампаній, відомих під назвою «ждановщини», що були засобом політико-ідеологічного контролю тоталітарної влади за творчою діяльністю інтелігенції.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

У завданні йдеться про шістдесятників – представників дисидентського руху, передовсім діячів культури, які виступали на захист мови й культури, свободи художньої творчості. Це молоде покоління митців шістдесятих років ХХ століття, сформоване в період тимчасової «відлиги» радянського режиму після засудження культу особи Сталіна й узяття курсу на десталінізацію.

Як варіант відповіді А, так і варіант відповіді В не задовольняє умову завдання, бо Відень – австрійське місто, а Меджліс кримськотатарського народу засновано 1991 року. Українська робітничо-селянська спілка (Б), створена по війні у Львові, ставила політичні завдання, зокрема вихід УРСР зі складу СРСР. Клуб творчої молоді «Сучасник» – осередок ранніх шістдесятників, що діяв у 1960–1964 роках у Києві.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період кризи радянської системи.

В умові завдання зазначено період від 1970-х до 1980-х років. Відбудова (варіант відповіді А) знищеного в роки Другої світової війни народного господарства тривала до кінця 1950-х. Термін «лібералізація» (варіант відповіді Б) стосується періоду хрущовської десталінізації (1953–1964 роки). У 1970-х почалося й надалі пришвидшувалося технічне відставання СРСР від розвинених країн Європи й США. Інколи цей період, що тривав до 1980-х, називають періодом «розвиненого соціалізму». У публіцистиці цей час дістав назву «застій». «Перебудова» – загальна назва сукупності політичних й економічних реформ в СРСР у 1985–1991 роках.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період кризи радянської системи.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку вміння учасників тестування візуально розпізнавати низку персоналій. Поміж них – Іван Миколайчук – яскравий представник українського поетичного кіно 1970-х років, кіноактор, кінорежисер, сценарист. Він зіграв головну роль (Іван Палійчук) у кінофільмі Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», працював як самостійний режисер (кінокартина «Вавілон ХХ» й ін.).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Для правильного розв’язання завдання потрібно взяти до уваги наведену в ньому дату – 1989 рік. Варіант відповіді А містить термін «люстрування». Заклики до люстрування в Україні розпочалися після Помаранчевої революції 2004 року й приходу до влади Віктора Ющенка. У 2014 році, після усунення від влади президента Віктора Януковича внаслідок масових громадських протестів, питання люстрування знову набуло актуальності. Тобто варіант відповіді А не стосується протесту шахтарів УРСР в 1989 році.

Невдоволення шахтарів загостренням соціально-економічних проблем і неспроможністю союзного й республіканського керівництва їх розв’язати було головною причиною страйку, що стихійно розпочався 15 липня 1989 року на шахті Ясинуватська-Глибока в Макіївці Донецької області. Його підтримано на інших підприємствах, і 25 липня 1989 року  по всій Україні страйкувало майже півмільйона гірників (варіант відповіді Б). Страйк, що розпочався з виголошення економічних вимог, швидко переріс у багатьох містах у політичний. Одним із важливих результатів шахтарських страйків стало ухвалення 3 серпня 1989 року Верховною Радою УРСР Закону «Про економічну самостійність України».

У варіанті відповіді В йдеться про «Революцію на граніті» – кампанію широкомасштабних акцій ненасильницької громадянської непокори, заздалегідь організовану українською молоддю, переважно студентами. Вона тривала 2–17 жовтня 1990 року.

Українських дисидентський рух (варіант відповіді Г), не припинявся від часу утворення. Тож варіанти відповіді А, В, Г є неправильними.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Творення нової України.

В уривку з історичного джерела описано єдиний випадок в історії сучасної України, коли парламенту «невідомо, де перебуває президент». Ці слова-маркери дають змогу дійти правильного висновку щодо дати описаної в документі події. Ідеться про пленарне засідання четвертої сесії Верховної Ради України сьомого скликання, що відбулося 22 лютого 2014 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Для правильного розв’язання завдання потрібно проаналізувати події, наведені в правій колонці його умови, і визначити, на якій території вони відбулися.

Карпатська Україна (до 26 жовтня 1938 Підкарпатська Русь) – автономна республіка у складі Чехо-Словаччини в 1938–1939 роках, Українська незалежна держава (переважно на гірській частині території Закарпаття) від 15 березня до кінця травня 1939 року.

Пацифікація (від лат. pacificatio – утихомирення) – позазаконна адміністративно-репресивна поліцейська акція польської державної влади проти української людності Галичини, що відбулася восени 1930.

