НМТ онлайн 2024 року з історії України – 2 сесія

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття.

У завданні треба впізнати історичного діяча за портретними рисами.

Аналізування докладного опису в умові завдання й зображення на аверсі монети дає змогу дійти висновку, що йдеться про навчальний заклад і  розвиток науки.

Наука розвивається зазвичай у вищих навчальних закладах – колегіумах, академіях, університетах.

У ранньомодерний час на українських землях діяли два заклади: Острозька академія і Києво-Могилянський колегіум, який згодом став академією.

На реверсі монети зображено Петра Могилу (1596–1647) – видатного українського церковного, освітнього та культурного діяча, митрополита Київського. Про це свідчать портретні риси, митрополиче вбрання, архієрейський жезл, зазначені на монеті роки життя (1596–1647).

Петро Могила відіграв ключову роль у розвитку Києво-Могилянської академії, яка стала важливим освітнім центром.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: «Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття.

Завдання скеровано на перевірку вміння опрацьовувати історичне джерело. Наведений у завданні уривок містить  слова-маркери, які дають змогу визначити правильну відповідь.

Описаний уривок стосується Віленського перемир’я, укладеного 3 листопада 1656 року між Московським царством і Річчю Посполитою під час війни за Україну в середині XVII століття.

Основні положення угоди:

• припинення воєнних дій між Московією та Польщею, які тривали в рамках московсько-польської війни (1654–1667);
• спільні дії проти Швеції, яка тоді воювала з Річчю Посполитою у «Потопі» (шведському вторгненні);
• пропонова обрати московського царя Олексія Михайловича королем Речі Посполитої після смерті Яна II Казимира;
• обмеження території Гетьманщини до меж Київського воєводства, що відповідало умовам Білоцерківського договору 1651 року.

Московське царство тимчасово змінило свої пріоритети і замість війни з Польщею зосередилося на боротьбі зі Швецією. Для Богдана Хмельницького та Гетьманщини це було ударом, адже Москва фактично відмовилася від підтримки козацької України в боротьбі проти Польщі. Це спричинило пошук нових союзників гетьманом, що привело до українсько-шведських переговорів і навіть звернення до Трансильванії.

Отже, в уривку описано Віленське перемир’я 1656 року, яке стало одним із переломних моментів у добу Хмельниччини.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII століття.

Гетьман Петро Дорошенко (1665–1676) покладався на допомогу Османської імперії в боротьбі за збереження єдності України.

Причини цього:

• Україна була розділена між Московією та Річчю Посполитою (Андрусівське перемир’я 1667 року формально закріпило цей поділ);
• козаки були розколоті: на Лівобережній Україні гетьманував Іван Брюховецький (промосковський курс), а на Правобережжі – Дорошенко;
• Москва та Польща не визнавали незалежності Гетьманщини, тому Дорошенко шукав сильного союзника.

Тож 1669 р. Дорошенко офіційно визнав протекторат Османської імперії над Правобережною Україною. А 1672 р. розпочалася польсько-турецька війна, у якій татари й турецькі війська підтримали козаків. Після Бучацького мирного договору (1672 р.) Польща втратила частину Поділля, яке перейшло під владу Османської імперії.

Унаслідок союзу з Османами Дорошенко зміг тимчасово зберегти автономію Правобережної України. Проте турецьке втручання призвело до руйнівних набігів татар і невдоволення серед козаків. А 1676 р., після наступу московських військ і тиску з боку лівобережного гетьмана Івана Самойловича, Дорошенко склав булаву.

Отже, гетьман Петро Дорошенко у своїй боротьбі за єдність України спирався на Османську імперію, але цей союз не дав бажаного результату, а навпаки – поглибив розкол і призвів до ще більшого ослаблення українських земель.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Після ліквідації Української козацької держави (Гетьманщини) в другій половині XVIII століття переважна частина козацької старшини інтегрувалася в імперську систему Російської держави.

Значна частина козацької старшини отримала дворянство й перейшла на службу Російській імперії, зайнявши офіцерські посади в армії, зокрема в регулярних полках.

Деякі представники старшини стали чиновниками в губернському правлінні. Багато хто отримав маєтки та зміцнив свої позиції як поміщики.

Деякі старшинські роди зберегли свій вплив у формі земельної аристократії. Наприклад, родини Розумовських, Полуботків, Скоропадських, Апостолів стали впливовими дворянами. Дехто не прийняв російського підданства й виїхав на територію Османської імперії або Польщі.

