ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького (середина XVII ст.)

Пропоноване завдання вимагає від учасника розпізнати історичного діяча за портретними рисами. Серед запропонованих варіантів випадає варіант В. Варіанти А – П. Сагайдачний, Б – Б. Хмельницький, Г – П. Дорошенко є серед «Списку персоналій для візуального розпізнавання» котрі учасник мав би знати.

Петро Конашевич-Сагайдачний відомий своїми переможними «морськими походами», чи то походами в спілці з поляками на Москву, чи то битвою під Хотином. Тому цей варіант також відпадає.

Натомість в уривку йдеться про три воєводства «Київське, Брацлавське , Чернігівське» котрі мали б прив’язуватися до часу діяльності гетьмана Богдана Хмельницького.

Стосовно діяльності Петра Дорошенка, то вдумливі учасники мали б пригадати його тісні зв’язки з Османською імперією і майже протекторат.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVIст.)

На фото зображено козацькі клейноди (символи влади).

Козацькі клейноди — це військові атрибути, знаки влади та гідності, які використовувалися у Війську Запорозькому. До основних клейнодів належали:

• Булава (найвища ознака влади Гетьмана).

• Корогва (головний прапор).

• Бунчук (знак влади Гетьмана чи Кошового отамана).

• Печатка.

• Литаври (військовий музичний інструмент, що був ознакою полковника або курінного отамана).

• Пернач (знак влади полковника).

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVI ст.)

Утворення першої братської (слов’яно-греко-латинської) школи у Львові відбулося в 1586 р.

У 1586 році Львівське Успенське братство, отримавши грамоту від Антіохійського патріарха Йоакима, оформило свій статут, який передбачав, зокрема, і створення школи. Ця школа, відома як Львівська братська школа, стала першим навчальним закладом такого типу в Україні.

Відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав.

Збереження судочинства на основі норм «Руської правди» одна з характерних рис суспільно-політичного життя Великого князівства Литовського в XIV–XV ст.

Ця політика ґрунтувалася на принципі: «Старого ми не рушимо, а нового не вводимо», що дозволило литовським князям мирно інкорпорувати слов'янські землі та їхню еліту, зберігаючи їхній звичний уклад життя.

Відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав.

Описані події стосуються Битви на Синіх Водах, яка відбулася близько 1362 року.

Пояснення

• Битва на річці Сині Води (Синюха, притока Південного Бугу) була вирішальною військовою кампанією, яку очолив Великий князь Литовський Ольгерд Гедимінович (роки правління 1345–1377).

• У цій битві литовсько-руські війська розгромили об'єднані сили монголо-татарських правителів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

У 1238 році князь Данило Романович (разом із братом Васильком) здійснив похід на місто Дорогочин, яке належало німецьким рицарям Тевтонського ордену.

Ця перемога під Дорогочином (1238 р.) зупинила просування хрестоносців на Волинь і стала ключовим етапом у відновленні цілісності Галицько-Волинського князівства, після чого Данило того ж року остаточно утвердився в Галичі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

У фрагменті з історичного джерела йдеться про битву на річці Калці.

Битва на річці Калці відбулася 31 травня 1223 року і була першою великою сутичкою руських князів і їхніх союзників половців із монгольськими (татарськими) військами.

Уривок чітко вказує на причину поразки руських військ — незгода і заздрість між князями (зокрема згадується Мстислав Удатний, Мстислав Романович та Мстислав Святославич), а також перемогу татар, якої «не бувало ніколи». Це відповідає трагічному опису битви на Калці.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава

Пам’ятником, зображеним на листівці початку ХХ ст. запровадження християнства як державної релігії.

На листівці зображено Пам'ятник князю Володимиру Великому в Києві, встановлений у 1853 році.

• Князь Володимир Святославич (Великий) є історичною постаттю, яка здійснила Хрещення Русі у 988 році, запровадивши християнство як державну релігію Київської держави.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава

Літописець оповідає про здійснення полюддя.

Полюддя — це збір данини з підвладного населення у Київській Русі. 

Уривок описує процес повторного збору данини у 945 році князем Ігорем, за що той був убитий древлянами.

Ця подія призвела до реформ його дружини, княгині Ольги, яка встановила уроки (фіксований розмір данини) та погости (місця збору данини), що поклало кінець системі полюддя.

Відповідь – Г.