Татарбунарське повстання – збройне повстання українців у Буджаку (історична область на півдні України) проти румунської окупації, що тривало 15– 25 вересня 1924 року.

Голодомор – це геноцид української нації, який розпочато наприкінці 1920-х років. Організоване вищим керівництвом партійно-радянського комуністичного режиму в СРСР нищення частини української нації тривало до кінця 1930-х.

Євгена Коновальця – українського військового й політичного діяча, полковника Армії УНР, засновника Організації українських націоналістів – ліквідовано радянськими спецслужбами 23 травня 1938 року в нідерландському місті Роттердамі.

Правильна відповідь: 1Б 2В 3А 4Г.

ТЕМА: Творення нової України

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку знання учасниками тестування низки дат історичних подій. Пригадавши їх, можна встановити відповідність, про яку йдеться в завданні, на основі розуміння причиново-наслідкових зв’язків.

У березні 1990 року відбулися вибори у Верховну Раду Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР). Вибори здійснено на альтернативній основі, прямим, таємним голосуванням. Попри активну протидію влади народними депутатами обрано багато прихильників радикальних соціально-економічних реформ. Це вможливило ухвалення Верховною радою УРСР 16 липня 1990 року доленосного документа – Декларації про державний суверенітет України, яким визначено основи державного, політичного, економічного ладу й підкреслено самостійність і суверенітет України.

Три дні серпневого путчу 1991 року були останньою спробою зберегти Радянський Союз у тому вигляді, у якому він існував майже 70 років. Україна й інші республіки, не підтримали переворот і використали його як можливість позбутися домінування Москви. 24 серпня 1991 року Верховна Рада УРСР (ВРУ) ухвалила Акт проголошення незалежності України: «Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною у зв’язку з державним переворотом у СРСР…».

21 листопада 2013 року півтори тисячі людей вийшли на площу на знак протесту проти того, що проросійський президент Віктор Янукович відмовився підписувати документ, до якого держава йшла роками: угоду про асоційоване членство України в Європейському Союзі. Євроінтеграційні гасла стали причиною того, що безперервний мітинг названо Євромайданом. Перетворившись на проект повного оновлення державної системи, він отримав назву Революція гідності. Політичну частину Угоди про асоціацію України з ЄС підписано 21 березня 2014 року, економічну частину – 27 червня 2014 року.

Збройна агресія Росії проти України розпочалася 27 лютого 2014 року силовим захопленням приміщення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, супроводжувалася окупацією півострова російськими збройними регулярними й іррегулярними формуваннями. Російська Федерація, порушивши норми й принципи міжнародного права, двосторонні й багатосторонні угоди, анексувала Автономну Республіку Крим і Севастополь, окупувала окремі райони Донецької й Луганської областей. Перші Мінські домовленості підписано на початку вересня 2014 року з метою підведення риски під збройним конфліктом на Сході України. 19 вересня 2014 року підписано додатковий меморандум, який уточнював і конкретизував заходи із забезпечення перемир’я. Російська агресія пов’язана з невиконанням Мінських домовленостей.

Правильна відповідь: 1 Г 2Б 3В 4А.

ТЕМА: загострення кризи радянської системи

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку знання тестованими низки історико-культурних пам’яток, зокрема картин, уміння візуально розпізнавати їх.

Цифрою 1 у завданні позначено літографію «Гуцул із квіткою» Василя Касіяна (Д), цифрою 2 – картину Тетяни Яблонської (Б) «Хліб», цифрою 3 – картину Катерини Білокур (Г) «Хата в Богданівці», цифрою 4 – картину Марії Приймаченко (А) «Гороховий звір».

Правильна відповідь: 1Д 2Б 3Г 4А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

В уривку А йдеться про події червня 1920 року, коли польська армія відступала з Києва під натиском більшовиків.

Маркери, якими є слова й словосполучення «31 серпня», «денікінські війська», «Київ», «генерал Кравс» тощо у фрагменті Б, дають підстави вважати, що в ньому описано події, які Симон Петлюра назвав «Київською катастрофою» 1919 року.

Уривок В – спогади вояка Української Галицької армії (УГА), який перетинав кордон між Австро-Угорщиною і Російською імперією. Територію українських земель, що перебували у складі Російської імперії, галичани називали Великою Україною. Державні установи, армія і цивільні біженці Західної області Української Народної Республіки 6–17 липня 1919 року перейшли через річку Збруч, якою проходив колишній кордон Австро-Угорської й Російської імперій, та опинилися на Поділлі поруч із Директорією, урядом й армією Української Народної Республіки.

