Спільним у правлінні князів Романа Мстиславовича та Данила Романовича було приборкання боярської опозиції.

Боротьба з могутнім і свавільним галицьким боярством була наріжним каменем політики обох князів для зміцнення централізованої князівської влади та збереження єдності Галицько-Волинської держави.

Відповідь – А.

ТЕМА: Галицько-Волинська Держава. Монгольська навала

На картосхемі відображено основні напрямки завойовницьких походів монголів.

Картосхема, що демонструє масштабне вторгнення зі сходу, яке охоплює значну територію Русі (зокрема, Київ, Чернігів, Переяслав, Галицько-Волинські землі) з подальшим виходом на Центральну Європу (Угорщина, Польща), однозначно ілюструє Західний похід монголів (відомий як Батиєва навала) у 1237–1242 роках.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Держава

Подія, описана в уривку, відбулася у 1113 р.

Уривок «Володимир Мономах сів у Києві», «заколот улігся» описує покликання та сходження на київський стіл Володимира Мономаха. Це сталося після смерті Святополка II Ізяславича і було викликане Київським повстанням 1113 року.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Держава

На картосхемі жирною лінією позначено кордони Київської держави за часів князювання Олега.

На карті, яка ілюструє межі держави, показано об'єднання земель навколо двох ключових центрів: Новгорода на півночі та Києва на півдні. Ці межі включають території племен, підкорених князем Олегом. У 882 році Олег здійснив похід, під час якого захопив Київ і зробив його столицею, об'єднавши північні та південні землі східних слов'ян. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Стародавня історія України

Витвір ювелірного мистецтва, зображений на фото, створено на замовлення скіфського царя. Цей гребінь, відомий як гребінь з кургану Солоха (кінець V – початок ІV ст. до н.е.), є визначним зразком скіфського мистецтва.

Він був знайдений в царському скіфському кургані Солоха на території сучасної Херсонської області. Гребінь, виготовлений із золота, зображує сцену битви скіфських воїнів. 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Завдання передбачає перевірку сформованості уявлень про кризу радянського ладу середини 1960-х – початку 1980-х рр.

Проявами цієї кризи було: поява концепції «розвиненого соціалізму», стрімка русифікація середньої та вищої освіти, посилення репресій проти інакомислячих.

Відповідь: 1, 2, 4.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр.).

Серед запропонованих у варіантах відповідей постатей причетними до створення ЗУНР були Дмитро Вітовський (організатор «Листопадового зриву»), Євген Петрушевич (Президент і диктатор ЗУНР), Кость Левицький (Голова Державного Секретаріату – уряду ЗУНР).

Відповідь: 4, 5, 7.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)

Варіант відповіді А. Словосполучення-маркери – «Широким фронтом через Дніпро», «Німецькі війська вступили у Київ», «Огляд воєнних дій з 17 по 19 вересня» – вказують на вересень 1941 р. (Німецькі війська вступили в Київ 19 вересня). Зверніть увагу! Газета «Вільна Україна» виходила на території, окупованій німецькими військами.

Варіант відповіді Б. Словосполучення-маркери – «Харків здобутий», «Перед брамами Москви», «Зовнішня лінія оборони совєтської столиці прорвана», «Великий погром армій Тимошенка» – указують на жовтень 1941 р. Харків був захоплений німецькими військами 25 жовтня 1941 р. Під час першого етапу німецького наступу на Москву (операція «Тайфун»), що тривав з 30 вересня по початок листопада 1941 р. німецьким військам вдалось оточити в районі Брянська і західніше Вязьми та розгромити основні сили Західного фронту радянських військ (у полон потрапило 663 тис. солдатів (за іншими даними – 688 тис., 1242 танки, 5400 гармат), що прикривали Москву. Вермахт захопив Калінін (Твер), Малоярославець, Можайськ, Волоколамськ, упритул наблизився до Тули. Німецькі танки вже стояли за 80–100 км від Москви. Зверніть увагу! Газета «Голос Полтавщини» виходила на території, окупованій німецькими військами.

Варіант відповіді В. Словосполучення-маркери – «Як дійшло до війни», «Німецько-польська війна», «Похід німецької армії в Польщі» – указують на початок Другої світової війни (1 вересня 1939 р.). Додатковою підказкою є фрагмент карти.

Варіант відповіді Г. Словосполучення-маркери – «Севастополь пав», «Німецькі відділи на південному і середньому відтинку Східного фронту вирушили в наступ», «До боїв у Північній Африці», «Остання радіопередача з Тобрука» – указують на події літа 1942 р. Зверніть увагу! Газета «Вечірній листок» виходила на території, окупованій німецькими військами.

Відповідь:– 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр).

Варіант відповіді А. Словосполучення-маркери – «представники українського народу в Галичині», «зібралися в Головну Українську Раду» – указують на 1914 р.

Варіант відповіді Б. словосполучення-маркер – «Цього дня Українська Національна Рада перейняла на себе владу в столичнім місті Львові» – указує на листопад 1918 р.

Варіант відповіді В. Словосполучення-маркери – «Київ залишений був напризволяще», «більшовицькі війська, тоді ще більше схожі на банди», «змусили кошмаром своєї “діяльності” забути кошмар і жах дев’ятиденного бомбардування» – указують на події січня 1918 р., коли Києву довелося пережити обстріл більшовицьких військ під командуванням Муравйова і «червоний терор», які вони влаштували.

Варіант відповіді Г. Словосполучення-маркери – «На цій історичній площі столичного міста Києва стоїмо… ми, український народ західноукраїнських земель.., будучи однією кров’ю… з усім народом Української Народної Республіки», «бажаємо відновити національну державну єдність нашого народу» – указують на Акт Злуки, ухвалений 22 січня 1919 р.

Правильна відповідь: АВБГ.