ЗНО онлайн 2014 року з історії України – пробний тест

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Утворення Київської Русі.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні назви, поняття, терміни на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – назва соціальної, етнічної групи..

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «ударна сила князівського війська», «принесли з собою систему… армії», «зробили внесок у формування і зміцнення… Русі» – допомагають визначити, що в джерелі йдеться про варягів (вікінгів). Сама княжа династія на Русі мала варязьке походження.

Відповідь – А.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Ярослава Мудрого. Внутрішня політика Ярослава Мудрого.

Завдання передбачає знання основних віх діяльності князя Ярослава Мудрого. У 1016 р. Ярослав став київським князем після боротьби зі Святополком.

Після смерті князя Володимира між його синами розгорілася боротьба за владу. Першими жертвами боротьби стали улюблені сини Володимира Борис і Гліб, які були убиті за наказом Святополка.

Ярослав Мудрий у жорстокій боротьбі за київський престол розбив війська Святополка Окаянного та зайняв місто. Проте Святополк відновив свою владу в Києві, спираючись на військо польського короля Болеслава І. Але утриматися в місті на тривалий час не зміг. У 1019 р. Ярослав Мудрий після перемоги став великим київським князем. Але у 1024 р. був змушений укласти угоду з братом Мстиславом про поділ Русі по Дніпру. Одноосібним правителем Ярослав став лише у 1036 р. після смерті Мстислава.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Боротьба за київський стіл між Ярославичами. Причини та сутність політичної роздробленості Київської Русі.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати характерні риси доби на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – характерні риси одного з періодів розвитку Київської Русі.

Ключові словосполучення-маркери в джерелі – «перестали князі невірних воювати, стали один одному казати: "се моє, а се моє теж, брате!"», «стали вони діла дрібні вважати за великі», «невірні з усіх сторін находили, землю Руську долали» – допомагають визначити, що в джерелі йдеться про період політичної роздробленості.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича. Монгольська навала на південно-західні землі Русі. Зовнішня політика Данила Романовича.

Завдання передбачає знання основних віх зовнішньої політики галицько-волинського князя Данила Галицького, зокрема періоду другої половини 40–60-х рр. ХІІІ ст., коли головна загроза для держави була з боку Золотої Орди.

Щоб позбутися монгольської залежності, Данило Галицький намагався створити коаліцію європейський держав. Щоб заручитися підтримкою Папи Римського, він погодився у 1253 р. прийняти королівський вінець. Проте, незважаючи на всі зусилля (перемоги у битва, розширення території), Данилу не вдалося вирватися з орбіти монгольського впливу. Коаліція так і не була створена, а заклики Папи до хрестового походу не знайшли підтримки.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Внутрішня політика Володимира Великого.

Завдання передбачає знання походження і розвиток державної символіки України, зокрема Державного Герба України.

Першим карбувати монети на Русі став князь Володимир.  На монетах поряд із зображенням князя, який сидить на столі, розміщувалися зображення тризуба – родового знаку Рюриковичів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний і культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави в ІХ–ХІV ст. Поширення писемності. Розвиток культури й освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Здобутки в галузі писемності, освіти, літератури. Родина князя Святослава Ярославича. Мініатюра з «Ізборника» 1073.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні мистецько-стильові риси.

У цьому завданні слід розпізнати зображену сторінку «Ізборника Святослава», яка містить портрет князівської родини. Це одне з небагатьох зображень князів Київської Русі, що дійшло до наших часів.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.). Кревська унія.

Завдання спрямоване на перевірку знання дати однієї з найважливіших подій, яка мала значний вплив на історію України.

Кревська унія, укладена в 1385 р., була першою спробою об’єднати Польське королівство і Велике князівство Литовське.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Розвиток культури й освіти. Здобутки в галузі освіти та науки. Василь-Костянтин Острозький.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо подану на фото інформацію з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на картині зображено князя Василя-Костянтина Острозького.

