ЗНО онлайн 2021 року з історії України – пробний тест
ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.
Завдання скеровано на перевірку знання подій Першої світової війни на українських землях і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
- з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
- аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить вибраним маркерам.
Предмет ідентифікування в завданні – подія, її дата та зміст діяльності організації, яка видала відозву.
Маркери в джерелі – «Відозва Загальної української ради», «завзялася російська імперія загарбати українські землі Австро-Угорщини», «Уже другий раз у часи цієї війни насувається на українські землі Австро-Угорщини російський наступ», «Другий раз українське населення Галичини, Буковини й північно-східної Угорщини попадає в огонь національного й релігійного переслідування з боку Росії» – чітко вказують на 1916 рік, коли російська армія здійснила «Брусиловський прорив» і знов окупувала частину Східної Галичини, Північної Буковини.
Цією відозвою ЗУР, яку утворено1915 року, засвідчувала свою лояльність до влади Австро-Угорщини і своє негативне ставлення до російської окупації.
Правильна відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.
Завдання скеровано на перевірку знання подій Першої світової війни на українських землях і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
- з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
- аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.
Предмет ідентифікування в завданні – подія, її дата та зміст діяльності організації, яка видала відозву.
Маркери в джерелі – «Відозва Загальної української ради», «завзялася російська імперія загарбати українські землі Австро-Угорщини», «Уже другий раз у часи цієї війни насувається на українські землі Австро-Угорщини російський наступ», «Другий раз українське населення Галичини, Буковини й північно-східної Угорщини попадає в огонь національного й релігійного переслідування з боку Росії» – чітко вказують на 1916 рік, коли російська армія здійснила «Брусиловський прорив» і знов окупувала частину Східної Галичини, Північної Буковини.
Цією відозвою ЗУР, яку утворено1915 року, засвідчувала свою лояльність до влади Австро-Угорщини і своє негативне ставлення до російської окупації.
Правильна відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.
Завдання скеровано на перевірку знання подій Першої світової війни на українських землях і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
- з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
- аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить вибраним маркерам.
Предмет ідентифікування в завданні – подія, її дата та зміст діяльності організації, яка видала відозву.
Маркери в джерелі – «Відозва Загальної української ради», «завзялася російська імперія загарбати українські землі Австро-Угорщини», «Уже другий раз у часи цієї війни насувається на українські землі Австро-Угорщини російський наступ», «Другий раз українське населення Галичини, Буковини й північно-східної Угорщини попадає в огонь національного й релігійного переслідування з боку Росії» – чітко вказують на 1916 рік, коли російська армія здійснила «Брусиловський прорив» і знов окупувала частину Східної Галичини, Північної Буковини.
Цією відозвою ЗУР, яку утворено1915 року, засвідчувала свою лояльність до влади Австро-Угорщини і своє негативне ставлення до російської окупації.
Правильна відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Початок Української революції.
Завдання скеровано на перевірку знання подій початку Української революції та сформованості вміння аналізувати візуальні джерела.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
- з’ясування, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, зображену подію чи явище, персонаж тощо);
- виділення у джерелі ключових зображень, слів і словосполучень – маркерів (якщо такі є), які дають змогу впізнати предмет ідентифікування;
- аналізування ключових зображень і маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді правильного.
Предмет ідентифікування в завданні – історичний процес.
Ключові зображення, словосполучення-маркери в джерелі – прапор, військові в одностроях російської армії часів Першої світової війни, бойовий прапор, Перший український імені Богдана Хмельницького козацький полк, 1917 – чітко вказують на процес українізації частин російської армії.
Правильна відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.
Завдання скеровано на перевірку сформованості знань основних історичних персоналій історії України.
За портретними рисами на фото можна впізнати Костя Левицького – співзасновника Української національно-демократичної партії, голову Державного секретаріату Західноукраїнської Народної Республіки.
Правильна відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.
Завдання скеровано на перевірку знання діяльності київських князів, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
- з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
- аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить вибраним маркерам.
Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.
Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «необхідність підняття загального повстання в Україні», «польовий повстанський штаб приступив до підготовчих заходів щодо його організації», «пустити два відділи: південний – на Поділля, північний – на Волинь», «у Першій повстанській групі під керуванням командира І групи генерал-хорунжого Гулого» – чітко вказують на Другий зимовий похід Армії УНР (жовтень – листопад 1921 року).
Метою походу було піднятття антибільшовицького збройного повстання на Правобережній Україні, створення бази для визволення від більшовицької окупації.
Сили українських повстанців були згруповані у три групи. Волинська група – головні сили (майже 800 бійців під командуванням генерала Юрія Тютюнника). Бессарабська група (300 бійців під командуванням генерала Андрія Гулого-Гуленка). Подільська група (400 бійців під командуванням полковника Михайла Палія, згодом – полковника Сергія Чорного).
