ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Закриття українських недільних шкіл в Російській імперії відбулося після видання Валуєвського циркуляру 1863 року

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

На картосхемі штрихуванням позначено регіон, який у другій половині ХІХ ст. став паливно-металургійною базою Російської імперії. Осердя цього регіону отримало назву Донбас.

Стрімкий розвиток регіону пов'язаний зі значними іноземними інвестиціями (бельгійський, англійський, німецький, французький капітал).

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Як бачимо, штрихування на картосхемі позначає регіон, який у другій половині ХІХ ст. став паливно-металургійною базою Російської імперії. Осердя цього регіону отримало назву Донбас. тут розвивалися вуглевидобування й металургія.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

На картосхемі зображено терени українських земель у складі Російської імперії та Австро-Угорщини у другій половині ХІХ ст. На це вказує конфігурація кордонів і назви держав (Румунія, Австро-Угорщина).

Штрихуванням на картосхемі позначено регіон, який у другій половині ХІХ ст. став паливно-металургійною базою Російської імперії. Осердя цього регіону отримало назву Донбас.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основних фактів біографії Маркіяна Шашкевича, який був натхненником, організатором і лідером «Руської трійці» (1833–1837 рр.).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери: «національне відродження», «скасувати кріпацтво, стани, повалити самодержавство», «вся слов’янщина встане» вказують на «Книгу буття українського народу» – філософсько-релігійний твір, авторство якого приписують миколі Костомарову.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Польське повстання 1830–1831 років охопило терени не лише Царства Польського, яке користувалося автономними правами у складі Російської імперії, а й землі Литви, Білорусі та Правобережної України.

Українське селянство Правобережжя, яке перебувало в кріпосній залежності від польської шляхти, не підтримало повстання. Царська влада для придушення повстання вирішила використати давній українсько-польський конфлікт. На Лівобережжі малоросійський генерал-губернатор Микола Рєпнін з дозволу імператора Миколи І сформував 8 полків малоросійського козацтва чисельністю 8 тисяч осіб. Охочих вступити до полків було набагато більше. Проте в бойових діях вони не встигли взяти участь. Постання було жорстоко придушене, козацькі полки розпущені, а генерал-губернатор відправлений у відставку. Правобережжя охопив процес репресій проти поляків і русифікації. У 1839 р. була ліквідована греко-католицька церква.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Йдеться про війну 1768–1774 рр., результатом якої став Кючук-Кайнарджійський мирний договір, що позбавив Кримське ханство протекторату Османської імперії та проголосив його «незалежним».

Саме ця «незалежність» стала перехідним етапом до його повної анексії Росією у 1783 році.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Учасників народного-визвольного руху на Правобережній Україні у XVIII столітті називали гайдамаками.

Гайдамаки – це учасники самовільних збройних загонів на Правобережній Україні у XVIII столітті, які боролися проти польського панування, соціального гніту та засилля католицизму.

Відповідь – Б.