НМТ онлайн 2025 року з історії України – демоваріант

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Подане тестове завдання містить уривок з історичного джерела. Виконуючи подібні завдання, потрібно знайти слова-маркери в уривку. Саме такі слова підкажуть правильну відповідь.

Такими словами-маркерами будуть «устави», «оброки», « погости», «уроки».

Як дізнаємося з уривку, було визначено кількість збору та місця збору данини. Після смерті свого чоловіка, князя Ігоря, який
загинув, збираючи данину в древлянській землі, були здійснені реформи княгині Ольги.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Це завдання перевіряє розуміння учасниками тестування понять і термінів, передбачених програмою.

«Магдебурзьке право» – норма права, за якими міста звільнялися від управління й суду великих землевласників (приватні міста) або
підпорядкування центральній адміністрації (державні міста) і створювали органи місцевого
самоврядування. Магдебурське право виникло в ХІІІ ст. в німецькому місті Магдебурзі.

«Холоп» – назва залежних людей у Київській Русі. Ця назва використовувалася щодо осіб, які перебували в повній залежності від свого
господаря, й уживалася поряд з назвою «челядь».

«Вотчина» – феодальна земельна власність, яку можна було вільно передавати в спадок, продавати, дарувати тощо.

«Ярлик» – писемний документ (грамота), який видавався підлеглим руським князям ханами Золотої Орди на велике або удільне княжіння в період золотоординського панування на Русі.

Як бачимо, правильною відповіддю на це завдання буде варіант «ярлик».

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

Завдання скеровано на перевірку знання дат історичних подій.

Велике князівство Литовське та Польське королівство 1569 р. було об'єднано в єдину державу Річ Посполиту.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Завдання скеровано на перевірку знання постаті керівника Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. і вміння розпізнавати пам’ятки культури.

Керівником Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. був гетьман Богдан Хмельницький.

Гетьмана Б. Хмельницького зображено на фото Б. Ця кінна скульптура є частиною пам’ятника, який було встановлено 1888 р. в Києві (автор – скульптор М. Микешин).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння аналізувати письмові джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, що дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо маркери, узагальнюємо й вибираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать, персоналія.

Маркерами в джерелі є фрагменти «…Договори наші… уклав я з Королем Шведським»,  «тепер ми вважати повинні Шведів за своїх приятелів, союзників, добродіїв і немовби од Бога посланих, щоб увільнити нас від рабства…», «Відомо ж бо, що колись були ми ті, що тепер московці: уряд, первинність і сама назва Русь од нас до них перейшли…» .

Ці маркери чітко вказують на гетьмана Івана Мазепу, який 1708 р. повстав проти московської влади. Але через поразку 1709 р. шведської армії під Полтавою це повстання зазнало поразки.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знань основних понять з історії України.

Зазначені в уривку із джерела ознаки – поселення, де тримають худобу, мають пасіки, розводять сади й городи, роблять запаси сіна, засівають поля різним хлібом, ловлять звіра, а в річках – рибу – чітко вказують на зимівники.

Також завдання містить підказку: слово поселення. Серед запропонованих варіантів відповідей поселеннями є лише зимівники.

Зимівник – тип поселення, зимове житло запорожця за межами Січі.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння аналізувати джерела і знання основних дат з історії України.

У Програмі зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено знання дат заснування університетів на українських землях у складі Російської імперії: 1805 р. – Харківський, 1834 р. – Київський, 1865 р. – Малоросійський (Одеський).

Згідно з уривком із джерела університет мав «поширювати російську освіту й російську національність в споляченому краю Західної Росії...». Ідеться про терени, які були загарбані Російською імперією внаслідок поділів Речі Посполитої.

На цих теренах було засновано Київське генерал-губернаторство. Тобто в джерелі йдеться про Київський університет. Приводом до його заснування було придушення польського національно-визвольного повстання 1830–1831 рр.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.  

Завдання скеровано на перевірку знань постатей з історії України.