Радянська сторона була добре поінформована про похід і прагнула заманити повстанців якомога далі від польського й румунського кордонів, оточити і знищити. Повстанці, які стали успішно просуватися вглиб України, усвідомили небезпеку. До того ж стало зрозуміло, що більшовики на осінь 1921 року вже розгромили більшість повстанських осередків на Правобережжі, і рейд втратив сенс.
Більшість повстанців змогли уникнути оточення і відступили на територію Польщі й Румунії. Проте частина Волинської групи була оточена й потрапила в полон. Після рішучої відмови перейти на службу до окупаційної Червоної армії 359 бійців Української Повстанської Армії 21 листопада 1921 року було розстріляно під містечком Базар (Житомирщина).
Другий Зимовий похід частин Армії УНР став останньою героїчною спробою українських національно-державних сил відкритим військовим шляхом здобути незалежність України в ході боротьби за державність 1918–1921 років.
Правильна відповідь – В.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.
Завдання скеровано на перевірку сформованості просторової компетентності, зокрема, картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на мапі), уміння здобувати інформацію з мапи й застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
- визначення й узагальнення інформації, поданої на мапі з позиції поставленого до неї запитання;
- установлення відповідності здобутої з мапи інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
На картосхемі зображено територію УСРР у 1920-ті роки. Штрихуванням позначені території, які в різні часи перебували у складі УСРР й УРСР або мали автономний статус.
Цифрою 1 позначено територію Автономної Молдавської СРР у складі УСРР / УРСР, яка проіснувала від 1924 до 1940 року.
Цифрою 2 позначено територію, яку було передано до складу УСРР 1925 року.
Цифрою 3 позначено територію, яку було вилучено зі складу УСРР і приєднано до РСФРР 1925 року.
Цифрою 4 позначено територію, яку в 1920–1950-ті роки займала Кримська АСРР у складі РСФРР. У 1954 році цю територію було передано до складу УРСР як її Кримську область.
Правильна відповідь – В.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.
Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати мистецько-архітектурні стилі й знання історико-культурних пам’яток.
На фото зображено будівлю Держпрому в Харкові (1925–1929 роки). Архітектори Сергій Серафімов, Марк Фельгер, Самуїл Кравець.
З-поміж поданих варіантів відповіді (мистецько-архітектурні стилі) лише конструктивізм відповідає зазначеним хронологічним рамкам. Бароко – ХVІ–ХVІІІ ст., класицизм – ХVІІІ – початок ХІХ ст., модерн – кінець ХІХ – початок – ХХ ст.
Також будівля має основні ознаки конструктивізму, якому властиві строгість, геометризм, лаконічність і монолітність форм.
Додатковою підказкою є зображення на фото тогочасного автомобіля.
Правильна відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.
Завдання скеровано на перевірку знання діяльності київських князів, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
- з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
- аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить вибраним маркерам.
Предмет ідентифікування в завданні – наслідки описаних подій.
Ключові у джерелі словосполучення-маркери – «Щоб подолати куркульський опір хлібозаготівлям, установити занесення на “чорну дошку” колгоспів, що злісно саботують здачу (продаж) хліба за державним планом… Провести перевірку складу колгоспів та очищення від контрреволюційних елементів – організаторів зриву хлібозаготівель» – чітко вказують на розгортання Голодомору (1932–1933 роки), який був геноцидом українського народу.
Уривок містить добірку радянських висловів й евфемізмів (пом’якшувальні або маскувальні слова й вислови, використовувані замість слів, які сприймають як небажані, неприйнятні, вульгарні тощо): хлібозаготівля, занесення на “чорну дошку”, колгосп, контрреволюційний елемент тощо.
Правильна відповідь – В.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.
Завдання скеровано на перевірку знання змісту розвитку науки в Україні в 1930-ті роки.
Ці роки – це час утвердження тоталітарного режиму в УРСР. Відповідно, відбувалося встановлення партійно-ідеологічного контролю за науковою діяльністю, щоби наукові дослідження базувалися на марксистсько-ленінській методології та ідеології.
Правильна відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.
Завдання скеровано на перевірку знання розвитку українського руху у Другій Речі Посполитій.
У 1920–1930-ті роки на українських землях у складі Польші діяли як легальні, так і нелегальні українські політичні партії. Серед запропонованих варіантів відповіді дві партії діяли нелегально – це ОУН і КПЗУ. Відповідно, вони не могли мати свого представництва в польському сеймі. Серед зазначених легальних партій найбільшою було Українське національно-демократичне об’єднання, що постало в 1925 року.
Від 1928 року УНДО брало участь у виборах до польського парламенту і здобуло 26 мандатів до сейму (на 40 усіх мандатів українців) і девять з одинадцяти до сенату; 1930 року в умовах пацифікації (тоді польська влада заарештувала 19 послів з УНДО, обраних 1928) – 17 (на 30), 1935 і 1938 – 23; воно створило в обох законодавчих палатах свої клуби й мало представників у президії Сейму й Сенату.
Правильна відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.
Завдання скеровано на перевірку знання долі українських земель у роки Другої світової війни та сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
- з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
- аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить вибраним маркерам.