Додатковою підказкою є зображення монет у його руках, що вказує на значні багатства. Його називали «некоронованим королем Русі-України». Завдяки діяльності князя було відкрито низку шкіл: у Турові, Володимирі-Волинському, Острозі, Слуцьку. Найбільш уславилась школа в Острозі, яка започаткувала новий тип шкіл – слов’яно-греко-латинські.

Заснована в 1578 р., вона за рівнем викладання і структурою нагадувала європейські університети, що дає підставу називати її Острозькою академією, першим вищим навчальним закладом на українських землях. Крім створення шкіл, велику увагу князь приділяв видавничій справі, саме його коштом у 1581 р. український першодрукар видав в Острозі перший повний текст Біблії церковнослов’янською мовою.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Участь українського козацтва в Хотинській війні.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У цьому випадку визначати наслідки участі українських козаків у Хотинській війні 1620-1621 р.

Вирішальна битва війни розгорнулася під стінами Хотинської фортеці, де українські козаки під командуванням гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного відіграли вирішальну роль у стримуванні турецького наступу. Козаки, завдяки активній обороні, не дали змогу османам скористатися своєю чисельною перевагою і зрештою змусили турецьку армію відступити. Річ Посполита була врятована від руйнівного вторгнення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. Зміни в суспільно-політичному житті.

Завдання передбачає знання і розуміння основних понять і термінів, зокрема, покозачення, а також пояснювати причинно-наслідкові зв’язки між історичним явищем і подіями.

Покозачення – соціальний процес переважно самовільного набуття козацьких прав представниками інших соціальних груп і верств українського суспільства, що наприкінці ХVІ–ХVІІІ ст. становив одну з провідних тенденцій соціального розвитку. Найбільш прискорила цей процес Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої під приводом Б. Хмельницького.

Відповідь – В.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. Територіальні зміни, що відбулися внаслідок Національно-визвольної війни, територія української козацької держави за Зборівським і Білоцерківським договорами/

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на карті зображені межі Війська Запорозького (Гетьманщини). Завдяки географічним назвам Брацлав, Київ, Чернігів, Стародуб можна визначити, що межі Гетьманщини займали територію колишніх воєводств Речі Посполитої: Київського, Брацлавського та Чернігівського. Саме на територію цих воєводств поширювалася влада гетьмана відповідно до Зборівського договору 1649 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Поділ Гетьманщини. «Руїна».

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичний період / процес на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичний період / процес.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «настала… лиха година», «було… безладдя, … кожен робив, що хотів», «шарпали Україну польські війська…. Московські… турки і татари», «Україна розділилася на дві частини… На Лівобережжі вибрали одного гетьмана, на Правобережжі – іншого…» – допомагають визначити, що в джерелі йдеться про період Руїни Козацької держави.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Причини та наслідки Руїни. Адміністративно-територіальний устрій Слобідської України.

Завдання передбачає знання території розселення українців у ХVІ–ХVІІ ст., напрямки колонізаційних процесів.

Починаючи від другої половини XVI ст., а особливо з 30-х рр. XVII ст., Слобожанщину, що перебувала під владою московського царя, почали поступово заселяти українські селяни й козаки з Лівобережної та Правобережної України, які втікали від польсько-шляхетського гноблення.

Слобідська Україна (друга назва – Слобожанщина) – історична область, до якої входили території сучасних Харківської, східної частини Сумської, північних частин Донецької та Луганської областей України; південно-східних частин Воронезької, південно-західних частини Бєлгородської, півдня Курської областей Росії. У 1638 р. сюди переселилися учасники козацького повстання на чолі з Я. Острянином (вони оселилися в місті Чугуєві). У 1652 р. велика група селян і козаків Чернігівського та Ніжинського полків на чолі з І. Дзиковським заснувала Острогозьк, а переселенці з містечка Ставище Білоцерківського полку на чолі з Г. Кондратьєвим заснували Суми. У 1654 р. на городищі, де зливалися річки Лопань і Харків, було засновано місто Харків. Подібну історію заснування мали й такі міста, як Салтів, Мерефа, Охтирка, Балаклея, Ізюм і багато інших. Разом з містами виникали й нові села.

