ЗНО онлайн 2021 року з історії України – основна сесія

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Української революції та вміння застосовувати їх для аналізу текстового джерела.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір із-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – владна інституція.

Маркери в джерелі – «У Петрограді відбулися криваві події, які загрожують загибелі завоювань революції. Частина населення Петрограда, керована більшовиками, збройним шляхом ліквідувала Тимчасовий Уряд і хоче нав'язати свою волю Російській Республіці» – чітко вказують на реакції Генерального Секретаріату – виконавчого органу, створеного УЦР, на більшовицький переворот жовтня (листопада) 1917 р., який фактично ставив під сумнів всі попередні завоювання Української революції.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Української революції й уміння застосовувати їх для аналізу текстового джерела.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір із-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – події, що дали поштовх до видання цитованого звернення.

Маркери в джерелі – «Ми закликаємо рішуче боротися з будь-якими спробами підтримання петроградського повстання. Громадяни України! Покажіть себе вірними захисниками свободи й ворогами анархії, яка може віддалити скликання Всеросійських й Українських Установчих Зборів і навіть призвести до загибелі рідного краю» – чітко вказують на більшовицький переворот, що пришвидчив видання УЦР ІІІ Універсалу, у якому проголошено утворення Української Народної Республіки.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Української революції та вміння застосовувати їх для аналізу текстового джерела.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір із-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – рік події.

Словосполучення-маркери в джерелі – «У Петрограді відбулися криваві події, які загрожують загибелі завоювань революції. Частина населення Петрограда, керована більшовиками, збройним шляхом ліквідувала Тимчасовий Уряд і хоче нав'язати свою волю Російській Республіц» – чітко вказують на більшовицький переворот, який відбувся в жовтні (листопаді – за Григоріанським календарем) 1917 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Завдання скеровано на перевірку знання подій і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір із-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Словосполучення-маркери  в джерелі – «В одній лише Україні побоїща, розстріли та епідемії, пов'язані з війною.., забрали близько 1,5 млн життів. Нестача харчів та палива, безробіття змусили сотні тисяч людей виїхати з міста в село... Було очевидно, що остаточно виснажене суспільство не готове до корінних соціальних перетворень, що їх планували більшовики» – чітко вказують на зміст політики «воєнного комунізму».

«Воєнний комунізм» – назва внутрішньої політики більшовиків у 1918–1921 рр., спроба негайного втілити в життя ідеї комунізму. Назву дістала після скасування для приховування її провалу.

Ця політика передбачала:

• проведення повної націоналізації всіх підприємств;
• експропріацію власності заможних прошарків суспільства;
• мілітаризацію праці;
• жорсткий централізм;
• запровадження продрозкладки;
• скасування товарно-грошових відносин;
• натуралізацію в оплаті праці;
• урівняння в розподілі матеріальних благ тощо.

Політика сприяла мобілізації обмежених ресурсів для перемоги більшовиків у боротьбі за владу. Водночас створила враження про можливість утілення буть-яких ідей насильницькими методами.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Завдання скеровано на перевірку сформованості знань основних історичних персоналій історії України. За портретними рисами на фото можна впізнати Нестора Махна.

Махно Нестор (1888–1934) – український повстанський отаман, один із лідерів анархістського руху в Україні. Вів тривалу збройну боротьбу проти більшовиків, денікінців, петлюрівців. Укладав ситуативні союзи з більшо­виками. Відіграв значну роль у розгромі військ білих генералів Антона Денікіна і Петра Врангеля. 28 серпня 1921 року з 77 бійцями перетнув кордон Румунії. Жив в еміграції в Румунії, Польщі, Франції.

У повстанській боротьбі спирався на анархістські ідеї, соціальною базою очолюваної ним повстанської армії були селяни-середняки, які найбільш потерпали від заходів «воєнного комунізму» та політики білогвардійців, які підтримували відновлення поміщицького господарства.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України, уміння застосовувати їх.

Нова економічна політика (неп) – ухвалений на Х з’їзді партії економічний курс більшовиків у 1921–1929 роках. Передбачав забезпечення виходу з економічної і політичної кризи через повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткове відновлення приватної власності. Це був тимчасовий відступ більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму.

Під контролем держави залишалися «командні висоти» (провідні галузі промисловості й зовнішня торгівля). Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком. Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства і промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.

Реалізацію політики супроводжували неодноразові кризи хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928 роки), поява безробіття і зростання соціальної нерівності. У 1929 році Йосип Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, відкинув політику непу.

Тобто характерним для соціально-економічного життя в УСРР періоду нової економічної політики було надання селянам права на продаж власної сільгосппродукції.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Завдання скеровано на перевірку знання понять з історії України, уміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір із-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – зміст поняття.