Предмет ідентифікування в завданні – дата створення документа, ким він створений, що зумовило його появу.
Ключові у джерелі словосполучення-маркери – «Українці Закарпаття!», «Цей рік… в історію закарпатської землі як ще одна чорна дата», «рік приніс тільки зміну окупантів – ... прийшли московсько-більшовицькі пригноблювачі, які своєю окупаційною практикою залишили далеко позаду своїх попередників», «Захопленням Закарпаття Червона Москва завершила, в основному, насильницьке об’єднання всіх українських земель» – чітко вказують на те, що у зверненні проводу ОУН ідеться про події 1944 року, коли радянські війська здійснюючи Карпато-Ужгородську операцію вступили на територію Закарпаття, що перебувало під угорською окупацією з березня 1939 року.
Правильна відповідь – В.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.
Завдання скеровано на перевірку знання долі українських земель у роки Другої світової війни та сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
- з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
- аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить вибраним маркерам.
Предмет ідентифікування в завданні – дата створення документа, ким він створений, що зумовило його появу.
Ключові у джерелі словосполучення-маркери – «Українці Закарпаття!», «Цей рік… в історію закарпатської землі як ще одна чорна дата», «рік приніс тільки зміну окупантів – ... прийшли московсько-більшовицькі пригноблювачі, які своєю окупаційною практикою залишили далеко позаду своїх попередників», «Захопленням Закарпаття Червона Москва завершила, в основному, насильницьке об’єднання всіх українських земель» – чітко вказують на те, що у зверненні проводу ОУН ідеться про події 1944 року, коли радянські війська здійснюючи Карпато-Ужгородську операцію вступили на територію Закарпаття, що перебувало під угорською окупацією з березня 1939 року.
Правильна відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.
Завдання скеровано на перевірку знання долі українських земель у роки Другої світової війни та сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
- з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
- аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить вибраним маркерам.
Предмет ідентифікування в завданні – дата створення документа, ким він створений, що зумовило його появу.
Ключові у джерелі словосполучення-маркери – «Українці Закарпаття!», «Цей рік… в історію закарпатської землі як ще одна чорна дата», «рік приніс тільки зміну окупантів – ... прийшли московсько-більшовицькі пригноблювачі, які своєю окупаційною практикою залишили далеко позаду своїх попередників», «Захопленням Закарпаття Червона Москва завершила, в основному, насильницьке об’єднання всіх українських земель» – чітко вказують на те, що у зверненні проводу ОУН ідеться про події 1944 року, коли радянські війська здійснюючи Карпато-Ужгородську операцію вступили на територію Закарпаття, що перебувало під угорською окупацією з березня 1939 року.
Правильна відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.
Завдання скеровано на перевірку знання змісту процесу колективізації сільського господарства в 1940–1950-ті роки.
У цей період колективізація охопила Західну Україну, тому що цей регіон увійшов до складу УРСР у 1939–1945 роках. У решті регіонів колективізацію було проведено в 1920–1930-ті роки.
Правильна відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.
Завдання скеровано на перевірку знання подій внутрішньополітичного життя Української РСР наприкінці 1940-х – на початку 1950-х років.
У цей період радянське керівництво в рамках політики «ждановщини» здійснювало ідеологічний наступ на суспільство, створювало образ ворога. Із цією метою було розгорнуто антисемітську кампанію боротьби з «безрідним космополітизмом».
Правильна відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання скеровано на перевірку сформованості просторової компетентності, зокрема, картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на мапі), уміння здобувати інформацію з мапи й застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
- визначення й узагальнення інформації, поданої на мапі з позиції поставленого до неї запитання;
- установлення відповідності здобутої з мапи інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
На картосхемі зображено територіальні зміни УРСР у 1939–1954 роках.
Цифрою 1 позначено територію Закарпаття, яке 1945 року за умовами договору із Чехословаччиною увійшло до складу УРСР.
Цифрою 2 позначено територію західних областей України, які 1939 року ввійшли до складу УРСР у результаті агресії СРСР проти Польщі.
Цифрою 3 позначено територію Чернівецької та Ізмаїльської областей, які було утворено в складі республіки після приєднання до СРСР території Північної Буковини й Бессарабії 1940 року.
Цифрою 4 позначено територію Кримської області, яку було передано до складу УРСР 1954 року.
Правильна відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.
Завдання скеровано на перевірку сформованості знань основних історичних персоналій історії України.
За портретними рисами на фото можна впізнати В’ячеслава Чорновола (А), Петра Григоренка (Б), Івана Дзюбу (В), Левка Лукяненка (Г).
Серед зображених постатей дисидентського руху членом Московської Гельсінської групи, неформальним лідером руху кримських татар за повернення на історичну батьківщину був генерал Петро Григоренко. За цю правозахисну діяльність його було позбавлено радянського громадянства під час поїздки до США на лікування.
Правильна відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи
Завдання скеровано на перевірку знання основних подій культурного життя в роки «застою».
