ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

До укладення Люблінської унії з Польським королівством Велике князівство Литовське (ВКЛ) спонукали поразки у війні з Московським царством.

Основною причиною, що змусила ВКЛ шукати тісного союзу з Польщею, було катастрофічне військове становище у війнах зі східним сусідом:

1. Московсько-литовські війни (кінець XV – перша половина XVI ст.): У низці війн ВКЛ втратило значні території на сході, зокрема Чернігово-Сіверщину.

2. Лівонська війна (1558–1583 рр.): Саме невдалий перебіг цієї війни проти Московського царства (за володіння Лівонією) став безпосереднім поштовхом. Московські війська завдали ВКЛ серйозних поразок, і Литва опинилася під загрозою повного розгрому та втрати незалежності.

Відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-Руська держава. Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Більша частина українських земель увійшла до складу Великого князівства Литовського (ВКЛ) за правління великого князя Ольгерда.

Саме під час правління Ольгерда ВКЛ перетворилося на величезну державу, що охопила значну частину східнослов'янських земель.

• 1362 рік: Вирішальною подією стала битва на річці Сині Води (тепер річка Синюха), де об'єднані литовсько-руські війська на чолі з Ольгердом розгромили війська монголо-татарських ханів.

• Наслідки перемоги: Ця перемога дозволила ВКЛ остаточно встановити свою владу над ключовими територіями Південної Русі, включаючи:

  • Київщину.

  • Поділля.

  • Чернігово-Сіверщину.

Відповідь – В.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Утворення в 1199 р. Галицько-Волинської держави стало результатом міжусобної боротьби руських князів.

Утворення Галицько-Волинської держави у 1199 році відбулося завдяки енергійній та рішучій політиці волинського князя Романа Мстиславича, який, скориставшись загасанням династії у Галичі та постійною міжусобною боротьбою серед інших претендентів і боярської опозиції, зумів захопити галицький престол та об'єднати два князівства.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава

Уривок: «Заснована ж була ця божественна церква Богородична в літо 1073. У дні благовірного князя Святослава, сина Ярославового, який своїми руками став рів копати, почали будувати церкву цю…» стосується будівництва Успенського собору Києво-Печерської лаври.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава

Віче в Київській державі (Русі-Україні) – це загальні збори вільного населення міста, на яких вирішувалися найважливіші питання життя громади, держави.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава

Великий князь київський, який «поставив …русина Іларіона митрополитом Русі у Святій Софії, зібравши єпископів…», був Ярослав Мудрий.

Ця подія відбулася у 1051 році і мала велике політичне та церковне значення. Ярослав Мудрий (князював 1019–1054 рр.) самостійно, без згоди Константинопольського патріарха, призначив першого митрополита Київського руського (не грецького) походження — Іларіона.

Митрополит Іларіон є відомим автором одного з найвидатніших творів давньоруської літератури — «Слова про Закон і Благодать».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Стародавня історія України

На картосхемі штрихуванням позначено територіальні межі Боспорського царства.

Це була антична держава, яка виникла в Північному Причорномор'ї на берегах Керченської протоки (в давнину близько 480 року до н. е. Штрихування на карті охоплює східну частину Криму (Керченський півострів) та Таманський півострів, а також прилеглі території, що були основним ядром царства.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Серед запропонованих варіантів відповіді причинами голоду були: державна політика хлібозаготівель; повоєнна розруха; посуха, що вразила територію республіки. Відтак до голоду призвели як об’єктивні причини (природний катаклізм і руйнація сільського господарства в роки війни), так і суб’єктивні – вилучення державою з колгоспів України надмірну кількість продовольчих ресурсів, заборона залишати вражені голодом райони.

Відповідь: 1, 3, 4.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 рр.

Завдання передбачає перевірку знань, про українські землі, які на початку ХХ ст. перебували під владою Австро-Угорщини.

У зазначений період під владою двоєдиної монархії перебували Закарпаття, Буковина і Східна Галичина. В імперії вони не становили єдиної адміністративної одиниці, а були складовими окремих адміністративно-територіальних одиниць: Угорське королівство, Коронний край Буковина, Королівство Галіції та Лодомерії.

Відповідь: 1, 4, 7.