Зазначеним у завданні характеристикам відповідає Лук’ян Кобилиця, який двічі зорганізував повстання Буковини (1843–1844, 1848–1850 рр.) і був ув’язнений владою, а також під час виборів до віденського парламенту в роки «Весни народів» (1848–1849 рр.) був обраний депутатом (народним послом).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. і 1900–1914 рр.

Завдання скеровано на перевірку сформованості картографічної (просторової) компетентності.

На картосхемі позначено ключові економічні регіони українських земель наприкінці ХІХ – на початку XX ст. Треба визначити, який із зазначених регіонів спеціалізувався з товарного виробництва цукру.

Цифрою 1 позначено регіон видобутку нафти й озокериту.

Цифрою 2 позначено регіон, спеціалізацією якого було товарне виробництво цукру.

Цифрою 3 позначено регіон вугільно-металургійного виробництва.

Цифрою 4 позначено регіон товарного виробництва хліба й інфраструктура його експорту.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини 1900–1914 рр.

Завдання скеровано на перевірку розуміння змісту національно-визвольної боротьби українського народу на західноукраїнських землях на початку XX ст.

Ключовими питаннями боротьби були, зокрема, такі:

• запровадження загального виборчого права,
• розбудова інфраструктури національного життя,
• відкриття українського університету у Львові.

Останнє питання було вкрай гострим, його супроводжували народні віча, студентські страйки, бійки між польськими й українськими студентами, убивства українських активістів тощо.

Зрештою влада пообіцяла відкрити університет 1914 р.

Правильна відповідь –​ Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку вміння здійснювати порівняльний аналіз.

Під час Першої світової війни значна частина західноукраїнських земель була двічі окупована російськими військами: 1914–1915 й 1916–1917 рр.

Відповідно двічі війська Австро-Угорщини примушували їх відступити із цих теренів. Кожна зі сторін намагалася приборкати спротив і домогтися лояльності місцевого населення.

Одним із таких заходів, який використовували обидві сторони, була депортація нелояльної частини населення в інші регіони імперії та його ізоляція в спеціальних таборах чи поселеннях.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання скеровано на перевірку знання і вміння розпізнавати за портретними рисами історичних персоналій.

За портретними рисами на фото можна розпізнати:

А – Дмитра Донцова.

Б – Миколу Міхновського.

В – Євгена Петрушевича.

Г – Костя Левицького.

Із запропонованих постатей активно пропагував українізацію частин Російської армії Микола Міхновський.

Він ініціював три військових віча – 6 (19) березня, 9 (22) березня, 11 (24) березня, одне з яких сформувало Перший Український імені гетьмана Богдана Хмельницького полк. 16 (29) березня 1917 р. виник «Український військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка», який він очолив.

Було оголошено українізацію царської армії, а на I Всеукраїнському військовому з'їзді (травень 1917 р.) М. Міхновського ввели до складу Українського генерального військового комітету (УГВК).

У ніч із 3 на 4 липня 1917 р. полуботківці (п’ять тис. солдатів і офіцерів) підняли повстання, захопили міський штаб міліції, військову комендатуру, арсенал, окремі інтендантські склади, 3-й авіапарк, розгромили квартиру командувача Київського військового округу, висунувши Центральній Раді вимогу – відмовитися від II Універсалу й проголосити незалежність! Але виступ було безкровно придушено.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Провал планів партійно-радянського керівництва СРСР із хлібозаготівлі в Українській СРР 1932 р. призвів до запровадження на селі терору голодом, який спричинив Голодомор 1932–1933 рр.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати візуальні й письмові джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо маркери, узагальнюємо й вибираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – ідеологічні гасла.

Маркери в джерелі – усе для рідної держави, Україна – українцям, нація понад усе! – чітко вказують на ідеологічні гасла, якими послуговувалася ОУН в 1930-ті рр. Додатковою підказкою є символіка організації, що розміщена на плакаті й транспаранті.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичні письмові джерела.

Визначення ключових слів-маркерів – підготовча робота до евакуації та сама евакуація в’язниць у західних областях України розпочалася з 22 червня, у перший же день уторгнення німців в СРСР у тюрмах було виконано вироки щодо 108 в’язнів – дають змогу дійти висновку, що в’язні, про яких ідеться в уривку із джерела (знищені у перші дні німецько-радянської війни), потрапляли до тюрем унаслідок проведення політики «радянізації» в 1939–1941 рр. у західних областях України.