У середині 1960-х – на початку 1980-х років УРСР завершувала перехід до обов’язкової загальної середньої освіти. У Конституції СРСР це було закріплено 1977, а в УРСР –1978 року.
Правильна відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Відновлення незалежності України.
Завдання скеровано на перевірку знання основних подій, які привели до проголошення незалежності України, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
- з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
- аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить вибраним маркерам.
Предмет ідентифікування в завданні – наслідки описаних подій.
Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Ми, студенти київських вишів, які зібралися до наметового містечка на підтримку голодуючих студентів..», «вимог голодуючих…:
1. Відставка Голови Ради Міністрів В. Масола.
2. Націоналізація майна КПРС та ВЛКСМ на території України.
3. Прийняття рішення про службу юнаків у війську тільки в межах України» – чітко вказують на події жовтня 1990 року, які було названо «революцією на граніті».
Правильна відповідь – В.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.
Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння опрацьовувати такий специфічний вид історичного джерела як карикатура.
Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу дістати уявлення про думки й настрої людей у певні часи. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні погляди, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретування й аналізування карикатури.
У загальному вигляді інтерпретування й аналізування передбачають відповіді на такі запитання:
- Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
- Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
- Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображено на карикатурі?
- Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подано на карикатурі?
- Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
- Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
- Чи спотворено реальні історичні події карикатурою?
Карикатуру присвячено корупції в системі органів державної влади. Художник намагався обіграти символічне зображення трьох мудрих мавп (одна з них прикриває рот, друга – очі, а третя – вуха), яких вирізблено в буддиському храмі Тошуга в Японії. Мавпи символізують давню мудрість: «Не дивіться на зло, не чуйте зла, не кажіть зла».
На карикатурі мавп замінено на зображення чиновників, очі, вуха й рот яких закриті грішми. У такий спосіб карикатурист намагався показати, що хабарами (вияв корупції) можна «вирішити питання» із державними чиновниками.
Правильна відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Творення нової України.
Завдання скеровано на перевірку знання основних подій російської збройної агресії проти України, що розпочалася 2014 року.
Після запеклих боїв у Луганській і Донецькій областях навесні – улітку 5 вересня 2014 року було підписано Мінський протокол, який містив 12 пунктів. Серед заходів було передбачено забезпечити:
- негайне двостороннє припинення застосування зброї;
- моніторинг і верифікування з боку ОБСЄ режиму незастосування зброї;
- постійний моніторинг на російсько-українському державному кордоні й верифікування з боку ОБСЄ зі створенням зони безпеки у прикордонних районах України й Російської Федерації.
Проте бойові дії не припинилися. Тому 11–12 лютого 2015 року лідерами Німеччини, Франції, України й Росії у форматі «нормандської четвірки» на саміті в Мінську підписали документ – «Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу». Його 13 пунктів передбачають покрокове припинення збройного конфлікту й повернення окремих районів Донецької та Луганської областей під контроль України. Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод мав на меті ефективний моніторинг і верифікування режиму припинення вогню і відведення важкого озброєння з боку ОБСЄ.
Правильна відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Творення нової України.
Завдання скеровано на перевірку сформованості вмінь аналізувати візуальне історичне джерело, зокрема агітаційно-пропагандистський плакат.
Алгоритм може бути таким:
- з’ясування, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- виділення ключових слов, словосполучень, образів у написах, зображених стереотипних образах – маркерів, що дають змогу впізнати предмет ідентифікування;
- аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить вибраним маркерам.
Предмет ідентифікації в завданні – події російської агресії у 2014–2015 роках.
Маркерами, що вказують на правильну відповідь, є зображення напівзруйнованої башти керувння польотами Донецького аеропорту, напис «242 дні незалежності, героїзму, відданості», який відображає час оборони Донецького аеропорту українськими воїнами від російських найманців.
Правильна відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
Теми: Початок Української революції. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності. Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.
Завдання скеровано на перевірку знання основних подій 1917–1921 років і фактів біографії історичних постатей, уміння визначати логічні пари.
Василь Липківський причетний до проголошення Української автокефальної православної церкви.
Павло Скоропадський сприяв заснуванню Української академії наук.
Михайло Грушевський ініціював скликання Українського національного конгресу (з’їзду).
Симон Петлюра уклав серію Варшавських угод з Юзефом Пілсудським.
Правильна відповідь: 1Г, 2В, 3А, 4Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМИ: Україна в роки Другої світової війни. Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації.
Завдання скеровано на перевірку знання основних дат з історії України, уміння встановлювати логічні пари.
1942 р. – створення Української повстанської армії (УПА)
1945 р. – уключення Закарпатської України до складу УРСР
1951 р. – завершення встановлення західного кордону УРСР
1954 р. – входження Криму до складу УРСР
Правильна відповідь: 1В, 2Д, 3А, 4Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМИ: Україна в роки Другої світової війни. Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи. Відновлення незалежності України.
Завдання скеровано на перевірку знання основних подій 1940–1980-х років і вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.
Початок діяльності Української робітничо-селянської спілки свідчило про зародження українського дисидентського руху.
