НМТ онлайн 2026 року з історії України – демоваріант

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Процес збирання князем із дружиною данини у формі натурального оброку (хутра, меду, зерна тощо) з підлеглого населення Русі (Київської держави) – це полюддя (ходіння по людях). Розмір данини точно не було визначено.

Після древлянського повстання в Х ст. княгиня Ольга регламентувала обсяг данини й визначила пункти для її збирання, відмовившись у такий спосіб від полюддя.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Похід монголів на Русь, очолений ханом Батиєм, розпочався 1237 р. Спочатку Батиєва орда спустошила землі князівств Південно-Східної Русі, а 1239 р. монголи рушили на князівства Південно-Західної Русі, розоряючи Переяславську і Чернігівську землі. Восени 1240 р. після кількаденного штурму було захоплено Київ. Наступного 1241 р. ординці розорили галицько-волинські землі та рушили далі до Польщі й Угорщини.

Поневолене населення руських земель, яке із середини ХІІІ ст. було обкладено численними податками, відбувало виснажливі повинності. Кожен князь мусив їздити в Орду, щоб отримати з рук хана ярлик (грамоту) на право правління своїми землями. Формально визнавши владу хана, відносну незалежність продовжувало зберігати лише Галицько-Волинське князівство.

Та руські землі не ввійшли безпосередньо до складу Золотої Орди. На території Русі не було створено постійного адміністративного апарату загарбників, ординці відносно толерантно ставилися до християнства та православного духовенства.

Саме ці особливості панування монголів значною мірою дали змогу русичам зберегти власну самобутність і державотворчі сили.

Вже в середині XIV ст. Золота Орда почала стрімко занепадати. Переможна для литовсько-руського війська битва на Синіх Водах 1362 р. поклала початок звільненню руських земель від золотоординського панування.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

На картосхемі заштриховано українські землі, що ввійшли до складу Польського королівства внаслідок Люблінської унії.

Велике князівство Литовське й Польське королівство 1569 р. об’єдналися в Річ Посполиту. Унаслідок цього українські землі – Волинь, Східне Поділля і Київщина – перейшли з литовської юрисдикції до польської.

Для Волинського, Брацлавського і Київського воєводств було збережено дію місцевого права, судову систему й руську мову в діловодстві. Також було гарантовано певні права й автономію православної церкви.

Однак українські землі не забезпечили собі окремий статус у новій державі, а зрівняння в правах української шляхти з литовською і польською було формальним, що сприяло полонізації та денаціоналізації української політичної еліти.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

В уривку наведено умови Віленського перемирʼя 1656 р., яке без згоди Богдана Хмельницького Московське царство уклало з Річчю Посполитою.

Ця угода, власне, нівелювала українсько-московські Березневі статті, що викликало справедливе обурення гетьмана й козацької старшини.

Хмельницький починає шукати нових союзників для продовження війни з Річчю Посполитою. ВУ жовтні 1656 р. Військо Запорозьке приєдналося до антипольської коаліції разом зі Швецією і Трансільванією.

Гетьман вирішив підтримати вторгнення в Польщу трансільванського князя Дьєрдя ІІ Ракоці й вислав йому на допомогу козацьке військо на чолі з наказним гетьманом Антоном Ждановичем. Поразка українсько-трансільванського походу стала важким ударом для хворого Хмельницького.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

А Успенський собор Почаївської лаври – 1771–1783рр.

Б Преображенська церква в с. Великі Сорочинці – 1732 р.

В Георгіївська церква Видубицького монастиря в м. Київ – 1696–1701 рр. Храм, шедевр українського бароко, було зведено коштом М. Миклашевського на честь Святого Георгія Переможця (Юрія Змієборця)

Г П’ятницька церква в м. Чернігів – кінець XII – початок XIII ст.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Французька газета описує епізод Північної війни – Полтавську битву 1709 р.

Ця війна коаліцій Швеції та Московії за домінування в Північній, Центральній і Східній Європі не була спрямована на захист інтересів України, однак із її початком козацьке військо як союзник Московського царства активно долучилося до бойових дій.

Попри це Петро І виношував плани ліквідації Війська Запорозького та козацького устрою, оскільки козацька автономія була перешкодою повному підпорядкуванню Гетьманщини самодержавній владі царя.

