НМТ онлайн 2023 року з історії України – демоваріант
Демоваріант національного мультитесту (ЗНО) 2023 року з історії України
ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині ХVІ століття.
Завдання скеровано на перевірку знання основних умов Люблінської унії.
У результаті Люблінської унії українські землі Подніпров’я і Східного Поділля переходили під владу Польського королівства.
Правильна відповідь – В.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.
У програмі ЗНО з історії України зазначено, що персоналії, прізвища яких підкреслено, можуть пропонуватись для візуального розпізнавання.
У поданому тестовому завданні наведені портрети історичних діячів, котрих учасники мають візуально розпізнати.
Визначивши історичних діячів і пригадавши їхню діяльність в історії українських земель, треба зосередитися на умові завдання. В умові йдеться про першу … школу. Знання хронології подій мали б підказати 1576 рік – заснування Острозької академії.
Саме Василь-Костянтин Острозький був фундатором цього навчального закладу.
Правильна відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.
Завдання скеровано на перевірку знання основних битв Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої середини ХVІІ ст.
Перша переможна битва козацького війська в союзі з кримськими татарами в ході війни відбулася у квітні-травні 1648 року на Жовтих Водах.
Правильна відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.
Завдання передбачає перевірку знань змісту періоду Руїни в історії України.
«Руїна» – період в історії України, який розпочався після смерті Б. Хмельницького і характеризується боротьбою за владу між представниками козацької старшини, поділом Гетьманщини та втручанням у її внутрішні справи іноземних держав (Московії, Речі Посполитої, Османської імперії).
Правильна відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.
Завдання має на меті перевірку хронологічних знань.
Одним з наслідків російсько-турецької війни 1768–1774 рр. було створення передумов для ліквідації Російською імперією Кримського ханства остаточна ліквідація Запорозької Січі.
Правильна відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – в першій
половині ХІХ ст.
У поданому тестовому завданні варіантами відповідей є твори образотворчого мистецтва.
Усі ці твори є в переліку пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, призначених для візуального впізнання. Отже, учасник тестування має знати представлені мистецькі твори та їх авторів.
Прочитавши умову завдання, насамперед треба пригадати твір, з якого починається нова українська література.
Поема «Енеїда» написана Іваном Котляревським, започаткувала нову українську літературу. Пригадавши цей факт, а також ім’я
головного героя поеми, можна з легкістю вибрати правильну відповідь. Адже робота Г. Нарбута так і називається: «Еней та його військо».
Правильна відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст. Основні течії суспільно-політичного руху: москвофіли та народовці.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичне явище на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).
Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:
- з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
- аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виокремленим ключовим словам.
Отже, у завданні потрібно вказати течію українського руху.
Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «відвернулися від… живої Русі… знайшли… мертву… Русь» – допомагає визначити, що в уривку джерела йдеться про москвофілів.
Відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.
Тестове завдання перевіряє розуміння учасником впливу заборонних актів російської імперської влади на розвиток українського руху в ХІХ ст.
Довге ХІХ ст. було періодом українського національного відродження як в Австро-Угорській, так і в Російській імперіях. Фундаментом цього відродження ставала мова. Російська влада, або ж окремі її представники, розуміли важливість і небезпеку розвитку мови. Мови, яка перетворює народ у націю.
Коли українці в Російській імперії спочатку займались вивченням народних звичаїв, збиранням фольклору, організацією етнографічних експедицій – влада цьому не перешкоджала. Однак, коли представники української інтелігенції розпочали формувати наукову площину на основі цих розвідок, влада відреагувала Валуєвським циркуляром. Згодом, розуміючи, що мовне питання є важливим збудником націоналізму, Олександр ІІ підписує і Емський указ, котрий повністю забороняв використання української мови в публічному просторі.
Правильна відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст. Особливості економічного розвитку Наддніпрянської України. Основні тенденції соціально-економічного розвитку українських земель у складі Російської імперії на початку ХХ ст.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь.
