НМТ онлайн 2025 року з історії України – 1 сесія

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Монету присвячено «Повісті минулих літ» – пам'ятці літописання Русі-України (Київської держави).

За однією з версій літопис створювали протягом тривалого часу, доки на початку XII ст. на основі попередніх зведень його завершив, упорядкував і дав йому назву чернець Києво-Печерського монастиря Нестор, зображення якого художник розмістив на реверсі монети. 

Оригінал літопису не зберігся. До нас дійшли лише пізні списки, тобто переписані згодом його копії.

«Повість минулих літ» є не лише цінним джерелом історії Київської держави, а й видатним літературним твором, оскільки фіксує тисячолітні традиції українського державотворення й українського слова.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

На картосхемі позначено Галицько-Волинську державу та залежні від неї Київське й Переяславське князівства.

Волинський князь Роман Мстиславович 1199 року, скориставшись тим, що в сусідньому Галичі після смерті князя Ярослава Осмомисла почалися смута й безлади, об’єднав Волинське й Галицьке князівства в єдину Галицько-Волинську державу. Князь намагався приборкати свавільне галицьке боярство й провадив активну внутрішню і зовнішню політику. Як нащадок волинської гілки київських князів він мав право на київський престол, який і зайняв незадовго до своєї смерті. Роман Мстиславович став фактично правителем Київського й підлеглого йому Переяславського князівств, водночас залишаючись князем об’єднаних Галицько-Волинських земель.

Лев Данилович успадкував Галицьку, Перемишльську й Белзьку землі, згодом приєднав Люблінську землю, частину Закарпаття, Холмщину. Але прагнення Лева заволодіти волинськими землями, що були спадщиною Володимира Васильковича, не мало успіху, і його влада не поширювалася на Київське князівство.

Галицько-Волинське князівство за правління Юрія II Болеслава охоплювало територію західних регіонів України, зокрема Галичину та Волинь.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

На малюнку зображено реконструкцію легкого, маневрового, простого за будовою козацького човна – чайки.

Чайки рухалися веслами або вітрилами, могли пришвартуватися до будь-якого берега, на відміну від громіздких турецьких галер. Слава про козацьку флотилію ширилася узбережжями Чорного, Азовського морів та по Дніпру.

Завдяки використанню чайок козаки здійснювали вдалі морські походи на володіння Османської імперії та Кримського ханства протягом перших двох десятиліть XVII ст. Цей період називають добою героїчних походів. Козацьких нападів зазнали в різні часи найміцніші турецькі фортеці – Акерман, Кілія, Варна, Трапезунд, Синоп, Стамбул та ін. Козаки 1616 року здобули Кафу – найбільший невільничий ринок у Криму. Козаки руйнували ворожі укріплення, визволяли бранців із неволі.

Козацькі морські походи сприяли ослабленню Османської імперії, перешкоджали здійсненню її загарбницьких планів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

Берестейська унія 1596 року погіршила становище православної церкви, що супроводжувалося розгортанням боротьби представників різних верств українського суспільства за відновлення її прав.

Сприятливі обставини склалися для православних у період безкоролів'я, що розпочався 1632 року після смерті Сигізмунда III. Претендент на польський престол королевич Владислав був схильний до компромісу з православними. На елекційному (тому, що обирає нового короля) сеймі 1632 року було ухвалено «Пункти для заспокоєння руського народу», за якими легалізовано (узаконено) існування Київської православної митрополії, а новим і визнаним державою Київським митрополитом став Петро Могила. Згодом «Пункти…» затвердив новообраний король Владислав IV.

Частково знявши колишню гостроту міжконфесійної напруги, цей документ не забезпечив реального задоволення прав православних у Речі Посполитій і не зупинив національно-релігійні утиски православного населення.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Після зречення від корони Речі Посполитої Ян II Казимир 1668 року переїхав до Парижа, де й помер згодом. Похований він був в Абатстві Сен-Жермен-де-Пре в самому центрі французької столиці. У каплиці було зведено надгробок у вигляді скульптурної композиції, яка складалася з пам’ятника королю та барельєфа із зображенням моменту битви між козаками й поляками під Берестечком.