Масове переселення на Слобожанщину українського населення розпочалося в другій половині ХVІІ ст. і було пов’язано з добою Руїни. У верхів’ях річок Сіверський Донець, Ворскла, Псел та інших переселенці заснували чимало нових поселень. Наприкінці ХVІІ ст. на Слобожанщині вже налічувалося 232 населені пункти (у 1657 р. – 64), де жило близько 250 тис. людей, серед яких більшість складали українці (80 %). Засновані на нових землях поселення звільнялися від податків і тому називалися слободами (звідси й назва «Слобідська Україна»). Права українських поселенців закріплювалися царськими жалуваними грамотами. Визнання поселенцями влади царя виявлялося в складанні присяги. Одночасно Слобожанщину заселяли московські служилі люди, які перебували під управлінням царських воєвод. У Слобідській Україні існував козацький устрій.

У 50-х рр. XVII ст. царський уряд сформував з українських переселенців козацькі слобідські полки: Острогозький (Рибинський), Охтирський, Сумський, Харківський. У 1685 р. було створено Ізюмський полк. Полки були як військовими козацькими підрозділами, так і адміністративно-територіальними одиницями. Старшину обирали на загальних козацьких радах.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. П. Орлик. Зміст Конституції Пилипа Орлика.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати дату історичної події, явища на основі опрацювання а з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – дата історичної події, явища.

Аналіз джерела вказує на те, що у цьому випадку наведено уривок з Конституції П. Орлика, яка була ухвалена в 1710 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Розгортання гайдамацького та опришківського рухів.

Завдання спрямоване на перевірку знання державної приналежності території, яка була охоплена гайдамацьким повстанням «Коліївщина» (1768 р.).

«Коліївщина» охоплювала територію Правобережжя України, яке на той час входило до складу Речі Посполитої. Повстання було спрямоване проти свавілля польської шляхти. Територія Прикарпаття, яка була охоплена опришківським рухом, теж входила до складу Речі Посполитої. У першій половині ХVІІІ ст. рух опришків очолював Олекса Довбуш.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Розвиток національного руху. Поширення в Україні російського та польського суспільних рухів. «Масонство».

Завдання передбачає знання визначення такого поняття (явища), як масонство.

Масонство – це релігійно-етичний рух за моральне самовдосконалення та об’єднання людства в релігійний братерський союз. Масони називали себе вільними каменярами, які мають збудувати нове суспільство.

Наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. на українських землях існувало як форма політичної організації національних рухів: польського, українського, російського.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Діяльність Головної руської ради.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати національну українську організацію на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – національна українська організація.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «весна наступає… через Конституцію… то сонце… до нового життя пробудило», «Вставайте ж Браття, бо вже час! …Будьмо народом!» – допомагають визначити, що джерело є уривком з відозви Головної Руської Ради, з якою вона звернулася до українців Галичини у 1848 р. під час загальноєвропейської революції 1848–1849 рр., що отримала назву «Весна народів».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Розвиток національного руху. Початок національного відродження.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У цьому випадку – визначати чинник, який мав вирішальний вплив на розвиток української культури.

При виконанні завдання у першу чергу слід звернути увагу на хронологічні рамки. Саме вони допоможуть визначити, що чинники, зазначені у відповідях Б, В, і Г, не належать до періоду першої половини ХІХ ст. Початок національного відродження припадає на період кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст. До того ж національне відродження тісно пов’язано з процесами в культурній сфері, а діячі культури є першими носіями національного відродження.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні. Особливості проведення реформ на українських землях.

Завдання передбачає знання перебігу і змісту реформ 1860–1870-х рр. у Російській імперії. Зокрема земської реформи 1864 р., що передбачала створення земств, які мали перейматися питаннями утримання лікувальних закладів, сприяння розвитку народної освіти тощо.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст. Основні течії суспільно-політичного руху (москвофіли та народовці).