Запорозькі козаки, після зруйнування Січі, заснували Задунайську Січ або переселилися на Кубань (Кубанські козаки).

Тобто більшість козацької старшини інтегрувалася в російську імперську систему, ставши частиною дворянства, але частина продовжила традицію козацької незалежності за межами України.

Розв’язати це завдання допоможуть слова Т. Шевченка з поеми «Сон»: «це той перший, що розпинав нашу Україну //     А вторая доконала вдову сиротину…». Ідеться про діяльність Петра I, його жорсткі репресії щодо козаків, а також дії імператриці Катерини II. Вона, ліквідувавши гетьманство, знищивши Запорозьку Січ, 1785 р. видала «Жаловану грамоту дворянству». Дія грамоти була поширена і на українську козацьку старшину, що, на думку уряду імператриці, мало сприяти інтеграції імперського «прикордоння».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

У програмі ЗНО з історії України міститься перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, які треба розпізнавати.

Серед них Палац К. Розумовського в Батурині, архітектора Ч. Камерона (світлина ліворуч) та Троїцький собор в Самарі (зросійщена колоніальна назва Новомосковськ), майстра Я. Погрібняка (світлина праворуч). Ця інформація дає змогу відкинути варіанти – В та Г.

Палаці у Батурині збудовано в класичному стилі, натомість Троїцький храм є найбільшою в Україні дерев’яною церквою, витвір Слобожанської школи народної архітектури, тому варіант відповіді А неправильний.

 Методом виключення визначаємо правильну відповідь Б. Отже, обидві споруди пов’язані з козацькою старшиною і культурною спадщиною Гетьманщини, демонструючи її велич та архітектурні традиції.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII ст.  – першій половині ХІХ ст.

Передумови для описаних в уривку змін в українському русі створила «Весна народів» 1848 року – революційні події в Європі, що вплинули на Австрійську імперію, зокрема на Галичину.

Унаслідок революції в Австрійській імперії:

• було скасоване кріпацтво, що покращило становище селян;
• українці Галичини активізували культурно-просвітницьку й політичну діяльність;
• було засновано Головну руську раду – першу українську політичну організацію в Галичині.

Це сприяло розвитку української преси, освіти та національного руху.

В уривку звертаємо увагу на слова-маркери: перша українська газета, Галицько-руська матиця, Галицька Україна. Вони свідчать, що події розгортались в Галичині. Саме там 1848 р. було започатковано видання першої української газети «Зоря Галицька».

А виступ декабристів, польське повстання і діяльність Кирило-Мефодіївського братства відбувалися на українських землях Російської імперії. Натомість Галичина була частиною австрійської імперії, яка сповна відчула подих «Весни народів».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання містить візуальне джерело, отже треба скористатися алгоритм роботи з ним.

Предмети, зображені на фото, є частиною музейної експозиції, присвяченої Борису Грінченку та його внеску в українську мову та літературу.

На фото зображено «Словарь української мови», укладений Борисом Грінченком з дружиною Марією Загірною наприкінці XIX – на початку XX століття. Поверх словника – світлина його автора. Це одна з перших фундаментальних праць з української лексикографії, що систематизувала та утвердила українську мову в науковому й освітньому просторі.

Цей словник став основою для подальшого розвитку української літературної мови, особливо в умовах русифікаційної політики Російської імперії. Він мав велике значення для національного відродження України.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

В уривку йдеться про діяльність Братства тарасівців – першої ідеологічно оформленої української націоналістичної організації, створеної 1891 року.

Ключові ознаки (маркери), що вказують на Братство тарасівців:

• рішучий розрив з українофілами – тарасівці критикували помірковану позицію старшого покоління українських діячів, які прагнули компромісу з владою;
• прагнення до створення незалежної української культури та політики – вони виступали за самостійний розвиток України, а не лише культурницьку діяльність;
• використання тільки української мови й активна агітація – їхня діяльність мала революційний характер;
• просвітницька робота – члени братства зобов’язувалися навчати грамоти інших українців.

Братство тарасівців відіграло важливу роль у формуванні українського національного руху, ставши предтечею майбутніх політичних організацій початку XX століття.

Інші варіанти відповіді є неправильними:

• Головна руська рада – структура, яку створено 1848 р. на теренах Галичини.
• Революційна українська партія ставила політичні цілі, і меншою мірою прагнула «творити українську культуру».
• Товариство українських поступовців було створено 1908 р. після заборони царським урядом політичних партій.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Уважно розглянувши світлину, можна побачити рік та місце видання. Це місто Відень, 5 жовтня 1914 р.

