ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь встановлення послідовності подій. У цьому випадку треба визначити послідовність подій ХVІІІ ст.

Друга Малоросійська колегія розпочала свою діяльність у 1764 р. після ліквідації інституту гетьманства.

Перший поділ Речі Посполитої відбувся у 1772 р.

Правління гетьманського уряду було створено у 1734 р. після смерті гетьмана Данила Апостола.

Кирило Розумовський став гетьманом у 1750 р.

Відповідь: ВГАБ.

ТЕМА: Стародавня історія України

Київська Держава

Литовсько-Руська Держава. українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Завдання передбачає перевірку вмінь встановлення послідовності подій на основі знань основних подій, пов’язаних зі зміною населення в результаті міграцій у Причорноморських степах.

Кримські татари панували на цих теренах у ХV–ХVІІІ ст.

Печеніги – друга половина ІХ – перша половина ХІ ст.

Сармати – ІІІ ст. до н.е. – ІІІ ст.

Половці – друга половина ХІ – перша половина ХІІІ ст.

Відповідь – ВБГА.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Ліквідація особистої залежності селян в Австрійській імперії відбулась у 1780–1782 рр.

Повстання Чернігівського полку як складова Декабристського руху – у 1825–1826 рр.

Польське визвольне повстання спалахнуло в 1830–1831 рр.

Діяльність «Руської трійці» відбувалася у 1833–1837 рр.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основних умов договорів, які впливали на зміну чисельності козацького реєстру.

Реєстр у 6 тисяч козаків передбачала Куруківська угода 1625 р.

20-тисячний реєстр був закріплений умовами Білоцерківського договору 1651 р.

Реєстр у 40 тисяч – був визначений Зборівським договором 1649 р.

60-тисячний реєстр зазначався у «Березневих статтях» 1654 р.

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Київська Держава

1. Святослав Ігоревич (Б): Уривок «Переяславець», «“Хочу йти на вас”» описує його походи на Візантію (греків) та перебування у Переяславці на Дунаї, який він хотів зробити своєю столицею.

2. Ярослав Мудрий (Г): Уривок «вчинив мир із братом своїм Мстиславом», «розділили вони по Дніпру Руську землю» розповідає про примирення та розділ Руської землі по Дніпру між Ярославом і його братом Мстиславом (Тмутараканським) у 1026 році.

3. Ігор Рюрикович (А): Опис «пішов він на греків», «Греки зустріли їх у човнах з вогнем і стали» стосується його невдалого походу на Константинополь у 941 році, під час якого греки вперше масово застосували проти руських човнів "грецький вогонь".

4. Володимир Великий (В): Текст «поставив він кумирів на пагорбі, поза двором княжим» описує створення язичницького пантеону богів (Перýн, Хорс, Дажбог та ін.) у Києві — релігійна реформа, яку Володимир здійснив до прийняття християнства у 980 році.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Список персоналій для візуального розпізнавання. Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено Івана Франка (А), Агатангела Кримського (Б), Пантелеймона Куліша (В), Миколу Лисенка (Г).

На другому етапі завдання передбачає перевірку сформованості вміння аналізувати історичне джерело. Слова-маркери в уривку джерела – «українська музика», «Запорожець за Дунаєм», «справді мистецької музики до нього не було» – вказують на діяльність композитора Миколи Лисенка.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Перший осередок Товариства «Просвіта» виник у 1868 р. у Львові.

Відповідно правильна відповідь – Б.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Михайло Драгоманов як один з керівників та ідейних натхненників громадівського руху відіграв вагому роль у поступі українського руху. Політичні погляди М. Драгоманова формувалися під значним впливом ліберальних і соціалістичних ідей, поширених в Європі ХІХ ст. Його вважають продовжувачем демократичних традицій Кирило-Мефодіївського товариства.

За поглядами М. Драгоманова, головним критерієм оцінки діяльності держави є служіння суспільному благу. Основною ланкою має бути громада. Відносини між громадами мають будуватися на федеративній основі. Громади як вільні й самостійні утворення будують федерацію знизу догори. А в такому разі це призведе до децентралізації тогочасної Росії. Сама ж децентралізація, на думку вченого, повинна стати основою для утвердження самоврядування. Учений продовжив та розвинув концепцію федералізму Миколи Костомарова, запропонувавши самостійність сильних обласних органів влади.

Для реалізації місцевими громадами своїх повноважень необхідно приділити значну увагу процесу формування місцевих органів управління. Таке формування має відбуватися виключно на ос­нові загального та рівного виборчого права. Це сприятиме позбавленню можливості вручання центральної державної влади до питань, які належать до компетенції виключно місцевих громад.

М. Драгоманов уважав, що державність дає кожному народу суттєві переваги, головна з яких – можливість самостійно вирішувати вла­сні проблеми. На жаль, сама по собі вона не дає простим людям суттєвих переваг у забезпечен­ні їх прав і свобод.

Громадянське суспільство, за поглядами Драгоманова, утворюється внаслідок еволюції людсько­го розвитку в первісному періоді та закінчується утворенням політичної форми общини. Цей процес відбувся під впливом матеріального виробництва, яке в свою чергу зумовлене розумом сім'ї. Таким чином, учений обґрунтовував можливість побудови громадянського суспільства тільки шляхом по­ступових перетворень без революційних потрясінь.

Михайло Драгоманов висловив ідею формування держави на засадах по­літичної свободи як цілісної системи визначальних по­ложень: права людини і громадянина, недоторканність особи, життя, приватно­го листування, національності (мови); свобода совісті, друку, об'єднань, носін­ня зброї, вибору житла і занять; право пред'явлення позову до посадових осіб, відомств, чиновників у разі вчинення ни­ми незаконних дій.

Для М. Драгоманова пропаганда націона­льної виключності, формування в українській свідомості ідеї ненависті до інших людей за етнічною ознакою, навіть до тих, що належа­ли до пануючих над українцями народів, бу­ли неприйнятним способом відродження України.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань про селянську реформу 1861 р. в Російській імперії, якою було скасовано кріпосне право.

Зобов’язання селянина виконувати повинності були зумовлені тим, що до укладення викупних платежів він переводився в статус тимчасовозобов’язаних – категорія колишніх поміщицьких селян, які після скасування кріпосного права отримували особисту свободу але не були переведені на викуп через несплату 20 % викупних платежів. Протягом двох років селянин до укладення викупної угоди з поміщиком був зобов’язаний відбувати ті самі повинності, що і за часів кріпацтва – оброк і панщину.

Відповідь – А.