Ця битва була найбільшим мілітарним тріумфом короля в протистоянні з козаками, вона стала однією з найзапекліших і найграндіозніших баталій Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. Вивчивши гіркий урок кампаній 1648–1649 рр. (поразки під Пилявцями, Зборовом), Ян II Казимир ретельно підготувався до цієї битви.

Під Берестечком у червні 1651 року зійшлись дві величезні армії. Попри поразку й відступ козацького війська, подальше просування поляків на українські землі було призупинено, а боротьба українців ставала ще завзятішою. Наступного 1652 року козаки вщент розбили коронне військо під Батогом.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в кінці XVII – першій половині XVIII ст. Українські землі в другій половині XVIII ст.

На фото зображено культурно-історичні пам’ятки, які було створено наприкінці XVII – у XVIII ст.

А собор святого Юра у м. Львів – 1744–1762 рр.

Б Георгіївська церква Видубицького монастиря в м. Київ – 1696–1701 рр.

В Успенський собор Почаївської лаври – 1771–1783 рр.

Собор Успіння Пресвятої Богородиці – головний храм Почаївського монастиря в стилі пізнього бароко, створений за проєктом архітектора Готфріда Гофмана.

Г Троїцький собор у м. Самар (у 1794–2024 рр. – Новомосковськ) – 1775–1780 рр.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Російська самодержиця Катерина II маніфестом 1783 року про приєднання Криму, Кубані й Тамані порушила умови Кючук-Кайнарджійського договору, за якими Росія взяла на себе зобов’язання, як і Османська імперія, поважати незалежність Криму, не втручатися в його внутрішні справи. Згодом було видано наказ, згідно з яким створено Таврійську область, до складу якої ввійшов Кримський півострів.

Політика Росії, спрямована на поступове витіснення корінного населення, спричинила кілька хвиль еміграції кримських татар. Найбільших утисків вони зазнавали під час російсько-турецьких воєн: влада побоювалася, що кримські татари підтримають османські війська. Кримці сповна відчули тягар війни й упереджене, нерівноправне ставлення до себе.

Період 1783–1883 рр. історики назвали «чорним століттям»: зруйнована державність; примусові відселення з прибережних регіонів, зокрема й за межі Криму; демографічні втрати; занепад культури; релігійні утиски.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII- в першій половині XIX ст.

У січні 1846 року в Києві виникла українська таємна політична організація – Кирило-Мефодіївське братство. Ініціаторами її створення були Василь Білозерський, Микола Гулак, Микола Костомаров.

Програмні положення товариства викладено в «Книзі буття українського народу», автором якої був професор Київського університету Микола Костомаров.

У цьому творі автор описує бачення українською інтелігенцією перебігу національної історії та стверджує віру у відродження України як незалежної республіки у федеративній спілці слов’янських народів. Братчики сформулювали ідею месіанства України й української нації. Вони передбачили знищення самодержавства, скасування кріпосного права й суспільних станів, утвердження демократичних прав і свобод.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

Народовці, на противагу москвофілам, обстоювали ідею етнокультурної та національної єдності українців у Російській та Австро-Угорській імперіях, виступали за розвиток єдиної української мови на основі народної говірки. Їхня діяльність була спрямована на пробудження національної свідомості української молоді, піднесення освітнього рівня народу.

Москвофіли шукали захисту від полонізації в національно-політичній орієнтації на Російську імперію. Вони не визнавали існування українського народу та його мови. Використовували для письма «язичіє» – штучну мову, в основі якої була старослов’янська мова з домішками елементів російської та староукраїнської мов, українізмів і полонізмів. Москвофіли вважали, що для простолюдина достатньо лише трьох книг – молитовника, псалтиря, катехизису.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Основною рисою економічного життя ХІХ ст. в українських землях став активний розвиток ринкового господарства. Зростання товарного виробництва сприяло формуванню спеціалізації регіонів.

1. У районі Борислава й Дрогобича було виявлено потужні нафтові поклади. Від видобутку в Галичині нафти ручним способом згодом перейшли до буріння свердловин за допомогою парових машин, що сприяло зростанню нафтовидобувної промисловості в регіоні.