Завдання вимагає визначити, яку спеціалізацію мав зазначений регіон.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.
Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.
На картосхемі зображено фрагмент території Російської імперії кінця ХІХ – початку ХХ ст. із заштрихованим регіоном, що охоплює міста Катеринослав, Маріуполь, Юзівка, Луганськ. Географічні назви вказують, що це регіон, який у Російській імперії спеціалізувався на видобуванні кам’яного вугілля та виплавці чорних металів.
Отже, у цьому регіоні найвищі темпи розвитку мали добувна та металургійна промисловість.
Відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.
Завдання скеровано на перевірку розуміння планів Російської імперії під час Першої світової війни.
У поданому уривку документа зазначено: «землі Ярослава Осмомисла, князя Данила і Романа». За цими словами-маркерами можна визначити правильну відповідь.
Ярослав Осмомисл – Галицький князь. Данило та його батько Роман – Галицько-Волинські князі. Давньоруський Галич – столиця Галицького, потім – Галицько-Волинського князівства. Від міста Галич походить назва «Галичина». З другої половини XIII століття політичним і культурним центром краю стало місто Львів. Відповідно територія Галичини була окупована російською імперією в результаті Галицької битви.
Помилковим є варіант відповіді В, адже генерал Брусилов не зумів 1916 року захопити місто Львів.
Відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.
Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати історичних діячів за портретними рисами.
Список персоналій для візуального розпізнавання вміщено в програмі зовнішнього незалежного оцінювання з історії України.
Події Української революції можна умовно розділити на три етапи:
- Центральна Рада на чолі з Михайлом Грушевським;
- Українська Держава, очолювана гетьманом Павлом Скоропадським;
- Директорія УНР на чолі спочатку з Володимиром Винниченком , а згодом Симоном Петлюрою.
У завданні наведено фотопортрет Павла Скоропадського.
Гетьманський переворот – державний переворот у Києві в ніч з 29 на 30 квітня 1918 року, коли генерал Павло Скоропадський, проголошений того ж дня гетьманом, за сприяння німецьких військ захопив владу в Україні, усунувши Українську Центральну Раду.
Відповідь – В.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.
Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичні джерела.
Микола Хвильовий (справжнє ім’я Фітільов Микола Григорович) – активний учасник організації Вільної академії пролетарської літератури (ВАПЛТЕ), літератор, автор чудових памфлетів. В одному з них («Московські задрипанки») Хвильовий наголосив, що українська література повинна орієнтуватися у своєму розвитку на європейську, світову. У деяких підручниках саме йому приписують гасло «Геть від Москви! Дайош Європу!», хоча насправді Хвильовий такого гасла не проголошував.
Пригадавши суть літературної дискусії 20-х років і позицію в ній Хвильового, можна визначити правильну відповідь – Б.
Відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.
Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати пам’ятки архітектури за характерними рисами.
Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для візуального розпізнавання, вміщено в програмі зовнішнього незалежного оцінювання з історії України.
В умові завдання наведено світлину будівлі, у якій дотепер відбуваються засідання Верховної Ради України.
Верховна Рада – законодавчий орган влади, що приймає Закони держави. Зазвичай уся вертикаль влади (законодавча, виконавча й судова) зосереджена в столиці країни. До 1934 року столицею радянської України був Харків, а після цього року й до нашого часу столицею є місто Київ.
Відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.
Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичні джерела.
Заголовок «Українська Держава – лад, сила і слава!» газетної публікації наводить на думку щодо регіону українських земель, у якому було проголошено Українську державу.
На поданій у публікації картосхемі позначено (див. легенду) регіон, у якому проживають українці, словаки, мадяри, поляки. Також на картосхемі позначено міста Львів і Станіслав (Польща); територію Буковини (Румунія). Волині на картосхемі немає. Залишається регіон масового проживання українців – Закарпаття.