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати політичні погляди діячів українського руху на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – суспільно-політична течія українського руху.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «немає ніякого українського народу, є єдина і неподільна російська народність», «ми не можемо… відділятися… від наших братів… усім руським світом» – допомагають визначити, що в джерелі йдеться про москвофілів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Піднесення української культури. Розвиток архітектури. Будинок резиденції митрополита Буковини в Чернівцях.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено резиденцію Буковинських митрополитів у Чернівцях. Цей унікальний архітектурний ансамбль з’явився завдяки зусиллям єпископа Євгена Гакмана. Проект архітектурного ансамблю виконав відомий чеський учений, архітектор, академік Йозеф Главка. Він спроектував нетрадиційний комплекс споруд у дусі еклектики з переважанням елементів візантійського та романського стилів. Будівництво почалося в 1864 р. та було закінчено через вісімнадцять років – у 1882 р. Композиція ансамблю досить складна, але при цьому відзначається чіткістю планування. Вона складається з трьох монументальних споруд-корпусів: головного, духовної семінарії разом із церквою Трьох Святителів та пресвітерія. У 2011 р. Резиденція була включена до списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії на початку ХХ ст. Утворення монополістичних об'єднань в Україні.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У цьому випадку – визначати наслідки концентрації виробництва – утворення монополістичних об’єднань.

Також завдання передбачає знання особливостей розвитку українських земель у складі Російської імперії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

У цей період відбувається процес монополізації виробництва.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Активізація національного руху.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про місце українських земель у системі міжнародних відносин напередодні Першої світової війни.

Українські землі на початку ХХ ст. були розділені між Російською імперією та Австро-Угорщиною. Відсутність власної державності перетворювало Україну в об’єкт міжнародних відносин. Напередодні війни обидві держави виношували загарбницькі плани щодо українських земель противника. Для нейтралізації російського впливу австрійський уряд на початку ХХ ст. пішов на суттєві поступки українському руху: запроваджено загальне виборче право для чоловіків, що розширило українське представництво у віденському парламенті та Галицькому сеймі; обіцяно відкрити Український університет у Львові тощо.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Перебіг воєнних дій на території України. Бойовий шлях легіону Українських січових стрільців.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про розвиток українського руху в роки Першої світової війни.

Початок Першої світової війни призвів до утворення українськими політичними партіями Галичини Головної української ради, яка, у свою чергу, ініціювала створення українського добровольчого збройного формування – легіону Українських січових стрільців.

Стрільці взяли активну участь у Першій світовій війні. Уславилися в битвах на г. Маківка і г. Лисоня. Під час Української революції і визвольних змагань вони стали основою для створення Армії УНР та Української галицької армії (УГА).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні в 1917 – на початку 1918 р. Еволюція поглядів політичних сил України в питанні самовизначення українців (Універсали Центральної Ради).

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У цьому випадку визначати наслідки ухвалення ІІ Універсалу УЦР.

Цей Універсал був фактично угодою між Тимчасовим урядом Росії та УЦР, яка передбачала відмову від самочинного проголошення автономії до скликання Всеросійських установчих зборів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Гетьманський переворот й утворення Української Держави. Денікінський режим в Україні.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості знань про зміст політики уряду гетьмана П. Скоропадського та генерала А. Денікіна.

Виконувати завдання можна за таким алгоритмом.

Спочатку визначаються основні риси політики кожного режиму, зазначеного в умові.

Другий крок – власне порівняння.

Обидва режими у своїй політиці спиралися і діяли в інтересах великих землевласників. Відповідно, вони сприяли відновленню приватної власності на землю.

Відповідь – В.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Варшавська угода між УНР та Польщею. Польсько-радянська війна на території України.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати зміст заходів державних органів влади на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – державний орган влади.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Наші Орли», «Волинь, Поділля та Київщина», «наступ наших військ… не є загарбницьким», «ми повинні встановити такі стратегічні кордони, які забезпечили б неможливість нової війни» – допомагають визначити, що джерело є зверненням Сейму Польської Республіки під час наступу польських і українських військ у квітні–травні 1920 р. на Київ.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Неп в УСРР. Політика більшовиків щодо релігії та церкви в Україні.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У цьому випадку – визначати привід до масового вилучення державою церковних цінностей на початку 1920-х рр.