Офіційна реєстрація Української республіканської партії засвідчувала формування багатопартійності в Україні.
Утворення Української головної визвольної ради стало підсумком організаційного оформлення українського визвольного руху в роки Другої світової війни.
Заснування Української Гельсінської групи засвідчувало зростання ролі правозахисної діяльності в українському дисидентському русі.
Правильна відповідь: 1В, 2Д, 3А, 4Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.
Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння аналізувати візуальне історичне джерело, зокрема агітаційно-пропагандистський плакат, установлювати хронологічну послідовність.
Завдання скеровано на перевірку сформованості вмінь аналізувати візуальне історичне джерело, зокрема агітаційно-пропагандистський плакат.
Алгоритм може бути таким:
- з’ясування, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- виділення ключових слов, словосполучень, образів у написах, зображених стереотипних образах – маркерів, що дають змогу впізнати предмет ідентифікування;
- аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить вибраним маркерам.
Предмет ідентифікації в завданні – відображені на плакатах події 1939–1944 років на українських землях.
А зображення памятника Богдану Хмельницькому, радянські прапори й літаки, напис «Визволена Київщина» указують на події листопада – грудня 1943 року.
Б образи радянського солдата й шахтаря на тлі териконів і переможних частин радянської армії, написи «Донбас звільнено! Шахтарю! Відроди богатирську міць Донбасу!» указують на літо 1943 року.
В радянський солдат на тлі мапи УРСР і переможних радянських танків, напис «Україна вільна!» указують на подію жовтня 1944 року.
Г постаті селянина і селянки з дитиною, які представляють населення Західної України й Західної Білорусії, бійця Червоної армії на тлі інших бійців, танків і літаків, написи «Подати руку допомоги братським народом Західної України і Західної Білорусії – нас священний обов’язок!» указують на події вересня 1939 р.
Правильна відповідь: ГБАВ.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.
Завдання скеровано на перевірку знання основних подій періоду становлення України як незалежної держави й уміння встановлювати хронологічну послідовність.
Обрання першого Президента України – 1991 рік.
Проведення перших альтернативних виборів до Верховної Ради УРСР – 1990 рік.
Ухвалення Конституції України – 1996 рік.
Утвердження державної символіки України – 1992 рік.
Правильна відповідь: БАГВ.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.
Завдання скеровано на перевірку знання змісту нової економічної політики в сільському господарстві й уміння виокремлювати їх із запропонованих.
У завданні зазначено хронологічні рамки: 1921–1928 роки.
Серед запропоноаних варіантів відповіді правильними є:
- дозвіл на використання найманої робочої сили;
- розвиток мережі сільськогосподарських кооперативів і споживчих товариств;
- звільнення від сплати податків господарств незаможних селян.
Правильна відповідь: 1, 3, 5.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.
Завдання скеровано на перевірку знання подій, які повязані з ліквідацією Української греко-католицької церкви (УГКЦ) і вміння визначати мету, переслідувану компартійною владою під час здійснення цих акцій.
УГКЦ було ліквідовано з метою:
- позбутися впливу Ватикану на населення Західної України;
- підірвати духовну опóру руху спротиву процесам радянізації;
- привласнити матеріальні цінності УГКЦ.
Правильна відповідь: 2, 3, 5.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Стародавня історія України.
Завдання скеровано на перевірку знання системи господарювання кочових племен, що проживали у степовій частині України, зокрема, кімерійців.
Кімерійські племена, що були першими кочівниками, які осідлали коня і користувалися залізною зброєю, здійснювали грабіжницькі набіги на праслав’янські племена лісової зони, а також на держави Закавказзя і Близького Сходу.
Правильна відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).
Завдання скеровано на перевірку знання діяльності київських князів і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
- з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
- аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить вибраним маркерам.
Предмет ідентифікування в завданні – супротивник князя в описаній у джерелі битві.
Маркери – «І мовив Святослав: “Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею [доведеться] стати насупроти», «І зіткнулися обидва війська, і була січа велика, і одолів Святослав їх» – чітко вказують на подію Балканського походу князя і битву з візантійцями.
Правильна відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).
Завдання скеровано на перевірку сформованості просторової компетентності, зокрема, картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на мапі), уміння здобувати інформацію з мапи й застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
- визначення й узагальнення інформації, поданої на мапі з позиції поставленого до неї запитання;
- установлення відповідності здобутої з мапи інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
На картосхемі зображено територію Русі-України станом на початок 980-х років, коли київським князем був Володимир Великий (980–1015 роки). На це вказує те, що територія Червенських міст входить до складу Русі (після походу 981 року), а племя білих хорватів перебуває за її межами (увійшли до складу Русі в 990-ті роки).
Відповідно зображений похід від Києва до Корсуня (Херсонесу) здіснений князем Володимиром 987 року. Вагомим наслідком цього походу є хрещення Русі-України.
Правильна відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.
Завдання скеровано на перевірку знання діяльності галицько-волинських князів і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
- з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
- аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.
Предмет ідентифікування в завданні – союзники галицько-волинського князя.