Скориставшись зовнішніми обставинами, гетьман Іван Мазепа спробував відновити державну самостійність, спираючись на допомогу Швеції.

Після поразки шведського війська в Полтавській битві Карл XII із рештою війська, а також гетьман і козацькі загони врятувалися втечею до Молдови, де Мазепа, не витримавши ганьби поразки, помер.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

За другим поділом Речі Посполитої 1793 р. правобережні українські землі (Київщина, Східна Волинь, Поділля) перейшли під владу Російської імперії.

Західну Волинь Росія приєднала 1795 р. після третього поділу Речі Посполитої.

На інкорпоровані українські землі поширився адміністративно-територіальний поділ Російської імперії – було утворено Київську, Подільську й Волинську губернії.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Передумовою описаних змін в українському суспільному та громадському житті були революційні події 1848–1849 рр. у Європі, відомі як «весна народів».

Революція активізувала національно-визвольні рухи підкорених народів імперієї Габсбургів, зокрема українців.

Західноукраїнська інтелігенція та уніатське духовенство створили у Львові Головну руську раду (ГРР) – політичну організацію, яка безуспішно домагалася від центрального уряду відокремлення Східної Галичини від Західної (польської) і перетворення її на окремий автономний край.

Український національно-визвольний рух досяг успіхів саме в культурно-просвітницькій сфері. Було започатковано видання першої української газети «Зоря Галицька», розпочато будівництво Народного дому у Львові, відкрито кафедру української мови та літератури при Львівському університеті, засновано Галицько-руську матицю, яка видавала популярні книжки для народу, скликано Собор руських учених – перший з’їзд діячів української культури, науки та освіти.

Попри поразку революція сприяла зростанню національної свідомості й формуванню української нації.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Валуєвський циркуляр та Емський указ були в Російській імперії заходами мовної політики щодо українців. Оскільки мова була основним елементом формування і збереження української ідентичності, влада заборонами намагалася приборкати цей процес.

Циркуляр 1863 р. міністра внутрішніх справ П. Валуєва про заборону друкування українською мовою наукових, навчальних і релігійних книжок було спрямовано на приборкання українського руху, представників якого звинувачували в поширенні серед українців «сепаратистських задумів». Упровадження циркуляра супроводжувалося закриттям недільних шкіл.

Емський указ 1876 р. імператора Олександра ІІ забороняв друкувати книги українською мовою, улаштовувати концерти з українськими піснями чи театральними виставами, ввозити без особливо дозволу на територію Російської імперії книжки українською мовою.

Указ призвів до згортання діяльності громад – напівлегальних організацій національно свідомої української інтелігенції, закриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства й газети «Киевский телеграф», вислання окремих українських діячів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

Ювілейну монету присвячено 200-річчю від дня народження Михайла Вербицького – українського композитора, громадського діяча, хорового диригента, священника Української греко-католицької церкви, автора музики Державного Гімну України.

Ілюстрацією до тексту на цьому слайді презентації  також була монета із зображенням Павла Чубинського – етнографа, фольклориста, поета, громадського й культурного діяча, автора тексту Гімну України «Ще не вмерла України...».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

У фрагменті Відозви Загальної української ради йдеться про наступальну операцію Південно-Західного фронту російської імператорської армії під командуванням генерала Олексія Брусилова проти австро-угорської і німецької армій у ході Першої світової війни.

Внаслідок Брусиловського прориву 1916 р. під контроль російського війська перейшли частина Волині, Галичини й Буковина.

У документі відображено занепокоєння членів ЗУР через нові переслідування з боку російської влади під час повторної окупації Галичини.

Десять місяців першої російської окупації (вересень 1914 – червень 1915 рр.), що була наслідком успішної для російської армії Галицької битви, принесли галичанам страшну руїну в усіх сферах життя: господарську розруху, руйнування, занепад торгівлі, промисловості, сільського господарства, украй важке становище населення. Російські окупаційні власті, борючись із «мазепинськими» настроями, депортували «неблагонадійних», закрили всі українські часописи, заборонили діяльність «Просвіти», Наукового товариства імені Шевченка, українських кооперативів, музичних товариств і театральних труп, замість українських навчальних закладів відкривали школи з російською мовою навчання. Окупаційна влада відправила у заслання ієрархів греко-католицької церкви на чолі з митрополитом Андреєм Шептицьким, а до Галичини було привезено священиків Російської церкви.