Таким приводом став масштабний голод 1921–1923 рр. Влада заявляла, що церква має значні цінності і багатства, які можна використати на закупівлю продовольства для порятунку голодуючих. Насправді вилучені цінності були витрачені на фінансування комуністичного руху і розпалювання «світової революції».

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Українське національне відродження 20-х рр. М. Хвильовий.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати персоналію на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичний діяч.

Уривок джерела є критикою Комуністичною партією (більшовиків) України поглядів і гасла Миколи Хвильового: «Геть від Москви!». Своїм гаслом він закликав українських митців орієнтуватися на європейські, а не на російські зразки у творчості.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність і наслідки політики форсованої індустріалізації та колективізації в Україні.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Джерелом є агітаційно-пропагандистський плакат.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо подану на плакаті інформацію з позиції сформульованого завдання.

Другий. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Предмет ідентифікації в завданні – політика партійно-державного керівництва УСРР.

Зміст плакату чітко вказує на кампанію боротьби з куркульством, яка супроводжувала процес насильницької колективізації.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Ідеологізація суспільного життя, культ особи. Особливості суспільно-політичного та культурного життя періоду.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки.

У цьому випадку визначати наслідок створення у 1934 р. Спілки письменників України. При виконанні завдання треба звернути увагу на рік створення Спілки. Це час, коли було згорнуто політику «українізації», натомість почалося розгортання масових репресій проти української інтелігенції та інших прошарків суспільства, установлення жорсткого ідеологічного контролю над творчістю митців, насадження єдиного творчого методу – соціалістичного реалізму.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі (1921–1939 рр.). Українські землі у складі Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини. Політика урядів Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини в українських землях. «Пацифікація».

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – ім’я київського князя.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «відділи озброєної жандармерії та кавалерійські полки з артилерією за наказом польської влади пішли… проти беззбройного українського населення Східної Галичини.», «шляхи цих каральних експедицій позначені ганебним насильством над українським населенням, руйнуванням і нищенням бібліотек, будинків просвітніх і економічних організацій та різного приватного майна» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про події «пацифікації» (1930 р.), яка здійснювалася щодо українського населення, яке проживало на українських землях, що у 1920–1930-ті рр. входили до складу Польщі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної  воєн (1939–1945 рр.). Наслідки радянсько-німецьких договорів 1939 р. для українських земель. Приєднання Західної України, Південної та Північної Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У цьому випадку визначати передумови вступу Червоної армії у вересні 1939 р. на територію Західної України.

1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу, що стало початком Другої світової війни. 17 вересня 1939 р. Червона армія завдала удару по Польщі зі Сходу. Цей напад став можливим через  укладений 23 серпня 1939 р. Пакт про ненапад між Німеччиною й СРСР і таємний протокол до нього (Пакт Ріббентропа-Молотова), який розмежовував «сфери впливу» між СРСР та Німеччиною. Зокрема, в радянську сферу впливу потрапляли Бессарабія, Західна Україна, Західна Білорусія, східна частина польських земель до р. Вісла, Латвія, Естонія і Фінляндія.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної  воєн (1939–1945 рр.). Визволення України.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий. Увідповіднюємо отриману інформацію з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на карті зображено перебіг бойових дій на Правобережній території України і в Криму. Напрям дій радянської армії, місця оточення німецьких військ, географічні назви вказують на їхні наступальні дії в січні-травні 1944 р. На цей період ще не було повністю завершено вигнання німецьких військ та їхніх союзників з території УРСР.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Повоєнна відбудова та розвиток України в 1946 – на початку 1950-х рр. Зовнішньополітична діяльність УРСР. Д. Мануїльський.

Завдання передбачає перевірку знань про участь УРСР у міжнародних відносинах після Другої світової війни.

