ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Подане завдання перевіряє, чи розуміють учасники тестування поняття і терміни для характеристики соціально-економічного життя Наддніпрянської України.

В умові завдання є часові межі (наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст.). Звернімо увагу на те, що кожен варіант має по два поняття. Це означає, що обидва поняття мають відповідати часовим межам.

Варіант В відпадає, тому що «Коліївщина» – поняття що підходить для XVIII ст., але не наприкінці століття. «Займанщина» – це час другої половини XVII ст.

Варіант Г – це початок ХХ ст.

Варіант А – це друга половина ХІХ ст.

Залишається варіант Б: «кріпосництво» – 1783 р. у Російській імперії, «промисловий переворот» розпочався в першій половині ХІХ ст.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у другій половині XVIII ст.

В умові завдання зазначено XVIII століття, а це 1700-ті роки. Маємо дату 1768 р. –Коліївщина як складова гайдамацького руху.

Пригадайте з української літератури поему Тараса Шевченка «Гайдамаки», де згадано очільників Коліївщини та місто Умань.

Географія ж підкаже, у якому регіоні України розташована Умань.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Як ми знаємо, опрацювавши під час підготовки до тесту «Перелік пам’яток», перед нами фото гравюри Івана Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» 1706 р.

Розгляньмо варіанти відповіді. «Добрі справи» більше суголосні з варіантом Г, ніж до будь-якого іншого з-посеред запропонованих.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

У «Переліку пам’яток», з яким ви працювали під час підготовки до тестування, є чотири гравюри.

У пропонованому завданні бачимо фото гравюри Івана Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» 1706 р. Отже, твір присвячено гетьманові І. Мазепі.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Учасники, що працювали під час підготовки до тесту з «Переліком пам’яток», розпізнали гравюру Івана Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» 1706 р.

Загалом пам’яток цього виду мистецтва в переліку всього чотири, а якщо забрати зображення гетьманів, то лише дві – Євангеліст Лука, гравюра з львівського Апостола 1574 р. та пам’ятка, подана в цьому завданні.

Якщо учасник пригадав назву, тоді без жодних труднощів може виконати це завдання.

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького (середина XVII ст.)

В уривку йдеться про три воєводства «Київське, Брацлавське , Чернігівське» котрі мали б прив’язуватися до часу діяльності гетьмана Богдана Хмельницького.

Богдан Хмельницький (близько 1595 – 1657 рр.) — видатна постать в історії України, гетьман Війська Запорозького (з 1648 р.), полководець, дипломат і засновник Української козацької держави – Гетьманщини.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVIст.)

На фото зображено козацькі клейноди (символи влади).

Козацькі клейноди — це військові атрибути, знаки влади та гідності, які використовувалися у Війську Запорозькому. До основних клейнодів належали:

• Булава (найвища ознака влади Гетьмана).

• Корогва (головний прапор).

• Бунчук (знак влади Гетьмана чи Кошового отамана).

• Печатка.

• Литаври (військовий музичний інструмент, що був ознакою полковника або курінного отамана).

• Пернач (знак влади полковника).

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVI ст.)

Утворення першої братської (слов’яно-греко-латинської) школи у Львові відбулося в 1586 р.

У 1586 році Львівське Успенське братство, отримавши грамоту від Антіохійського патріарха Йоакима, оформило свій статут, який передбачав, зокрема, і створення школи. Ця школа, відома як Львівська братська школа, стала першим навчальним закладом такого типу в Україні.

Відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав.

Збереження судочинства на основі норм «Руської правди» одна з характерних рис суспільно-політичного життя Великого князівства Литовського в XIV–XV ст.

Ця політика ґрунтувалася на принципі: «Старого ми не рушимо, а нового не вводимо», що дозволило литовським князям мирно інкорпорувати слов'янські землі та їхню еліту, зберігаючи їхній звичний уклад життя.

Відповідь – А.