ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Заколот ГКЧП (ДКНС) у Москві – це спроба державного перевороту в СРСР, яка відбулася 19–21 серпня 1991 р.

Група консервативних вищих керівників Радянського Союзу сформувала Державний комітет з надзвичайного стану (російською – ГКЧП), щоб усунути від влади президента Михайла Горбачова, зірвати підписання нового Союзного договору та законсервувати радянську систему.

Заколот повністю провалився, що призвело до остаточного розвалу СРСР і проголошення незалежності України вже 24 серпня 1991 р.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

А Коли 1950 р. загинув Роман Шухевич, Василь Кук прийняв командування Українською повстанською армією (УПА), яка продовжувала чинити спротив радянському режиму.

Б Роман Шухевич – головнокомандувач УПА у 1943–1950 рр.

В Степан Бандера – голова Проводу революційного крила Організації українських націоналістів (ОУН).

Г Євген Коновалець – перший голова Проводу ОУН.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

В уривку йдеться про представницю народного декоративного живопису (наївного мистецтва) Катерину Білокур. Мисткиня здебільшого малювала квіти, які на її полотнах – реальні та водночас казкові.

Три картини Білокур – «Цар-Колос», «Берізка», «Колгоспне поле» – були частиною експозиції радянського мистецтва на Міжнародній виставці в Парижі 1954 р., де їх побачив й високо оцінив Пабло Пікассо.

На картині «Хата в Богданівці» (варіант Б) зображено рідну батьківську хату художниці.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Поштову марку присвячено десятій річниці проголошення незалежності Карпатської України.

На ній зображено офіційний державний герб Карпатської України – розтятий щит, у лівому полі якого міститься бурий ведмідь, а в правому – чотири сині та три золоті горизонтальні смуги (елементи крайового герба Підкарпатської Русі), увінчані Тризубом святого Володимира Великого з хрестом (доданий за рішенням Сойму 15 березня 1939 року).

Територія Закарпаття (офіційна назва – Підкарпатська Русь) з 1919 року входила до складу Чехословаччини, а після проголошення автономії наприкінці 1938 року – до складу федеративної Чехо-Словаччини.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Великий терор – масштабну кампанію масових репресій 1937–1938 рр. – було розгорнуто для утвердження тоталітарного режиму в СРСР.

Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, творчої та наукової еліти, зміна національної та соціальної структури суспільства, навʼязування атмосфери страху, формування лояльної номенклатури, яка схвалювала терористичні методи державного керівництва.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Цей стяг належав повстанцям Холодноярської республіки, які вели запеклу збройну боротьбу за незалежність Української Народної Республіки проти більшовиків, білогвардійців і німецьких окупантів на Черкащині в 1919–1922 рр.

Територія Холодноярської республіки охоплювала понад 25 навколишніх сіл та мала приблизно п'ятнадцятитисячну селянську повстанську армію, бійці якої називали себе козаками, а своїх командирів – отаманами.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Добірка з архівних світлин й обкладинки примірника нормативно-правового акта «Закон про землю в Українській Народній Республіці» ілюструє добу Директорії Української Народної Республіки (УНР).

На світлинах зафіксовано членів Директорії, зокрема Симона Петлюру й Володимира Винниченка.

«Закон про землю в Українській Народній Республіці» – це ключовий документ земельної реформи 1919 р. Після повалення гетьманату Павла Скоропадського, який повернув поміщицьке землеволодіння, Директорія оновила земельну політику.

Законом було скасовано приватну власність на землю та проголошено її передання без викупу тим, хто на ній працює (принцип трудової власності). Було встановлено земельну норму – площу землі, яку могла обробляти одна родина (до 15–30 десятин залежно від регіону). Безземельні та малоземельні селяни отримували наділи внаслідок конфіскації поміщицьких і монастирських земель.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

У Львові 1914 р. було створено легіон Українських січових стрільців у складі австро-угорської армії.

З початком Першої світової війни на заклик Головної Української Ради долучитися до окремого українського формування відгукнулося 28 000 добровольців. Здебільшого це були члени довоєнного січового, сокольського й пластового рухів.

Хоча австрійська влада обмежила чисельність легіону лише 2,5 тисячами осіб, УСС стали символом відродження українського збройного чину. 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Культура України в другій половині XIX – на початку XX ст.