Маркери – «Поїхав до Ногая окаянного проклятого. [Просити] допомоги для себе в поході проти Ляхів» – чітко вказують на монголів.
Правильна відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – перші половині XVІ ст. Кримське ханство.
Завдання скеровано на перевірку знання дат основних подій з історії України, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
- з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
- аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.
Предмет ідентифікування в завданні – дата описаної події.
Маркери – «государ Ягайло, великий князь, з усіма своїми ще не хрещеними братами, ближніми, …жагуче бажає і просить прийняти їх у католицьку віру святої Римської церкви… обіцяє свої литовські й руські землі навік приєднати до королівства Польського» – чітко вказують на умови Кревської унії, яка була укладена 1385 року.
Правильна відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМИ: Русь-Україна (Київська держава). Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство.
Завдання скеровано на перевірку знання особливостей розвитку Русі-України в період роздробленості (ХІІ–ХІІІ ст.) і періоду зростання Великого князівства Литовського (ХІV ст.), уміння здійснювати порівняльний аналіз.
У зазначені періоди в обох державах існували удільні князівства. Остаточно удільний устрій українських земель було ліквідовано 1471 року.
Правильна відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМИ: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – перші половині XVІ століття. Кримське ханство. Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.
Завдання скеровано на перевірку знання історико-культурних пам’яток XІV – першій половині XVІІ століття.
А Вірменський собор у Львові (1363–1370 роки)
Б Костел святого Ворфоломія в Драгобичі (1392–ХV століття)
В Ханський палац у Бахчисараї (1532–1764 роки)
Г Оборонна синагога в Жовкві (1692–1698 роки)
Прикладом ісламської архітектури є Ханський палац у Бахчисараї, який можна впізнати за мінаретами мечеті – культової споруди мусульман.
Правильна відповідь – В.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої у другій половині ХVІ століття.
Завдання скеровано на перевірку знання подій створення першої Запорозької Січі.
Перша Запорозька Січ була заснована в 1550-ті роки князем Дмитром Вишневецьким. На той час землі Запорожжя перебували у складі Великого князівства Литовського.
Правильна відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині ХVІІ століття.
Завдання скеровано на перевірку знання основних фактів біографії історичних діячів.
Йов Борецький, Петро Конашевич-Сагайдачний, Мелетій Смотрицький були вихованцями Острозької академії.
Правильна відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ століття.
Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
- з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
- аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.
Предмет ідентифікування в завданні – назва, час і наслідки подій.
Маркери – «Через рік після [битви] під Берестечком повністю загинуло польське військо від козаків і татар», «Того ж року господарю Василю довелося влаштувати весілля своєї дочки Розанди з Тимошем, сином козацького гетьмана Хмеля» – чітко вказують на битву під Батогом 1652 року, яка відкрила шлях до укладення династичного союзу з Молдавським князівством.
Правильна відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ століття.
Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
- з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
- аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.
Предмет ідентифікування в завданні – назва, час і наслідки подій.
Маркери – «Через рік після [битви] під Берестечком повністю загинуло польське військо від козаків і татар», «Того ж року господарю Василю довелося влаштувати весілля своєї дочки Розанди з Тимошем, сином козацького гетьмана Хмеля» – чітко вказують на битву під Батогом 1652 року, яка відкрила шлях до укладення династичного союзу з Молдавським князівством.
Правильна відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ століття.
Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
- з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
- аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.
Предмет ідентифікування в завданні – назва, час і наслідки подій.
Маркери – «Через рік після [битви] під Берестечком повністю загинуло польське військо від козаків і татар», «Того ж року господарю Василю довелося влаштувати весілля своєї дочки Розанди з Тимошем, сином козацького гетьмана Хмеля» – чітко вказують на битву під Батогом 1652 року, яка відкрила шлях до укладення династичного союзу з Молдавським князівством.
Правильна відповідь – В.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років ХVІІ століття.
Завдання скеровано на перевірку сформованості знань основних історичних персоналій історії України.
За портретними рисами на фото можна впізнати гетьмана Петра Дорошенка, що провів у Корсуні розширену старшинську раду, на якій було ухвалено прийняття протекторату Османської імперії.
Правильна відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.
Завдання скеровано на перевірку сформованості просторової компетентності, зокрема, картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на мапі), уміння здобувати інформацію з мапи й застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
- визначення й узагальнення інформації, поданої на мапі з позиції поставленого до неї запитання;
- установлення відповідності здобутої з мапи інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
На картосхемі зображено територію Козацької держави станом на початок ХVІІІ століття. На це вказують географічні об’єкти й позначені історичні події: район козацького повстання Семена Палія, землі Правобережжя, що перейшли фактично під владу гетьмана І.Мазепи, похід шведських і московських військ, битва під Полтавою, знищення столиці Гетьманщини Батурина й Чортомлицької Січі, утеча шведського короля Карла ХІІ, гетьмана Івана Мазепи з прихильниками до османських володінь.