Друга окупація (червень 1916 – липень 1917 рр.) відрізнялася від першої більшою поміркованістю російської політики, що було наслідком виснаження імперії та загострення внутрішньої кризи. Та русифікаційні заходи, закриття українських шкіл і репресії проти греко-католицької церкви тривали.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Творці та видавці Підпільної Пошти України приурочили пам’ятну марку річниці загибелі українських вояків – учасників Другого «Зимового походу» Армії УНР – біля села Базар.

Листопадовий рейд 1921 р. Південної (Бессарабської), Подільської і Волинської груп було організовано на окуповану більшовиками територію України, щоб підняти загальноукраїнське антибільшовицьке повстання.

Однак повстанським загонам не вдалося об’єднатися. У нерівному бою 17 листопада на Житомирщині понад 400 вояків Волинської групи загинули, 537 потрапили в полон. З них більшовики розстріляли та порубали шаблями під Базаром 361 людину.

Другий Зимовий похід став завершенням збройної боротьби за українську державність у роки Української революції 1917–1921 рр.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

В уривку схарактеризовано наслідки впровадження більшовиками заходів «воєнного комунізму».

Політика «воєнного комунізму» – «лобова атака на капіталізм» – уключала: націоналізацію всіх підприємств, мілітаризацію праці, загальну трудову повинність, централізацію управління, продрозкладку (фактичне вилучення врожаю в селян продзагонами), ліквідацію товарно-грошових відносин, «червоний терор».

Проведення економічної політики, котра повністю йшла в розріз з особливостями  економічного розвитку українського села, мало для Україні трагічні наслідки: скорочення посівних площ, руйнацію сільськогосподарського виробництва до якого додалася засуха і неврожай – все це призвело до голоду 1921–1923 рр.

Зважаючи на перспективу колапсу економіки і повномасштабної війни із селянством, лідер більшовиків В. Ленін 1921 р. відмовився від курсу на безпосереднє комуністичне будівництво й проголосив нову економічну політику (неп).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Українське національно-демократичне об'єднання (УНДО) – провідна західноукраїнська парламентська партія 1920–1930 рр., головною метою якої було здобуття незалежності правовим шляхом і побудова соборної демократичної України.

Голова УНДО Василь Мудрий 1935 р. проголосив політику нормалізації (врегулювання) польсько-українських відносин через порозуміння між проводом Українського національно-демократичного об'єднання і польським урядом. Ця політика не була успішною та не дала очікуваних позитивних результатів.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

На картосхемі відображено наслідки укладення 23 серпня 1939 р. пакту Молотова – Ріббентропа. Цей договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом став ключовим етапом у розвʼязанні Другої світової війни. Він дав змогу Гітлеру уникнути війни на два фронти, а Сталіну – розширити кордони СРСР.

На картосхему нанесено лінію розмежування сфер впливу у Східній Європі, про яку сторони домовилися в таємному додатку до угоди.

Стрілками позначено військові операції, які стали втіленням підписаних у Москві таємних домовленостей: Гітлер вже 1 вересня напав на Польщу, окупувавши її західну частину, а 17 вересня Сталін ввів війська зі сходу.

Сторони 28 вересня 1939 р. скріпили підписами «Договір про дружбу і кордон», який викреслив Польщу з карти Європи. За ним до СРСР відійшла більша частина Західної України, крім Холмщини, Підляшшя, Посяння і Лемківщини.

Унаслідок Бессарабсько-буковинського походу в червні 1940 р. червона армія окупувала Бессарабію і Північну Буковину, що виходило далеко за рамки пакту Молотова – Ріббентропа, за яким Берлін визнавав право СРСР лише на Бессарабію.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Тетяна Яблонська була символом українського соцреалістичного живопису. Її найвідоміша картина «Хліб» стала одним із найвідоміших творів у Радянському Союзі.

Художниця напрочуд динамічно і живо зобразила фрагмент сільського життя повоєнного періоду.

Картина, виконана в тогочасній пропагандистській манері, мала засвідчити успіхи колгоспного будівництва. Однак Яблонська зобразила не плакатних «ударниць» праці, а звичайних трудівниць, які щиро раділи багатому врожаю.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Карикатуру «Тримайся, корово зі штату Айова!» створено в період «відлиги».