Отже, на той час розпочалася Перша світова війна, територію Східної Галичини окупували російські війська. Саме в столиці краю, політичні емігранти з підросійської України утворили «Союз визволення України». Та з огляду на окупацію виїхали до Відня.

Серед діячів, чиї імена наведено у варіантах відповіді, тоді залишив Російську імперію Д. Донцов, який згодом відіграє свою роль в обґрунтуванні теорії «інтегрального націоналізму».

Правильна відповідь –​ В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Неспроможність Української Центральної Ради (УЦР) налагодити систему державного управління була ключовою причиною її падіння. А саме:

1) відсутність сильної влади та адміністративного апарату

• УЦР видавала багато декларативних законів, але не мала достатніх механізмів для реалізації їх.
• Брак досвідчених чиновників та управлінців, які могли б запроваджувати реформи.
• Не було чіткої системи місцевої влади – багато рішень саботувалися на місцях.

2) слабка армія та нездатність забезпечити оборону

• Центральна Рада не змогла створити регулярної української армії.
• Під час більшовицького наступу в січні 1918 року Київ опинився без належного захисту.
• Покладалася на добровольчі формування, які були розрізненими та неорганізованими.

3) Економічні труднощі

• Нестача продовольства й економічний хаос.
• Неможливість ефективного контролю над податками й фінансами.
• Невдоволення селян, які очікували швидкого розподілення землі, а не довгих обговорень реформи.

4) Втрата підтримки серед союзників

• За Брест-Литовським миром УЦР зобов’язувалася постачати продовольство Німеччині та Австро-Угорщині.
• Через слабку адміністрацію Центральна Рада не змогла виконати ці зобов’язання.
• Унаслідок цього німці й австрійці підтримали державний переворот на користь гетьмана Павла Скоропадського (29 квітня 1918 року).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Підписуючи Варшавську угоду, С. Петлюра мав на меті знайти союзника у війні з більшовиками, разом з поляками протистояти Червоній армії та намагався зберегти українську державність.

Поляки натомість визнавали Директорію УНР верховною владою та відмовлялись від своїх прав на Правобережну Україну.

Кордон між двома державами мав проходити вздовж р. Збруч, а це означало, що територія колишньої ЗУНР переходить до Другої Речі Посполитої, з чим не могли погодитися громадські та політичні кола Східної Галичини.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Діяльність профспілок в СРСР повністю залежала від лінії Комуністичної партії, окрім того, профспілки того часу створювали здебільшого на фабриках і заводах.

Радгоспи, або ж радянські господарства, відрізнялись від колгоспів тим, що в них існувала фіксована заробітна плата. Натомість в колгоспах працювали за трудодні.

Машинно-тракторні станції (МТС) створювали з метою забезпечити колгоспи  технікою.

«Чорна дошка» була засобом репресивного, колективного покарання. Радянська влада вносила на так звані чорні дошки цілі райони, населені пункти, колгоспи, що означало блокування їх спецзагонами та військами, заборону виїзду населення за межі цих територій та вилучення всіх харчів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Тестове завдання містить уривок з історичного джерела, що містить слова-маркери – підказки.

У наведеному уривку таких підказок є дві – географічна й історична. Якщо пригадати місце на мапі територій Волині й Полісся відносно Румунії, Угорщини й Чехословаччини, можна дійти висновку, що ці варанти відповіді неправильні. 

Історична підказка, це слово-маркер осаджено, тобто йдеться про так званих осадників, колишніх військових, яких польська влада намагалась переселити до Східної Галичини, тобто сполячити місцеве населення і збільшити кількість поляків у регіоні.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку знання і розуміння понять і термінів, що стосуються Другої світової війни.

Похідні групи, створення яких зініціювали мельниківці (ОУНм), а згодом і бандерівці (ОУНб) діяли в центральних, східних і південних районах України з метою створення українських органів влади, органів місцевого самоврядування й організації національного, громадського та культурного життя на окупованих нацистською Німеччиною територіях.

Натомість рейкова війна здебільшого стосується діяльності радянського руху опору. До цього ж руху  належить, так званий Карпатський рейд від Путивля до Карпат під командуванням керівника радянського партизанського загону Семена Ковпака.

Чорносвитники – це умовна назва піхотних підрозділів червоної армії, які було сформовано із цивільного населення окупованих територій після звільнення їх. В бій чорносвитників  кидали непідготовленими, без належної амуніції та зброї, наймасовіше використовували в 1943–1944 рр.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

На зображеній картосхемі визначено кордони України. Територію на заході виділено червоним кольором. Отже, каральну операцію проводили в межах радянської республіки.