В уривку Г йдеться про падіння Гетьманату Скоропадського 14 грудня 1918 року.

Правильна відповідь: 1Г 2В 3Б 4А.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Для визначення часу створення карикатури потрібно проаналізувати зображення і написи на них. На карикатурі А є напис «раднаргосп». Раднаргоспи (ради народного господарства) – державні органи територіального керування і планування, створені за хрущовської «відлиги» (1953–1964 роки) із метою децентралізації керування економікою.

Іронічний діалог, зокрема твердження «генетика формальна», зображений на карикатурі В, дає змогу віднести її до часів повоєнної відбудови (1945–1955 роки). Саме тоді генетику вважали псевдонаукою.

На карикатурі Г зображено колони людей, які несуть плакати з гаслами, як-от: «Немає житла!», «Немає мила!», «Немає ковбаси!» тощо. У такий спосіб автор карикатури висміює дефіцит товарів. Термін «дефіцит» властивий періоду «застою» (1965–1985 роки).

За допомогою карикатури Б з підписом «Малий бізнес» висміяно бюрократичні перепони, які гальмували його розвиток. На пострадянському просторі словосполучення «малий бізнес» масово почали вживати наприкінці ХХ століття.

Правильна відповідь: 1В 2А 3Г 4Б.

ТЕМА: Утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Для правильного розв’язання завдання потрібно дібрати з-поміж наведених ті поняття, що пов’язані із сільським господарством і відповідають періоду впровадження колективізації (1927–1937 роки).

«Продрозкладка» (продрозверстка) – характерна риса періоду «воєнного комунізму» (1918–1921 роки). «Українізація» розпочалася 1923 року, тобто в період нової економічної політики. «Розстріляне відродження» і «соціалістичний реалізм» – явища в царині культури.

Розкуркулення (розселянення) – політична репресія, застосовувана в адміністративному порядку місцевими органами виконавчої влади за політичними й соціальними ознаками на підставі постанови Політбюро ЦК ВКП(б) від 30 січня 1930 року «Про заходи щодо ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації».

Головною особливістю паспортної системи 1932 року була заборона на видачу документів селянам, які тоді становили 80 % від усього населення держави. Без особливих довідок селяни не могли поїхати в місто в пошуках роботи чи ліпшого життя.

«Чорні дошки» – адміністративно-репресивний засіб колективного покарання сільського населення, насамперед в Україні. На них за рішенням ЦК КПБУ обкомів і райкомів партії заносили цілі райони, населені пункти, колгоспи, сільські ради. Це означало блокування їх спецзагонами й військами, недопущення виїзду населення за межі цих територій, вилучення всіх харчових продуктів, заборону торгівлі. «Чорні дошки» були посутньою прикметою Голодомору 1932–1933 років.

Правильна відповідь: 3 5 6.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Маркером епохи керування Микити Хрущова в галузі економіки є кукурудзяна кампанія (розширення посівів кукурудзи). Це лише один з низки проектів у сільському господарстві СРСР, утілюваних у період хрущовської відлиги (1953–1964 роки). Також до його найвідоміших «надпрограм» належать цілинна епопея (освоєння цілинних земель) і намагання втілити в життя гасло «Начувайся, корово зі штату Айова!» (реалізація заходів із випередження США у виробництві м’яса й молока на душу населення).

Першу в СРСР й в Україні машинно-тракторну станцію (МТС) організовано 1928 року в радгоспі ім. Шевченка Березівського району на Одещині. Від червня 1929 року створення МТС розгорнуто по всіх республіках. Ліквідація колгоспної системи припала на 1990-ті: у березні 1992 року Верховною Радою України прийнято закон «Про колективне сільськогосподарське підприємництво». Відтоді почалося повільне перетворення колгоспів на колективні сільськогосподарські підприємства й поступове поширення фермерських господарств. Проєкт продовольчої програми, спрямованої на розв’язання продовольчої проблеми шляхом підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, затверджено 1982 року травневим пленумом ЦК КПРС.

Правильна відповідь: 1 3 7.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку вміння учасників тестування візуально розпізнавати зображення низки пам’яток архітектури й образотворчого мистецтва. Серед них і зображений на світлині золотий гребінь із кургану Солоха. Це відомий у світі витвір ювелірного мистецтва грецьких ремісників на скіфську батальну тему. 