Правильна відповідь –​ Г.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Завдання скеровано на перевірку знань історичних подій і вміння аналізувати історичні джерела.

Аналіз історичного джерела й визначення в ньому маркерів – ключових слів і/або словосполучень – повернуті землі, підірвати життєву базу ОУН й УПА, асимілювати окремі родини етнічних українців у суцільній масі польського населення – дає змогу вказати, що в джерелі йдеться про операцію «Вісла», що була здійснена 1947 р. польськими силовими відомствами з метою депортації українського населення з території Закерзоння (Лемківщина, Підляшшя, Холмщина, Посяння).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичні джерела.

Ключові слова-маркери в джерелі – завдання семирічки, посіви кукурудзи … мають дорівнювати приблизно половині всієї площі зернових – свідчать про реалізацію однієї з надпрограм М. Хрущова.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Виконання завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела як карикатура, демонстрацію уміння здобувати інформацію із джерела, застосовувати здобуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу дістати уявлення про думки й настрої людей у певний час. На карикатурах коротко подано або узагальнено суть проблеми. Однак треба пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями.

Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні погляди, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. В загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі тощо зображено на карикатурі?
• Якій події чи явищу присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображено на карикатурі?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подано на карикатурі?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатуру, відповідно до умови завдання, присвячено сфері радянської торгівлі, де поряд із дефіцитом виникали й зазначені ситуації (відсутність попиту на певний вид продукції). На це вказують персонажі карикатури (представники швейної фабрики, покупці, продавець).

Так, продавець звертається до виробників: «За продукцію своєї фабрики можете не хвилюватися. Її не бере ні міль, ні час, ні покупець», а нажахані покупці розбігаються.

Така ситуація виникала через директивне планування виробництва, розподілу й споживання товарів. Попит і пропозиція ринок не регулював.

Правильна відповідь –​ Б.

ТЕМА: Творення нової України.

Виконання завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела як карикатура, демонстрацію уміння здобувати інформацію із джерела, застосовувати здобуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу дістати уявлення про думки й настрої людей у певний час. На карикатурах коротко подано або узагальнено суть проблеми. Однак треба пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями.

Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні погляди, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. В загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі тощо зображено на карикатурі?
• Якій події чи явищу присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображено на карикатурі?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подано на карикатурі?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена подіям з анексії 2014 р. Криму.  На це вказує вилучення двох букв з назви Україна, які разом з іншими утворюють назву Крим.

Анексія – це процес, коли одна країна всупереч міжнародному праву, силою приєднує частину території іншої країни до своєї.

Анексія Криму Росією відбулася 2014 р.

Мотиви – імперіалістичні, стратегічні, політичні (контроль над Чорним морем, розширення територій, розширення демографії).

Наслідки – міжнародний осуд, санкції проти Росії, посилення сепаратизму в сході України, репресії над проукраїнським населенням півострова, посилення військової присутності Росії в регіоні, повномасштабна війна між Росією та Україною.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку сформованості хронологічної компетентності, знання дат основних подій з історії України.

Жванецька облога – 1653 р.

Зборівська битва – 1649 р.

Берестецька битва – 1651 р.

Жовтоводська битва – 1648 р.

Правильна відповідь: 1 – Д, 2 – Б, 3 – В, 4 – А.

ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у  ХІХ ст. Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку сформованості знань про розвиток українського національного руху, зокрема про знакові друковані видання.

«Енеїда» – перший у новій українській літературі твір, надрукований у Санкт-Петербурзі 1798 р.

«Історія Русів» – одна з визначних пам’яток української історичної та суспільно-політичної думки другої половини XVIII – початку XIX ст., у якій обстоювано ідею автономного державного розвитку України.

«Основа» – перший український суспільно-політичний і літературно-мистецький журнал, що видавала українська громада 1861–1862 рр. у Петербурзі.