Операція «Вісла» – це депортація українців за річку Вісла, у північні та західні частини Польщі.

За картосхемою можна визначити адміністративні одиниці Тернопільської, Львівської, Волинської, Рівненської, Івано-Франківської та Чернівецьких областей.

На території цих областей (окрім Закарпатської) 1947 року було проведено операцію «Захід» – депортацію українського населення до Казахстану й віддалених районів Сибіру.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

В умові завдання зазначено: в другій половині 1970- рр. 

У другій половині 1970-х років було активізовано дисидентський рух в Україні, зокрема діяла Українська Гельсінська група, яка сприяла виконанню Гельсінських угод. Ця група активно працювала над забезпеченням дотримання прав людини та свобод в Україні, що сприяло зростанню опозиційного руху.

Українську робітничо-селянську спілку було створено 1959 року. 

Іван Дзюба написав і видав книжку «Інтернаціоналізм чи русифікація?» 1965 року. 

Клуби творчої молоді «Сучасник» і «Пролісок» було зорганізовано ще на початку 1960-х років. 

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Завдання скеровано на перевірку вміння  інтерпретувати зміст джерел, зокрема карикатур.

На поданій у завданні карикатурі зображено чиновника, який із трибуни промовляє: «З корінням викорчуємо застій!». Сама ж трибуна «вкорінилася». Автор засобами карикатури намагався показати політику подвійної моралі: чиновник закликає до змін, а насправді цих змін не бажає.

Подвійна мораль була характерною рисою Радянського Союзу в цілому й радянської України зокрема: чиновники на словах підтримували рішення М. Горбачова щодо так званої перебудови, на практиці саботували їх, чому, власне, і виникали проблеми в реалізації курсу на перебудову.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

В умові завдання зазначено дату – серпень 1991 року, що дає змогу визначити правильну відповідь. Референдум, підсумки якого стали основою для створення Автономної Республіки Крим у складі УРСР, відбувся 20 січня 1991 року. Декларацію про державний суверенітет України ухвалено 1990 року, Конституцію України – 1996 року, Акт проголошення незалежності України – у серпні 1991 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Творення нової України.

Тестове завдання містить світлини, тож треба діяти за алгоритмом роботи з візуальними джерелами.

На світлині, що зліва, зображено групу людей, які розгорнули прапор Євросоюзу, у центрі прапора зображений тризуб.

На світлині, що праворуч, зображено людей у будівельних касках, хмару чорного диму від запалених протестувальниками покришок тощо.

Архітектура на обох світлинах вказує на місто, у якому відбулися події – Київ.

Отже, варіант А неправильний, адже Революція троянд відбулася в Грузії (2003 р.).

Виступ студентів у 1990 р., який часто називають Революцією на граніті, та акції громадянської непокори, зорганізовані 2004 р. прихильниками В. Ющенка, які називають Помаранчевою революцією, проходили досить мирно.

Натомість відмова президента В. Януковича підписати Угоду про асоціацію з ЄС спровокувала виступи громадян України. Влада намагалася ці виступи придушити силою (світлина, що праворуч).

Згодом події 2014 р. стали називати Революцією Гідності.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

Розгляньмо картосхему, звернувши увагу на назви населених пунктів.

У варіанті відповіді А міста Львів і Галич. Ця територія належала до Руського воєводства. Утвореного королівством Польським 1434 р. Руського воєводства немає поміж наведених варіантів відповіді.

Варіант відповіді Б: місто Луцьк тепер є центром Волинської області.

Варіант відповіді Д: місто Кам’янець – це сучасний Кам’янець-Подільський, що вказує на назву воєводства.

Варіант відповіді В: міста Канів, Черкаси, р. Дніпро. Ці топоніми вказують на те, що йдеться про Київське воєводство.

Варіант відповіді Г:  міста Вінниця, Умань у  Подільському воєводстві (Брацлав від 1598 р. втратив статус столиці воєводства на користь Вінниці).

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – Б, 4 – Д.

ТЕМИ: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII ст. – у першій половині ХІХ ст. Культура України кінця XVIII – першої половини ХІХ ст.  Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII ст. – у першій половині ХІХ ст.

З ініціативи В. Каразіна 1805 р. було засновано Харківський університет.

Микола Костомаров разом із Пантелеймоном Кулішем і Миколою Гулаком заснували Кирило-Мефодіївське братство.