Маркери в джерелі – «У цьому напрямі нинішньої політики більшовиків я вбачаю чергову їхню поступку стихійній силі українського національного руху, а водночас – логічно послідовний і політичний захід з метою оволодіння силою цього руху й зміцнення своїх позицій в Україні» – чітко вказують на більшовицьку політику коренізації.

Коренізація – політика залучення представників корінного населення радянських республік й автономій до місцевого керівництва й надання офіційного (а інколи й панівного) статусу їхнім національним мовам для утвердження радянської влади та створення для неї національного підґрунтя. Започаткована рішенням XII з’їзду РКП(б) у квітні 1923 року й формально її реалізовували до 1938 року, фактично до початку 1930-х років.

В УСРР коренізацію здійснювали у формі українізації. Вона сприяла збільшенню представництва українців в органах влади, культури, освіти, державних установ; розширенню сфери застосування української мови в суспільстві; пробудженню інтересу до української культури. Головними провідниками цієї політики в УСРР були Олександр Шумський і Микола Скрипник. Самогубство останнього вважають завершенням реалізації політики українізації. Більшість національних кадрів і митців, які проявили себе у 1920-ті роки були репресовані сталінським режимом.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат з історії України.

Перенесення столиці УСРР із Харкова до Києва відбулося 1934 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Завдання скеровано на перевірку знання процесів з утвердження більшовицького тоталітарного режиму, уміння аналізувати візуальні джерела (діаграму).

На діаграмі відображено офіційну статистику арештів в Україні 1935–1938 років. Пік арештів припадає на 1937–1938 роки. Цей період названо Великим терором, бо впродовж нього сталінські репресії було різко посилено й доведено до максимуму своєї інтенсивності.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій на українських землях у 1920-ті роки.

У1920-ті роки освітню політику, яка призвела до ліквідації українськомовних шкіл, здійснювали в Румунії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку сформованості просторової компетентності, зокрема картографічних умінь локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на карті, уміння здобувати інформацію з карти й застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• визначення й узагальнення інформації, наведеної на карті, з огляду на поставлене до неї запитання;
• установлення відповідності здобутої з карти інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На картосхемі зображено частину територій українських земель, які були в складі УСРР, Польщі, Румунії, Угорщини. За легендою можна визначити, що на картосхемі зображено події 1939–1940 років (початок Другої світової війни, агресія СРСР проти Польщі й Румунії), які стали наслідком укладення пакту Молотова – Ріббентропа між СРСР і Німеччиною про розподіл сфер впливу в Європі. На картосхемі відображено впорядковування СРСР своєї сфери впливу з використанням «українського питання».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України, уміння їх застосовувати.

«Випалена земля» – тактика, метод ведення війни за допомогою знищення всього корисного, що може слугувати життєзабезпеченню або існуванню як військ противника, так і цивільного населення на території, що може бути зайнята ворожим військом. Одними з перших цю тактику використали скіфи під час нападу перського царя Дарія І. Наймасштабніше цю тактику застосовували під час Другої світової війни як радянські, так і нацистські війська.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Завдання скеровано на перевірку знання подій і сформованості вміння здобувати й застосовувати інформацію з історичного джерела з огляду на його зміст, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдань може бути таким:

• з’ясування, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виділення в тексті джерела маркерів – ключових слів (словосполучень), що дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізування їх, узагальнення і вибір із-поміж запропонованих варіанта відповіді, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – регіон України.

Маркери – ««...[регіон] на підставі Договору від 10 вересня 1919 р., укладеного в Сен-Жермен ан Ле, [увійшов] як автономна одиниця в межі Чехословацької Республіки, возз’єднується... зі своєю споконвічною Батьківщиною – Україною» – чітко вказують на Закарпаття, яке 1919 року ввійшло до складу Чехословаччини, а 1945 року – УРСР.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Завдання скеровано на перевірку знання подій внутрішньополітичного життя Української РСР наприкінці 1940 – на початку 1950-х років, основних понять з історії України, уміння застосовувати їх.

«Ждановщина» – ідеологічна кампанія в СРСР (друга половина 1940-х років), метою якої було встановлення повного ідеологічного контролю над суспільством, створення образу ворога в умовах початку «холодної війни». Назва походить від прізвища секретара ЦК ВКП(б) Андрія Жданова. Під час кампанії було піддано нищівній критиці, репресіям наукові інститути, творчі спілки, редакції газет і журналів, видатних діячів культури.

Тож «ждановщина» призвела до гальмування розвитку науки, літератури й мистецтва в республіці.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Завдання скеровано на перевірку знання реформаторської діяльності Микити Хрущова й уміння визначати її напрямки.