2. Правобережжя було регіоном вирощування цукрового буряку й переважання цукробурякового виробництва. У пореформений період розміри посівів цукрового буряку зросли більш ніж уп'ятеро, а цукрові заводи  виробляли понад 80 % цукру від загальноросійського обсягу.

3. Розвинутими промисловими районами стали Донецький кам'яновугільний, Криворізький залізорудний і Нікопольський марганцевий басейни. Завдяки іноземним інвестиціям регіон перетворився на найбільший вугільно-металургійний район Російської імперії.

4. Південна Україна була регіоном поширення торгівельного зернового господарства – звідси постачали хліб до центральних губерній Російської імперії та забезпечували 90 % експорту зерна. Для покращення вивезення зерна та інших сільськогосподарських продуктів до чорноморських портів збудували 1865 року першу залізницю від Одеси до Балти.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

1914 року у Львові було створено легіон Українських січових стрільців.

З початком Першої світової  війни на заклик Головної Української Ради долучитись до окремого українського формування в складі австрійської армії відгукнулося 28 000 добровольців. Здебільшого це були члени довоєнного січового, сокольського й пластового рухів.

Хоча австрійська влада обмежила чисельність легіону лише 2,5 тисячами осіб, УСС стали символом відродження українського збройного чину.

Окрім присяги цісареві, усуси (скорочена назва Українських січових стрільців) складали обітницю Україні, у тексті якої відображено неперервність української військової традиції та окреслено мотивацію Легіону – відновлення національно-визвольних змагань.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

На початку Першої світової війни у Львові українці-емігранти, вихідці з Наддніпрянської України, утворили політичну організацію Союз визволення України. Очолив СВУ Дмитро Донцов.

У «Віснику Союзу визволення України» було оприлюднено програмовий документ «Наша платформа», у якому головною метою діяльності визначено проголошення соборної та самостійної України.

Учасники СВУ називали себе репрезентантами інтересів усіх українців, які вимушено перебували під російським гнітом. Члени СВУ опікувалася долею військовополонених українців – вояків російської армії, проводили серед них національно-просвітницьку роботу. У таборах, де перебувала значна кількість українців, було відкрито читальні, школи, діяли хори, кооперативні й господарські курси. Серед полонених розповсюджували українські газети, часописи, книги тощо.

За активної участі СВУ 1918 року сформовано з українських полонених дивізії – Сірожупанну й Синьожупанну, які брали участь у боротьбі за незалежність Української держави.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Варшавська угода відома також як «пакт Пілсудського – Петлюри».

З українського боку це була спроба домогтися незалежності: спираючись на союзників-поляків, звільнити українські території від Червоної армії та відновити владу Української Народної Республіки.

За польською концепцією Пілсудського Україна мала стати однією з держав, які б відмежовували Польщу від радянської Росії.

У підсумку, за умовами українсько-польського військово-політичного союзу, Польща визнавала Українську Народну Республіку незалежною державою, а Директорію на чолі із Симоном Петлюрою – єдино законною владою в Україні. Петлюра відмовлявся від Полісся, Західної Волині та Східної Галичини, а також Підляшшя, Холмщини і Берестя. Українці й поляки домовилися спільно діяти проти більшовицької Росії.

Уже наступного дня після укладення угоди розпочався польсько-український наступ на Київ, який через два тижні був звільнений від більшовиків. Та ні втримати його, ні закріпитися на Лівобережжі союзникам не вдалося

А Симон Петлюра, голова Директорії, Головний Отаман військ і флоту УНР

Б Михайло Грушевський, голова Української Центральної Ради

В  Павло Скоропадський, гетьман Української Держави

Г Володимир Винниченко, голова Генерального секретаріату, перший голова Директорії УНР

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

В уривку джерела йдеться про згортання радянською владою політики коренізації, яка передбачала, зокрема, функціонування в районах компактного проживання національних меншин шкіл із німецькою, болгарською, єврейською, польською та іншими мовами навчання.

Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет та Рада народних комісарів Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) 1923 року ухвалили декрет «Про заходи рівноправності мов і про допомогу розвиткові української мови». То був один з етапів політики коренізації, яка в радянській Україні набула форми українізації.

Радянська коренізація була насамперед засобом утвердження радянської влади. Однак, коли стало очевидним те, що на місцях ця політика стимулювала зростання національної самосвідомості, влада поступово почала згортати її й карати причетних до її поступу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни

«Новий порядок», запроваджений нацистами в Україні, не міг не викликати в місцевого населення опору, який набув насамперед форм підпільної та партизанської боротьби.

Особливістю руху Опору на українських землях була наявність трьох течій: радянської, націоналістичної, польської, кожна з яких мала власні мету і завдання.

Представники радянської течії підтримували радянську владу та прагнули її відновити. Партизани й підпільники вдавалися до диверсій, нападів на ворожі штаби, підриву комунікацій і ліній зв'язку, доріг і мостів. Під керівництвом Українського штабу партизанського руху партизанські зʼєднання здійснювали рейди в тили ворога. До українських самостійників радянські партизани ставилися вороже, й це було взаємно.

Українська націоналістична течія була представлена обома фракціями Організації українських націоналістів – ОУН (б) та ОУН (м). Ці сили розгорнули боротьбу, спрямовану на створення незалежної Української Держави.

Німецька окупаційна влада поставила вимогу відкликати проголошений у Львові 30 червня 1941 року Акт відновлення Української Держави, арештувала провідних членів ОУН (б), розпочала масові репресії проти членів похідних груп і ОУН (б), і ОУН (м). Після цього обидві ОУН пішли в підпілля й перейшли до протистояння з нацистами. Створена восени 1942 року Українська повстанська армія боролася з нацистами, польськими та радянськими партизанами.

Польський рух Опору був представлений Армією Крайовою, що вела боротьбу з гітлерівцями, зокрема й на українських теренах. Її завдання полягало в тому, щоб взяти під свій контроль західноукраїнські землі, втрачені Польщею 1939 року. Реалізовуючи ці задуми, АК супроводжувала їх терористичними акціями проти мирного українського населення. У відповідь УПА розпочала відкриту боротьбу проти поляків.

Отже, єдиною спільною метою боротьби для всіх течій руху Опору в Україні було вигнання окупантів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

А Дмитро Клячківський був організатором і першим командиром УПА.

Б Степан Бандера був головою Проводу ОУН (революційної).

В Роман Шухевич – головнокомандувач УПА у 1943-1950 рр.

Г Коли 1950 року загинув Роман Шухевич, Василь Кук прийняв командування Українською повстанською армією, яка продовжувала чинити спротив радянському режиму.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Карикатура візуалізує хронічний дефіцит – економічне і соціальне явище, притаманне радянській плановій економіці, особливо в період загострення кризи радянської системи.

В СРСР існувала диспропорція між пропозицією товарів для населення і грошовими доходами громадян. Нестача якісних товарів і послуг, відсутність широкого вибору породжувала на них підвищений попит. Ближче до 1980-х у повсякдення входять такі поняття як дефіцит і черга.

Причини дефіциту в період застою були комплексними: мілітаризація економіки, недорозвиненість легкої та харчової промисловості, відставання в розробленні нових технологій тощо.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Відновлення незалежності України

Політичні сили, які прагнули зупинити демократичні перетворення й зберегти СРСР у старому форматі, 19 серпня 1991 року здійснили спробу державного заколоту. Самопроголошений «Державний комітет із надзвичайного стану» (російською – ГКЧП) намагався усунути від влади Президента СРСР Михайла Горбачова. Від тодішнього голови українського парламенту Леоніда Кравчука путчисти вимагали підтримати їх й оголосити в Україні надзвичайний стан.

Масові акції громадянської непокори, мітинги та страйки, відмова підкорятися указам ДКНС зупинили путч. Україна використала свій шанс: скликана надзвичайна сесія Верховної Ради України 24 серпня 1991 року ухвалила Акт проголошення незалежності України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Творення нової України.

Плакат присвячено подіям Революції Гідності.