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Русь – Україна (Київська держава).

На картосхемі суцільною лінією позначено кордони держави. У їхніх межах розташовано міста Київ, Новгород тощо. Тож про варіант відповіді Г не йдеться. Кордони держави не захоплюють міст Червен, Перемишль, тобто тих, що приєднано до Києва за часів Володимира Великого. На картосхемі окреслено й Хозарський каганат, отже це час до правління Святослава Ігоровича. Стрілками позначено напрямки всередині кордонів держави, а у варіантах відповіді А і Б йдеться про зовнішньополітичні події.

На картосхемі стрілками позначено шлях здійснення полюддя першими київськими князями. Візантійський імператор Константин Багрянородний зауважував, що в листопаді їхній князь виходив з Києва й вирушав у полюддя, тобто в круговий об’їзд слов’янських земель древлян, дреговичів, кривичів, сіверян (ці назви східнослов’янських племен також зазначено на картосхемі).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Русь – Україна (Київська держава).

Згідно із заповітом Ярослава Мудрого після його смерті (1054 рік) старший син Ізяслав мав бути в Києві, Святослав – у Чернігові, Всеволод – у Переяславі. Тобто йдеться про утворення тріумвірату Ярославичів.

«Шлюбну дипломатію» започаткував Володимир Великий. Ще до прийняття християнства (988 рік) Володимир Великий уклав два вигідні шлюби з представницями чеської і болгарської владних родин. Після хрещення князь закріпив новий союз з Візантією тим, що взяв за дружину сестру візантійського імператора Анну. Діти Володимира також часто вступали в дипломатично-сімейні стосунки з іноземними спадкоємцями.

Династія Рюриковичів утратила монопольне становище у владі, поступившись нею на користь нащадків Гедиміновичів і князів іншого походження після монгольської навали в ХІІІ столітті й уключення частини руських земель до складу Великого князівства Литовського у XIV столітті.

Київська Русь офіційно прийняла християнство 988 року. Духовні посланці Константинопольського патріарха хрестили мешканців Києва у водах Дніпра або Почайни. Створення Київської й усієї Русі митрополії Константинопольського патріархату й призначення першого митрополита відбулося до 1054 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Останнього правителя Галицько-Волинської держави Юрія ІІ Болеслава Тройденовича отруєно боярами  1340 року. Галицька земля була боярською республікою до 1349 року, коли помститися за смерть похресника вирішив король Польщі Казимир ІІІ Великий, що вилилось у пограбування Львова.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV– першій половині XVI століть. Кримське ханство.

Завдання скеровано на перевірку знання і розуміння учасниками тестування поняття «магдебурзьке право». Ідеться про норму права, за якою міста, звільнені від керування й суду великих землевласників або підпорядкування центральній адміністрації, створювали органи місцевого самоврядування. Воно виникло в ХІІІ столітті в німецькому місті Магдебурзі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV– першій половині XVI століття. Кримське ханство.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку знання тестованими низки історико-культурних пам’яток, уміння візуально розпізнавати їх. У завданні наведено світлини замку Паланок у Мукачевому (Закарпаття), Кам’янець-Подільської фортеці (Поділля), замку в Підгірцях (Галичина), Верхнього замку в Луцьку (Волинь).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI століття.

Польська шляхта завжди погордливо ставилася до козацтва, тож про їхнє об’єднання (варіант відповіді А) не йдеться.

Уряд Речі Посполитої намагався рух покозачення спрямувати у вигідне для держави русло. Затвердження ним в 70-х роках XVI століття реєстрового козацького війська знаменувало початок визнання його нового соціального стану (варіант відповіді Б). За реєстровими закріпили низку прав і привілеїв – «вольностей», які вирізняли козаків з-поміж інших верств тогочасного суспільства: звільнення від державних податків і повинностей, окреме адміністративне підпорядкування і судочинство, право на володіння земельними маєтностями.

Польська експансія і посилення соціального й національно-релігійного гноблення наприкінці XVI століття – у першій половині XVII століття привели до покозачення широких верств селянства й міщанства. Тож варіант відповіді В є неправильним.

Варіант відповіді Г також є неправильним, бо польсько-українське протистояння в зазначений у завданні історичний період лише набирало обертів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVІI століття.

Для правильного розв’язання цього завдання потрібно знати основні дати життєвого шляху й діяльності Петра Могили. Петро Могила став митрополитом після смерті митрополита Йова Борецького (1631 рік), а вже 1632 року з ініціативи Петра Могили засновано Києво-Могилянську колегію. Варіанти відповіді А, Б, Г – події другої половини XVI століття.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття.