УРСР, ставши однією з країн-співзасновниць ООН (1945 р.), відновила свою зовнішньополітичну діяльність. Для реалізації зовнішньої політики в 1944 р. було відновлено Народний комісаріат закордонних справ УРСР, який очолив Д. Мануїльський. Проте участь України як суб’єкта міжнародних відносин була обмеженою. Будучи складовою СРСР, вона у своїх зовнішньополітичних діях не виходила за межі політики, яку диктувало радянське керівництво.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Лібералізація суспільно-політичного життя УРСР в середині 1950–1960-х рр.: припинення масових репресій, реабілітація. Сутність процесу лібералізації.

Завдання передбачає знання про зміст і заходи політики десталінізації.

Смерть Й. Сталіна спричинила в СРСР зміни, які отримали образну назву «відлига». Основним змістом цих змін, які асоціюються з діяльністю М. Хрущова, є заходи з ліквідації найбільш одіозних проявів сталінського режиму. Кульмінацією цих заходів стало офіційне засудження Комуністичною партією СРСР «культу особи Й. Сталіна», яка відбулось у 1956 р. на ХХ з’їзді КПРС.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Культура і духовне життя. Б. Патон.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами на фото можна впізнати видатних вчених: Є. Патона, М. Амосова, В. Глушкова, О. Антонова. Видатним вченим у галузі електрозварювання, металургії та технології металів є Є. Патон.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Тенденції розвитку соціальної сфери. Здобутки та проблеми розвитку соціальної сфери.

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. У загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена одній з негативних явищ радянської дійсності – низькому рівню культури обслуговування у сфері торгівлі. На це вказує сам малюнок (керівник торгівельного закладу роздає співробітникам маски з посмішкою) і підпис, який є прямою мовою керівника торгівельного закладу: «Наш магазин включився в місячник ввічливості!».

Відповідь – В.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Початок «перебудови». Загострення соціально-економічної кризи. Зростання соціальної та національної активності українського суспільства наприкінці 1980-х рр. Загальноукраїнський страйк шахтарів.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичний період на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичний період.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «страйкуючі», «шахтарі», «вимоги…: проголошену економічну реформу треба проводити в життя… самостійність підприємств, самоврядування трудових колективів, самофінансування та госпрозрахунок» – допомагають визначити, що у джерелі йдеться про період «перебудови». Саме в цей період шахтарі започаткували страйковий рух, який мав не тільки економічний, а й політичний характер.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Проведення референдуму та виборів Президента України

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію зі джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Джерелом є агітаційно-пропагандистська листівка. Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на листівці, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Правильна відповідь випливає з аналізу зображеного. Написи на листівці вказують, що вона розповсюджувалася напередодні проведення всеукраїнського референдуму на підтвердження Акта проголошення незалежності України, який відбувся 1 грудня 1991 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Проведення референдуму й виборів Президента України.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичний документ на основі аналізу його положень.

Стиль і зміст джерела чітко вказують на положення Конституції України, яка була ухвалена 28 червня 1996 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Київське, Чернігівське, Переяславське князівства за доби роздробленості.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману з карти інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді у форматі «так/ні».

Отже, картосхема за географічними назвами міст, річок дає змогу ідентифікувати шість князівств, чотири з яких пронумеровані: Галицьке, Волинське, Київське, Чернігівське.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Гетьманування П. Дорошенка, Д. Многогрішного, І. Самойловича.

Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи.

Завдання спрямоване на перевірку навиків розпізнати історичні персоналії за характеристиками їхньої діяльності, фактами біографії.

Зазначені факти дають змогу визначити такі правильні відповіді:

І. Мазепа уклав військово-політичний союз зі Швецією.

П. Дорошенко – визнав протекторат Османської імперії.

Д. Многогрішний – створення найманого кінного війська «компанійців».

І. Самойлович – проведення «Великого згону» населення Правобережної України.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–Д.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Поширення в Україні російського та польського суспільних рухів. Розвиток національного руху. Програмні засади та діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Діяльність «Руської трійці. Перебіг національного руху в Галичині під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії.

Завдання передбачає визначати приналежність події до відповідного історичного періоду.

1833–1837 рр. – діяльність «Руської трійці».