Відмова тодішнього президента Віктора Януковича підписати Угоду про асоціацію з Євросоюзом на саміті «Східного партнерства» у Вільнюсі спричинила в Києві та регіонах мирні протести, які розпочалися 21 листопада 2013 року. Євроінтеграційні гасла дали акції назву Євромайдан.

Після силового розгону 30 листопада Євромайдан став рушієм кардинальних змін у країні, запустив процес повного оновлення державної системи й отримав назву «Революція Гідності».

Майдан радикалізувався: зʼявилися барикади, полетіли коктейлі Молотова, запалали шини. Під час протистояння із силовиками загинуло 107 учасників й учасниць акції протесту – Героїв України, названих Небесною Сотнею.

Революція Гідності сприяла подальшому формуванню громадянського суспільства. З Майдану навесні 2014 року добровольці вирушили на український Схід, щоб захистити його від російської агресії. З лютого 2022 року після широкомасштабного вторгнення багато учасників й учасниць Революції Гідності стали на захист України від ворожої навали.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Руські удільні князівства в складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство. Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

1 – В Хотинська фортеця (Хотинщина)

2 – Б замок у с. Підгірці (Галичина)

3 – Д Генуезька фортеця в м. Судак (Крим)

4 – Г Камʼянець-Подільська фортеця (Поділля)

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – Д, 4 – Г.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні

1 – Г XIV з'їзд ВКП(б) в грудні 1925 року проголосив курс на індустріалізацію – систему заходів, спрямованих на прискорений розвиток важкої промисловості з метою технічного переоснащення економіки й зміцнення оборонного потенціалу держави.

2 – Б І з’їзд рад СРСР 30 грудня 1922 року затвердив декларацію про утворення Союзу Радянських Соціалістичних республік. Засновницями СРСР були Російська СФРР, Білоруська СРР, Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР), Закавказька СФРР у складі Азербайджану, Вірменії, Грузії.

3 – А Всеукраїнський православний церковний собор у жовтні 1921 року в Києві проголосив створення  Української автокефальної православної церкви. Учасники Собору висвятили першого предстоятеля УАПЦ митрополита Василя (Липківського).

4 – Д 7 листопада 1929 року газета «Правда» опублікувала статтю Сталіна «Рік великого перелому (До 12-ої річниці Жовтня)». Відповідно до її установок пленум ЦК ВКП(б) визнав недостатніми темпи усуспільнення селянських господарств і проголосив перехід до суцільної колективізації сільського господарства.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – А, 4 – Д.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

1 – Г Депортація – примусове, насильницьке переселення людей за межі місць їхнього постійного проживання.

2 – Б Мобілізація – призов військовозобов'язаних на службу в армію у зв'язку із запровадженням воєнного стану.

3 – А Евакуація – вивезення населення, особливо фахівців, а також матеріальних цінностей із місцевостей, що перебувають під загрозою стихійного лиха, нападу або загарбання ворогом.

4 – В («еміграція»): вимушене або добровільне переселення частини населення з батьківщини до іншої країни на певний час або на постійне мешкання.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – А, 4 – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни. Україна в умовах десталінізації.

1 – В Представниця народного декоративного живопису Катерина Білокур найбільше малювала квіти. Її квіти реальні й водночас казкові. Три картини Білокур – «Цар-Колос», «Берізка», «Колгоспне поле» – були частиною експозиції радянського мистецтва на Міжнародній виставці в Парижі 1954 року.

2 – Б Художниця Алла Горська – представниця руху шістдесятників, одна з організаторок Клубу творчої молоді «Сучасник», правозахисниця і дисидентка. Разом з Опанасом Заливахою, Людмилою Семикіною, Галиною Севрук і Галиною Зубченко створила 1964 року в Червоному корпусі Київського університету вітраж «Шевченко. Мати», який напередодні відкриття за вказівкою партійного керівництва знищила адміністрація університету. Скликана після цього комісія кваліфікувала його як «ідейно ворожий, глибоко чужий принципам соціалістичного реалізму».