Захід партійно-радянського керівництва в другій половині 1950-х – першій половині 1960-х років, який вплинув на життєвий рівень населення України – це ведення широкомасштабного індустріального житлового будівництва. Тобто зведення «хрущовок» – типових радянських цегляних і панельних житлових будинків, зазвичай 5-поверхових без технічних поверхів і ліфтів, із малогабаритними квартирами. Зведення таких будинків, квартири яких безкоштовно отримували громадяни в порядку визначеної владою черги, дало змогу зняти гостроту житлової проблеми в СРСР / УРСР.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння опрацьовувати специфічний вид історичного джерела – карикатуру.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу здобути уявлення про думки й настрої людей у певний час. На карикатурах коротко подано або узагальнено суть проблеми. Однак потрібно пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість адресата про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. Вони передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображено на карикатурі?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подано засобами карикатури?
• Які ідеї й політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події на карикатурі?

Карикатуру, про яку йдеться в завданні, присвячено одній із характерних вад радянської моделі економіки – зрівнюванню в оплаті праці незалежно від її результатів і дотримання трудової дисципліни. На це вказують зображення карикатури – два діаметрально протилежні за ставленням до роботи персонажі й репліка одного з них.

Така практика не сприяла зростанню продуктивності праці робітників. Спробу віднайти в межах радянської планово-командної моделі систему стимулів було здійснено піж час реалізації так званих «косигінських реформ» (1965–1970 роки, автор Олексій Косигін).

Одне з ключових положень реформ передбачало залежність заробітної праці від її ефективності. Проте реформи Косигіна, які на рівні експерименту давали гарний результат, виявилися неефективними в загальнодержавних масштабах. Плановий характер економіки не давав змоги реалізовувати нові можливості.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій дисидентського руху в Україні, уміння аналізувати історичне джерело.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір із-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить виокремленим маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – регіон України.

Маркер – «сприяння виконанню статей заключного Акта з питань безпеки й співробітництва в Європі» – чітко вказує на діяльність Української гельсінської групи, адже документ (Гельсінський заключний акт), фрагмент якого наведено в завданні, був підписаний країнами Європи, США й Канади 1975 року в м. Гельсінки.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичне джерело й розпізнавати історичні постаті за портретними рисами, а також знання основних подій дисидентського руху в Україні й фактів біографії його лідерів.

На фотографіях за портретними рисами можна впізнати Івана Дзюбу (А), Олеся Гончара (Б), Василя Симоненка (В), Левка Лук’яненка (Г).

Серед запропонованих історичних постатей одним із засновників Української гельсінської групи був Левко Лук’яненко.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичне джерело й знання основних подій дисидентського руху в Україні.

Оприлюднення цього документа свідчило про початок нового етапу дисидентського руху, його організаційне оформлення, вироблення спільної мети. Тобто документ є свідченням розвитку дисидентського руху.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Завдання скеровано на перевірку знання подій, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати знання з огляду на його зміст, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір із-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить виокремленим маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – період в історії.

Маркери – «Соціалістичне самоврядування реалізується в умовах широкої гласності шляхом участі всього колективу та його громадських організацій у виробленні найважливіших рішень і контролі за їх виконанням, виборності керівників та єдиноначальності в керуванні підприємством» – чітко вказують на період «перебудови». Найприкметнішим маркером є слово «гласність».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичне джерело й знання ключових подій економічного життя України після проголошення незалежності.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень, візуальних образів – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір із-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить виокремленим маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – подія, якій присвячено газетну статтю.

Маркери – заголовки «Остання витівка карбованця: з другого вересня ми з «мільйонерів» станемо просто … нормальними людьми», «Якими будуть ціни при новій валюті», зображення зразків гривневих купюр різного номіналу – чітко вказують на запровадження національної грошової одиниці – гривні.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Творення нової України.

Завдання скеровано на перевірку знання подій і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела, застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір із-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить виокремленим маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – рік описаних подій.

Маркери – «"статистика", "референдумі" (подані в лапках, що вказує на переносне значення понять),… за приєднання до Російської Федерації – абсолютна брехня», «Ніколи такої активної участі в голосуванні не було й бути не може», «Зі 180 тис. кримських татар на "дільниці" прийшло тільки 900, до того ж більшість із них наївно думала, що потрібно сказати про своє бажання бути в складі України», «ми маємо секретне донесення ФСБ Криму своєму начальству в Москві. Реальна участь була 34,2 %, і не всі голосували за приєднання до РФ» – чітко вказують на події 2014 року, які стали складником російської агресії проти України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА 24. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Завдання скеровано на перевірку знання ключових понять, які характеризують період утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні, і вміння застосовувати їх.

Здійснення суцільної колективізації призвело до ліквідації індивідуального селянського господарства.

Масові репресії, окрім знищення політичних опонентів, були покликані насадити в суспільстві атмосферу страху.

Культурна революція передбачала нав’язування суспільству комуністичної ідеології.

Форсована індустріалізація призвела до домінування промислового виробництва над сільськогосподарським.

Правильна відповідь: 1 А, 2 Д, 3 В, 4 Б.

