ТЕМА: Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь визначати причиново-наслідкові зв’язки.

Денікінський режим існував на території України влітку-восени 1919 р. Його поразці сприяли такі чинники:

- одночасний наступ білогвардійських військ проти українських армій і Червоної Армії;

- масовий селянський повстанський рух, який фактично знищив тил армії генерала Денікіна;

- проведення реакційної, шовіністичної політики, дотримуючись гасла «Єдиної і неподільної Росії!».

Відповідь: 3, 6, 7.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь аналізу візуального історичного джерела, у цьому випадку плакату соціального змісту.

Правильні відповіді випливають з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – змістове навантаження плакату.

Зображення, гасло («Поділися теплом із захисником») дає змогу визначити такі правильні відповіді:

- Плакат агітує брати участь у волонтерському русі.

- Плакат створений для стимулювання патріотичного піднесення.

- Поява плаката зумовлена агресією Росії на сході України.

Відповідь: 2, 5, 6.

ТЕМА: Стародавня історія України

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь визначення пам’яток культури, визначених Програмою ЗНО.

На фото зображено під літерою «А» – Збруцький ідол; «Б» – скіфська золота пектораль з кургану Товста могила; «В» – браслет з меандровим орнаментом. Мізенська стоянка; «Г» – зразок кераміки трипільської культури.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – місто, про яке йде мова у джерелі.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «звелів Олег своїм воїнам зробити колеса й поставити на них кораблі», «підняли вони вітрила й пішли з боку поля до міста», «греки» – чітко вказують на літописну розповідь про похід князя Олега на Константинополь.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава

Завдання передбачає перевірку знань діяльності київських князів.

«Шлюбна дипломатія» як засіб налагодження зовнішньополітичних зв’язків була започаткована київським князем Володимиром Святославичем (Великим).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава

Завдання передбачає перевірку знань основних дат, внесених до Програми ЗНО.

«Повість минулих літ» Нестором-літописцем укладена 1113 р.

«Слово о полку Ігоревім» – 1187 р.

«Остромирове Євангеліє» – 1056–1057 рр..

«Києво-Печерський патерик» – ХІІІ ст.

Відповідь – В.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – причиново-наслідкові зв’язки.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «народ русинів за допомогою отрути вбив Болеслава», «король, вражений цим злочином і прагнучи помститися за кривду християнської віри, напав на Руську землю, щоб завоювати» – чітко вказують на привід і причину загарбання Польщею Галичини.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV– першій половині ХVІ ст.)

Завдання передбачає перевірку вмінь здійснення порівняльного аналізу.

Із запропонованих відповідей спільним в устрої Київської Русі ХІІ–ХІІІ ст. (Період роздробленості) і Великого князівства Литовського є існування удільних князівств.

Відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV– першій половині ХVІ ст.)

Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами. Генуезька фортеця у Судаку. 1371–1469 рр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію подану на фото з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено Генуезьку фортецю в Судаку.

Відповідь – Б.