В уривку йдеться про гетьмана, ворогом якого був Чаплинський (чигиринський підстароста), а союзником – татари. Польські війська рухалися в напрямку Жовтих Вод. Саме ці слова й словосполучення є маркерами, що дають змогу зрозуміти: цим гетьманом був Богдан Хмельницький, а описані події припали на 1648 рік – початок звільнення українських земель від польського панування.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття.

В уривку йдеться про гетьмана, ворогом якого був Чаплинський (чигиринський підстароста), а союзником – татари. Польські війська рухалися в напрямку Жовтих Вод. Саме ці слова й словосполучення є маркерами, що дають змогу зрозуміти: цим гетьманом був Богдан Хмельницький.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку вміння учасників тестування візуально розпізнавати низку персоналій. У завданні наведено портрети Петра Сагайдачного (А), Богдана Хмельницького (Б), Івана Мазепи (В), Петра Дорошенка (Г).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття.

В уривку йдеться про гетьмана, ворогом якого був Чаплинський (чигиринський підстароста), а союзником – татари. Польські війська рухалися в напрямку Жовтих Вод. Саме ці слова й словосполучення є маркерами, що дають змогу зрозуміти: цим гетьманом був Богдан Хмельницький, а описані події припали на 1648 рік – початок звільнення українських земель від польського панування.

Ординацію реєстрового Війська Запорозького, що перебуває на службі Речі Посполитої – законодавчий акт варшавського вального сейму, який радикально змінював політичний і правовий устрій, а також військово-організаційні засади Війська Запорозького – прийнято 1638 року. Угоду гетьмана з Московською державою укладено 1654 року. Козакам забороняли перебувати на Січі за часів Руїни – періоду історії України другої половини XVII століття від смерті гетьмана Богдана Хмельницького (1657) до початку гетьманства Івана Мазепи (1687).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років XVII століття.

Для правильного розв’язання завдання потрібно уважно розглянути картосхему, звернути увагу на умовні позначки, наведені в її легенді (зведенні умовних позначень, використаних на карті, із текстовими поясненнями до них). Позначку «Місце битви» на картосхемі розташовано поблизу міста Конотопа. Стрілками позначено дії московських і козацько-татарських військ. Іншу умовну позначку «Місце укладання угоди» розташовано поблизу міста Гадяча. Ці слова й словосполучення є маркерами, за якими можна дійти висновку: ідеться про діяльність Івана Виговського. Війська під орудою цього гетьмана 1659 року дали бій московитам під Конотопом. У Гадячі підписано Гадяцьку угоду, у якій ішлося про федерацію Речі Посполитої, Литви й земель «Руського князівства». Важливо, що на картосхемі кордони «Руського князівства» включають землі як Правобережної України (м. Брацлав), так і Лівобережної (м. Чернігів). Іван Виговський був гетьманом по обидва боки Дніпра. Павло Тетеря, Іван Брюховецький і Дем’ян Многогрішний – гетьмани або ж Правобережної України, або ж Лівобережної (поділ від 1663 року)

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.

Для правильного розв’язання завдання потрібно знати, що лівобережний гетьман Данило Апостол помер 1834 року, і зіставити із цією датою роки діяльності органів влади, про які йдеться в завданні.

Малоросійський приказ – центральний орган державного курування Російської держави, що відав справами Лівобережної України – створено 31 грудня 1662 року з метою зміцнення позицій царизму на Україні.

Перша Малоросійська колегія (1722–1727 роки) керувала українськими землями Російської імперії під час Глухівського періоду (від 1708 року до 1784 року) в історії Гетьманщини.

Правління гетьманського уряду (1734–1750 роки) – уряд, якому після смерті гетьмана Данила Апостола російська імператриця Анна Іоанівна доручила керування Гетьманщиною, фактично був видозміненою Малоросійською колегією.

Друга Малоросійська колегія (1764–1786 роки) – колегія Російської імперії, що керувала Лівобережною Україною під час Глухівського періоду після ліквідації інституту гетьманства.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII століття.

Розв’язання цього завдання ґрунтується на знанні хронології й географії історичних подій.

Гайдамацький рух – це національно-визвольний і суспільно-політичний рух проти народного поневолення на Правобережній Україні наприкінці XVIII століття – на початку XIX століття, який поширився на Київщині, Брацлавщині й Волині.