ТЕМИ: Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії основних постатей історії України, уміння утворювати логічні пари.

Леонід Биков присвятив своє життя кіномистецтву, створивши яскраві кінообрази.

Володимир Івасюк став примітною постаттю українського естрадного мистецтва, подолав його провінційність.

Василь Стус завдяки своїй творчості став помітним явищем в українській літературі. Його дисидентська діяльність призвела до трагічної смерті.

Алла Горська – представниця українського образотворчого мистецтва, активістка дисидентського руху.

Правильна відповідь: 1 Г, 2 Д, 3 А, 4 В.

ТЕМИ: Відновлення незалежності України. Становлення України як незалежної держави.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат з історії України.

16 липня 1990 р. – ухвалення Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет УРСР.

24 серпня 1991 р. – ухвалення Верховною Радою УРСР Акта проголошення незалежності України.

1 грудня 1991 р. – проведення Всеукраїнського референдуму на підтвердження Акта проголошення незалежності України.

6 грудня 1991 р. – заснування Збройних Сил України.

Правильна відповідь: 1 Д, 2 В, 3 Г, 4 Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Завдання скеровано на перевірку знання подій і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела, застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить виокремленим маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – – рік описаних подій.

Маркери в джерелі А – «Вирок прозвучав доволі трагічно: Бандеру, Лебедя і Карпинця засуджено до смертної кари... Але згідно з амністією смертну кару замінено на довічне ув’язнення... Підсудні вислухали вирок спокійно, а Бандера та Лебедь вигукнули: "Хай живе Україна!"» – чітко вказують на вирок Варшавського процесу 1936 року.

Маркери в джерелі Б – «Від нинішнього дня весь український національний табір виступає як одна цілісність, стає в одній оборонній і бойовій лаві, в одній суцільній фаланзі під назвою УНДО» – чітко вказують на 1925 рік.

Маркери в джерелі В – «Громадяни! Українці–Українки! Пам’ятайте, що 12 лютого Ви виберете свій перший сойм! На чолі кандидатів стоять: батько прем'єр отець Августин Волошин та міністр Юліян Ревай» – чітко вказують на події 1938–1939 року в Карпатській Україні.

Маркери в джерелі Г – «У селі Копилів Сокальського повіту Львівського воєводства знищено приміщення читальні, подерто бібліотечні книжки й портрети Шевченка та Франка. Після знищення читальні вишикувано людей перед читальнею і змушено їх кричати: Хай живе Пілсудський!"» – чітко вказують на події «пацифікації» 1930 року.

Правильна відповідь: 1 Б, 2 Г, 3 А, 4 В.

ТЕМИ: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період. Україна в роки Другої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку знання основних історичних фактів 1920–1940-х років, уміння аналізувати історичні джерела й визначати послідовність подій.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить виокремленим маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – інформація з газетних шпальт.

Маркери в джерелі А – «ІХ зїзд КП(б)У. Українізація» – указують на 1923 рік, коли була започаткована політика українзації.

Маркери в джерелі Б – «Німецькі дивізії перейшли бухту «Северную» та прорвалися у внутрішню смугу укріплених фортів Севастополя», «В Донецькому басейні місцева атака ворога провалилася», «Велика совєтська проривна офензива, з метою звільнити Ленінград від облоги, відбита» – указують на події 1942 року, коли після 250 днів оборони підрозділів Червоної армії німецькі війська захопили Севастополь. Зверніть увагу, що «ворогами» в статті названо підрозділи Червоної армії.

Маркери в джерелі В – «Марево нового голоду в СРСР. Останній рік п’ятилітки. Дніпрельстан» – указують на 1932 рік, який став початком Голодомору, останнім роком першої пятирічки й часом запуску Дніпрогесу (Дніпрельстану).

Маркери в джерелі Г – «Карпатська Україна проголосила незалежність», «Карпатська Україна боронить свої кордони» – указують на березень 1939 року.

Правильна відповідь: 1 А, 2 В, 3 Г, 4Б.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння аналізувати візуальне історичне джерело (агітаційно-пропагандистський плакат).

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень, візуальних образів – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір із-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить виокремленим маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – правильні судження.

Маркери – «Денікін і Петлюра в тісному союзі наступають на Київ», «Денікін і Петлюра вдвох хочуть накинути зашморг на шию пролетаріату», «Прокляття юдам!», «На боротьбу зі зрадниками трудового народу», «Смерть катам!» – указують на такі правильні відповіді:

• плакат створює образ ворога (Денікін і Петлюра);
• плакат покликаний мобілізувати прихильників більшовиків (Денікін і Петлюра вдвох хочуть накинути зашморг на шию пролетаріату);
• плакат дискредитує мету боротьби противників влади більшовиків (Денікін і Петлюра вдвох хочуть накинути зашморг на шию пролетаріату. Прокляття юдам! На боротьбу зі зрадниками трудового народу. Смерть катам!).