У ній жартівливо обіграно заклик М. Хрущова «Наздогнати та перегнати Америку у виробництві м’яса й молочних продуктів!».

Це була одна з його амбітних волюнтаристських надпрограм, яка закінчилася провалом. Для досягнення поставленої мети були потрібні величезні капіталовкладення, ефективні технології, матеріальне заохочення селянства. Але на практиці найбільшу надію покладали на адміністративно-командні методи.

Спроба різко збільшити виробництво м'яса призвела до масового забою худоби (зокрема племінної) і подальшого скорочення поголів'я.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Праця «Інтернаціоналізм чи русифікація?», написана 1965 р., стала однією з причин арешту її автора Івана Дзюби та присудження йому п'яти років суворого режиму. На час арешту книжку було перекладено та видано за кордоном англійською, італійською, російською, китайською і французькою мовами.

Для Дзюби, українського літературознавця, дисидента та громадсько-політичного діяча, це була спроба донести до тогочасного партійного керівництва спотворений зміст і сенс ленінської національної політики, що сприяло русифікації та знищенню української національної культури. Автор сам надіслав надруковані примірники першому секретареві ЦК КПУ Петру Шелесту, голові Ради міністрів УРСР Володимиру Щербицькому, у ЦК Компартії в Москву і навіть головному редакторові журналу «Новый мир» Олександру Твардовському.

Однак, критикуючи національну політику уряду, аналізуючи причини і наслідки русифікації українського суспільства, Іван Дзюба був в очах режиму злочинцем.

Після публічного каяття й визнання провини на суді Президія Верховної Ради УРСР ухвалила рішення про помилування Івана Дзюби.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

На момент проголошення незалежності України в республіці діяла Конституція УРСР 1978 р., яка не відповідала вимогам часу. Утім, усвідомлення необхідності ухвалення нового Основного закону держави не привело до швидкого його прийняття.

В умовах гострої конкуренції за владу між Верховною Радою і Президентом, ускладненої протистоянням у парламенті між представниками різних політичних сил, конституційний процес просувався вкрай повільно. Лише 1995 р. між Головою Верховної Ради і Президентом було підписано Конституційний договір, який став виявом політичного компромісу й тимчасово вгамував суперечності щодо розподілу повноважень між гілками влади.

Після тривалого обговорення, яке завершилося добою безперервної роботи, зранку 28 червня 1996 р. Верховна Рада ухвалила Конституцію незалежної України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в кінці XVII – першій половині XVIII ст. Українські землі в другій половині XVIII ст.

1. 1710 р. укладено договір між гетьманом у вигнанні Пилипом Орликом, козацькою старшиною і козаками Війська Запорозького – «Пакти й Конституції законів і вольностей Війська Запорозького», у яких ішлося про обмеження прав гетьмана, було окреслено його обов’язки та визначено майбутній лад держави (В)

2. 1764 р. російська імператриця Катерина ІІ остаточно ліквідувала посаду гетьмана Кирила Розумовського, який докладав зусиль до розбудови автономії козацької держави – Війська Запорозького (А)

3. 1775 р. російська імператриця Катерина ІІ видала маніфест, яким оголосила про ліквідацію Нової (Підпільненської) Січі, звинувативши запорожців у захопленні та присвоєнні чужої власності й намаганні створити незалежне правління (Б)

4. 1783 р. оприлюднено указ російської імператриці Катерини II, яким було юридично оформлено кріпосне право для селян Лівобережної і Слобідської України, заборонено їм переходити від одного власника до іншого (Г)

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Б, 4 – Г.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

1. Один із лідерів Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП) Симон Петлюра ще в липні 1914 р. у статті «Війна і українці» закликав підтримати воєнні зусилля Росії у війні (В)

2. Товариство українських поступовців (ТУП) продемонструвало еволюцію поглядів: від підтримання Росії до нейтралітету (Г)

3. Головна українська рада (ГУР) закликала підтримувати Австро-Угорщину, сподіваючись на визволення підросійської України  та створення автономного краю на західноукраїнських землях (А)

4. Мета Союзу визволення України (СВУ), відображена в програмі «Наша платформа», полягала у створенні самостійної Української держави з конституційно-монархічною формою правління і забезпеченні поразки Росії у війні (Б)