«Весна народів» – революційний pyx антиабсолютистського й національно-визвольного спрямування в країнах Європи в 1848–1849 роках.

Опришки – учасники українського селянського повстанського руху у XVI столітті – першій половині XIX століття в Галичині, на Закарпатті, Буковині проти польської шляхти, молдовських бояр, угорських феодалів, згодом – також проти австрійської адміністрації.

Устим Кармалюк – «останній гайдамака» – 1814 року очолив повстанський рух селян проти російської адміністрації і дворянства на території Поділля, а почасти – й у Бессарабії.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII століття.

В умові завдання зазначено місце й дату подій – Південь підросійської України, 1778–1851 роки. Тож його розв’язання ґрунтується на знанні географії й хронології історичних подій.

Поступове руйнування селянської громади стало наслідком столипінської аграрної реформи на початку 1900-х років.

Масштабного розвитку кооперація набула після ухвалення царським урядом Зразкового статуту споживчого товариства (1897 рік).

На початку ХІХ століття Південна Україна була малозаселеним краєм, однак високі темпи колонізації й хороші умови збуту сільськогосподарської продукції завдяки сусідству чорноморських й азовських портів сприяли розвитку торгового землеробства. Тому за період від 1778 року до 1851 року посівні площі в краї збільшилися у 25 разів.

Селянський поземельний банк створено 1882 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку знання учасниками тестування низки персоналій, зокрема й історичних діячів, про яких ідеться в завданні. Автор «Чорної ради» – Пантелеймон Куліш, важливою сторінкою в житті якого є довголітнє знайомство й дружба з Тарасом Шевченком.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII століття.

Завдання скеровано на перевірку знання учасниками тестування дат історичних подій.

В умові зазначено 1772 рік – дату першого поділу Речі Посполитої. У Петербурзі 5 серпня 1772 року повноважними представниками Пруссії, Австрії й Росії підписано договір про поділ польських земель. Згідно з ним Пруссія забрала Помор’я, Куяви й частину Великопольщі, Австрія – Малопольщу й Галичину, Росія – Східну Білорусь і частину Лівонії (Інфлянти).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України кінця XVIII століття – першої половини ХІХ століття.

В умові завдання безпосередньо зазначено місце («ополячений край Західної Росії») й опосередковано – дату події (період керування Сергієм Уваровим міністерством освіти Російської імперії, 1833–1849). Тож його розв’язання ґрунтується на знанні географії й хронології історичних подій.

Після польського повстання 1830 року імперський уряд вирішив об’єднати західні губернії, що колись належали Речі Посполитій – Правобережну Україну, Білорусію і Литву – і русифікувати їх. Тож із-поміж варіантів відповіді потрібно вибрати вищий навчальний заклад на Правобережжі. Ним є Київський університет, історію якого започатковано 8 листопада 1833 року, коли було підтримано подання міністра освіти С. Уварова про заснування в Києві Імператорського Університету Св. Володимира. Цей виш відкрито 1834 року переважно заради того, щоби замінити закриті нещодавно польські навчальні заклади – Кременецький ліцей і Віленський університет. Інші причини відкриття нового університету полягали в необхідності боротьби з польським культурним впливом на Правобережній Україні й посиленні русифікації краю, на чому й наголошено в наведеному уривку історичного документа.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку не лише знання дат історичних подій, а й розуміння понять і термінів.

В уривку історичного джерела маркером, що вказує на правильну відповідь є слово «тимчасовозобов’язаний». Тимчасовозобов’язані селяни – становище селян після скасування в Російській імперії кріпосного права. Тимчасовозобов’язані селяни отримували особисту свободу (до цього вони були власністю поміщика), а також у власність садибу і польовий наділ землі, які вони мусили викупити, і після чого переходили в становище «селянина-власника». У 1883 року категорію «тимчасово зобов’язаних селян» у Росії скасовано.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку вміння учасників тестування візуально розпізнавати низку персоналій, зокрема й  ті, чиї зображення наведено в завданні:

• А – Маркіян Шашкевич, письменник, поет, духовний просвітитель, натхненник національного пробудження Галичини;
• Б – Агатангел Кримський, український історик, письменник і перекладач, один з організаторів Академії наук України;
• В – Володимир Антонович, історик, археолог, археограф, етнограф, нумізмат і громадсько-політичний діяч, член-кореспондент Петербурзької АН, фундатор київської школи істориків;
• Г – Михайло Вербицький, священик, композитор, автор мелодії національного гімну, хоровий диригент.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900–1914 роках.