Тобто йдеться про Карпатську Україну – державу, проголошену 1939 року.
Відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.
Це тестове завдання перевіряє вміння учасника працювати з візуальним джерелом та інтерпретувати історичні факти.
Наголошуємо, що насамперед треба уважно прочитати і зрозуміти умову завдання.
У цьому випадку потрібно знайти плакат, що стосуватиметься Другої світової війни.
На зображених плакатах підказкою будуть підписи до кожного з них.
Варіант А «Жінки в колгоспах – велика сила» може бути застосований до різного часу існування СРСР. Це можуть бути події як 1930-х років, так і часів війни або повоєнних років.
Підпис до плаката у варіанті В підказує про період «відлиги», адже «вирощування кукурудзи» було актуальним для цього періоду історії.
Підпис у варіанті Г «Відбудуємо на славу» мав би підказати про потребу відбудови чогось зруйнованого. Цей плакат характеризує час післявоєнної відбудови.
Залишається варіант з правильною відповіддю. Підпис «Трактор в полі, що танк в бою» наголошує на ролі жінки, котра замінює чоловіка, керуючи трактором. Додатковою підказкою є зображення ешелону військових, який рухається мостом.
Правильна відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)
Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь аналізу історичних джерел на предмет визначення змісту: про діяльність якої історичної особи йде мова.
Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:
- з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення-маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
- аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.
Предмет ідентифікації в завданні – історична постать, релігійний діяч.
Ключові в джерелі словосполучення-маркери: «один з керівників уніатської Церкви на Західній Україні», «він має ненависть до радянської влади» – указують на діяльність митрополита УГКЦ Йосипа (Йосифа) Сліпого, який був заарештований радянськими каральними органами й перебував у засланні до початку 1960-х рр.
Відповідь – В.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.
Завдання скеровано на перевірку знання історичних подій в Україні в 1960-х.
«Шістдесятники» – назва покоління української еліти з яскраво вираженою громадянською позицією, що увійшло в культуру в період тимчасового послаблення комуністичного режиму. Ідеться про часи «відлиги» після смерті Йосипа Сталіна та розвінчання його культу. Синонімом слова «послаблення» є слово «лібералізація» (лібералізація суспільно-політичного та духовного життя).
Відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.
Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати візуальні історичні джерела.
В умові завдання вказано часовий проміжок (1970-ті – 1980-ті), тобто йдеться про період «застою», кризу радянської системи, зокрема в економіці. Карикатура – зумисне пародійне, сатиричне чи гумористичне зображення (переважно графічне) події або людини.
На поданій у завданні карикатурі зображено чоловіків, які малюють гладких угодованих поросят, хоча насправді охлялі тварини ледь тримаються на ногах. Ці чоловіки не художники, а чиновники (чолов’яга праворуч – у картузі, із портфелем під пахвою – записує масу тварини). Маса поросяти, зазначена на малюнку, дуже відмінна від справжньої.
Тобто посадові особи зумисно спотворюють (підробляють) звітні дані.
Відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Відновлення незалежності України.
Тестове завдання перевіряє вміння учасника працювати з візуальним джерелом та інтерпретувати історичні факти.
У тексті оголошення головним є застереження щодо випромінювання. Також зазначено, що це випромінювання в 10 разів менше в приміщенні. Зрештою наголошено на потребі відпочивати в штабі.
Серед варіантів відповідей лише один варіант підходить для розуміння тексту оголошення.
Якщо розшифруємо абревіатуру АЕС (атомна електростанція), зрозуміємо, що випромінювання викликане ядерним реактором. Ідеться про аварію на Чорнобильській АЕС у квітні 1986 року, коли в довкілля викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Ці радіоактивні речовини несли загрозу життю та здоров’ю населення.
Правильна відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.
Завдання скеровано на перевірку хронологічної компетентності учасників.
