ТЕМА: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр).

До виконання кластерного завдань 6–8 треба підходити комплексно.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь аналізу історичного джерела та знань подій боротьби за збереження державної незалежності України.

Щоб зберегти Армію УНР і продовжити боротьбу, було прийнято рішення перейти до партизанських методів боротьби і з цією метою було здійснено Перший «зимовий похід» (6 грудня 1919 – 6 травня 1920 рр.). Ці складні обставини спонукали С. Петлюру підписати з Польщею Варшавську угоду.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр).

До виконання кластерного завдань 6–8 треба підходити комплексно.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь аналізу історичного джерела та знань подій боротьби за збереження державної незалежності України.

Першочерговим завданням є визначення, що це за джерело і які викладені в ньому основні положення.

У цьому випадку подано уривок джерела, який характеризує становище УНР наприкінці 1919 р. На це вказують такі слова-маркери: «Перехід Галицької Армії на сторону Денікіна поставив нашу Армію в надзвичайно тяжке стратегічне й матеріальне положення», «Уряд… заявляє, що він тимчасово переходить на інші способи боротьби за нашу державність». На той час УНР очолював С. Петлюра. Його можна розпізнати за портретним рисами. 

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр).

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію вміння здобувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак варто пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, почасти спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. Загалом інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) вона подає?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена подіям боротьби за збереження державної незалежності України. На це вказують зображені на карті-карикатурі персонажі: українці, що опинилися в оточенні ворогів, поляки, які намагаються відірвати Галичину, румуни, які відривають Бессарабію, білогвардієць, який нагайкою намагається загнати Україну, до Російської імперії (у руках у нього прапор з імперським орлом і нагайка), більшовик, який кидає гранату в українців. Така розстановка сил була характерна для 1919 р.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних подій Української революції.

Початок Української революції дав поштовх розбудові українського політичного життя і формування українських політичних партій, які швидко поширили свій вплив серед українства. Найбільшим впливом користувалася Українська партія соціалістів-революціонерів, яку очолював М. Грушевський.

У листопаді 1917 в лавах партії налічувалося 75 тис. осіб. На виборах у листопаді 1917 р. до Всеросійських Установчих зборів за УПСР було віддано 50 % усіх голосів в Україні.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Завдання спрямоване на перевірку знань впливу Першої світової війни на розгортання українського руху.

Створення легіону Українських січових стрільців відбулося за ініціативи Головної української ради у 1914 р. Легіон став добровольчим підрозділом у складі австро-угорської армії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900-1914 рр. Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії в другій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900-1914 рр.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних віх розвитку українського національно-визвольного руху.

Уперше сформував положення про потребу політичної незалежності України Юліан Бачинський у брошурі «Україна Irredenta» 1895 р. Він обґрунтував потребу створення Української Самостійної Соборної Держави під гаслом «Вільна, велика, політично самостійна Україна, одна, нероздільна від Сяну по Кавказ!». При цьому він усвідомлював величезну цінність національної держави для кожного народу, оскільки «остаточною метою кожного народу є не держава, а його, можливо, найкращий, свобідний культурний розвиток», однак держава – це «наймогутніший засіб до цього, і саме як таким засобом всі народи так дорожать нею». Бо властиво «Україна буде мати тоді свої фінанси і свій промисел, усе у своїх руках, і політику заграничну, і політику внутрішню, — буде панею у своїм домі, буде розпоряджатися в нім так, як буде уважати за найліпше, не оглядаючися на інших і не спинювана в тій роботі чужими».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900-1914 рр.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь аналізу історичного джерела та встановлення причиново-наслідкових зв’язків.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану в уривку джерела. Визначаємо слова-маркери.

Другий. Співвідносимо отриману інформацію з варіантами відповідей.

Слова-маркери у вітальній телеграмі – «Бюро української парламентської групи», «Нехай же ширяться по всій Україні просвітні товариства,», «Вітаємо київську “Просвіту”» – вказують на події часів революції 1905-1907 рр. (Українська парламентська громада і київська «Просвіта» були засновані у 1906 р.).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання передбачає перевірку вмінь визначати ознаки явищ, процесів.

У цьому випадку треба визначити ознаки господарського життя і політичного устрою Слобідської України в другій половині XVII ст.

Серед запропонованих варіантів відповіді життя Слобідської України відображають такі ознаки: дія права займанщини (козаки здійснювали колонізацію порубіжжя Московської держави, Речі Посполитої і Кримського ханства), відсутність посади гетьмана (землі перебували у підпорядкуванні Бєлгордського воєводи), існування полково-сотенного устрою (козаки, що переселялися на ці вільні землі, принесли з собою і козацьку організацію, яка найбільше відповідала умовам постійних воєнних тривог).

Відповідь: 1, 2, 3.

ТЕМА: Галицько-Волинська Держава. Монгольська навала

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про діяльність галицько-волинського князя Лева Даниловича, який вирізнявся войовничістю і прагненням розширення своїх володінь.

Із запропонованих відповідей з діяльністю князя пов’язано перенесення столиці його володінь до Львова (місто отримало назву на честь його народження), визнання зверхності Золотої Орди (союз з Ордою давав йому переваги у війнах із сусідніми державами), приєднання до князівства Закарпаття та Люблінської землі (це результат його боротьби за розширення володінь).

Відповідь: 2, 4, 7.