ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 років).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості умінь визначати головне, певні риси явища тощо.

У завданні потрібно визначити складники нової економічної політики, здійснюваної в Українській СРР у 1921–1928 роках.

Нова економічна політика (неп) – економічний курс більшовиків у 1921–1929 рр., ухвалений на Х з’їзді РКП(б). Передбачав забезпечення виходу з економічної і політичної кризи через повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткового відновлення приватної власності.

Це був тимчасовий відступ більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму. Під контролем держави залишалися «командні висоти» (провідні галузі промисловості й зовнішня торгівля).

Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком. Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства й промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.

Реалізацію політики супроводжували неодноразові кризи хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928 рр.), поява безробіття і зростанням соціальної нерівності.

У 1929 р. Йосип Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, відкинув політику непу.

Правильна відповідь – 2 3 4.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості знань про діяльність Організації українських націоналістів (ОУН) у роки Другої світової війни.

1 «Похідні групи» – організовані групи націоналістичного активу й відомих діячів української політичної еміграції, які ОУН влітку – восени 1941 р. спрямувала в центральні, східні й південні райони України з метою створення українських органів влади, органів місцевого самоврядування й організації національного громадсько-культурного життя на територіях, окупованих нацистською Німеччиною під час німецько-радянської війни 1941–1945 років. Похідні групи сформовано як ОУН під проводом Андрія Мельника, так і ОУН (революційною) під керівництвом Степана Бандери. Похідні групи відіграли провідну роль у проголошенні Акта відновлення української держави (30 червня 1941 р.), створенні мережі націоналістичного підпілля.

2 З ініціативи ОУН 30 червня 1941 р. у Львові проголошено Акт відновлення української державності. Ця чергова спроба українців заявити про власну державність відбувалася за вкрай несприятливих обставин і навряд чи могла бути успішною. Утім, вона вкотре засвідчила їхнє прагнення до власної незалежності.

3 «Рейкова війна» – операція радянських партизанів у період з 3 серпня до середини вересня 1943 р. в тилу німецьких військ на території РРФСР, Білорусі й частини України (Український штаб партизанського руху її не проводив) із метою одночасного масового зруйнування залізничного полотна й станційних споруд, що мало значно ускладнити перегрупування військ противника в період вирішального моменту битви на Курській дузі. Операція мала часткові обмежені результати.

4 Унаслідок неканонічного собору у Львові в березні 1946 (тобто після Другої світової війни) Українську Греко-Католицьку Церкву (УГКЦ) ліквідовано на території СРСР.

5 Українська повстанська армія (УПА) – це військово-політичне формування, що діяло в Україні протягом 1942–1950-х років. Вело боротьбу за відновлення Української держави проти нацистських і радянських загарбників на українських етнічних територіях. Ініціатором створення була Організація українських націоналістів (ОУН).

6 «Карпатський рейд» – 100-денний (з 12 червня до 21 жовтня 1943 р.) рейд радянських партизан (Сумське партизанське з’єднання під керівництвом Сидора Ковпака). Дві тисячі партизан пройшли дві тисячі кілометрів запіллям ворога, завдавши йому відчутних утрат.

7 Український штаб партизанського руху – орган керівництва радянськими партизанськими формуваннями, що діяли на території України в роки Другої світової війни. Створений 30 травня 1942 року. Очільник – Тимофій Строкач. Штаб діяв до травня 1945 року.

Правильна відповідь – 1 2 5.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості просторової компетентності, зокрема, картографічних умінь, як-от:

• локалізування історико-географічних об’єктів й історичних фактів на карті;
• здобування і застосовування інформації з карти з огляду на її зміст;
• установлення причиново-наслідкових зв’язків тощо.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. Визначення й узагальнення інформації, наведеної на карті, з огляду на поставлене до неї запитання.
2. Оцінювання інформації, здобутої з карти, на відповідність кожному із запропонованих варіантів відповіді.

На картосхемі відображено розселення слов’ян на території Центрально-Східної Європи. Цей процес відбувався в V–VII століттях. Із території між річками Вісла й Дніпро слов’яни опанували території на Заході, упершись у кордони імперії франків, слов’янізували Балканський півострів, проникли в райони, переважно заселені фіно-угорськими й балтськими племенами.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння здобувати інформацію з текстового історичного джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікування в завданні – постать великого київського князя.

Маркери – «Не годиться християнам віддавати [заміж] за язичників», «Якщо хрестишся то й це одержиш, і царство небесне приймеш, і з нами однієї віри будеш», «не можемо віддати сестри своєї за тебе» – чітко вказують на те, що візантійські посли звертаються до великого київського князя Володимира після захоплення ним міста Корсунь (Херсонес) у 987 році.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на оцінювання знань про зовнішньополітичну діяльність великого київського князя Ярослава Мудрого.

Для налагодження зв’язків він використовував «шлюбну дипломатію», за що дістав прізвисько «тесть Європи».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на оцінювання знань основних понять з історії України.

Вотчинне землеволодіння – одна з форм приватної земельної власності за часів Київської держави (Русі-України). Власник вотчини мав право передати її у спадщину, продати, обміняти, поділити тощо. Термін «вотчина» походить від слова «отчина», тобто батьківська власність.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння визначати причиново-наслідкові зв’язки.

У цьому завданні потрібно визначити наслідки битви під Ярославом 1245 року. У цій битві Данило Романович Галицький разом зі своїм братом Васильком завдав поразку коаліції галицьких бояр, угорців і поляків, які намагалися посадити на галицький стіл Ростислава Михайловича. Здобувши перемогу, брати позбулися претендента і зміцнили свою владу, завершивши остаточно боротьбу за батьківську спадщину.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння визначати причиново-наслідкові зв’язки.

Установлення литовської династії у Волинському князівстві тісно пов’язане із занепадом Галицько-Волинської держави, її поділом між сусідніми країнами. Після смерті Юрія ІІ Болеслава 1340 р. найбільше прав на успадкування його володінь мав литовський князь Любарт Гедимінович. Проте свої права також заявив польський король Казимир ІІІ Великий. Зрештою після тривалої боротьби Любарт опанував Волинь, а Казимир ІІІ – Галичину. Місто Луцьк стало центром його володінь, а луцький замок дістав назву «Замок Любарта». Правив Любарт на Волині у 1340–1385 роках.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки за їхніми архітектурно-стильовими й мистецько-стильовими рисами.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. Аналізування й узагальнення з погляду умови завдання інформації на фото.
2. Увідповіднення здобутої інформації з кожним наведеним варіантом відповіді.

На фото зображено башти Острозького замку, зокрема, Кругла (Нова) вежа (кінець XVI століття).

Правильна відповідь – В.