1846–1847 рр. – діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

1848–1849 рр. – революція в Австрійській імперії.

1863–1864 рр. – польське національно-визвольне повстання.

Відповідь: 1–А, 2–Д, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Політизація національного руху й утворення перших політичних партій: Русько-української радикальної партії (РУРП), Української Національно-демократичної партії (УНДП).

Українські землі в складі Російської імперії на початку ХХ ст. Створення політичних партій Наддніпрянщини.

Завдання передбачає перевірку знань про діяльність провідних українських політичних партій на початку ХХ ст.

РУРП – перша українська політична партія, у програмі якої закріплено й обґрунтовано постулат політичної самостійності України.

УНДП – провідна партія Галичини, центральне місце в програмі якої займала ідея створення української автономії в імперії Габсбургів.

РУП – перша українська політична партія Наддніпрянської України, програмним документом якої була запропонована брошура «Самостійна Україна» М. Міхновського.

УНП – партія Наддніпрянської України самостійницького напряму, яка об’єднувала національних радикалів навколо ідеї боротьби за створення незалежності України.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні в 1917 – на початку 1918 р. Еволюція поглядів політичних сил України в питанні самовизначення українців (Універсали Центральної Ради). Основні положення І, ІІ, ІІІ та ІV Універсалів УЦР.

Завдання передбачає встановлення причинно-наслідкових зв’язків між виданням УЦР універсалів та наслідками їх оприлюднення.

Для реалізації ідей, проголошених у Першому універсалі, було створено Генеральний секретаріат на чолі з В. Винниченком. Проте це загострило відносини з Тимчасовим урядом Росії.

Оприлюднення Другого універсалу спричинило збройний виступ самостійників. Також за умовами універсалу до складу УЦР було включено представників національних меншин.

Згідно з Третім універсалом УЦР поширювала владу на дев’ять українських губерній (без Криму) і декларувала початок соціально-економічних перетворень.

Ухвалення Четвертого універсалу дало змогу українській делегації підписати Брестський мирний договір з Центральними державами і заручитися їхньою підтримкою в боротьбі проти більшовицької агресії.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Повоєнна відбудова та розвиток України в 1946 – на початку 1950-х рр. Політико-ідеологічне і культурне життя України.

Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Зміни в промисловості та сільському господарстві, соціальній сфері.

Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Політико-ідеологічна криза радянського ладу в Україні (середина 1960 – початок 1980-х рр.).

Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Початок «перебудови».

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичний період на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичний період.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери допомагають визначити яке висловлювання (джерело) відповідає зазначеним історичним періодам.

Перше джерело відповідає політичній та економічній лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Ключове слово-маркер «кукурудза».

Друге джерело відображає період повоєнної відбудови (1946 – початок 50-х рр.). Ключові словосполучення маркери: «безрідний космополітизм», «низькопоклонство перед іноземщиною».

Третє джерело відповідає періоду розпаду СРСР та відродження незалежності України (1985–1991 рр.). Ключові слова маркери: «прискорення», «гласність», «очищення» соціалізму».

Четверте – відображає період загострення кризи радянського суспільства (1965–1985 рр.). Ключове словосполучення маркер: «розвинений соціалізм».

Відповідь: 1–В, 2–Б, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Стародавня історія України. Кочовики за раннього залізного віку.

Виникнення та розквіт Київської Русі. Зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги, Святослава. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Володимира Мономаха та його сина Мстислава в Києві.

Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.). Утворення Кримського ханства.

Завдання передбачає знання послідовності панування в Криму й Причорноморських степах кочових народів.

Кримські татари панували в Криму і Причорномор’ї в ХV–ХVІІІ ст.

Печеніги – у Х–ХІ ст.

Сармати – у ІІІ ст. до н. е. – ІІІ ст. н. е.

Половці – у ХІ–ХІІІ ст.

Відповідь: В Б Г А.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. Жовтоводська, Зборівська, Берестецька, Батозька битви.

Завдання передбачає знання перебігу основних подій Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої під проводом Б. Хмельницького.

Зборівська битва – 1649 р.

