ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVIст.)

Серед візуального ряду достатньо знайти булаву, яка твердо асоціюється з козаками. Доказом правильності будуть великі барабани – литаври. Ну а бунчук (останнє зображення) остаточно поставить крапку в роздумах.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVI ст.)

Програма ЗНО з історії України в темі «Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVI ст.)» містить п’ять дат, котрі учасники мали б знати (і це мінімум, як говорить Програма).

Чотири з цих п’яти є варіантами відповідей. Завдання перевіряє, чи знає учасник дату створення першої братської (слов’яно-греко-латинської) школи.

Відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав.

Це завдання є практично продовженням попереднього тестового завдання (№ 36 у тесті додаткової сесії ЗНО 2019 року).

Після перемоги над монголами у битві на р. Сині Води значна частина українських земель переходить під правління литовських князів. Ба більше: до 1385 р., тобто до підписання Кревської унії, окремі історики говорять про існування Великого князівства Руського. Підставою є те, що культурно-історична спадщина русичів стала фундаментом розвитку Великого князівства Литовського.

Відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав.

«Литва з Руссю», «Сині Води» – це, власне, і є слова-маркери в історичному джерелі, котрі мали б підказати учасникам ім’я князя.

Серед варіантів відповіді є лише одне ім’я литовського походження.

Відповідь – В.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

У цьому випадку слід уважно прочитати і зрозуміти умову завдання. В умові читаємо: «відновили цілісність Галицько-Волинського князівства…», іншими слова йдеться про те, що після смерті Романа Мстиславича (засновника князівства), Данило Романович і його брат Василько розпочали правління в князівстві. Програма ЗНО з історії України вказує лише на одну дату.

Відповідь – А.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Для того щоб зрозуміти про яку битву йдеться в уривку з історичного джерела, слід виокремити слова-маркери.

У першому реченні, напевне, «Мстислав Удатний» буде знайомий учасникам (принаймні тим що планували вступати на історичний факультет). Однак важливою зачіпкою є останнє речення «Татари перемогли руських князів за гріхи християн…». Це речення мало б допомогти відкинути варіант Б: битва під Доростолом це час походу князя Святослава на Балкани, а Святослава не назвеш прихильником християнства.

Битви на р. Ворсклі та під Оршею – це буде значно пізніше, і в цих битвах братимуть участь не лише русичі, але й представники інших народів.

І лише в битві на річці Калка руські князі вперше зустрілися з монголами і зазнали поразки.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава

У програмі ЗНО з історії України в переліку пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкового для розпізнавання, зазначено Пам’ятник князю Володимиру в Києві (1850–1853 рр.). Зрештою, оглянувши листівку, можна побачити хрест у руках Володимира. Пригадавши діяльність князя, учасники виберуть правильну відповідь.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава

Літописець оповідає про здійснення полюддя.

Полюддя — це збір данини з підвладного населення у Київській Русі. 

Уривок описує процес повторного збору данини у 945 році князем Ігорем, за що той був убитий древлянами.

Ця подія призвела до реформ його дружини, княгині Ольги, яка встановила уроки (фіксований розмір данини) та погости (місця збору данини), що поклало кінець системі полюддя.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України

На картосхемі позначено межі розселення Трипільської культури. Характерним для цих племен було будівництво глинобитних жител з дерев'яним каркасом.

Ці будинки були прямокутної або овальної форми, часто двоповерхові, й розташовувалися вони у великих поселеннях, які іноді називають протомістами.

Відповідь – А.