ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Польське повстання 1830–1831 років охопило терени не лише Царства Польського, яке користувалося автономними правами у складі Російської імперії, а й землі Литви, Білорусі та Правобережної України.

Українське селянство Правобережжя, яке перебувало в кріпосній залежності від польської шляхти, не підтримало повстання. Царська влада для придушення повстання вирішила використати давній українсько-польський конфлікт. На Лівобережжі малоросійський генерал-губернатор Микола Рєпнін з дозволу імператора Миколи І сформував 8 полків малоросійського козацтва чисельністю 8 тисяч осіб. Охочих вступити до полків було набагато більше. Проте в бойових діях вони не встигли взяти участь. Постання було жорстоко придушене, козацькі полки розпущені, а генерал-губернатор відправлений у відставку. Правобережжя охопив процес репресій проти поляків і русифікації. У 1839 р. була ліквідована греко-католицька церква.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Унаслідок війни 1768–1774 років Кримське ханство було проголошено незалежним, позбувшись васальної залежності від Османської імперії. Проте незалежність була примарною. Фактично ханство потрапило під владу Росії. У 1783 р. за указом імператриці Катерини ІІ Кримське ханство було ліквідоване. Таким чином війна 1768–1774 рр. створила передумови для ліквідації Кримського ханства.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості знань основних подій історії України на Правобережжі у XVIII ст.

До 1793 р. Правобережжя перебувало під владою Речі Посполитої. Після ліквідації козацтва на цих теренах 1713 року національно-визвольний рух українського населення проти засилля шляхти не припинився. На Правобережжі розгорнувся рух народних мешканців, яких з 1717 р. польська влада стала називати гайдамаками. У 1734–1736, 1741–1748, 1750, 1768–1769 рр. прокотилися гайдамацькі повстання, підтримані значною частиною селянства. Найбільш масштабним було останнє, яке отримало назву «Коліївщина».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Перша Малоросійська колегія розпочала свою діяльність 1722 року за указом царя Петра І. На той час гетьманом був Іван Скоропадський (1708–1722 роки).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава

Зображений храм має яскраво виражені риси стилю бароко.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про перебіг основних подій Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.

Союзником козаків у боротьбі проти Речі Посполитої впродовж 1648–1649 рр. було Кримське ханство.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Як бачимо, тут подано уривок джерела, який оповідає про діяльність однієї із зображених історичних постатей. Ключові слова-маркери «уклав з Київським братством угоду», «ставав “старшим братом, дозорцем, довічним охоронцем і наставником” об’єднаних Лаврської та Братської шкіл» дають змогу визначити, що в уривку джерела йдеться про діяльність митрополита Петра Могили, який 1632 року об’єднав Лаврську і Братську школи в Києво-Могилянський колегіум.

Наступним кроком є ідентифікація за портретними рисами історичних постатей. Вона дає змогу визначити, що на портретах зображені Василь-Костянтин Острозький (А), Іван Мазепа (Б), Петро Могила (В), Богдан Хмельницький (Г).

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Маркери «задумом і старанням благочестивого князя Костянтина-Василя.., який звелів улаштувати дім для друкування книг, а до того ж і дім для читання дітей у своєму славному місті…», «І вибравши знавців божественного писання, грецької, латинської та руської мов, поставив їх навчати дітей», «Із цієї причини надрукована ця книжка для першого дитячого навчання многогрішним Іоанном Федоровичем» – указують на заснування в родовому місті князя Василя-Констянтина Остозького слов’яно-греко-латинської школи (Острозької академії) і друкарні, у якій працював Іван Федоров (Федорович).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Завдання передбачає перевірку знань передумов укладення Люблінської унії та вмінь встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

З кінця ХV ст. між Великим князівством Литовським і Московською державою розгорілася боротьба за спадщину Київської Русі.

Війни (1467–1494, 1500–1503, 1512–1514, 1517–1522, 1534–1537 рр.) тривали з непевним успіхом. Проте Москва загалом брала гору. Кульмінацією боротьби стала Лівонська війна (1558–1583 рр.), у якій Москва завдала поразку Лівонському ордену. Щоб не допустити посилення Москви й утвердитися їй на узбережжі Балтійського моря, у війну вступили Велике князівство Литовське й Польща. Москва перенесла бойові дії на територію Литви й завдала ряд поразок литовському війську. Лише допомога польського війська дала змогу переломити перебіг війни на користь антимосковських сил.

Відповідь – В.