ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

На картосхемі штрихуванням позначено регіон, який у другій половині ХІХ ст. став паливно-металургійною базою Російської імперії. Осердя цього регіону отримало назву Донбас.

Стрімкий розвиток регіону пов'язаний зі значними іноземними інвестиціями (бельгійський, англійський, німецький, французький капітал).

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Як бачимо, штрихування на картосхемі позначає регіон, який у другій половині ХІХ ст. став паливно-металургійною базою Російської імперії. Осердя цього регіону отримало назву Донбас. тут розвивалися вуглевидобування й металургія.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

На картосхемі зображено терени українських земель у складі Російської імперії та Австро-Угорщини у другій половині ХІХ ст. На це вказує конфігурація кордонів і назви держав (Румунія, Австро-Угорщина).

Штрихуванням на картосхемі позначено регіон, який у другій половині ХІХ ст. став паливно-металургійною базою Російської імперії. Осердя цього регіону отримало назву Донбас.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основних фактів біографії Маркіяна Шашкевича, який був натхненником, організатором і лідером «Руської трійці» (1833–1837 рр.).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Правильна відповідь «Книга буття українського народу».

Ця цитата є програмним меседжем Кирило-Мефодіївського братства. Вона відображає основні ідеологічні засади товариства, які ми обговорювали раніше.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Правильна відповідь формування козацьких полків.

Цей крок був тактичним ходом російського самодержавства, щоб залучити на свій бік українське населення та використати його проти польських повстанців.

Під час польського Листопадового повстання (1830–1831) російський уряд боявся, що воно охопить Правобережну Україну. Щоб мати додаткову військову силу, генерал-губернатор Малоросії Микола Рєпнін отримав дозвіл сформувати 8 козацьких полків (по 1000 осіб у кожному) на Лівобережжі (Чернігівщина та Полтавщина).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Йдеться про війну 1768–1774 рр., результатом якої став Кючук-Кайнарджійський мирний договір, що позбавив Кримське ханство протекторату Османської імперії та проголосив його «незалежним».

Саме ця «незалежність» стала перехідним етапом до його повної анексії Росією у 1783 році.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Учасників народного-визвольного руху на Правобережній Україні у XVIII столітті називали гайдамаками.

Гайдамаки – це учасники самовільних збройних загонів на Правобережній Україні у XVIII столітті, які боролися проти польського панування, соціального гніту та засилля католицизму.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Перша Малоросійська колегія розпочала свою діяльність за гетьмана І. Скоропадського.

Колегія розпочала свою діяльність у 1722 році за життя гетьмана Івана Скоропадського, а після його смерті фактично перебрала на себе управління краєм.

Перша Малоросійська колегія (1722–1727 рр.)  – це державний орган Російської імперії, створений Петром І для контролю за діяльністю гетьмана та поступової ліквідації автономії Гетьманщини.

Відповідь – Г.