Григорій Квітка-Основ’яненко заснував жанр соціально-побутової комедії в українській літературі.

Олександр Духнович був будителем українського населення Закарпаття.

Маркіяна Шашкевича – це греко-католицький священник у Галичині, діяч Руської трійці.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Г, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вмінь визначати причиново-наслідкові зв’язки.
З наведених варіантів відповідей можна утворити такі логічні пари:

• проведення в Києві Всеукраїнського хліборобського конгресу ознаменувало прихід до влади гетьмана Павла Скоропадського, якого саме на конгресі 29 квітня 1918 р. проголосили гетьманом;
• оприлюднення Українською Центральною Радою Першого Універсалу створило умови для створення Генерального секретаріату – першого українського уряду, який мав забезпечити виконання положень цього документа;
• збройна боротьба за владу в Києві між більшовиками, прихильниками Тимчасового уряду Росії, й представниками Української Центральної Ради пришвидшила проголошення III Універсалом УЦР Української Народної Республіки;
• ультиматум Ради народних комісарів РСФРР Українській Центральній Раді став інструментом збройної агресії радянської Росії проти України.

Правильна відповідь:  1 – В, 2 – Б, 3 – Д, 4 – А.

ТЕМИ: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації.

Варіант відповіді  А – це літографія В. Касіяна «Гуцул з квіткою».

Варіант відповіді Б – це картина Т. Яблонської «Хліб», написана в стилі соцреалізму.

Варіант відповіді В – картина К. Білокур «Хата в Богданівці», рідному селі малярки, яка працювала в жанрі наївного мистецтва.

Варіант відповіді Г  – полотно М. Самокиша «Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем 1653 р.». М. Самокиш –маляр-баталіст, тобто той, хто зображує події війни, військові походи тощо.

Варіант відповіді Г – це триптих Ф. Кричевського «Життя» (картини «Любов», «Сім’я», «Повернення»). У завданні наведено фрагмент «Сім’я».

Відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – В, 4 – Д.

ТЕМИ: Національно-визвольна війна українського народу в середині XVII ст.

Козацька революція під проводом Богдана Хмельницького – так інколи називають період Національно-визвольної війни українського народу середини XVII століття. Хмельницький став першим гетьманом, який залучив кримських татар як союзників, розуміючи, що їхня легка кіннота суттєво допоможе у війні з Річчю Посполитою.

Перший рік війни, 1648-й, був успішним для козацького війська. Перемоги під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями та похід на Галичину довели силу козацького руху. Однак союзники виявилися ненадійними – через зраду татар козацька армія зазнала поразки під Берестечком (1651 р.).

Після цього гетьман почав шукати нових союзників. Спочатку ним стало Молдавське князівство – задля зміцнення союзу він одружив свого сина Тимоша Хмельницького з дочкою молдавського господаря. Ба більше, Хмельницький виношував плани щодо створення династичної монархії на українських землях. Однак смерть Тимоша під Сучавою (1653 р.) зруйнувала ці надії, а разом із ними й союз із Молдовою.

Наступним військовим союзником козацької держави стала Московія, але вона швидко зрадила домовленості, підписавши з Польщею Віленське перемир'я (1656 р.). Це змусило гетьмана шукати нових партнерів. Тоді він уклав угоду з Трансільванією, і спільний похід у Польщу очолив наказний гетьман Антін Жданович.

Відповідь: 1 – В, 2 – Г, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМИ: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького  тоталітарного режиму в Україні. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Провідний часопис Галичини, який видавали у Львові до приходу більшовиків, регулярно інформував своїх читачів про події, які були під забороною в радянській Україні. У завданні йдеться про світлини варіантів Б та В.

На першому фрагменті можна прочитати підзаголовок «Українізація», що вказує на 1923 рік – час запровадження політики коренізації в СРСР. На другому – заголовок «Марево нового голоду. Останній рік п’ятирічки. Дніпрельстан», який вказує на початок 1930-х років, коли в Україні розпочалася примусова колективізація і будівництво великих індустріальних об’єктів.

Газетну статтю  про пацифікацію надруковано 1930 року, коли польська влада здійснювала репресивну політику «умиротворення» щодо українського населення Галичини.

Останній фрагмент стосується подій 1939 року на Закарпатті, коли новопроголошена держава – Карпатська Україна – намагалася захистити свої кордони від угорської агресії.

Відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – В, 4 – Г.

