ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР» призвів до зміни адміністративно-територіального устрою УРСР. Так, у складі УРСР була створена нова Кримська область, а також збільшилася територія республіки.

Відповідь – Б.

Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Ключові в джерелі словосполучення-маркери: «один з керівників уніатської Церкви на Західній Україні», «він має ненависть до радянської влади» – указують на діяльність митрополита УГКЦ Йосипа (Йосифа) Сліпого, який був заарештований радянськими каральними органами й перебував у засланні до початку 1960-х рр.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Ключові в джерелі словосполучення-маркери: «Те, що дехто намагається зобразити як російську славу, було, насамперед, українською війною», «Жодна європейська країна не постраждала більше» – указують на трагічні наслідки Другої світової війни для України. Саме вони стали офіційною підставою для участі представників УРСР у створенні ООН.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Широкомасштабне вигнання нацистських окупантів з України розпочалося після перемоги радянських військ у Курській битві. На осінь 1943 р. радянські війська вийшли на широкому фронті до Дніпра, звільнивши Лівобережну Україну і Донбас. У результаті кровопролитної «битви за Дніпро» (24 серпня – 23 грудня 1943 р.) вдалося подолати опір нацистів на Східному валі (нацистська оборона вздовж правого берега Дніпра) і розпочати визволення Правобережної і Південної України.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.). Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Алгоритм виконання завдання такий.

Перший крок. Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображені Симон Петлюра (позначено літерою «А»), Андрій Мельник («Б»), Євген Коновалець («В»), Роман Шухевич («Г»). Усі вони причетні до збройної боротьби за українську державність.

Наступний крок. Аналіз джерела. У тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення-маркери) – «воїн Української Повстанської Армії», «боротися за повне визволення всіх українських земель та українського народу від загарбників і здобути Українську Самостійну Соборну Державу», які дозволяють визначити, що клятву давали бійці УПА. Серед визначених історичних постатей командувачем УПА був Р. Шухевич.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 рр.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери: «22 жовтня, – день виборів до Українських Народних Зборів», «візьмемо участь у виборах депутатів», «львівські газети» – указують на події 1939 р., коли керівництво СРСР намагалось легітимізувати встановлення радянської влади на території Західної України і включення регіону до складу УРСР та, відповідно, СРСР .

Відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Плакати, як зазначено в умові завдання, присвячені геноциду українського народу – Голодомору 1932–1933 рр. На це вказують дати, символічні зображення, написи.

Серед запропонованих символічних зображень слід визначити те, яке відображає народну пам’ять про одне із знарядь геноциду. Серед запропонованих зображень цій умові відповідає плакат В, на якому зображено п’ять колосків. Назву «закон про п’ять колосків» отримала постанова ЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації і зміцнення громадської (соціалістичної) власності», що вийшла 7 серпня 1932 р. Вона заклала нормативно-правову базу вчинення геноциду. Постанова «захищала» експропрійоване державою майно від колишніх власників – селян. Усе майно в колгоспах вважалося державною власністю. Постанову активно застосовували впродовж збору врожаю і хлібоздачі 1932 р.: вона передбачала жорстоке покарання за зрізані хоча б 5 колосків – 10 років ув’язнення до концентраційних таборів або розстріл.

Відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Ключовими в джерелі (виступ Йосипа Сталіна) словосполучення-маркери: «Ми мали кризу заготівлі, яку вже ліквідовано», «Криза заготівлі стала першим серйозним виступом капіталістичних елементів села проти радянської влади», – указують на кризу хлібозаготівлі 1928–1929 рр., яка стала приводом для згортання політики непу.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр).

Масова націоналізація підприємств була характерна для радянської влади в Україні в період 1919–1920 рр., коли більшовики здійснювали політику «воєнного комунізму».

Відповідь – А.