ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння аналізувати історичне джерело й розпізнавати за портретними рисами історичні постаті, передбачені Програмою ЗНО.

Першочерговим завданням є визначення, що це за джерело і які основні положення викладені в ньому.

Як бачимо, тут подано уривок джерела, який оповідає про діяльність однієї із зображених історичних постатей. Ключові слова-маркери «уклав з Київським братством угоду», «ставав “старшим братом, дозорцем, довічним охоронцем і наставником” об’єднаних Лаврської та Братської шкіл» дають змогу визначити, що в уривку джерела йдеться про діяльність митрополита Петра Могили, який 1632 року об’єднав Лаврську і Братську школи в Києво-Могилянський колегіум.

Наступним кроком є ідентифікація за портретними рисами історичних постатей. Вона дає змогу визначити, що на портретах зображені Василь-Костянтин Острозький (А), Іван Мазепа (Б), Петро Могила (В), Богдан Хмельницький (Г).

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь аналізу історичних джерел.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану в уривку джерела. Визначаємо слова-маркери.

Другий. Співвідносимо отриману інформацію з варіантами відповідей.

Маркери «задумом і старанням благочестивого князя Костянтина-Василя.., який звелів улаштувати дім для друкування книг, а до того ж і дім для читання дітей у своєму славному місті…», «І вибравши знавців божественного писання, грецької, латинської та руської мов, поставив їх навчати дітей», «Із цієї причини надрукована ця книжка для першого дитячого навчання многогрішним Іоанном Федоровичем» – указують на заснування в родовому місті князя Василя-Констянтина Остозького слов’яно-греко-латинської школи (Острозької академії) і друкарні, у якій працював Іван Федоров (Федорович).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Завдання передбачає перевірку знань передумов укладення Люблінської унії та вмінь встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

З кінця ХV ст. між Великим князівством Литовським і Московською державою розгорілася боротьба за спадщину Київської Русі.

Війни (1467–1494, 1500–1503, 1512–1514, 1517–1522, 1534–1537 рр.) тривали з непевним успіхом. Проте Москва загалом брала гору. Кульмінацією боротьби стала Лівонська війна (1558–1583 рр.), у якій Москва завдала поразку Лівонському ордену. Щоб не допустити посилення Москви й утвердитися їй на узбережжі Балтійського моря, у війну вступили Велике князівство Литовське й Польща. Москва перенесла бойові дії на територію Литви й завдала ряд поразок литовському війську. Лише допомога польського війська дала змогу переломити перебіг війни на користь антимосковських сил.

Відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-Руська держава. Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Завдання передбачає перевірку знань основних подій другої половини ХІV ст.

Більшість українських земель перейшла під владу Великого князівства Литовського після перемоги князя Ольгерда над монголами у битві на Синіх Водах у 1362 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

У цьому випадку треба визначити, унаслідок яких подій утворилася Галицько-Волинська держава.

У ХІІ ст. на теренах Русі відбувалися одночасні процеси роздробленості та формування центрів об’єднання окремих земель. Ці процеси супроводжувалися гострими міжусобними війнами між князями. Скориставшись ослабленням княжої влади в Галицькому князівстві, волинський князь Роман Мстиславич у 1199 р. об’єднав землі двох удільних князівств під своєю владою.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава

На фото зображені Софійський собор у Києві (А), вірменський собор у Львові (Б), Спасо-Преображенський собор у Чернігові (В) та Успенського собору Києво-Печерської лаври (Г).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава

Віче в Київській державі (Русі-Україні) – це загальні збори вільного населення міста, на яких вирішувалися найважливіші питання життя громади, держави.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава

Словосполучення-маркер «поставив …русина Іларіона митрополитом Русі» вказує на один із заходів політики князя Ярослава Мудрого, скерований на зміцнення княжої влади. Ця подія сталася 1051 року.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Стародавня історія України

На картосхемі зображено терени Великої Скіфії та сусідньої держави, яка позначена штрихуванням. Територія розташування держави – Керченський і Таманський півострови – та її столиця – Пантикапей – указують на Боспорське царство.

Відповідь – Г.