ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії в другій половині XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Якщо перефразувати, то в умові завдання нас запитують, яка з представлених організацій першою ставила політичну вимогу.

З-посеред варіантів вибирати треба з двох: В або Г.

Варіант А відкидаємо, бо Наукове товариство ім. Т. Шевченка – це структура, що опікувалася  питаннями розвитку української науки, а питання політичні не були для неї пріоритетними.

Священники, зокрема Товариство галицьких греко-католицьких священників (варіант Б), своїм завданням вбачало просвітницьку діяльність.

А от політичні питання стають для українців можливими в час «весни народів»: саме тоді формується перша політична структура українців, перший парламентський досвід. Пригадавши рік утворення Русько-української радикальної партії (1890), ми виходимо на правильну відповідь – Головна руська ради (1848).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України наприкінці XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Після придушення польського визвольного повстання, котре частково поширилось і на Правобережну Україну, царський уряд зрозумів необхідність вирішити українське питання на Правобережжі. Саме тому всіляко підтримувалась українська ідентичність на противагу польській. У 1834 р. було відкрито університет у Києві, а вже через п’ять років українці Правобережжя мали повністю перейти в підпорядкування московського патріархату, відкинувши все, що пов’язувало їх з поляками, у цьому випадку з католицизмом.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII ст. – у першій половині ХІХ ст.

В уривку з історичного джерела йдеться про дворян, які вивчали історію України, збирали літописи «й різні документи з історії краю».

Цей процес був до певної міри започаткований указом Катерини ІІ «жалувана грамота дворянству». Щоб долучитись до дворянського стану, у Російській імперії слід було довести своє походження. Отож значна частина української шляхти розпочала пошук архівних документів і в такий спосіб зацікавилася своїм минулим, а також минулим свого краю. Це дало поштовх появі таких літературних творів, як «Історія русів», і зрештою «Енеїди» Івана Котляревського. Пригадайте: саме з цього твору розпочинається нова українська література, що була складовою національного відродження кінця XVIII ст.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Подане завдання перевіряє, чи розуміють учасники тестування поняття і терміни для характеристики соціально-економічного життя Наддніпрянської України.

В умові завдання є часові межі (наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст.). Звернімо увагу на те, що кожен варіант має по два поняття. Це означає, що обидва поняття мають відповідати часовим межам.

Варіант В відпадає, тому що «Коліївщина» – поняття що підходить для XVIII ст., але не наприкінці століття. «Займанщина» – це час другої половини XVII ст.

Варіант Г – це початок ХХ ст.

Варіант А – це друга половина ХІХ ст.

Залишається варіант Б: «кріпосництво» – 1783 р. у Російській імперії, «промисловий переворот» розпочався в першій половині ХІХ ст.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у другій половині XVIII ст.

В умові завдання зазначено XVIII століття, а це 1700-ті роки. Маємо дату 1768 р. –Коліївщина як складова гайдамацького руху.

Пригадайте з української літератури поему Тараса Шевченка «Гайдамаки», де згадано очільників Коліївщини та місто Умань.

Географія ж підкаже, у якому регіоні України розташована Умань.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Як ми знаємо, опрацювавши під час підготовки до тесту «Перелік пам’яток», перед нами фото гравюри Івана Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» 1706 р.

Розгляньмо варіанти відповіді. «Добрі справи» більше суголосні з варіантом Г, ніж до будь-якого іншого з-посеред запропонованих.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

У «Переліку пам’яток», з яким ви працювали під час підготовки до тестування, є чотири гравюри.

У пропонованому завданні бачимо фото гравюри Івана Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» 1706 р. Отже, твір присвячено гетьманові І. Мазепі.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Учасники, що працювали під час підготовки до тесту з «Переліком пам’яток», розпізнали гравюру Івана Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» 1706 р.

Загалом пам’яток цього виду мистецтва в переліку всього чотири, а якщо забрати зображення гетьманів, то лише дві – Євангеліст Лука, гравюра з львівського Апостола 1574 р. та пам’ятка, подана в цьому завданні.

Якщо учасник пригадав назву, тоді без жодних труднощів може виконати це завдання.

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького (середина XVII ст.)

Пропоноване завдання вимагає від учасника розпізнати історичного діяча за портретними рисами. Серед запропонованих варіантів випадає варіант В. Варіанти А – П. Сагайдачний, Б – Б. Хмельницький, Г – П. Дорошенко є серед «Списку персоналій для візуального розпізнавання» котрі учасник мав би знати.

Петро Конашевич-Сагайдачний відомий своїми переможними «морськими походами», чи то походами в спілці з поляками на Москву, чи то битвою під Хотином. Тому цей варіант також відпадає.

Натомість в уривку йдеться про три воєводства «Київське, Брацлавське , Чернігівське» котрі мали б прив’язуватися до часу діяльності гетьмана Богдана Хмельницького.

Стосовно діяльності Петра Дорошенка, то вдумливі учасники мали б пригадати його тісні зв’язки з Османською імперією і майже протекторат.

Відповідь – Б.