Правильна відповідь: 1, 5, 6.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту періоду «відбудови» (1945 – початок 1950-х років) і вміння виокремлювати характерні риси розвитку сільського господарства УРСР у період перших повоєнних років.

Із-поміж наведених варіантів правильними є відповіді:

• колективізація в західних областях України (в основному завершена на початку 1950-х років);

створення владою масового штучного голоду (1946–1947 роки);

• відновлення репресивної політики щодо селянства (відновлено дію «Закону про п’ять колосків»).

Правильна відповідь: 2, 3, 6.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України.

Залізні знаряддя праці та зброю на українських землях першими почали виготовляти племена кіммерійців, які проживали в степовій частині України в ХІ–VІІІ ст. до н. е.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Завдання скеровано на перевірку сформованості просторової компетентності, зокрема картографічних умінь локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на карті, уміння здобувати інформацію з карти й застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• визначення й узагальнення інформації, наведеної на карті, з огляду на поставлене до неї запитання;
• установлення відповідності здобутої з карти інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На картосхемі зображено територію Центрально-Східної Європи з ареалами розселення слов’янських племен під час Великого розселення слов’ян у V–VІІ століттях. На це вказують назви й кордони сусідніх держав, напрямки й межі розселення.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій періоду князівства Ярослава Мудрого.

У битві під Києвом 1036 року він завдав поразки печенігам.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Завдання скеровано на перевірку знання історико-культурних пам’яток часів Київської держави Русі-України. На фото зображено Дорогобузьку ікону (остання третина ХІІІ ст.). Її характерна ознака – малолітній Ісус Христос, який сидить на лівій руці Богородиці.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей, уміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить виокремленим маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать.

Маркер – «Що мені вінець, коли татари лютують!» – чітко вказує на факт біографії князя (з 1253 року – короля) Данила Романовича. Саме він коронувався, прагнучи отримати допомогу від Папи Римського в боротьбі з монголами.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних діячів.

Острозький Костянтин Іванович (1460–1530) – український князь із поліської гілки династії Рюриковичів. Упродовж життя обіймав посади тракайського воєводи, віленського каштеляна, вінницького й брацлавського намісника, маршалка волинського й київського воєводи. Був першим в історії Литви великим гетьманом литовським. Керував польсько-литовським військом під час московсько-литовських війн кінця XV – першої чверті XVI століття. Здобув переконливу перемогу в битві під Оршею (1514 рік). Ревний захисник православ’я.

Тобто князь Костянтин Іванович Острозький уславився як полководець часів Великого князівства Литовського.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат з історії України.

Першу згадку про українських козаків у писемних джерелах датовано 1489 роком.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство.

Завдання скеровано на перевірку знання історико-культурних пам’яток XІV століття.

На фото зображено Вірменський собор (1363–1370, архітектор Дорінг) у Львові. Ця пам’ятка архітектури пов’язана із життєдіяльністю міської громади вірменів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині ХVІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних умов Люблінської унії.

У результаті Люблінської унії українські землі Подніпров’я і Східного Поділля переходили під владу Польського королівства.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних персоналій історії України.

За портретними рисами на фото можна впізнати гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Він організував низку вдалих морських походів запорозьких козаків проти турків і татар. З ім’ям цього гетьмана пов’язане взяття козаками фортеці Кафа (1616 рік), Варни, нападу на Константинополь тощо.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання подій і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить виокремленим маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – битва часів Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ століття.

Маркер – «військо козацьке має складатися лише з двадцяти тисяч» – чітко вказує на умови Білоцерківського договору 1651 року, який було укладено після поразки козацького війська під Берестечком.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку сформованості просторової компетентності, зокрема, картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на карті), уміння здобувати інформацію з карти й застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• визначення й узагальнення інформації, наведеної на карті, з огляду на поставлене до неї запитання;
• установлення відповідності здобутої з карти інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На картосхемі зображено територію Гетьманщини, Слобідської України й Запорожжя. У 1650–1680-х роках ці землі стали ареною подій, які дістали назву «Руїна». Активними учасниками цих подій були сусідні держави – Річ Посполита, Московське царство й Османська імперія, які безсоромно ділили й грабували Україну. Бахчисарайський договір 1681 року – це угода між Османською імперією і Кримським ханством з одного боку й Московською державою – з іншого.

Згідно з умовами договору:

• кордон між Московською державою й Османською імперією встановлено по р. Дніпро;
• міста Київ, Васильків, Трипілля з навколишніми містечками відходили до Росії, територія вздовж правого берега мала залишитися незаселеною;
• землю між Бугом і Дніпром вирішили теж не заселяти, зруйнованих фортець не лагодити й нових не будувати;
• кримські, очаківські й білгородські татари могли вільно пересуватися по обох берегах Дніпра;
• мешканці України мали право вільно ловити рибу в Дніпрі та його плавнях, добувати сіль у лиманах, полювати, плавати по Дніпру до Чорного моря;
• султан і хан обіцяли: не допомагати ворогам царським, писати царський титул повністю, припинити татарські наскоки на московські й українські землі.