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Г, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Початок Української революції. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

1. Для противників Павла Скоропадського так звана «Федеративна грамота», яка проголошувала федерацію з небільшовицькою Росією, була доказом вибору ним проросійського курсу і, як наслідок, стала виправданням дій Директорії як штабу антигетьманського повстання (В)

2. 9 лютого (27 січня) 1918 року між Українською Народною Республікою з одного боку та Австро-Угорщиною, Німеччиною, Болгарією і Туреччиною – з іншого було підписано Берестейський (Брестський) мирний договір. Німецька та австро-угорська сторони зобов’язалися допомогти Українській Центральній Раді звільнити територію УНР від більшовиків. Їхні війська за угодою почали наступ, звільняючи українські землі від більшовиків. Владу Української Центральної Ради було відновлено (Д)

3. Після повалення влади гетьмана Павла Скоропадського Директорія ініціювала проведення Трудового конгресу, щоб розв'язати проблему організації влади в Україні й визначити форму державного правління. Рішенням конгресу до скликання парламенту законодавчу владу й оборону України було доручено Директорії УНР, що означало визнання Директорії вищою владою в Україні (А)

4. Всеукраїнський хліборобський конгрес 29 квітня 1918 року в Києві проголосив Павла Скоропадського гетьманом усієї України (Г)

Цей державний переворот відбувся за підтримки німецьких окупаційних військ на тлі невдоволення значної частини українського суспільства політикою Центральної Ради.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Д, 3 – А, 4 – Г.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи. Становлення України як незалежної держави. Творення нової України

1. У період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.) владу було сконцентрувано в руках  представників номенклатури, які в умовах гострого дефіциту мали широкий доступ до всіх благ. Розквіт подвійної моралі породив розчарування в комуністичних ідеалах (Г)

Репресивна політика влади призвела до активізації дисидентського руху, складником якого був правозахисний рух, зосереджений передусім на захисті прав і свобод громадян, гарантованих Конституціями СРСР та УРСР.

В умовах тоталітаризму його представники не мали змоги донести до широкого загалу свої позиції, що спонукало їх до несанкціонованого поширення власних наукових праць, публіцистики, літературних творів тощо. Так сформувалося явище самвидаву

2. З початком періоду незалежності (1991 р. – початок ХХІ ст.) приватизація стала одним із головних напрямів переходу від командної до ринкової економіки. Тимчасово окупована територія, антитерористична операція (АТО), європейська інтеграція – ці терміни описують ключові процеси в сучасній історії України після 2014 року, повʼязані з російською агресією та активною боротьбою українців за власну ідентичність та європейське майбутнє (Д)

3. Повоєнну відбудову (1946 – початок 1950-х рр.) в УРСР супроводжували потужні ідеологічні кампанії морально-політичного тиску на суспільство: боротьба проти низькопоклонства перед Заходом, а згодом – і проти космополітизму,  ждановщини, лисенківщини (Б)

Під час операції «Вісла» 1947 р. польська комуністична влада  депортувала українське населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя) до її північно-західних земель під приводом ліквідації формувань Української повстанської армії на Закерзонні

4. Ключовим елементом періоду десталінізації (1953–1964 рр.), відомого під метафоричною назвою відлига, стало розвінчання культу особи Сталіна й усунення наслідків його режиму. Цей процес супроводжували ліквідація ГУТабу, масова амністія, реабілітація частини політично засуджених тощо (В)

Під впливом лібералізації суспільного життя серед інтелігенції виділилася творча молодь, яка прагнула вийти за межі соціалістичного реалізму – шістдесятники.

Виявом економічної лібералізації суспільства стали децентралізація і створення раднаргоспів – органів територіального управління промисловістю і будівництвом (В)

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – Д, 3 – Б, 4 – В.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава). Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала

А В уривку описано поразку 1068 р. військ Ізяслава, Святослава та Всеволода в битві з половцями на р. Альта. Сини Ярослава Мудрого змушені були рятуватися втечею, а половці почали грабувати околиці Києва.

Г Літописець називає учасників Любецького зʼїзду князів 1097 р., скликаного, щоб припинити ворожнечу й міжусобні війни, обʼєднатися в боротьбі проти половців.