3 – Г Ліна Костенко – поетка, публіцистка, представниця руху шістдесятників. Відкрито  виступала на захист українських дисидентів, чим викликала табу на видання своїх творів. Після її відкритого листа на захист Чорновола в газету «Літературна Україна» ім’я Ліни Василівни не згадували й у пресі. Шістнадцять років поетка працюватиме «в стіл», проявляючи твердість і безкомпромісність. До широкого читацького кола поезія Костенко змогла повернутися лише 1977 року збіркою віршів «Над берегами вічної ріки». А 1979-го було опубліковано надзвичайної художньої сили історико-філософський соціально-психологічний роман у віршах «Маруся Чурай».

4 – А Поетка, член ОУН Олена Теліга після початку німецько-радянської війни, у жовтні 1941 року прибула в окупований Київ. Теліга очолила Спілку українських письменників, редагувала щотижневий літературно-мистецький додаток до газети «Українське слово» – «Літаври». З початком масових арештів серед українських націоналістів відмовилася виконати наказ Проводу українських націоналістів про виїзд із Києва. 9 лютого 1942 року була заарештована гестапо. Страчена й похована в Бабиному Яру.

За радянських часів імʼя Олени Теліги замовчували в Україні. Тільки з настанням незалежності його повернули нам.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – Г, 4 – А.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава). Руські удільні князівства в складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст. Українські землі в складі Російської імперії в 1900–1914 рр.

Послідовність понять відповідно до перебігу соціально-економічних процесів:

В Полюддя – процес збирання князем із дружиною данини у формі натурального оброку з підлеглого населення в Русі (Київській державі). Після древлянського повстання в Х ст. княгиня Ольга регламентувала обсяг данини й визначила пункти для її збирання, відмовившись від полюддя.

Б Вотчина – спадкова земельна власність князів, бояр та інших членів панівної верхівки в Русі-Україні (Київській державі) й середньовічній Україні. Власник вотчини мав право передати її в спадок, продати, обміняти, поділити тощо. Перші вотчини виникають з другої половини XI ст. До того земля перебувала в колективній власності панівної верстви.

Г Фільварок – форма господарювання, багатогалузеве господарство, зорієнтоване на виробництво сільськогосподарської продукції для продажу. У фільварках використовували працю кріпаків, а пізніше – найману працю. У XV ст. фільварки вперше зʼявилися на українських землях, які перебували в складі Королівства Польського. Тут сільське господарство поступово переорієнтовували на потреби європейського ринку. На українських землях, які були в складі Великого князівства Литовського, фільваркова система господарювання набула поширення із середини XVI ст.

А Відруб – земельний наділ, який мав право отримати селянин у приватну власність за умовами аграрної реформи, розпочатої 1906 року Петром Столипіним.

Правильна відповідь: В, Б, Г, А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст. Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст. Козацька Україна наприкінці 50-80-х рр. XVII ст. Українські землі в другій половині XVIII ст.

Послідовність перебування на посаді гетьманів / кошових отаманів:

Б Дмитро (Байда) Вишневецький – козацький ватажок, один із перших козацьких гетьманів України, який 1556 року збудував на Малій Хортиці першу Запорозьку Січ.

Г Петро Конашевич-Сагайдачний – гетьман реєстрового козацтва, кошовий отаман Запорозької Січі, один із засновників козацького флоту, організатор успішних морських походів запорозьких козаків проти Кримського ханства й Османської імперії «доби героїчних походів» (перші два десятиліття XVII ст.)

А Іван Сірко – легендарний кошовий отаман Запорозької Січі й усього Війська Запорозького Низового доби Руїни (кінець 50–80-х рр. XVII ст.)

В Петро Калнишевський – останній кошовий отаман Запорозької (Нової) Січі, зруйнованої 1775 року.

Правильна відповідь: Б, Г, А, В.

ТЕМА: Початок Української революції. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період. Україна в роки Другої світової війни.

Послідовність подій, зафіксованих на фото:

Б На фото зафіксовано солдатів Волинського полку – активних учасників революційних подій у Петрограді 1917 року (Лютнева революція), унаслідок яких було повалено монархію. 2 (15) березня 1917 року імператор Микола II зрікся престолу. Ця подія стала відправною точкою розгортання Української революції та становлення України – спочатку як автономії, а потім як незалежної держави.