Тобто йдеться про території між р. Дніпро (який був кордоном між двома державами) і Південним Бугом, яка на картосхемі позначена цифрою 3.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання такого явища в українській літературі як козацькі літописи.

«Літопис Самовидця» Романа Ракушки-Романовського, «Літопис» Григорія Граб’янки, «Літопис» Самійла Величка – ці твори дістали назву козацькі літописи. Тобто в них ідеться про козацьку добу в українській історії.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання мети колоніальної політики Російської імперії другої половини ХVІІІ століття на українських землях.

Указом Катерини ІІ від 15 листопада 1764 року на Україні ліквідовано гетьманство і створено Другу Малоросійську колегію (яка стала головним керівним органом на українських землях) на чолі з генерал-губернатором Малоросії графом Петром Рум’янцевим, у руках якого було зосереджено всю владу й перед яким російський уряд ставив завдання якнайшвидшої остаточної ліквідації автономії Гетьманщини й повного підпорядкування правління українськими землями загальноросійським державним органам (а також звичайно найкориснішого й найпродуктивнішого використання український земель на благо імператорського уряду). У колегії було чотири російських представники, стільки ж українських старшин, прокурор, двоє секретарів (росіянин й українець).

Метою створення цієї колегії було прагнення Катерини ІІ до централізації та уніфікації державного правління, ліквідації залишків державної автономії українських земель, розповсюдження загальноімперських порядків і на українські землі.

Адміністратівно колегія була підпорядкована канцелярії малоросійського генерал-губернатора (існувала до 1796 року). У «Секретній інструкції генерал-губернатору президенту Малоросійської колегії П. Рум’янцеву» Катерина ІІ описала становище українських земель й окреслила проблеми, які мали бути розв’язані передовсім. Це, наприклад, питання про перепис населення, про бажану заборону міграцій жителів, про перепис осіб купецького стану, про бажане збільшення прибутків від малоросійських земель, про розділення військової та цивільної влади, про нагляд за деякими «підозрілими» членами старшини тощо.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат з історії України.

На початку російсько-турецької війни 1828–1829 років 218 січових козаків і 578 селян на чолі з кошовим отаманом Йосипом Гладким перейшли на бік Російської імперії.

Ця подія поклала край Задунайській Січі й водночас наразила на смертельну небезпеку українське населення, що залишилося в Подунав’ї. Ужиті за наказом султана заходи мали жахливі наслідки для селян і козаків. На Січ було послано турецьке військо. Воно вчинило погром населення Добруджі, яке було під захистом Задунайської Січі. Сама ж Січ була повністю зруйнована і після того вже не відродилася.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання процесу національного відродження на західноукраїнських землях.

Започаткування нової української літератури в західноукраїнських землях пов’язують із діяльністю «Руської трійці» (1833–1837 роки), яка видала альманах «Русалка Дністровая» (1837 рік). Це був написаний живою, народною мовою перший український журнал про культуру, у якому одразу все – народні пісні, авторські вірші, переклади закордонних авторів, статті з історії та оригінальні історичні документи. Якщо до «Русалки» поезію писали й видавали мовою церковною, поети писали панегірики й пафосні вірші на честь мертвих князів або ще живих священиків, то вірші в «Русалці Дністровій» – про повсякденне життя людей, природу, романтичні почуття.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії українських діячів.

У характеристиці йдеться про Михайла Максимовича – історика, першого ректора Київського університету Св. Володимира, основоположника української фольклористики, автора збірок українських народних пісень.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту селянської реформи 1861 року й уміння визначати зміст поняття за його ознаками.

Виконання селянами Наддніпрянської України повинностей на користь поміщика після набуття ними особистих і майнових свобод згідно з Маніфестом 19 лютого 1861 року царська влада закріплювала впровадженням стану тимчасовозобов’язаних.

Тимчасовозобов’язані селяни – категорія колишніх поміщицьких селян, яких після скасування кріпосного права (1861 рік) було звільнено від кріпосної залежності, але не переведено на викуп. Отримання селянством у повному обсязі прав вільних сільських обивателів було не одноразовим актом, а тривалим процесом.

