ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери: «національне відродження», «скасувати кріпацтво, стани, повалити самодержавство», «вся слов’янщина встане» вказують на «Книгу буття українського народу» – філософсько-релігійний твір, авторство якого приписують миколі Костомарову.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Польське повстання 1830–1831 років охопило терени не лише Царства Польського, яке користувалося автономними правами у складі Російської імперії, а й землі Литви, Білорусі та Правобережної України.

Українське селянство Правобережжя, яке перебувало в кріпосній залежності від польської шляхти, не підтримало повстання. Царська влада для придушення повстання вирішила використати давній українсько-польський конфлікт. На Лівобережжі малоросійський генерал-губернатор Микола Рєпнін з дозволу імператора Миколи І сформував 8 полків малоросійського козацтва чисельністю 8 тисяч осіб. Охочих вступити до полків було набагато більше. Проте в бойових діях вони не встигли взяти участь. Постання було жорстоко придушене, козацькі полки розпущені, а генерал-губернатор відправлений у відставку. Правобережжя охопив процес репресій проти поляків і русифікації. У 1839 р. була ліквідована греко-католицька церква.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Йдеться про війну 1768–1774 рр., результатом якої став Кючук-Кайнарджійський мирний договір, що позбавив Кримське ханство протекторату Османської імперії та проголосив його «незалежним».

Саме ця «незалежність» стала перехідним етапом до його повної анексії Росією у 1783 році.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Учасників народного-визвольного руху на Правобережній Україні у XVIII столітті називали гайдамаками.

Гайдамаки – це учасники самовільних збройних загонів на Правобережній Україні у XVIII столітті, які боролися проти польського панування, соціального гніту та засилля католицизму.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Перша Малоросійська колегія розпочала свою діяльність за гетьмана І. Скоропадського.

Колегія розпочала свою діяльність у 1722 році за життя гетьмана Івана Скоропадського, а після його смерті фактично перебрала на себе управління краєм.

Перша Малоросійська колегія (1722–1727 рр.)  – це державний орган Російської імперії, створений Петром І для контролю за діяльністю гетьмана та поступової ліквідації автономії Гетьманщини.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава

На фото зображено Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові.

Собор є одним із найвизначніших зразків архітектури українського (мазепинського) бароко кінця XVII століття.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Союзником козаків у боротьбі проти Речі Посполитої впродовж 1648–1649 рр. було Кримське ханство.

На початку Національно-визвольної війни (1648–1649 рр.) гетьман Богдан Хмельницький уклав військово-політичний союз із Кримським ханством (Іслам-Гірей III).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

В уривку документа йдеться про діяча, зображеного під літерою В — Петра Могилу.

• Уривок «…уклав з Київським братством угоду, за якою ставав “старшим братом, дозорцем, довічним охоронцем і наставником” об’єднаних Лаврської та Братської шкіл» описує ключовий момент в історії української освіти, який призвів до створення Києво-Могилянського колегіуму (згодом Києво-Могилянської академії).

• Петро Могила (тоді архімандрит Києво-Печерської лаври, пізніше митрополит Київський) у 1631-1632 роках об'єднав засновану ним Лаврську школу зі старою Київською братською школою.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Книга, згадана в уривку, була надрукована в місті Острозі.

• Князь Костянтин-Василь (Костянтин-Василь Острозький) був найвпливовішим українським магнатом кінця XVI ст. та відомим меценатом.

• У своєму «славному місті» – Острозі – він заснував Острозьку академію (перший вищий навчальний заклад у Східній Європі) та друкарню.

• Саме в Острозькій друкарні, яку очолював Іван Федорович (Федоров) після переїзду зі Львова, була надрукована згадана в уривку книга для навчання дітей – «Буквар» 1578 року (друге видання І. Федорова, перше було у Львові 1574 р.).

Відповідь – А.