ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVIст.)

Напевно, це завдання буде дуже легким для учасників зовнішнього незалежного оцінювання.

Серед візуального ряду достатньо знайти булаву, яка твердо асоціюється з козаками. Доказом правильності будуть великі барабани – литаври. Ну а бунчук (останнє зображення) остаточно поставить крапку в роздумах.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVI ст.)

Програма ЗНО з історії України в темі «Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVI ст.)» містить п’ять дат, котрі учасники мали б знати (і це мінімум, як говорить Програма).

Чотири з цих п’яти є варіантами відповідей. Завдання перевіряє, чи знає учасник дату створення першої братської (слов’яно-греко-латинської) школи.

Відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав.

Це завдання є практично продовженням попереднього тестового завдання (№ 36 у тесті додаткової сесії ЗНО 2019 року).

Після перемоги над монголами у битві на р. Сині Води значна частина українських земель переходить під правління литовських князів. Ба більше: до 1385 р., тобто до підписання Кревської унії, окремі історики говорять про існування Великого князівства Руського. Підставою є те, що культурно-історична спадщина русичів стала фундаментом розвитку Великого князівства Литовського.

Відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав.

«Литва з Руссю», «Сині Води» – це, власне, і є слова-маркери в історичному джерелі, котрі мали б підказати учасникам ім’я князя.

Серед варіантів відповіді є лише одне ім’я литовського походження.

Відповідь – В.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Завдання перевіряє знання дат історичних подій.

У цьому випадку слід уважно прочитати і зрозуміти умову завдання. В умові читаємо: «відновили цілісність Галицько-Волинського князівства…», іншими слова йдеться про те, що після смерті Романа Мстиславича (засновника князівства), Данило Романович і його брат Василько розпочали правління в князівстві. Програма ЗНО з історії України вказує лише на одну дату.

Відповідь – А.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Для того щоб зрозуміти про яку битву йдеться в уривку з історичного джерела, слід виокремити слова-маркери.

У першому реченні, напевне, «Мстислав Удатний» буде знайомий учасникам (принаймні тим що планували вступати на історичний факультет). Однак важливою зачіпкою є останнє речення «Татари перемогли руських князів за гріхи християн…». Це речення мало б допомогти відкинути варіант Б: битва під Доростолом це час походу князя Святослава на Балкани, а Святослава не назвеш прихильником християнства.

Битви на р. Ворсклі та під Оршею – це буде значно пізніше, і в цих битвах братимуть участь не лише русичі, але й представники інших народів.

І лише в битві на річці Калка руські князі вперше зустрілися з монголами і зазнали поразки.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава

У програмі ЗНО з історії України в переліку пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкового для розпізнавання, зазначено Пам’ятник князю Володимиру в Києві (1850–1853 рр.). Зрештою, оглянувши листівку, можна побачити хрест у руках Володимира. Пригадавши діяльність князя, учасники виберуть правильну відповідь.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава

Завдання містить слова-маркери: «Ігор» (київський князь), «деревляни», «данина».

Практично завдання перевіряє, чи розуміють учасники поняття і терміни: лише одне поняття відповідає періоду діяльності князя Ігоря. Намомість варіанти А, Б та В – це час правління княгині Ольги.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України

На картосхемі зображено розселення племен трипільської культури.

Відповідь – А.