Обов’язковість в освіті як зараз, так і на початку ХХ століття визначено державною структурою. До кінця Першої світової війни Польща й Галичина були у складі Австро-Угорської монархії. Тому на початку ХХ століття німецька мова була обов’язковою для вивчення в школах на цих територіях.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900-1914 роках.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку знання учасниками тестування низки персоналій, зокрема й  тих осіб, чиї прізвища наведено в завданні:

• Петро Валуєв, міністр внутрішніх справ Російської імперії, видав таємне розпорядження (Валуєвський циркуляр 1863 року) для територіальних цензурних комітетів, у якому наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою.
• Богдан Ханенко – український колекціонер старовини й творів мистецтва, меценат, промисловець.
• Петро Столипін, російський державний діяч, прем’єр-міністр у 1909–1911 роках, автор аграрної реформи, зокрема указу від 9 листопада 1906 року «Про доповнення деяких постанов чинного закону, який стосується селянського землеволодіння і землекористування». Суть указу полягала в тому, що кожний домогосподар, який володів надільною землею на общинному праві, міг у будь-який час вимагати закріплення за собою в приватну власність частини землі, яка йому належить. 
• Василь Симиренко – український промисловець, інженер-конструктор і технолог у галузі цукроваріння, визначний меценат української культури, видавець.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 роках.

На початку ХХ століття українські землі входили до складу двох держав – Російської імперії й Австро-Угорської монархії. Це означає, що причина зростання трудової еміграції українців буде характерною як для тих, що жили під Австро-Угорщиною, так і для населення українських земель підросійської України. Українське населення переважно було селянським, тож украй неохоче йшло працювати в міста. Та попри селянські реформи, проведені владою, більшість селянських родин відчували брак земельних наділів, що й було однією з причин зростання трудової еміграції українців на початку ХХ століття.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Завдання скеровано на перевірку знання учасниками тестування дат історичних подій.

Аналіз змісту наведених у завданні уривків з історичних джерел засвідчує, що всі вони стосуються діяльності галицько-волинського князя Данила Романовича в різні періоди його діяльності. Прочитавши фрагменти історичних джерел, зрозумівши їхню суть і знайшовши маркери – певні слова й словосполучення – можна правильно визначити дати, що відповідають змісту цих уривків.

У варіанті відповіді А йдеться про князя Данила: топонім Галич і словосполучення «прийняв стіл батька» указують на початок правління Данила Романовича.

Слова «Папа», «скіпетр», «корона», «королівство» у варіанті відповіді Б свідчать, що йдеться про отримання корони від Папи Римського князем Данилом Романовичем.

Назва річки Калка у варіанті відповіді В указує на першу зустріч руських князів із монголами.

У варіанті відповіді Д згадано хана Батия і взяття монголами Києва – подію 1240 року. Цієї дати немає в лівій частині, отже варіант Д є зайвим.

Правильна відповідь: 1–В, 2–А, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку знання учасниками тестування діяльності гетьманів, зокрема й тих, про яких ідеться в завданні.

Петро Дорошенко як гетьман Правобережної України у своїй діяльності спирався на союзника Туреччину.

Чигиринські походи 1677–1678 років – воєнні дії Туреччини з метою загарбання Правобережної України, які турецька сторона виправдовувала прагненням повернути землю і гетьманську булаву Юрію Хмельницькому.

Іван Самойлович організовував переселення українців, яке отримало назву «Великий згін», із Правобережжя на Лівобережжя.

Іван Мазепа на початку XVIII століття під час північної війни перейшов на бік шведського короля Карла ХІІ.

Зайвим варіантом є Д, адже наймане військо компанійців утворив Дем’ян Многогрішний, про діяльність якого в завданні не йдеться.

Правильна відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ століття.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку розуміння тестованими наслідків або причин історичних явищ і процесів.

Кирило-Мефодіївське товариство (братство), засноване в січні 1846 року в Києві, увібрало в себе цвіт української думки, людей, які мали величезний вплив на перебіг і розвиток українського відродження.

Українські козацькі полки – козацькі військові підрозділи, створені в Україні із частини раніше ліквідованих полків і добровольців під час  французько-російської війни 1812–1814 років. Водночас із формуванням полків розпочато створення ополчення.

Декабристський рух в Україні – діяльність таємних організацій: Союзу благоденства, Південного товариства й Товариства об’єднаних слов’ян. Ці події, пов’язані з повстанням Чернігівського полку, що відбулося в грудні 1825 року – січні 1826 року (укр. грудень – рос. декабрь).