На фото – репродукція картини видатного українського художника Сергія Васильківського «Козаки в степу» (також відома під назвою «Сторожа Запорозьких Вольностей»).

Написана наприкінці XIX ст., картина є яскравим символом козацької доби в українському мистецтві.

На полотні зображено козацький роз'їзд (сторожу) серед безкрайнього українського степу.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

В уривку схарактеризовано видатного кримськотатарського просвітника, громадського діяча, видавця та лідера національного відродження – Ісмаїла Гаспринського.

Він визначив основні напрями джадидизму (руху за оновлення ісламської культури та суспільного життя):

• реформування системи мусульманської освіти відповідно до європейських стандартів;
• створення єдиної тюркської літературної мови;
• посилення громадянської активності та емансипація жінок-мусульманок;
• зміцнення зв'язків між тюрксько-мусульманськими народами.

З 1883 року Ісмаїл Гаспринський розпочав видання в Бахчисараї газети «Терджиман» («Перекладач»), яка тривалий час залишалася єдиним періодичним виданням тюркською мовою в Російській імперії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

Політика «нової ери» (1890–1894 рр.) – спроба українсько-польського компромісу за участю австрійського уряду та громадських діячів Наддніпрянщини. Вона передбачала культурно-освітні й господарські поступки з боку австрійських і польських владних кіл в обмін на лояльність українців до імперії Габсбургів.

З-поміж головних здобутків «нової ери»:

• відкриття у Львівському університеті кафедри історії України на чолі з Михайлом Грушевським;
• реорганізація Літературного товариства імені Шевченка в Наукове товариство імені Шевченка (НТШ) із виділенням державних субсидій;
• створення першого українського страхового товариства «Дністер»;
• заснування української гімназії в Коломиї.

Угоду гостро розкритикували галицькі радикали, які вважали поступки полякам надмірними. Зрештою, польська сторона також виявилася не готовою до повного рівноправ’я, що й призвело до розриву домовленостей.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Після остаточної ліквідації Гетьманщини переважна частина козацької старшини не чинила опору імперській владі, а натомість була інтегрована до російського дворянства.

Українська еліта отримала станові права та привілеї російського благородства, зберігши свої маєтності та законодавчо закріпивши право власності на землю і покріпачених селян.

Упродовж десятиліть петербурзький уряд цілеспрямовано вирощував лояльну до імперії верству. Козацькій старшині чітко давали зрозуміти, що їхнє кар'єрне зростання, заможність і статус відтепер повністю залежать від волі російського монарха.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в кінці XVII – першій половині XVIII ст.

Національний банк України 2010 року ввів в обіг пам'ятну монету, присвячену видатній пам’ятці української політично-правової думки XVIII століття – «Пактам і Конституціям законів і вольностей Війська Запорозького» (відомій як «Конституція Пилипа Орлика»).

Після смерті Івана Мазепи гетьманом в еміграції обрали Пилипа Орлика. Ці вибори 1710 року супроводжувалися укладанням угод між новим очільником, козацькою старшиною та козаками. Документ обмежував одноосібну владу гетьмана, чітко окреслював його обов’язки та визначав державний лад України.

Згідно з угодою, законодавча влада належала Генеральній Раді, яка виконувала роль парламенту. Найвищу виконавчу владу здійснював гетьман спільно з Радою генеральної старшини, а правосуддя перебувало виключно в юрисдикції Генерального суду.

Ця «Конституція» стала унікальним документом, який уперше в Європі зафіксував засади демократичного устрою та розподілу влад.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

В уривку йдеться про вдалі морські походи козаків під керівництвом Петра Конашевича-Сагайдачного на володіння Османської імперії та Кримського ханства протягом перших двох десятиліть XVII століття. Цей період називають добою героїчних походів, оскільки козаки руйнували ворожі укріплення та визволяли бранців із неволі.

Козацьких нападів у різний час зазнали найміцніші турецькі фортеці – Акерман, Кілія, Варна, Трапезунд, Сіноп та інші.

На своїх легких маневрових човнах-чайках козаки неодноразово штурмували та спалювали передмістя османської столиці – Стамбула. Через це султанський уряд був змушений будувати нові кам'яні фортеці та вежі з ланцюгами на берегах Босфорської протоки.

Козацькі морські походи значно послабили Османську імперію та перешкоджали втіленню її загарбницьких планів.

Правильна відповідь – В.