ТЕМИ: Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації. Україна в період кризи радянської системи. Відновлення незалежності України.

У наведених уривках із джерел відображено події післявоєнної доби. Після вигнання німецьких військ з території України радянська влада намагалася відновити контроль над суспільством, втрачений у роки Другої світової війни.

З 1946 року в СРСР запроваджено термін «ждановщина», названий за прізвищем радянського ідеолога Андрія Жданова. Відповідно до цієї політики митці, письменники та інтелігенція мали суворо дотримуватися ідеологічної лінії партії. Саме ці процеси відображено у варіанті В.

Після XX з’їзду КПРС (1956 р.) розпочинається період «відлиги», який приніс відносну лібералізацію суспільного життя. У цей час з’являється нове покоління митців та інтелектуалів – Іван Драч, Іван Дзюба, Микола Вінграновський – які відкрито висловлювали свої думки в літературі, публіцистиці та мистецтві. Одним із найважливіших творів цього періоду стала праця Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація» (1965 р.), яку було надруковано за кордоном і яка стала знаковим документом українського національного руху.

Однак діяльність шістдесятників і дисидентів викликала жорстку реакцію радянської влади. Придушення інакодумства й посилення репресій у 1970-х роках дали підстави називати період «застою» своєрідним «неосталінізмом».

Перебудовні процеси, що розпочалися з приходом до влади Михайла Горбачова, сприяли активізації демократичного руху. У радянській Україні 1989 р. було створено організацію «Народний Рух України за перебудову», до якої входили як колишні дисиденти, так і нові демократичні сили, що ставили за мету відродження української нації.

Відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Г, 4 – Б.

ТЕМИ: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

Серед варіантів відповідей є події інших періодів, які треба відкинути:

Події XVIII століття:

• створення козацьких літописів;
• заснування Глухівської співочої школи.

Події початку XVII століття:

• заснування Києво-Могилянської колегії (1615 р.);
• відновлення православної ієрархії на чолі з митрополитом Йовом Борецьким (1620 р.).

Залишаються правильні варіанти, які відповідають другій половині XVI ст.:

• Острозька академія (1576 або 1578 р.);
• Пересопницьке Євангеліє (1556–1561 рр.);
• видання Іваном Федоровичем «Апостола» та «Букваря» (1574 р.).

Правильна відповідь: 2, 3, 6​.

ТЕМА: Українські землі в складі Австро-Угорщини в 1900–1914 рр.

В умові тестового завдання зазначено «початок XX ст.». Прочитавши варіанти відповідей, можна зробити висновок, що йдеться про період, коли західноукраїнські землі перебували в складі Австро-Угорської імперії.

Національне відродження в цьому регіоні розпочалося ще в 1830-х роках із діяльності «Руської трійці» – представників «покоління будителів». Починаючи з 1848 року, з утворенням Головної руської ради, українці боролися за поділ Галичини на Східну (українську) та Західну (польську), проте австрійська влада відмовлялася виконати цю вимогу.

Певне порозуміння з поляками було започатковане 1890 року через політику «нової ери», однак вона виявилася нетривалою. Вже на початку XX ст. українські студенти висунули вимогу створення окремого українського університету у Львові, але австрійська влада не погодилася на це. У 1901–1902 роках відбулася так звана «сецесія» – українські студенти бойкотували навчання у Львівському університеті й вирішили продовжувати освіту в університетах Відня, Праги, Кракова.

Попри перешкоди, активність українців у цей період сприяла розвитку «Просвіти», розширенню мережі кооперативних організацій, заснуванню спортивно-пожежних товариств і скаутського товариства «Пласт». Важливим здобутком стало й те, що австро-угорський парламент погодився на впровадження загального виборчого права для чоловіків, які досягли 24 років.

Правильна відповідь: 2, 3, 5.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

У  завданні наведено фото Євгена Коновальця, відомого військового та політичного діяча. Він брав участь у складі Січових стрільців у бою під Маківкою, де потрапив у полон.

У революційному 1917 році заснував Галицько-Буковинський курінь Січових стрільців, який вважали одним із найбоєздатніших підрозділів Армії УНР.

Після завершення визвольних змагань виїхав в еміграцію. У Празі заснував 1920 року Українську військову організацію, а через дев’ять років у Відні – Організацію українських націоналістів (ОУН), першим головою якої став.

Євгена Коновальця 1938 року було вбито в Роттердамі радянським агентом. Після його смерті в ОУН стався розкол на два крила – мельниківців і бандерівців.

Правильна відповідь: 3, 4, 6.