«Громада» – український громадсько-політичний і науково-літературний збірник, що видавав у Женеві Михайло Драгоманов у період 1878–1879 рр. та 1882 р.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМИ: Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900–1914 рр. Україна в роки Першої світової війни. Початок Української революції. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Завдання скеровано на перевірку знань про персоналії історії України.

К. Левицький – співзасновник Української національно-демократичної партії, голова Державного секретаріату ЗУНР.

Д. Донцов – голова Союзу визволення України, теоретик й ідеолог українського націоналізму.

Є. Коновалець – учасник боїв за гору Маківка, командир Галицько-Буковинського куреня січових стрільців.

А. Жук – член Головної української ради, Загальної української ради, дипломат Української Держави, УНР.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Д, 3 – Б, 4 – В.

ТЕМИ: Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи. Відновлення незалежності України.

Завдання скеровано на перевірку сформованості вмінь установлювати відповідність між подіями й періодами,  аналізувати письмові історичні джерела.

Розв’язання завдання передбачає два етапи. На першому – визначення періоду, який описано в джерелі. На другому – встановлення відповідності.

Перший уривок джерела відповідає періоду «Творення нової України (початок XXI ст. – сьогодення)». На це вказують такі маркери: успішний розвиток України… потребують тісної взаємодії держави й національного бізнесу», «Потрібно більшу… виробляти всередині країни...

Другий уривок джерела відповідає періоду «Відновлення незалежності України (1985–1991 рр.)». На це вказують такі маркери: прискорення, перебудова.

Третій уривок джерела відповідає періоду «Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х рр.)». На це вказують такі маркери: картки із централізованим забезпеченням населення… продуктів, голодує.

Четвертий уривок джерела відповідає періоду «Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)». На це вказують такі маркери:  Основна частина підприємств місцевого значення перейшла з підпорядкування союзних міністерств у підпорядкування обласних рад депутатів.

Правильна відповідь: 1 – Д, 2 – Г, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Правління Ярославичів. Монгольська навала на південно-західні землі Русі.

Завдання спрямоване на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність подій. Завдання передбачає опрацювання уривків з історичних джерел, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерел і застосовувати набуті знання у зв’язку з їхнім змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих фрагментів історичних джерел.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (самі джерела, описані в них події чи явища, персонаж тощо);
• у тексті джерел виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та визначаємо місце предмета ідентифікації на лінії часу, переконавшись, що наш висновок не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – події давньоруської історії. Мета ідентифікації – визначення дат описаних подій і встановлення їхньої послідовності.

Ключові в першому джерелі словосполучення-маркери – «прийшли на Руську землю половці», «Ізяслав,і Святослав, і Всеволод вийшли супроти них на р. Альту», «і побігли руські князі, і перемогли половці» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про одну з перших битв руських князів з половцями, що відбулася 1068 р.

Ключові в другому джерелі словосполучення-маркери – «поїхав був Данило в Угри до короля», «не чув про прихід татар на Київ», «Батий узяв Київ», «рушив до Володимира» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться, по-перше, про подорож галицько-волинського князя Данила Романовича в Угорщину з сином Левом сватати королівську доньку Констанцію. По-друге, йдеться про монгольську навалу хана Батия на Русь, здобуття ним Києва та похід на волинські землі. Отже, в уривку описано події, що відбувалися впродовж 1240–1241 рр.

Ключові в третьому джерелі словосполучення-маркери – «і говорили [половці] руським князям», «ми нині порубані були, а ви завтра порубані будете», «і вирішили князі зустріти їх на чужій землі» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про події, пов’язані з рішенням руських князів спільними зусиллями з половцями відвернути загрозу вторгнення монголів і дати їм бій за межами руських земель. Це сталося у 1223 р. на річці Калка. Русько-половецькі війська були вщент розгромлені монгольським військом. Для Русі бій на Калці обернувся катастрофою – південні та центральні руські землі втратили своїх володарів і військо. За пятнадцять років до початку монгольського нашестя на Русь ці території так і не змогли відновити свого потенціалу.