Г Фото є пропагандистським складником політики суцільної колективізації та розкуркулення. Гасло суцільної колективізації проголосив листопадовий 1929 року пленум ЦК ВКП(б). За пропозицією Й. Сталіна 1930 року було визначено стратегічне завдання ліквідувати куркульство як клас. Під розкуркулювання попадали не тільки заможні селяни, що використовували найману працю (куркулі), але й ті, хто не погоджувався йти в колгосп.

В На фото зафіксовано фрагмент історії Карпатської України. У жовтні 1938 року було проголошено її автономію в складі Чехо-Словаччини, а 15 березня 1939 року Сойм Карпатської України оголосив про державну незалежність.

А На фото радянські солдати готуються до форсування Дніпра. Битва за Київ була одним із ключових епізодів Битви за Дніпро, яка тривала з кінця літа до кінця грудня 1943 року. Радянські війська, форсуючи Дніпро, зазнали колосальних утрат, але здолали ворожий опір.

Правильна відповідь: Б, Г, В, А.

Лівобережна Гетьманщина – східна частина Гетьманської держави на лівому березі Дніпра, яка за Андрусівським договором 1667 року відійшла до Московського царства в статусі формально самоврядної території з гетьманською владою. Після ліквідації царизмом Гетьманщини 1796 року утворено Малоросійську губернію (у складі трьох намісництв), а на початку ХІХ ст. – Чернігівську та Полтавську губернії.

Слобожанщина –  історико-географічний регіон на сході України та прилеглих територіях Росії, який утворився в результаті колонізації українцями Дикого поля в другій пол. XVII–XVIII ст. На цих теренах сформувалося пʼять козацьких полків – Острогозький, Сумський, Охтирський, Харківський, Ізюмський. З 1765 року, після ліквідації слобідських полків, утворено Слобідсько-Українську губернію, згодом перейменовану на Харківську губернію.

Правильна відповідь: 1, 3, 5

ТЕМА: Початок Української революції.

Українська Центральна Рада не визнала більшовицький переворот, унаслідок якого більшовики повалили Тимчасовий уряд.

Захопивши владу в Петрограді, Ленін і його соратники розпочали боротьбу за контроль над Україною. У Києві наприкінці жовтня – початку листопада 1917 року відбулися збройні сутички між штабом Київського військового округу, що підтримував Тимчасовий уряд, більшовицькими військовими частинами, що спиралися на ради робітничих і солдатських депутатів, й українськими частинами, сформованими з делегатів третього Всеукраїнського військового зʼїзду, які підтримували Українську Центральну Раду.

Боротьба закінчилася поразкою штабу й придушенням більшовицького повстання.

Правильна відповідь: 1, 2, 5.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Дисидентський рух в Україні – це опозиційний рух із кінця 50-х – до середини 80-х рр. XX ст., учасники якого виступали за демократизацію суспільства, дотримання прав і свобод людини, за національні права, власну державність.

Складником дисидентського руху в УРСР був правозахисний рух, зосереджений передусім на захисті прав і свобод громадян, гарантованих Конституціями СРСР та УРСР.

В умовах тоталітаризму його представники не мали змоги донести до широкого загалу свої позиції, що спонукало їх до несанкціонованого поширення власних наукових праць, публіцистики, літературних творів тощо. Так сформувалося явище самвидаву. Яскраві зразки самвидаву – це памфлет Євгена Сверстюка й Івана Світличного «З приводу процесу над Погружальським», «Інтернаціоналізм чи русифікація?» Івана Дзюби, «Лихо з розуму» В’ячеслава Чорновола, часопис «Український вісник» та ін.

Якщо самвидав виготовляли й поширювали в межах СРСР, то тамвидав – за кордоном. Поширення «антирадянської літератури» прирівнювали до тяжкого злочину, за який було передбачено суворе покарання, включно з тюремними термінами, засланнями й іншими формами репресій.

Правильна відповідь: 2, 4, 6.