Унаслідок цих подій козаки, що опинилися в еміграції, обрали гетьманом Пилипа Орлика. Під час його обрання було укладено договір, відомий під назвою «Пакти і конституції Війська Запорозького…», або «Конституція Пилипа Орлика».
Правильна відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.
Завдання скеровано на перевірку знання змісту й наслідків реформ Марії-Терезії та Йосипа ІІ в Австрійській імперії, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.
Унаслідок освітніх реформ правителів володінь австрійських Габсбургів, до складу яких входили західноукраїнські землі, було запроваджено систему початкових шкіл із навчанням рідною мовою.
Правильна відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.
Завдання скеровано на перевірку сформованості знання основних персоналій історії України.
За портретними рисами на фото можна впізнати таких осіб:
А Пантелеймон Куліш
Б Тарас Шевченко
В Іван Котляревський
Г Микола Костомаров
Причетним до формування козацьких полків під час французько-російської війни 1812 року був Іван Котляревський.
Правильна відповідь – В.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.
Завдання скеровано на перевірку знання діячів українського відродження в Австрійській імперії та сформованості вміння здобувати інформацію із джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
- з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
- аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить вибраним маркерам.
Предмет ідентифікування в завданні – представник українського руху – «будитель».
Маркери – «я руські… книги писав», «нещасного дня 27 квітня 1849 року арештували мене роз’ярені мадяри», «спочатку в міському домі Пряшева заперли» – чітко вказують на Олександра Духновича, який був «будителем» українського населення Закарпаття, активним учасником «весни народів».
Правильна відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.
Завдання скеровано на перевірку знання основних подій українського руху на західноукраїнських землях і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
- з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
- аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить вибраним маркерам.
Предмет ідентифікування в завданні – подія.
Маркери – «Започатковано видання першої української газети, …скликано Собор руських учених – усіх прихильників культурного й національного розвитку Галицької України, створено осередки культурно-просвітницького руху українців – “Галицько-руська матиця” і “Народний дім”» – чітко вказують на результати Головної руської ради (ГРР) під час загальноєвропейської революції 1848–1849 років, що дістала назву «весна народів».
Правильна відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії у другій половині ХІХ століття.
Завдання скеровано на перевірку знання економічного розвитку українських земель у складі Російської імперії у другій половині ХІХ століття.
Ліквідація кріпацтва 1861 року й реформи 1860–1870-х років дали могутній поштвх до розгортання процесів індустріалізації.
Правильна відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії у другій половині ХІХ століття.
Завдання скеровано на перевірку знання основних подій українського національно-визвольного руху у другій половині ХІХ століття.
Зображені на фото видання «Київская старина», «Киевский телеграф» були друкованими органами громадівців.
Правильна відповідь – В.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Культура України у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.
Завдання скеровано на перевірку знання основних фактів біографії історичних постатей, діячів культури України.
Серед науковців, прізвища яких подано у варіантах відповіді, лауреатом Нобелівської премії є Ілля Мечніков.
Він був професором Новоросійського університету. Відкрив (1882) явище фагоцитозу, розробив фагоцитарну теорію імунітету (1883). Розробив теорії зародкових листків, походження багатоклітинних організмів. Лауреат Нобелівської премії у галузі фізіології і / або медицини за праці про імунітет (1908, спільно з німецьким лікарем, бактеріологом і біохіміком Паулем Ерліхом).
Правильна відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 роках.
Завдання скеровано на перевірку знання основних подій українського національно-визвольного руху в Російській імперії на початку ХХ століття.
Поява українських думських громад пов’язана з подіями революції (1905–1907 рр.) у Російській імперії.
У період спаду першої російської революції 1905–1907 pоків працювали І і II Державні думи.
І Державна дума працювала в Петербурзі протягом 27 квітня – 8 липня 1906 року. Зі 102 депутатів, яких було обрано від українських губерній, 45 утворили Українську думську громаду. Очолив її адвокат і громадський діяч із Чернігівщини Ілля Шраг.
У II Думі, що працювала з 20 лютого до 3 червня 1907 року, у думській громаді було вже 47 депутатів.
Правильна відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900–1914 роках.
Завдання скеровано на перевірку знання соціальної структури західноукраїнського суспільства наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття.
На початку ХХ ст. західноукраїнські землі у складі Австро-Угорщини були регіоном аграрним. Про це свідчать статистичні дані: 85 % населення регіону було зайнято в сільському господарстві, яке давало 70 % національного прибутку. Відповідно, домінувальною верствою було селянство.
Правильна відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Стародавня історія України.
Завдання скеровано на перевірку знання творів часів Русі-України, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати логічні пари.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
- з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
- аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.
Предмет ідентифікування в завданні – писемний твір часів Русі-України.
Маркери у джерелі 1 – «Костянтин із матір’ю своєю, Єленою, хрест із Єрусалима приніс… Ти ж із своєю бабусею, Ольгою, принесли хрест від нового Єрусалима – Костянтинограда, по всій землі своїй розставивши, утвердили віру християнську» – чітко вказують на зміст твору Іларіона «Слово про Закон і Благодать».