16 липня 1990 року – ухвалення Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет;
24 серпня 1991 року – ухвалення Верховною Радою УРСР Акта проголошення незалежності України;
19 липня 1994 року – обрання Леоніда Кучми президентом України.
28 червня 1996 року – ухвалення Конституції України.
Відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст. Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).
Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:
- з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
- аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.
Ключові в джерелі № 1 словосполучення-маркери – «війська реєстрового… двадцять тисяч», «має бути зареєстроване у воєводстві Київському» – чітко вказують на умови Білоцерківського договору (1651 р.).
Ключові в джерелі № 2 словосполучення-маркери – «дозволяє мати його королівська милість сорок тисяч Війська Запорозького», «Київському, Брацлавському воєводстві» – чітко вказують на умови Зборівського договору (1649 р.).
Ключові в джерелі № 3 словосполучення-маркери – «Україна… знов єднається із Королівством Польським і Великим Князівством Литовським під назвою Великого Князівства Руського», – чітко вказують на умови Гадяцького договору (1658 р.).
Ключові в джерелі № 4 словосполучення-маркери – «Київ має залишатися на стороні… царської величності», «козаки, що. . на Січі… мають бути у володінні… царської величності» – чітко вказують на умови «Вічного миру» (1686 р.).
Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Д.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст.
Завдання скеровано на перевірку знання розгортання українського національного руху у ХІХ ст., його організаційних структур й історичних постатей, а також уміння встановлювати логічні пари.
Членами «Руської трійці» були Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький.
Членами «Київської громади» були Володимир Антонович, Михайло Драгоманов, Павло Чубинський та інші.
Членом «Братства тарасівців» був Борис Грінченко, а також Микола Міхновський, Іван Липа та інші діячі.
Членаом Русько-української радикальної партії був Іван Франко, а також Михайло Павлик, Євген Левицький та інші.
Правильна відповідь: 1–А 2–В 3–Д 4–Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Початок Української революції.
Завдання скеровано на перевірку хронологічної компетентності, знання суті документів, ухвалених Українською Центральною Радою, і наслідків оприлюднення їх.
Проаналізувавши умову завдання, можна дійти висновку, що у варіанті відповіді Д йдеться про утворення Української Центральної Ради. Ця подія передувала виданню документів, тож не задовольняє умову завдання.
У Першому Універсалі проголошено автономію, що викликало невдоволення Тимчасового уряду.
У Другому Універсалі відкладено питання автономії до скликання Установчих зборів, практично Центральна Рада відмовилася від автономії. Цей крок спровокував виступ Другого українського полку імені Івана Полуботка.
У Третьому Універсалі було проголошено утворення української Народної Республіки.
Оприлюднення Четвертого Універсалу й Брест-Литовського договору відбулися 1918 року.
Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–В .
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Творення нової України
Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку знання учасниками тестування низки дат історичних подій. Пригадавши їх, можна встановити відповідність, про яку йдеться в завданні, на основі розуміння причиново-наслідкових зв’язків.
У березні 1990 року відбулися вибори у Верховну Раду Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР). Вибори здійснено на альтернативній основі, прямим, таємним голосуванням. Попри активну протидію влади народними депутатами обрано багато прихильників радикальних соціально-економічних реформ. Це вможливило ухвалення Верховною радою УРСР 16 липня 1990 року доленосного документа – Декларації про державний суверенітет України, яким визначено основи державного, політичного, економічного ладу й підкреслено самостійність і суверенітет України.
Три дні серпневого путчу 1991 року були останньою спробою зберегти Радянський Союз у тому вигляді, у якому він існував майже 70 років. Україна й інші республіки, не підтримали переворот і використали його як можливість позбутися домінування Москви. 24 серпня 1991 року Верховна Рада УРСР (ВРУ) ухвалила Акт проголошення незалежності України: «Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною у зв’язку з державним переворотом у СРСР…».