Протягом двох років, тобто до 19.ІІ(3.ІІІ) 1863 року, селяни зобов’язані були відбувати ті самі повинності, що й за часів кріпацтва. У цей час поміщики або мирові посередники повинні були складати для кожної селянської громади уставну грамоту – своєрідний договір селянина з поміщиком про умови звільнення, за яким між ними виникали обов’язкові відносини: поміщик зберігав право власності на всі належні йому землі, а селянин отримував у користування садибу й наділ польової землі. За це селяни мусили розраховуватися повинностями на користь поміщика – панщиною або оброком. За присадибну ділянку, за яку повинність нараховували окремо від польового наділу, селянин повинен був, зазвичай, сплачувати оброк, а за користування польовим наділом або сплачувати оброк, або відробляти панщину. До панщини залучали чоловіків віком від 18 до 55 років і жінок віком від 17 до 50 років. За кожний подушний наділ чоловік повинен був відробити за рік 40, а жінка – 30 днів, із них 3/5 – улітку. Оброк нараховували за розмірами селянських платежів попередньої реформи, тобто незалежно від дохідності наділу, який селянин отримав у користування.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання історико-культурних пам’яток другої половини ХІХ – початку ХХ століття.

За архітектурними особливостями можна впізнати на фото такі зображення:

А «Будинок з химерами» в Києві (1902–1903 роки)

Б будинок Полтавського губернського земства (1903–1908 роки)

В будинок резиденції митрополита Буковини в Чернівцях (1864–1873 роки, нині Національний університет)

Г будівля Держпрому в Харкові (1925–1929 роки)

Мотиви й форми української народної архітектури й декоративного мистецтва у зовнішньому вигляді можна виявити в будівлі Полтавського губернського земства.

Будинок Полтавського губернського земства споруджено за проєктом архітектора Василя Кричевського з використанням первісних проєктів місцевого земського архітектора Олександра Ширшова й київського архітектора Володимира Ніколаєва. Будівля створена в формах українського модерну. Інтер’єри оздоблені поліхромним орнаментальним і декоративним живописом за тими ж народними мотивами, що й на фасадах. У будівництві й оздобленні будинку брали участь відомі художники й майстри народної творчості. Живописні роботи виконали маляри Сергій Васильківський і Микола Самокиш за участю Михайла Беркоса й Миколи Уварова.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій в історії України, умінь установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Товариство «Просвіта» (1868–1939 роки) – громадська організація, утворена 1868 року у Львові з метою культурно-наукового розвитку й піднесення національної свідомості українського народу. Проте на українських землях у складі Російської імперії така робота була ускладнена законодавчими заборонами української мови. Активізації просвітницького процесу посприяли революційні події 1905–1907 років. Вони оживили громадсько-політичне життя в Україні. Царський Маніфест 17 жовтня 1905 року задекларував свободу об’єднань громадян, а указ 4 березня 1906 року «Про тимчасові правила про Товариства та Союзи» розкривав механізм функціонування таких об’єднань. Протягом 1905–1907 років на території України було відкрито близько 15 організацій товариства «Просвіта». Так, починаючи з Одеси 1906 року, регіональні організації «Просвіти» виникають і в інших містах України – Києві, Полтаві, Катеринославі, Чернігові, Житомирі тощо.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання соціально-економічних процесів у розвитку західноукраїнських земель.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень, візуальних образів – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір із-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить виокремленим маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичне явище.

Маркери, фотообрази – сім’ї в національному вранні на вокзалах (фото 1, 2), рекламні оголошення для переселенців до Америки (фото 3, 4) – чітко вказують на процес трудової міграції.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання соціально-економічних процесів у розвитку західноукраїнських земель.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір із-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить виокремленим маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – соціальна група.

Маркери (візуальні образи) – сім’ї в національному одязі на вокзалах» (фото 1, 2), рекламне оголошення для переселенців до Канади, у якому зазначено розміри земельних ділянок, що отримували поселенці (фото 4) – чітко вказують на малоземельних селян. На кінець ХІХ ст. половина селян на західноукраїнських землях мали наділ в один-два морги (австрійський морг дорівнює 0,56 гектара).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання соціально-економічних процесів у розвитку західноукраїнських земель.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить виокремленим маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – назва регіону.

Маркери (фотообрази) – сім’ї в національному одязі на вокзалах (фото 1), у рекламному оголошенні для переселенців зазначено місто Львів (фото 3) – чітко вказують на Галичину.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМИ: Русь-Україна (Київська держава). Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала. Руські удільні князівства в складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство.

Завдання скеровано на перевірку знання подій і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір із-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить виокремленим маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Маркери в джерелі 1 – «І прибігло половців багато в Руську землю, і говорили вони руським князям: "Якщо ви не поможете нам, то ми нині порубані будемо, а ви завтра порубані будете". І була рада всіх князів у Києві, і порадилися вони так: "Лучче б нам зустріти їх на чужій землі, аніж на своїй» – чітко вказують на події, які призвели до поразки руських князів у битві на річці Калці 1223 року.

Маркери в джерелі 2 – «У це літо Ольгерд переміг трьох царків татарських з ордами їхніми: Котлубаха, Казчея, Дмитра; і з того часу з Поділля вигнав владу татарську» – чітко вказують на битву на Синіх Водах (бл. 1362 рік), унаслідок якої відбулося входження українських земель до складу Великого князівства Литовського.

