ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку вмінь аналізу історичного джерела.

До виконання кластерного завдань 13–15 треба підходити комплексно.

Подано уривок постанови Державного комісаріату оборони СРСР. 

Зазначених у документі заходів було вжито на території Криму після депортації кримськотатарського, болгарського, грецького, вірменського на іншого населення. Документ створено з метою відновлення господарської діяльності в Криму.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку вмінь аналізу історичного джерела.

До виконання кластерних завдань 13–15 треба підходити комплексно.

Першочерговим завданням є визначення, що це за джерело і які викладені в ньому основні положення.

У цьому випадку подано уривок постанови ДКО СРСР.

Слова-маркери, що містить уривок, – «передати землі колишніх татарських, болгарських та інших виселених колгоспів з наявними посівами й насадженнями колгоспам, що знову організовуються та заселяються колгоспниками-переселенцями», «наділити сім’ї колгоспників-переселенців будинками з наявними надвірними будівлями та присадибними ділянками» – дають змогу визначити, що документ створено у 1944 р. 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати портрети історичних осіб.

Отже, на фото зображено під літерою А – Симон Петлюра, Б – Андрій Мельник, В – Євген Коновалець, Г – Роман Шухевич.

Серед запропонованих постатей командувачем Української Повстанської Армії у 1943–1950 рр. був Р. Шухевич.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 рр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізувати зміст історичного джерела. Слова маркери – «осадження», «Східні креси», «1921,1922 р….» – указують на політику, яка здійснювалася у 1920-1930-ті рр. у Польщі.

Осадництво – процес заселення польськими поселенцями (переважно відставними військовими) етнічних українських і білоруських земель у ІІ Речі Посполитій (1918–1939 рр.) з метою їх колонізації та асиміляції місцевого населення.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь установлювати причиново-наслідкові зв’язки і визначати зміст основних понять, передбачених Програмою ЗНО.

Стахановський рух – форма соціалістичного змагання, започаткована в 1935 р. шахтарем Олексієм Стахановим, який з помічниками за одну зміну добув 102 т вугілля при нормі 7 т. Повсюдне упровадження стахановських методів не дало бажаного економічного ефекту проте призвело до збільшення робітничих норм і посилення експлуатації працівників.

Відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО. Проте визначення поняття чи терміна передбачає перевірку вмінь аналізу історичних джерел (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова або словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – поняття/термін.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «ЦК пропонує правлінню “Українфільму”…», «цілковитого підпорядкування кінематографії розгорнутому висвітленню завдань [сучасності]», «особливу увагу треба звернути на висвітлення завдань індустріалізації та суцільної колективізації й теми боротьби з класовим ворогом, …виховання нових кадрів» – дають змогу визначити, що згідно з партійними вказівками кінематографісти у своїй творчості повинні були дотримуватися методу соціалістичного реалізму.

Соціалістичний реалізм – творчий метод, який найбільшого поширення набув у СРСР, де він був частиною офіційної ідеології. Основні риси: присутність нового героя – революціонера-пролетаря, комуніста, оспівування комуністичних ідеалів, відображення й оцінка життєвих ситуацій з позиції марксизму-ленінізму, багатогранність художніх форм і проявів. Митці, які не вписувалися у визначені межі соцреалізму, підлягали гонінню або вигнанню. Попри офіційність та ідеологічну спрямованість, чимало творів соцреалізму мали і мають художню та історичну цінність.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять, передбачених Програмою ЗНО.

«Коренізація» — політика залучення представників корінного населення радянських республік та автономій до місцевого керівництва та надання офіційного (а інколи й панівного) статусу їхнім національним мовам для утвердження радянської влади і створення для неї національного підґрунтя.

Започаткована рішенням XII з'їзду РКП(б) у квітні 1923 р. і формально реалізовувалася до 1938 р., фактично до початку 1930-х рр. В УСРР проводилася у форму українізації. Сприяла збільшенню представництва українців в органах влади, культури, освіти, державних установ; розширення сфери застосування української мови в суспільстві; пробудження інтересу до української культури.

Головними провідниками цієї політики в УСРР були Олександр Шумський і Микола Скрипник. Самогубство останнього вважається завершенням реалізації політики українізації. Більшість національних кадрів і митців, які проявили себе у 1920-ті роки були репресовані сталінським режимом.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

До виконання кластерного завдань 5–7 треба підходити комплексно.

Повстанці Нестора Махна зуміли вирватися з Криму, але під Тимошівкою вони зіткнулись із значними частинами червоноармійців і зазнали поразки. Наслідком виконання цитованого наказу був розгром головних сил повстанців.

Тільки небагатьом махновцям вдалося прорватись, і згодом вони з’єдналися з рештками повстанців на чолі з Махном, які вирвались з оточення в районі Гуляйполя. Загони Махна до вересня 1921 р. вели запеклу боротьбу проти більшовицької влади.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

До виконання кластерного завдань 5–7 треба підходити комплексно.

Подано уривок джерела, який є наказом Революційної військової Ради Південного фронту Червоної Армії.

Результатом виконання завдання Повстанською армією стало захоплення Криму.

Після перемоги над білими, більшовики вирішили розправитися з союзником, який був украй небезпечним для існування радянської влади Проте розгромити повстанців поблизу Євпаторії не вдалося. Повстанці зуміли вирватися з Криму, але під Тимошівкою вони зіткнулись із значними частинами червоноармійців і зазнали поразки. Тільки небагатьом махновцям вдалося прорватись, і згодом вони з’єдналися з рештками повстанців на чолі з Нестором Махном, які вирвалися з оточення в районі Гуляйполя. Загони Махна до вересня 1921 р. вели запеклу боротьбу проти більшовицької влади.

Відповідь – В.