Жовтоводська битва – 1648 р.

Батозька битва – 1652 р.

Берестецька битва – 1651 р.

Відповідь: Б А Г В.

ТЕМА: Українська революція. Проголошення незалежності УНР.

Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Прихід до влади Директорії. Варшавська угода між УНР та Польщею. Другий «Зимовий похід» Армії УНР.

Завдання передбачає знання перебігу подій 1918–1921 рр.

Другий «Зимовий похід» Армії УНР відбувся в листопаді 1921 р.

Прихід до влади Директорії УНР – грудень 1918 р.

Укладення Варшавської угоди між УНР і Польщею – квітень 1920 р.

Проголошення незалежності УНР – січень 1918 р.

Відповідь: Г Б В А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної  воєн (1939–1945 рр.). Початок Великої Вітчизняної війни.

Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Лібералізація суспільно-політичного життя УРСР в середині 1950–1960-х рр. Сутність процесу лібералізації.

Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Політико-ідеологічна криза радянського ладу в Україні (середина 1960 – початок 1980-х рр.).

Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Початок «перебудови».

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Джерелом є агітаційно-пропагандистський плакат.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на плакаті, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Предмет ідентифікації в завданні – події, зображені/відображені на плакатах. Допомагають в ідентифікації як написи на плакатах, так і радянські лідери, які зображені на них.

Перший плакат чітко вказує на ХХ з’їзд КПРС, який відбувся у 1956 р.

Другий – на період «перебудови» (1985–1991 рр.).

Третій – на період Великої вітчизняної війни (1941–1945 рр.).

Четвертий – на період «застою» (1965–1985 рр.).

Відповідь: В А Г Б.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поширення землеробства й скотарства на землях України. Господарське та духовне життя носіїв трипільської культури.

Завдання передбачає перевірку знань про характерні риси Трипільської культури.

Аналіз наведених тверджень дає змогу визначити такі правильні відповіді: орнаментація керамічного посуду; осілий спосіб життя; ведення орного землеробства.

Відповідь: 1 4 7.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Зміни в соціальній структурі українського суспільства.

Завдання передбачає знання соціальних процесів на українських землях у другій половині ХVІ ст.

Аналіз наведених тверджень дає змогу визначити такі правильні відповіді: завершення формування шляхти як єдиного стану землевласників (1566р. – Другий литовський статут); закріпачення частини селянства (1588 рр. – Третій литовський статут); створення реєстрового козацтва (1578 р. – «Постанова щодо низовців» короля Стефана Баторія).

Відповідь: 2 3 6.

ТЕМА: Повоєнна відбудова та розвиток України в 1946 – на початку 1950-х рр. Адміністративно-територіальні зміни. Боротьба ОУН та УПА. Політико-ідеологічне і культурне життя України. Причини та наслідки «саморозпуску» УГКЦ.

Завдання передбачає знання перебігу подій 1946 – початку 1950-х рр.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

1. «Саморозпуск» УГКЦ – 1946 р.
2. Придушення організованого збройного опру УПА – початок 1950-х рр., після загибелі командуючого УПА Р.Шухевича.
3. Створення УРСС – 1959 р.
4. Перенесення столиці УРСР із Харкова до Києва – 1934 р.
5. Утворення Закарпатської області у складі УРСР – 1946 р.
6. Проведення перших альтернативних виборів до Верховної Ради УРСР – 1990 р.
7. Депортація кримських татар, греків, вірмен і болгар з Криму – травень 1944 р.

Відповідь: 1 2 5.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Початок державотворчих процесів. Приватизація засобів виробництва. Лібералізація цін. Грошова реформа.

Завдання передбачає знання змісту економічної політики та економічних змін, що мали місце у 1990-ті рр. в Україні.

Аналіз наведених тверджень дає змогу визначити такі правильні відповіді: запровадження національної грошової одиниці – гривні (1996 р.); проведення приватизації майна державних підприємств (друга половина 1990-х рр.); розпаювання сільськогосподарських земель колективної та державної форми власності (почалося з 1995 р.).

Відповідь: 3 5 7.