На початку російсько-турецької війни 1828–1829 років уряд Туреччини наказав козакам Задунайської Січі виступити проти Росії. 18 травня 1828 року 1500 козаків на чолі з кошовим Йосипом Гладким перейшли на бік російської армії. У відповідь на це турки зруйнували Задунайську Січ і перебили козаків, що залишилися там. По війні царський уряд поселив задунайців на Азовському узбережжі, сформувавши з них Азовське козацьке військо.

Правильна відповідь: 1–В, 2–Б, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу в середині XVII століття.

Для правильного розв’язання завдання потрібно знати дати битв, про які йдеться в ньому.

7 липня 1659 року – початок Конотопської битви, однієї з ключових у московсько-українсьій війні 1658–1659 років.

Переможна битва української козацької армії, очолюваної гетьманом Богданом Хмельницьким, проти військ Речі Посполитої під Пилявцями, відбулася у вересні 1648 року.

Восени 1362 року литовсько-русинське (руське) військо, яким командував великий князь Ольгерд, завдало нищівної поразки військам Золотої Орди на березі річки Сині води, завдяки чому Київ й українські терени колишньої Русі остаточно звільнено від татарського панування.

Битва під Оршею відбулася 8 вересня 1514 року між 15-тисячним військом під командуванням князя Костянтина Острозького, на той час Гетьмана Великого князівства Литовського, Руського, Жемайтійського й Королівства Польського, і московським військом на чолі з воєводою Іваном Челядніним. Перемога під Оршею зробила К. І. Острозького відомим усій Європі.

Правильна відповідь: 1–В, 2–Г, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття.

Для правильного розв’язання завдання потрібно знати дати козацьких повстань, про які йдеться в ньому:

• козацько-селянське повстання під керівництвом гетьмана нереєстрових запорізьких козаків Тараса Федоровича проти гніту уряду Речі Посполитої відбулося у березні – травні 1630 року;
• повстання запорозьких козаків під проводом гетьмана Івана Сулими проти Речі Посполитої відбулося 1635 року;
• козацьке повстання проти шляхти під керівництвом Павла Павлюка відбулося в Україні 1637 року;
• козацько-селянське повстання проти шляхетського свавілля в Україні відбулося 1625 року під керівництвом Марка Жмайла.

Правильна відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Для правильного розв’язання завдання потрібно проаналізувати наведений у ньому уривок з історичного джерела й визначити, про яку подію йдеться. Маркерами, які дають змогу її ідентифікувати, є словосполучення «єпископ корсунський», «хрестили Володимира», «церква Святої Софії». Отже, в уривку описано хрещення київського князя Володимира Святославича. Далі потрібно пригадати наслідки його діяльності. До них, зокрема, належать:

• союз із Візантією, скріплений шлюбом із сестрою імператора Василя II – Анною (1);
• побудова в 989–996 роках першого відомого нам кам’яного храму Київської Русі – церкви Успіння Богородиці (Десятинної) у Києві (4);
• масове хрещення 988 року мешканців Києва, а згодом інших міст держави князем Володимиром Святославичем, у результаті чого християнство стало провідною релігією на Русі (7).

Правильна відповідь: 1 4 7.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ століття – на початку ХХ століття.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку вміння учасників тестування візуально розпізнавати низку персоналій. Поміж них:

• Марко Кропивницький – письменник, драматург, театральний режисер й актор, з іменем якого пов'язані створення українського професійного театру на підросійській частині України й наступний етап розвитку реалістичної драматургії;
• Микола Садовський – актор, режисер і громадський діяч, корифей українського побутового театру;
• Марія Заньковецька – акторка й театральна діячка, провідна зірка українського театру кінця ХІХ й початку ХХ століть.

Інші українці, про яких ідеться в завданні, не є професійними театральними діячами. Василь Симиренко – промисловець, інженер-конструктор і технолог у галузі цукроваріння, визначний меценат української культури, видавець. Іван Пулюй – фізик й електротехнік, винахідник, організатор науки, публіцист, перекладач Біблії українською мовою, громадський діяч. Іван Труш – живописець-імпресіоніст, майстер пейзажу й портретист, мистецький критик й організатор мистецького життя в Галичині. Дмитро Яворницький – історик, археолог, етнограф, фольклорист, лексикограф, письменник, дослідник історії українського козацтва.

Правильна відповідь: 1 3 5.