21 листопада 2013 року півтори тисячі людей вийшли на площу на знак протесту проти того, що проросійський президент Віктор Янукович відмовився підписувати документ, до якого держава йшла роками: угоду про асоційоване членство України в Європейському Союзі. Євроінтеграційні гасла стали причиною того, що безперервний мітинг названо Євромайданом. Перетворившись на проект повного оновлення державної системи, він отримав назву Революція гідності. Політичну частину Угоди про асоціацію України з ЄС підписано 21 березня 2014 року, економічну частину – 27 червня 2014 року.
Збройна агресія Росії проти України розпочалася 27 лютого 2014 року силовим захопленням приміщення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, супроводжувалася окупацією півострова російськими збройними регулярними й іррегулярними формуваннями. Російська Федерація, порушивши норми й принципи міжнародного права, двосторонні й багатосторонні угоди, анексувала Автономну Республіку Крим і Севастополь, окупувала окремі райони Донецької й Луганської областей.
Правильна відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–В, 4–А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. ХVІІ століття.
Завдання скеровано на перевірку знання подій ХVII ст., уміння встановлювати хронологічну послідовність.
Проголошення Петра Дорошенка гетьманом усієї України відбулося 1668 року.
Підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату відбулося 1686 року.
Укладення між Московським царством і Річчю Посполитою Андрусівського перемир’я відбулося 1667 року.
Чигиринські походи турецьких військ відбулися в 1677–1678 роках.
Правильна відповідь: 1–В, 2–А, 3–Г, 4–Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичного джерела і встановлення послідовності подій.
Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:
- з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
- аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.
Предмет ідентифікації в завданні – події 1920–1940-х рр. на українських землях, які відображені на перших шпальтах газет.
Ключові в джерелі словосполучення-маркери вказують на рік виходу вказаної газети.
Варіант відповіді А. Словосполучення-маркери – «Широким фронтом через Дніпро», «Німецькі війська вступили у Київ», «Огляд воєнних дій з 17 по 19 вересня» – вказують на вересень 1941 р. (Німецькі війська вступили в Київ 19 вересня). Зверніть увагу! Газета «Вільна Україна» виходила на території, окупованій німецькими військами.
Варіант відповіді Б. Словосполучення-маркери – «Як дійшло до війни», «Німецько-польська війна», «Похід німецької армії в Польщі» – указують на початок Другої світової війни (1 вересня 1939 р.). Додатковою підказкою є фрагмент карти.
Варіант відповіді В. Словосполучення-маркери – «Харків здобутий», «Перед брамами Москви», «Зовнішня лінія оборони совєтської столиці прорвана», «Великий погром армій Тимошенка» – указують на жовтень 1941 р. Харків був захоплений німецькими військами 25 жовтня 1941 р. Під час першого етапу німецького наступу на Москву (операція «Тайфун»), що тривав з 30 вересня по початок листопада 1941 р. німецьким військам вдалось оточити в районі Брянська і західніше Вязьми та розгромити основні сили Західного фронту радянських військ (у полон потрапило 663 тис. солдатів (за іншими даними – 688 тис., 1242 танки, 5400 гармат), що прикривали Москву. Вермахт захопив Калінін (Твер), Малоярославець, Можайськ, Волоколамськ, упритул наблизився до Тули. Німецькі танки вже стояли за 80–100 км від Москви. Зверніть увагу! Газета «Голос Полтавщини» виходила на території, окупованій німецькими військами.
Варіант відповіді Г. Словосполучення-маркери – «Севастополь пав», «Німецькі відділи на південному і середньому відтинку Східного фронту вирушили в наступ», «До боїв у Північній Африці», «Остання радіопередача з Тобрука» – указують на події літа 1942 р. Зверніть увагу! Газета «Вечірній листок» виходила на території, окупованій німецькими військами.
Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Післявоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – початку 1950-х рр. Україна в період загострення кризи радянської системи. Україна в умовах незалежності
Завдання спрямоване на перевірку знання хронології основних подій суспільно-культурного життя на основі аналізу уривків з історичних джерел (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).
Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:
- з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
- аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.
Предмет ідентифікації в завданні – події суспільно-культурного життя.
Джерело А. Ключові в джерелі маркери – «репресії», «дисиденти», – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про дисидентський рух початку 1970-х рр., масові арешти дисидентів 1972 р.
Джерело Б. Маркер «Комуністи у своїх виступах піддали критиці новий роман О. Гончара «Собор»» допомагає визначити, що в уривку джерела йдеться про події кінця 1960-х рр.
Джерело В. Ключові словосполучення-маркери – «масовий виїзд вчених за кордон, перехід їх до комерційних структур» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про процеси, які почалися на початку 1990-х рр.
Джерело Г. Маркери «безрідний космополітизм… проявляється в плазуванні та низькопоклонстві перед іноземщиною», «Безрідний космополітизм є зброєю в боротьбі проти соціалізму» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про процеси кінця 1940-х – початку 1950-х рр.
Правильна відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–А, 4–В.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості знань про діяльність Кирило-Мефодіївського братства.
Головними ідеями їх програмних документів були:
- ліквідація самодержавства, скасування кріпацтва та станового поділу суспільства.
- створення демократичної федерації слов'янських християнських республік.
- утвердження демократичних прав і свобод, рівності усіх громадян перед законом.
Відповідь: 1, 2, 4.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму 1929–1939 рр.
У цьому тестовому завданні учасники мають вибрати три правильні відповіді з семи запропонованих.
Колективізація, тобто формування колективних господарств (колгоспів), запроваджене в СРСР, не знайшла відгуку серед селян радянської України.
Український чорнозем давав можливість селянській родині самостійно працювати й отримувати достатній урожай на своїй ділянці. Тому з 1929 р. цей процес пішов насильницьким шляхом: почалося так зване розкуркулення (обираємо як правильний варіант 3).
Селянам створювали такі умови, що змушували їх іти в колгосп. Зокрема 1932 року жителі міст отримали внутрішні паспорти (обираємо як правильний варіант 6), натомість населення сіл їх не отримало, що означало практично «державне закріпачення» селян до землі. Без паспорта, селянин не міг переїхати працювати з пункту А в пункт Б.
Характерним процесу колективізації було створення МТС (машинно-тракторних станцій), завданням яких було працювати технікою на колгоспних ланах (обираємо як правильний варіант 4).
Відповіді: 3, 4, 6.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.
Кримську область передано до складу УРСР 1954 року в період «відлиги», проведення керівництвом Радянського Союзу політики лібералізації й реформ, зокрема, в економічному секторі.
На прохання Кремля Україна взялася рятувати зруйнований війною і вкрай занедбаний Російською РФСР Крим – із розваленою економікою і депортованим населенням. Тобто рішення Верховної Ради СРСР про передання Кримської області до складу УРСР прийнято з міркувань економічної доцільності (варіант відповіді 1).
У п’ятому варіанті відповіді йдеться про Переяславську раду 1654 року. Додавши 300 років, дістанемо 1954 рік. Тобто це ще одна правильна відповідь – 5.
Також перехід області до іншої республіки визначав статус півострова як адміністративно-територіальної одиниці республіки (7).
Правильна відповідь: 1, 5, 7.
Знайшли помилку? Пишіть на
- Усі завдання ЗНО з історії України за темами
- Усі тести ЗНО з історії України онлайн
- Завдання й відповіді ЗНО з історії України минулих років
- Усе про тест ЗНО з історії України
- Портрети історичних персоналій, обов'язкові на ЗНО
- Пам’ятки архітектури й мистецтва, обов’язкові на ЗНО
- Програма ЗНО з історії України
- Тести ЗНО онлайн з інших предметів
- Дорожня карта учасника ЗНО
- Дорожня карта вступника на бакалавра