Маркери у джерелі 2 – «Якщо вдарить мечем не на смерть, то має заплатити три гривні з продажі, а потерпілому – гривню за рану як лікувальне. Коли ж уб’є на смерть, то платити віру» – чітко вказують на положення збірника законів «Руська правда», запровадженого Ярославом Мудрим.
Маркери у джерелі 3 – «Й ті ж слов’яни, прийшовши, сіли по Дніпру й назвалися полянами, а інші – деревлянами, бо осіли в лісах… Другі ж сіли на Десні, і по Сейму, і по Сулі й називалися сіверянами» – чітко вказують на слова літописця Нестора з «Повісті минулих літ».
Маркери у джерелі 4 – «А найголовніше – убогих не забувайте, а скільки можете, по змозі годуйте й подайте милостиню сироті, і вдовицю оправдуйте самі, не давайте сильним погубити людину» – чітко вказують на твір Володимира Мономаха «Повчання дітям…».
Правильна відповідь: 1В, 2А, 3Г, 4Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМИ: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – перші половині XVІ століття. Кримське ханство. Українські землі у складі Речі Посполитої у другій половині ХVІ століття.
Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України, уміння встановлювати логічні пари.
Берестя стало місцем схвалення рішення про об’єднання католицької і православної церков (1596 рік).
У Львові було засновано перше в Україні церковне братство і школи при ньому (1586 рік).
В Острозі побачило світ перше повне видання Святого Письма церковно-слов’янською мовою (1581 рік).
У Києві відбувся вступ запорозького козацтва до братства (1620 рік).
Правильна відповідь: 1В, 2Б, 3А, 4Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття.
Завдання скеровано на перевірку знання основних фактів біографії постатей історії України, уміння встановлювати логічні пари.
Іван Могильницький був церковним й освітнім діячем, ініціатором заснування «Товариства греко-католицьких священників» у Перемишлі.
Яків Головацький відомий як етнограф, історик, поет, один з ініціаторів створення національно-патріотичного гуртка «Руська трійця».
Михайло Максимович був науковцем-енциклопедистом, істориком, першим ректором Київського університету, укладачем кількох збірок українських народних пісень.
Петро Гулак-Артемовський відомий як історик, педагог, письменник, автор віршів, антикріпосницької сатиричної байки «Пан і собака».
Правильна відповідь: 1Г, 3А, 3Б, 4В.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х р.р. ХVІІ століття.
Завдання скеровано на перевірку знання подій ХVII ст., уміння встановлювати хронологічну послідовність.
Проголошення Петра Дорошенка гетьманом усієї України відбулося 1668 року.
Підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату відбулося 1686 року.
Укладення між Московським царством і Річчю Посполитою Андрусівського перемир’я відбулося 1667 року.
Чигиринські походи турецьких військ відбулися в 1677–1678 роках.
Правильна відповідь: ВАГБ.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМИ: Українські землі наприкінці ХVІІ – в першій половині ХVІІІ століття. Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.
Завдання скеровано на перевірку знання основних суспільно-політичних подій ХVIII століття, уміння встановлювати хронологічну послідовність.
Селян Лівобережної і Слобідської України було закріпачено за указом російської імператриці Катерини ІІ 1783 року.
Другий поділ Речі Посполитої відбувся 1793 року.
Другу Малоросійську колегю засновано 1764 року.
Запорозьку Січ остаточно ліквідовано за указом російської імператриці Катерини ІІ 1775 року.
Правильна відповідь: ВГАБ.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. ХVІІ століття.
Завдання скеровано на перевірку знання подій соціально-економічного життя Гетьманщини у другій половині ХVІІ ст., уміння розпізнавати їх поміж поданих варіантів відповіді.
У цей період відбувалося:
- формування козацько-селянської власності на землю;
- здобуття особистої свободи абсолютною більшістю селян і міщан;
- зростання провідної ролі козацтва і православної шляхти.
Правильна відповідь: 1, 2, 4.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.
Завдання скеровано на перевірку знання напрямів розвитку громадівського руху й уміння виокремлювати їх із-поміж поданих варіантів відповіді.
Періоду легальної діяльності громадівців (60-ті рр. ХІХ століття) були властиві:
- відкриття недільних і щоденних шкіл, учителювання в них;
- підготовка й видання українських підручників і посібників;
- підготовка й видання наукових досліджень з історії та етнографії України.
Правильна відповідь: 1, 2, 7.
Знайшли помилку? Пишіть на
- Усі завдання ЗНО з історії України за темами
- Усі тести ЗНО з історії України онлайн
- Завдання й відповіді ЗНО з історії України минулих років
- Усе про тест ЗНО з історії України
- Портрети історичних персоналій, обов'язкові на ЗНО
- Пам’ятки архітектури й мистецтва, обов’язкові на ЗНО
- Програма ЗНО з історії України
- Тести ЗНО онлайн з інших предметів
- Дорожня карта учасника ЗНО
- Дорожня карта вступника на бакалавра