В В уривку описано підготовку коаліції руських князів і їхніх союзників – половців – дати відсіч монгольській орді. Через розбрат і неузгодженість дій русько-половецькі війська зазнали 1223 р. нищівної поразки на р. Калка.

Б В уривку літопису йдеться про події 1240 р., коли монгольські війська під орудою хана Батия штурмом взяли Київ – на той час володіння галицько-волинського князя Данила Романовича (Галицького).

Правильна відповідь: А, Г, В, Б.

ТЕМА: Початок Української революції. Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Україна в роки Другої світової війни.

Б Кольорову листівку-плакат «Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці, запануєм і ми, браття, у своїй сторонці!..», створено наприкінці 1917 р. після ухвалення Третього універсалу Центральної Ради, яким проголошено Українську Народну Республіку (УНР).

Г Агітаційний плакат із гаслом «Здавайте хлібний податок» був інструментом радянської пропаганди під час періоду нової економічної політики 1921–1928 рр., яка передбачала заміну жорсткої продрозкладки на фіксований продовольчий податок (продподаток).

В Плакат «Дніпрельстан збудовано» приурочено до введення в дію 1932 р. Дніпровської гідроелектростанції (ДніпроГЕС) у Запоріжжі, яка стала символом успіхів сталінської модернізації та індустріалізації УСРР.

А Радянський плакат був складником пропагандистським міфу про «визвольний похід» Червоної армії вересня 1939 р. і частиною стратегії легітимізації в очах радянського суспільства вторгнення військ СРСР до Польщі.

Правильна відповідь: Б, Г, В, А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи. Відновлення незалежності України

Г витяг з програми першої дисидентської організацієї ненасильницького спротиву, що ставила за мету вихід України зі складу СРСР – Української робітничо-селянської спілки (УРСС), заснованої Левком Лук’яненком 1959 р.

Б фраза стосується книги Петра Шелеста «Україно наша Радянська», розкритикованої Москвою за «ідеологічні помилки», «ідеалізацію минулого», «місництво» та «націоналізм», що призвело до її вилучення та дострокової відставки Шелеста з посади Першого секретаря ЦК КПУ 1972 р.

А фраза з Декларації правозахисної організації – Української Громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод (Української Гельсінської групи), створеної 1976 р., діяльність якої грунтувалася на положеннях Загальної декларації прав людини і на розділах Заключного акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі щодо поваги до прав людини

В цей вислів є характерним для періоду «перебудови» (1985–1991 рр.) і відображає тогочасну ідеологію реформування радянського ладу, складниками якої були: гласність, демократизація, самоврядування трудового колективу тощо

Правильна відповідь: Г, Б, А, В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. Козацька Україна наприкінці 50-х – 80-х рр. XVII ст.

Під час Національно-визвольної війни середини XVII ст. на теренах Речі Посполитої постала козацька держава – Військо Запорозьке, у якій провідне місце обіймали козацтво та православна шляхта, що було зумовлено потребою захисту українських земель, культури і православної віри.

Становлення козацької держави супроводжували руйнування польських і створенням українських державних інституцій, зміни в соціально-економічному житті населення, як-от здобуття особистої свободи абсолютною більшістю селян і міщан.

Фільваркову систему господарювання було ліквідовано. Козацько-селянську власність на землю було сформовано переважно через займанщину (освоєння вільних земель), урядові надання за службу та заслуги.

Правильна відповідь: 1, 2, 4.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Наміри Німеччини на окупованих східних територіях було викладено в плані «Ост», що передбачав перетворення українських земель на життєвий простір для арійської раси, джерело постачання продукції та сировини.

Нацистському окупаційному режиму в Україні (так званому новому порядку) були властиві особлива жорстокість і масовий терор мирних громадян, вивезення працездатного населення на примусові роботи до Німеччини, експлуатація людських і природних ресурсів, економічне пограбування.

Правильна відповідь: 3, 5, 7.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи. Відновлення незалежності України. Становлення України як незалежної держави.

Це фото В’ячеслава Чорновола – публіциста, політика, політичного в’язня комуністичного режиму.

Чорновіл був одним із лідерів дисидентського руху в Україні. Він заснував і редагував самвидавний «Український вісник». Був одним із засновників Української Гельсінської групи. Очолив партію Народний Рух України. Балотувався в Президенти України.

Правильна відповідь: 1, 2, 4.