ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Отже, на картосхемі зображено акваторію Чорного моря з прилеглими територіями.

Обриси кордонів і назви держав указують на першу половину ХVІІ ст. Відображені на картосхемі події (напрями походів, місця битв – Цецора 1620 р., Хотин 1621 р.) уточнюють і локалізують події першою третиною століття. Відтак, картосхема дає змогу визначати місцезнаходження важливих турецьких опорних пунктів в акваторії Чорного моря; визначати місця важливих битв польських і козацьких військ з турецьким військом; указати напрямки походів запорозьких козаків часів «героїчної доби» на турецькі володіння.

Відповідь: 1, 3, 6.

ТЕМА: Київська Держава

На фото зображено сучасний вигляд Софійського собору в Києві, який був зведений у першій половині ХІ ст.

Згідно з літописом, спорудження храму було завершено за князювання Ярослава Мудрого у 1037 р. на честь перемоги над печенігами у 1036 р. При храмі було створено першу відому бібліотеку на Русі.

Відповідь: 2, 4, 5.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Ліквідація особистої залежності селян в Австрійській імперії відбулася в 1780–1782 рр.

Третій поділ Речі Посполитої відбувся у 1795 р.

Утворення Другої Малоросійської колегії – 1764 р.

Заснування Задунайської Січі – 1776 р.

Відповідно, правильна відповідь – ВГАБ.

ТЕМА: Київська Держава

В «Полюддя» (ІХ-Х ст.): Це система збирання данини з підвладного населення Київської Русі. Термін з'явився найраніше, оскільки практика полюддя була основною формою фінансового забезпечення князя ще за часів Олега та Ігоря (кінець IX – середина Х ст.).

Г «Погости» (Х ст.): Це місця (центри) збору данини, запроваджені княгинею Ольгою після повстання древлян у 945 р. (впорядкування системи данини після ліквідації полюддя як рухомого збору). 

А «Вотчина» (ХІ – ХІІ ст.): Це спадкове земельне володіння (від слова "отчина" — батьківська власність). Як юридичний термін, що позначає спадкове феодальне володіння, "вотчина" активно входить в ужиток та закріплюється у період політичної роздробленості (після Любецького з'їзду 1097 р.), коли князівства стають спадковими.

Б «Ярлик» (ХІІІ ст.): Це письмовий дозвіл (грамота) від ординського хана на право княжіння на певній території Русі. Цей термін пов'язаний виключно з періодом золотоординського панування, яке розпочалося після монгольської навали в середині ХІІІ ст. (з 1240-х років).

Відповідь: ВГАБ.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ СТ.

Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Тарас Шевченко – «Кобзар».

Маркіян Шашкевич – «Русалка Дністровая».

Микола Міхновський – «Самостійна Україна»

Юліан Бачинський – «Україна Irredenta»

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Ключові в джерелі 1 словосполучення-маркери – «ті міста і землі, які в минулій війні від Корони Польської і Великого князівства Литовського завойовані були, залишаються у володінні і в державі його царської величності», «Запороги та козаки, що там живуть… мають бути в послуху та під високою рукою обох Великих государів» – указують на умови Андрусівського перемир’я (1667 р.).

Ключові в джерелі 2 словосполучення-маркери – «Великого князівства Руського», «Уся Річ Посполита… відновлюється цілком такою, як була перед війною» – указують на умови Гадяцького договору (1658 р.).

Ключові в джерелі 3 словосполучення-маркери – «кордону бути по річці Дніпро», «Кримським татарам вільно по обидві сторони Дніпра кочувати», «козакам Низовим і городовим війська Запорозького плавати Дніпром», «Київ має бути на стороні Його царської величності» – указують на умови Бахчисарайського договору (1681 р.).

Ключові в джерелі 4 словосполучення-маркери – «Нехай не учинить ані султан турецький, ані хан татарський миру з королем польським і з царем московським», «союзу дружества нехай не творить без відома та згоди нашого гетьмана і всього козацького війська» – указують на умови Корсунської угоди (1669 р.).

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Галицько-Волинська Держава. Монгольська навала

1-Д. Данило Романович (Галицький): Найвідоміший його військовий успіх, що стосується західних ворогів, – перемога над Добжинським орденом хрестоносців під Дорогочином у 1238 році.

2-А. Лев Данилович: Значно розширив територію держави. Історичні джерела вказують на приєднання ним Люблінської землі (1292 р.) та тимчасовий контроль над Закарпаттям (Мукачівське князівство).

3-Г. Юрій I Львович: Для збереження самостійності держави і послаблення впливу Москви домігся від Константинополя заснування окремої Галицької митрополії у 1303 році.

4-Б. Юрій II Болеслав: Був католиком (за походженням мазовецький князь) і намагався проводити реформи за західним зразком, надаючи при цьому великі права католицькому духовенству й іноземним купцям, що сприяло посиленню католицтва.

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Завдяки словам маркерам – «Його праця – подвиг», «рятував людство від епідемій чуми, холери, дифтерії, висипного тифу» – можна визначити, що у джерелі йдеться про Данила Заболотного. Додатковою підказкою є те, що це висловлювання належить лікарю вченому І. Мечнікову.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Враховуючи складне соціально-економічне становище українських селян регіону (бідність і малоземелля), кооперативний рух був покликаний покращити його. Саме завдяки кооперативному руху вдалося вирвати селянство з лихварської залежності, покращити агрокультуру і добробут селян.

Відповідь – Г.