Маркери в джерелі 3 – «У той же рік прийшов Батий до Києва з великою силою, множеством сили своєї, і оточив город. І обступила сила татарська, і був город в облозі великій. І пробував Батий коло міста, а вої його облягали город» – чітко вказують на монгольську навалу й захоплення і зруйнування Києва (1240 рік). Після монгольського погрому встановлено залежності руських князівств від Золотої Орди (1242 рік).

Маркери в джерелі 4 – «Хозари вийшли супроти нього з каганом своїм. І зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозарів і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв. І ясів він переміг, і касогів, і прийшов до Києва» – чітко вказують на похід князя Святослава і розгромлення ним Хозарського каганату. Але ця перемога призвела до виникнення на південних кордонах Русі печенізької загрози.

Правильна відповідь: 1 А, 2 Б, 3 Г, 4 В.

ТЕМА: Руські удільні князівства в складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство. Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині ХVІ століття. Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України, уміння застосовувати їх, установлювати логічні пари.

Суспільний стан шляхта можна схарактеризувати за допомогою понять фільварок, сейм, вето, духовенство – унія, полемічна література, ставропігія, міщани – братства, магдебурзьке право, магістрат, селяни – панщина, закріпачення, покозачення.

Правильна відповідь: 1 Г, 2 Д, 3 Б, 4 В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку сформованості знань основних історичних персоналій історії України й уміння визначати логічні пари.

За портретними рисами на фото можна впізнати Павла Чубинського (А), Володимира Антоновича (Б), Михайла Драгоманова (В), Ісмаїла Гаспринського (Г).

П. Чубинський – етнограф, громадський діяч, автор тексту Державного Гімну України.

В. Антонович – історик, професор Київського університету Св. Володимира, один з основоположників археології в Україні й ініціаторів заснування першого в Україні історичного журналу «Киевская старина».

М. Драгоманов – історик, публіцист, засновник Вільної української друкарні в Женеві, видавець першого українського політичного часопису.

І. Гаспринський – просвітник, письменник, лідер національного відродження кримських татар, видавець першої в Криму тюркськомовної газети.

Правильна відповідь: 1 В, 2 А, 3 Г, 4 Б.

ТЕМИ: Русь-Україна (Київська держава). Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – перші половині XVІ століття. Кримське ханство. Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України, уміння співвідносити їх із відповідними історичними періодами.

Відруб – назва земельної ділянки, яку виділяли з громадської надільної землі в приватну власність окремим селянам без перенесення садиби (житлового будинку й господарських споруд) під час здійснення столипінської аграрної реформи (1906–1916 роки).

Вотчина – одна з форм приватної земельної власності в часи Київської держави (Русі-України). Власник вотчини мав право передати її в спадщину, продати, обміняти, поділити тощо. Термін «вотчина» походить від слова «отчина», тобто батьківська власність.

Полюддя – щорічний збір данини (грошей, хутра та продовольства), рання форма державної податі, яку збирали дружинники слов’янських князів із підвладних племен і народів. 

Фільварки – багатогалузеві господарські комплекси, що базувалися на постійній щотижневій панщині залежних селян і були зорієнтовані на товарне виробництво сільгосппродукції, хоча й зберігали чимало рис натурального господарства.

Правильна відповідь: 1 В, 2 Б, 3 Г, 4 А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій в історії України, уміння визначати їхню послідовність.

Створення освітнього товариства галицьких греко-католицьких священників – 1816 рік.

Початок діяльності «Руської трійці» – 1833 рік.

Видання першої українськомовної газети «Зоря Галицька» – 1848 рік.

Видання альманаху «Русалка Дністровая» – 1837 рік.

Правильна відповідь: 1 А, 2 Б, 3 Г, 4 В.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство. Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині ХVІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій ХVІ століття в історії України, уміння виокремлювати їх із запропонованого переліку.

Із запропонованих варіантів подій у ХVІ столітті відбулися:

• заснування реєстрового козацтва – 1578 рік;
• створення першої слов’яно-греко-латинської школи (Острозької академії) – 1576 рік;
• видання у Львові Іваном Федоровичем книг «Апостол» і «Буквар» – 1574 рік.

Правильна відповідь: 1, 2, 6.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання видатних діячів музичного мистецтва України.

Серед наведених професійними діячами музичного мистецтва були Михайло Вербицький (композитор, хоровий диригент, священник УГКЦ, громадський діяч, автор музики державного гімну України «Ще не вмерла Україна»), Соломія Крушельницька (всесвітньовідома українська оперна співачка з Галичини, лірико-драматичне сопрано), Микола Лисенко (основоположник української класичної музики).

Правильна відповідь: 1, 2, 7.