Ключові в четвертому джерелі словосполучення-маркери – «прибули Святополк [Ізяславич], і Володимир [Всеволодович]», «зібралися в [городі] Любечі, щоб уладнати мир» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про з’їзд руських князів, що відбувся в 1097 р. в місті Любечі з метою домовитися про припинення міжусобиць і об’єднання для боротьби проти половецьких набігів на Русь.

Відповідь: 1 – А; 2 – Г; 3 – В; 4 – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати послідовність подій на основі аналізу візуальних джерел.

У завданні треба проаналізувати плакати, на яких відображено події часів німецько-радянської війни на території України.

На першому плакаті відображено події 1939 р., агресію СРСР проти Польщі. На це вказує пропагандистське гасло: «Надати руку допомоги братнім народам Західної України та Західної Білорусії – наш священний обов’язок!».

На другому плакаті відображено події 1943 р. – вигнання нацистських окупантів із Харкова. На це вказують гасла: «ХАРКІВ РАДЯНСЬКИЙ! ХАРКІВ НАШ – УКРАЇНСЬКИЙ! ОБНІМІТЬСЯ БРАТИ УКРАЇНЦІ В ДЕНЬ ВЕЛИКОГО СВЯТА».

На третьому плакаті відображено події 1944 р. На це вказує пропагандистське гасло: «УКРАЇНА ВІЛЬНА!» і зображення меж УРСР.

На третьому плакаті відображено події 1941 р. На це вказує пропагандистське гасло: «НЕЩАДНО РОЗІБ’ЄМО ТА ЗНИЩИМО ВОРОГА!» і розірваний Гітлером «ДОГОВІР про ненапад між СРСР та Німеччиною».

Правильна відповідь: А, Г, Б, В.

ТЕМА: Творення нової України.

Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати послідовність історичних подій.

Вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ) – 2008 р.

Початок Євромайдану – грудень 2013 р.

Підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС) відбулося у два етапи:

1) 21 березня 2014 року у Брюсселі лідери України та ЄС підписали політичну частину Угоди,

2) 27 червня 2014 року в ході засідання Ради ЄС Президентом України й керівництвом Європейського Союзу і главами держав та урядів 28 держав – членів ЄС було підписано економічну частину Угоди.

В Укладення Мінських домовленостей (Мінські угоди) – усталений узагальнювальний термін на позначення трьох спільних документів сторін – учасників урегулювання ситуації на Донбасі в Нормандському форматі:

• Мінський протокол («Перша Мінська угода») укладений 5 вересня 2014 р., 
• Меморандум про виконання положень Протоколу від 19 вересня 2014 р.,
• Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу (Друга Мінська угода) – лютий 2015 р.

Правильна відповідь: Б, А, Г, В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати умови певного договору.

Білоцерківський договір 1651 р. містив такі умови:

• отримання шляхтою дозволу повернутися до своїх маєтків, зокрема до розміщених на козацьких територіях
• визнання козацькими територіями лише земель Київського воєводства
• позбавлення гетьмана права дипломатичних зносин з іноземними державами.

Правильна відповідь: 2, 5, 7.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на карті), уміння здобувати інформацію з карти й застосовувати здобуті знання у зв’язку з її змістом.

У завданні треба визначити результатом подій Другої світової війни, відображених на картосхемі.

На поданій карті відповідно до її легенди відображено події 1943 р. – від битви на Курській дузі до битви за Дніпро.

Із зазначених подій 1943 р. відбулися такі події:

• утворення Червоною армією плацдармів на правому березі Дніпра;
• вигнання німецьких окупантів із Донбасу;
• поява в лавах Червоної армії піхотних підрозділів, укомплектованих «чорносвитниками».

Правильна відповідь: 1, 2, 7.

ТЕМА: Творення нової України.

Назва згаданого в завданні формату переговорів походить від зустрічі чотирьох держав, котра відбулася в червні 2014 року в Нормандії (Франція) в рамках відзначення 70-річчя операції «Оверлорд» та відкриття другого фронту Другої світової війни.

Окрім України та Франції, участь у цій зустрічі брали глави росії та Німеччини.

Відповідь: 1, 6, 7.